Юрій Матевощук: «Війна вплинула на долю практично кожного українця, і я не виключення»

В Україні збільшилася кількість літературно-мистецьких фестивалів, на яких збирають кошти для бійців АТО. Багато письменників, поетів беруть участь у подібних заходах.

Нещодавно у тернопільському Логістичному центрі допомоги бійцям АТО відбувся благодійний вечір «Поети мобілізуються», в якому взяв участь тернопільський поет, перекладач, редактор Юрій Матевощук. «Терен» розпитав, як йому пишеться сьогодні.

- Як війна вплинула на Вашу творчість?

- Я думаю, не можна конкретно говорити, що саме ті, а не інші аспекти, що тебе оточують, впливають чи не впливають на творчість. Але точно не можна бути осторонь того, що відбувається в Україні. Мені пишеться про війну не тому, що про це думає більшість населення і щоденні випуски новин про це розповідають. Просто так склалося, що війна вплинула на долю практично кожного українця, і я не є виключенням: мої рідні і друзі беруть участь в АТО, як військові, я з ними зідзвонююсь, я за них переживаю, бо вони, як і всі інші наші хлопці, боронять рідну землю.

- Події, що відбуваються на сході, змінили вас особисто?

- Ці події змінили кожного, але думаю, що відлік потрібно починати ще від другого майдану. Війна, умовно кажучи, показала, що в Україні головні люди далеко не політики, а прості солдати, які воюють на сході.


- Як вплинула війна на свідомість поетів і літературний процес в Україні?

- Стосовно війни і літературного процесу в Україні, то тут така справа, як і з волонтерами: ми знаємо, що існують випадки, коли не чисті на руку волонтери привласнюють кошти, які збирають на війну, і тим самим паплюжать благородне ім'я справжніх волонтерів, котрих, на щастя, більше. Те саме і з письменниками, видавцями: існують письменники, які беруть участь у військових діях або ж намагаються своєю творчістю доносити істинну правду до народу, допомагати збирати кошти і провізію для наших бійців. Але існують і такі, котрі просто на цьому піаряться. Щодо видавців, то якщо видавництво друкує книги про АТО та війну в Україні, враховуючи те, що ця тема є дуже актуальною (і прибутковою), я вважаю, що видавництво повинно перераховувати якусь частину коштів з прибутку безпосередньо на потреби наших бійців. Так, принаймні, було би чесно, по-совісті. Але це лише моя особиста думка.

- Яка тенденція громадянської лірики, вона на сьогоднішній день згасає чи навпаки – все більше з'являється книг про війну?

- Безумовно, наразі акцент на громадянську лірику зроблений більше, ніж кілька років тому. Але ми повинні розуміти, що більшість віршів написанні авторами на «сьогодні». Більшість з таких віршів існують, як певний стимул для підняття духу. Лише окремі з них мають високу літературну цінність. Тобто, коли прийде «завтра» і закінчиться війна, наступні покоління відберуть зерно від полови. А наразі усі ці тексти мусять бути.

- Чи користується така література попитом? Люди бажають читати про події, що відбулись і відбуваються?

- Якщо провести паралель між книгами про війну і книгами, які розповідали про події на майдані, то останні були чомусь більш популярними. Можливо, люди просто стомилися від цієї теми і хочуть від неї морально втекти. Ще один аспект – це написання "по гарячих слідах". Я думаю, що у нас в майбутньому обов'язково будуть видані інші книги на цю тему, але вони вже будуть більш об'єктивними. Щось схоже відбулося після закінчення війни у В'єтнамі, яку колись розв'язали США. В Америці після цього якраз не так політики, як митці розставили усі акценти на цю тему. І це стосується не лише книг, а мистецтва загалом.

- Як ви думаєте, після цієї війни в українській літературі з'явиться свій Ремарк?

- Мені, чесно кажучи, зовсім байдуже чи з'явиться після війни український Ремарк. Я просто щиро вірю, що ця війна невдовзі закінчиться позитивно для нас, наші хлопці повернуться додому цілі і здорові. Література на фоні тих подій, які зараз відбуваються, - всього лиш засіб, один з багатьох, пришвидшити нашу перемогу. Богдан БОДЕНЧУК.



 

Вибір читачів за тиждень

Відео