20 Вересня 2021, Понеділок


Погода
Погода в Тернополі 21 вересня

У Тернополі відбудеться виставка «Кераміка княжої доби»

Вересень історичний: на Тернопільщині впала остання криївка районного проводу ОУН

Відео Фоторепортаж
Преосвященний владика Дмитро Григорак відсвяткував 10-річчя хіротонії

Це цікаво
Відомий сировар два тижні подорожував Тернопільщиною на плоту Дністром

У Тернополі чоловік травмувався в приміщенні Укрпошти

У школах на Тернопільщині хочуть запровадити освітню систему «HUMAN Школа»

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Фотофакт
У селі поблизу Тернополя люди самотужки довели до ладу автобусну зупинку

На вихідних на Тернопільщині трапилась незвичайна ДТП

Аж дві бійки через алкоголь трапились минулої ночі в Тернополі

Відео Фоторепортаж
Стало відомо, хто представлятиме Тернопільщину на Всеукраїнському футбольному турнірі у Луцьку

Чому дешевшають яблука? (Агроновини)

Відео Фоторепортаж
У найбільшому фірмовому маркеті «Студія м’яса» в Теребовлі роздавали подарунки (фото, відео)

Який варіант англійської варто обрати тернополянам для вивчення?

Команда з Тернопільщини здобула срібло в фіналі Чемпіонату України з регбі

Телефонні шахраї виманили у жителя Бучача 180 тисяч гривень

23-річний велосипедист з Бельгії подолав понад дві тисячі кілометрів, їдучи з Брюсселя до Тернополя

Шахрай збирав гроші, користуючись чужими документами

Терміново
Карантин на Тернопільщині продовжили, у «жовту» зону перейдемо з 22 вересня

Таксист «напав» на пасажира цієї ночі в Тернополі

Ветерани футболу команди «Нива» з Тернопільщини взяли участь в товариському матчі (фото)

До Тернопільського музею потрапили цінні листи письменниці ХХ століття (фото)

«Безпека дітей – понад усе»: тернопільські поліцейські продовжують навчати школярів (фото)

Кременчанин, який мало не вбив своїх батьків, перебуватиме у психлікарні

Фотофакт
У Тернополі на об’їзній мітингувальники перекрили дорогу: утворився затор (фотофакт)

Поліцейські Кременеччини затримали підозрюваного в грабежі

Фоторепортаж
Прогулянки Тернополем. Дерево сходів (фото)

Фотофакт
Дитячий хор з Тернопільщини отримав призове місце на фестивалі в сусідній області (фотофакт)

Фоторепортаж
На Тернопільщині відбулося ХІІІ Всеукраїнське військове паломництво до Зарваниці (фоторепортаж)

Поблизу Тернополя горів житловий будинок (фото)

Оперативники викрили раніше судимого жителя Тернополя на крадіжці з овочевого кіоску

На Тернопільщині піротехніки знешкодили вибухонебезпечні предмети з Другої світової

Юні футболістки з Тернопільщини отримали перемогу й поїдуть на фінал чемпіонату України

Поблизу цукрового заводу у Тернополі трапилась смертельна ДТП: причини встановлюють (фото)

Тернопільська окружна прокуратура подала апеляційні скарги в справі вимагання грошей у підприємця

Тернополянам на замітку: курс долара пішов вгору  

За добу на Тернопільщині – понад 170 нових хворих на коронавірус

На жителів Тернопільщини із 1 жовтня очікує чимало змін

Це цікаво
20 вересня в історії Тернопільщини

19 Вересня 2021, Неділя


Погода
Погода в Тернополі 20 вересня

Тернополяни можуть підтримати благодійний проєкт «Жовтий фартух» і допомогти нужденним

Письменники Тернопільщини можуть отримати бюджетне фінансування на видання своїх творів

Фоторепортаж
У Тернополі відбувся четвертий «Інклюзивний показ мод» (фоторепортаж)

Відео
Театр чи кінотеатр: тернополяни розповіли якому виду відпочинку надають перевагу (відео)

На Тернопільщині згадали археолога, який досліджував печеру Вертеба

Фоторепортаж
Мандрівки Тернопільщиною. Спираючись на листя (фото)

Художник-реставратор показав у замку результати своєї праці останніх років

На рідну землю повернувся тернополянин, який майже рік перебував на місії у Конго (фото)

Жителька Тернопільщини поділилась вмінням вишивати традиційні сорочки (фото)

На Тернопільщині змусили розщедритися власників елітної нерухомості

Як отримати гарний урожай картоплі – поради від виробника (Агроновини)

У Язловці планують облаштувати середньовічний рицарський замок

Гендиректор заповідника "Замки Тернопілля" Анатолій Маціпура – про проблеми і перспективи збереження старожитностей, замків зокрема.

