Марія Кринична півстоліття присвятила школі (відео)

Марія Романівна Кринична - педагог із 50-літнім стажем. Останні 40 років вона працює у тернопільській ЗОШ №11. Вивчила, образно кажучи, цілий мікрорайон БАМ.

«Терен» спілкувався з вчителькою, котра своїм прикладом показує, наскільки важливо любити те, що робиш.

- Як воно - все життя бути вчителькою?

- Бути вчителькою - це моя мрія, я щаслива. 50 років минули дуже швидко, а 50 років - це епоха. Це моя доля, моє життя. Школа є моїм другим домом. Я люблю у школі все: і дитячий галас, і шум їдальні, і шкільний дзвінок, і тишу, коли йдуть уроки. Мені все це подобається. Я люблю дітей цікавих, енергійних, кмітливих, з ними поговорити - одне задоволення. Вони піднімають настрій, часто і псують, але від дітей я отримую задоволення. В школі мої здобутки, перемоги, прорахунки… Все було за 50 років. Мої учні - це моя друга сім'я. Я цікавлюся своїми учнями, їхніми досягненнями, їхнім життям, і приємно зустрітися ненароком з ними. Інколи, коли повертаюся зі школи, мені потрібно виходити на годину або і більше раніше, я обов'язково знаю, що зустріну когось із своїх учнів, і мені все буде цікаво почути про них.

- Як змінювалося покоління протягом половини століття? Які діти були колись, які вони зараз? 

- За 50 років - це 8 поколінь. Я можу порівняти. Часом говорять, що діти раніше були кращими, а зараз погані. Насправді діти завжди є дітьми. І колись діти були різні, і зараз такі. Діти, їхнє виховання і поведінка залежить від тієї ситуації, яка відбувається і в країні, і в сім'ї, і в першу чергу - від характеру. Варто, звісно відмітити, що раніше діти читали, ходили у бібліотеку, вміли висловлювати свою думку, батьки більше приділяли увагу своїм дітям. Зараз діти більш розкуті, менше читають, але зате вони більше орієнтуються у житті, вони знають, що таке гроші, де їх заробити. Вони інші. Але діти є дітьми…

- Скільки всього мали вихованців?

- У середньому десь приблизно 15 000 дітей. Інколи мої учні жартують, що я вивчила весь БАМ, а уроків я провела, виходить, 40 000. Мої учні - це моя гордість і багатство.

- Незважаючи на ваш довголітній стаж, ви отримуєте мінімальну зарплатню. Як виживаєте на ці кошти?

- Це питання таке складне і болюче, але я скажу декілька слів. Виживаю, бо ще працюю, родина допомагає. Хочу також сказати, що праця вчителя не оцінена належно.

- Як повинна розвиватися школа? Як повинна прогресувати?

- У школу потрібно внести сучасні технології. Ввести відповідні предмети, які відповідають сучасному життю. Це все робиться. Треба, щоб на рівні держави були зміни. Погано, що ті, хто у міністерстві працює, не працювали у школі…

Юлія ПАЛЕНИЧКА.

 

Вибір читачів за тиждень

Відео