Вже багато років поспіль польське село Ждиня відкриває свої обійми для туристів, гостей та лемків з тата-діда на міжнародному фестивалі лемківської культури «Лемківська ватра», який проводиться щорічно з 1982 року в кінці липня. Цього року 17-19 липня біля вогнища ватри зібралося чимало художніх колективів та простих людей, які просто прийшли познайомитися з яскравою та колоритною лемківською культурою.

15 років поспіль завідуюча клубом села Підгороднє Тернопільського району Людмила Квасниця організовує поїздки на «Лемківську ватру» для родичів депортованих лемків і для самих переселенців. Цього року група з майже чотирьох десятків людей вирушили в дорогу, аби вкотре показати свою приналежність до лемківської культури.

Пані Людмила розповідає, що взятися за організацію такої поїздки її спонукало бажання побачити рідне село свого батька, який був переселенцем. Не втрачає можливості побувати на малій батьківщині свого чоловіка і матір Людмили Євгенія Філімонівна Ступінська. 78-річна баба Женя, як її люблячи називають інші члени тернопільської «делегації», попри свій солідний вік, не втомлюється щоразу брати на себе обов’язок кухарки, при цьому розважаючи гостей піснями і приповідками.

В історичному центрі Східної Лемківщини місті Сянок гостей з Тернопільщини привітно зустріли у православній церкві Воздвиження Чесного Хреста, отцем в якій є Антоній Ярий – колишній житель Почаєва, який вже тривалий час проживає в Польщі і служить Літургії разом з іншими українцями в невеликій, ошатній церковці. Отець Антоній провів для гостей екскурсію в музеї старовинних ікон, який облаштували недалеко від храму.

Людмила Квасниця вірить, що наступного року теж збереться чимала група охочих відвідати лемківські землі, послухати пісні і вже вкотре пройтися стежками колоритних і багатостраждальних лемків.

Соломія ШАЛАЙ.

Фото Людмили Мити.