Тернопільська область зберегла для України 34 унікальні замки та оборонні споруди. Це надзвичайна цифра. Тож увага держави саме до таких старовинних споруд має бути постійна, бо час жорстокий до витворів минулого.

А ми, коли намагаємося "шукати скарби" на теренах рідного краю, то шукаємо їх не під землею, а на поверхні, там, де ще лишаються унікальні замкові споруди, які в ідеалі могли би стати магнітним полюсом для туристів з усього світу…

Ще 1994 року у Збаражі було створено Державний історико-культурний заповідник. Через якийсь час він отримав інший статус — Національний заповідник "Замки Тернопілля".

В інтерв'ю DT.UA гендиректор заповідника Анатолій Маціпура розповідає про тривоги і перспективи такої важливої справи, як збереження старожитностей на Тернопільщині, замків зокрема.

 — Заповідник "Замки Тернопілля" свого часу прийняв на баланс одинадцять замків, більшість з яких перебувають у непривабливому стані. Здогадуюся, що зароблені від туристичної діяльності кошти спрямовуєте насамперед на найнеобхідніше, простіше кажучи на те, щоб пам'ятка просто не завалилася. Чи вдалося провести більш значні роботи?  

— Торік частково ліквідували аварійність палацу на території Скала-Подільського замку в Борщівському районі. Цього року плануємо відремонтувати порохову вежу в цьому ж замку. Хочемо провести консервацію оборонних мурів Теребовлянського замку, підземель, пивниць замку в місті Скалаті Підволочиського району. Крім того, на території замку в місті Теребовлі плануються археологічні розкопки. Ліквідовуємо аварійні елементи замку в cелі Язловці Бучацького району та селищі Микулинці Теребовлянського.  Обсяги робіт не такі вже й великі. Але на консервацію історичних пам'яток потрібне державне фінансування.  Дирекція заповідника зверталася до всіх районів, де розташовані ці об'єкти, з проханням переглянути програми розвитку туризму та збереження культурної спадщини і передбачити кошти бодай на найнеобхідніші роботи.  На жаль, керівництво не розуміє цих потреб.  

— Як, на вашу думку, до відновлення замків та оборонних споруд можна залучити місцеві громади?

 — Акцентувати увагу певної територіальної громади на збереженні пам'яток можна через проведення фестивалів у замках. Їх цього року в області заплановано аж п'ять. Громада повинна зрозуміти, що ці об'єкти є основою і господарського, і культурного розвитку їхньої території. На це має бути зорієнтована свідомість місцевих жителів.  Тоді біля замку з'являться і кав'ярня, і автостоянка, відбуватиметься показ народних ремесел. Тобто маємо демонструвати самобутність, історичний характер забудови, етнографічну особливість конкретної місцевості. Бо кожен замок — неповторний. Його збереження — це спільна справа держави, нашого заповідника, місцевої влади, бізнесу і громади.

— Замок XVII століття у Скалаті заповідник почав відновлювати понад десять років тому, у 2003-му…  

— Він десятиліттями перебував у жалюгідному стані. Там не було жодної цілої вежі. За останні роки ми відновили чотири кутові вежі, до 500-річчя містечка Скалата 2012 року обладнали там чотири музейні експозиції.  Нині проводимо переговори з приватними структурами, щоб відкрити в одній з веж кав'ярню.  Цього року плануємо відкрити ще два зали, хочемо встановити в них альтернативне опалення. Все — за рахунок тих невеличких коштів, які заробляємо самі, і спонсорів.  Розумію, що спонсори не можуть допомагати нам повною мірою, бо основна їхня підтримка тепер спрямована на потреби армії, оборони країни. Та й ми самі під час недавнього свята у Збаразькому замку зібрані від підприємців, конкурсів і т.п. кошти спрямували на потреби АТО. Такі замки, як, наприклад, у Скалаті, не примикають до міжнародних автошляхів, та ми їх усе одно включили до міжнародних туристичних маршрутів. І результат не забарився — торік і цього року історичний Скалат уже відвідало майже чотири тисячі туристів. Це позитивна динаміка. Наші об'єкти належно не розрекламовані. І якщо не будемо виводити їх з аварійного стану, пристосовувати до туристичних потреб, то що зможемо показати європейській і світовій громадськості?

— Дуже цікавий замок графів Потоцьких у Золотому Потоці Бучацького району. На його базі колись планувалося створити середньовічне село…  

— Замок у Золотому Потоці в найгіршому стані. Порушували питання про нього і перед керівництвом області, і Міністерством культури, бо з усім обсягом аварійних робіт, насамперед дахами, ми самотужки не впораємося. Вели переговори й з відомим сільгоспвиробником області Петром Гадзом, щоб він облаштував там середньовічну садибу.  Нехай там буде його центральний офіс, але нехай будуть і середньовічний замок, і етнографічне поселення…  Тим більше що через Золотий Потік проходять багатолюдні туристичні маршрути, зокрема на гірськолижний курорт Буковель. Свого часу ми просили і Бучацьку райраду, і райдержадміністрацію зробити свій внесок у цей проект: створити оргкомітет, виділити бодай невеличкі кошти, щоб вивести замок з аварійного стану, але ні до нікого не достукалися. Сподіваюся, нове керівництво району зрозуміє, що із часом на використанні цієї пам'ятки можна буде заробляти кошти.  

— У цивілізованих країнах набуло поширення таке явище, як романтичні руїни замків. Можливо, й у замках, що в селі Підзамочку Бучацького району чи місті Чорткові, достатньо провести консерваційні роботи, створити біля них туристичну інфраструктуру, і туди поїдуть туристи…

— Не зовсім погоджуюся. Повторюю, спершу замки треба вивести з аварійного стану, щоб туристи почувалися там комфортно і не боялися, що на голову впаде камінь чи балка. У Чортківському замку частково це вже зроблено. Але я не вважаю, що той замок — руїни. Ми відновили в ньому пивниці, частини мурів. Тепер завдання — накрити одну вежу і палац. З документації, що вціліла, знаємо, який вигляд мав замок. У замку в селі Підзамочку збереглися оборонні мури, в'їзна вежа; маємо автентичні матеріали тієї пам'ятки, фото тощо. Ці об'єкти підлягають відновленню. Ми не можемо порівнювати їх, наприклад, із замком у місті Кременці. Він — один з найстаріших на території області, там не було жодних фундаментальних досліджень, тому невідомо, яким він був колись. Світова практика показує, що саме такі замки потрібно консервувати, і довкола них організовувати романтичні подорожі й зустрічі… А такі заповідники, як у місті Збаражі, створено з метою збереження культурної спадщини. На жаль, ми не маємо потрібних для їх відновлення коштів, тому насамперед треба провести консерваційні роботи. І тоді там можна буде проводити будь-які екскурсії й свята.

— Дуже оригінальний замок у селі Язловці. Твердиня вражає масштабами, а в однієї з веж настільки товсті стіни, що, за твердженням істориків, — вона найпотужніша серед веж усіх замків України…  

— У минулі роки ми відновили там дві пивниці, вертикальні сходи, що ведуть з башт, три каземати. Якщо цього року продовжимо ліквідацію аварійного стану замку і владнаємо низку організаційних питань з іншими землекористувачами, то там теж можна буде проводити екскурсії.  Але заповідник — не настільки потужний суб'єкт, щоб з усім упоратися самостійно. Нині спільно з польським громадським об'єднанням "Мости" домовляємося про залучення коштів міжнародних організацій, щоб створити у Язловці середньовічний рицарський замок. Та ще раз наголошую: без підтримки держави й місцевої громади ми не збережемо культурної спадщини і не матимемо повноцінного туристичного продукту.

— Які, на ваш думку, невідкладні зміни потрібно внести до українського законодавства, зокрема базових законів "Про охорону культурної спадщини", " Про регулювання містобудівної діяльності", щоб активніше відновлювати замки й палацо — замкові комплекси?  

— Міністерство культури України підготувало зміни до низки законів щодо збереження й використання культурної спадщини. Представники заповідників і музеїв мали зустріч з віце-прем'єром — міністром культури В'ячеславом Кириленком і подали пропозиції, щоб цей закон запрацював.  Ми просили дати заповідникам ширші права, зокрема у видачі дозвільних документів на той чи інший об'єкт, контролю за дотриманням вимог забудови в охоронних зонах пам'яток, бо нинішня відірваність органів архітектурно-будівельного контролю за всім цим просто вражає.  Хочемо, щоб у цих районах і містах діяли місцеві правила забудови і щоб вони були спрямовані насамперед на збереження історико-архітектурного середовища. Бо нині ми не маємо жодних важелів впливу на забудовників на історичних територіях. 

DT.UA

 

 

14

Залишити коментар

прайс-на-рекламу
rek
Схожі матеріали

Інші публікації автора