/ Патріотів більше, ніж незалежників

25 Серпня 2019, Неділя


Бізнесмени з Тернопільщини найбільше «люблять» Польщу, Німеччину і США

Тернополяни можуть відсвяткувати День міста у польоті

Тернопільщина: на прийом до Ігоря Комендата можна записатися по телефону

Це цікаво
25 серпня в історії Тернопільщини

Одна з найуспішніших громад Тернопілля поповнилася двома селами

Байковецька громада підписала першу міжнародну Угоду про співпрацю (фото)

Митрополит Тернопільсько-Зборівський заснував чергову парафію у Полонному, що на Хмельниччині (фото)

24 Серпня 2019, Субота


На Тернопільщині учасники велопробігу подолали понад 25 кілометрів на честь дня народження України (фото)

Погода
Погода у Тернополі 25 серпня

Фоторепортаж
Народний художник України, громадсько-політичний діяч Богдан Ткачик: «Сповідую триєдність: Бог, Україна, Родина»

Без тиску і контролю належні зарплати на Тернопільщині платять не всі

Фоторепортаж
У Тернополі стартував Чемпіонат світу з водно-моторного спорту (фоторепортаж)

Поверхні тернопільської вулиці Дивізії Галичини (фото)

Фоторепортаж
Художники Тернопільщини по-своєму зустріли День Незалежності України (фоторепортаж)

Це цікаво
Тернополянин розповів про вирішення проблеми з протягами в автобусах

Українці вирощуватимуть паприку для Індії (Агроновини)

Тернопільщина: на актуальні запитання відповів Сергій Господарик

У Тернополі чоловіка підозрюють у серійній крадіжці бритв для гоління

Тернополянин буде причетним до створення найпотужнішого онлайн-курсу України та світу

Жителю Тернопілля, який постраждав на підприємстві, зменшили розмір відшкодування через відсутність трудового договору

На вулиці Лук’яновича у Тернополі прибрали незаконну споруду (фото)

Тернопільська автентика в повітрі (фото)

Фоторепортаж
Тернополяни в строю: у Києві розпочався Марш захисників України (фоторепортаж)

Фотофакт
У центрі Тернополя розповіли про ціну булінгу (фотофакт)

Відео
Військовослужбовці Національної гвардії Тернополя привітали українців із державними святами (відео)

Фоторепортаж
На Тернопіллі молодь дебатувала до Дня Прапора (фоторепортаж)

Чому за село Токи Тернополю заплатять аж 253 гривні

Школу на Тернопільщині можливо і підпалили?

Відео
Військовики з ООС привітали тернополян (відео)

Це цікаво
24 серпня в історії Тернопільщини

У День Державного Прапора України над Лановеччиною урочисто злетів жовто-блакитний стяг (фото)

Тернопільські велосипедисти відзначились медалями на трьох змаганнях у Львові

Традиційний велозахід провели у Хоросткові з нагоди Дня Прапора (фото)

23 Серпня 2019, П’ятниця


Літній табір спільноти «Віра і світло» відбувся у Зарваниці (фото)

Погода
Що синоптики обіцяють тернополянам у День Незалежності?

У Тернополі затримали юних наркоманів

Тернополяни отримали відзнаки від міжнародної організації (фото, відео)

Анонс
Що чекає тернополян на вихідних

Фотофакт
Тернопільський «Красунчик дня»

Тернополян просять не мовчати про неприємний запах

Що ж допоможе тернополянам привести у форму зовнішню частину стегон?

Це цікаво
Хвилинка грамотності для тернополян: вживання апострофа

Набір споживчого кошика буде змінено (Агроновини)

Фоторепортаж
Чистка озера, фонтанів та облаштування вуличного театру: Тернопіль готується до свят (фото)

Відійшов у вічність відомий у Тернополі лікар

Справу бойовика так званої «ЛНР» розслідують правоохоронці з Тернопільщини

Терміново
Через млинці в одному із закладів харчування Тернополя медики зафіксували спалах сальмонельозу

Фотофакт
У місті на Тернопільщині припинили терпіння пішоходів (фотофакт)

Фоторепортаж
В Тернополі нагородили культурних діячів (фоторепортаж)

Фоторепортаж
Найкращі військовослужбовці міста отримали нагороди (фоторепортаж)

Спритниця з Тернопільщини у $500 оцінила підтвердження діагнозу інваліда з дитинства

Фоторепортаж
Тернопільські балкони сповіщають про свято (фоторепортаж)

Патріотів більше, ніж незалежників

Коли у громадян України зміняться ціннісні орієнтації – як наслідок змістовної суспільної українізації, тоді зросте число громадян, для яких українська мова є рідною і для яких патріотизм тотожний із незалежництвом.

Етнічний чинник досі має важливе значення в політичному житті України. Щоб пересвідчитись у цьому, звернімося до наукових вислідів; візьмімо дані двох опитувань, проведених Соціологічною групою «Рейтинг» у серпні 2013-го і 2014 року. За даними першого опитування, патріотами своєї країни вважало себе 81% респондентів, але за її незалежність проголосував би лише 61% (28% не підтримали б незалежність, 11% – не визначилися). Серед респондентів, які 2013 року назвали рідною мовою українську, підтримало незалежність майже 80%; серед респондентів, які вважали рідними одночасно російську та українську, таких було близько половини, а серед тих, які вважали рідною лише російську, – третина. При цьому супротивники незалежності України становили вагому електоральну групу, яка превалювала в Донбасі і доходила до 40% виборців на півдні та сході України.

У 2014 році (опитування проводилося у всіх регіонах, окрім окупованого Криму) ситуація змінилася. Число патріотів зросло ненабагато – з 81% до 86%, а от число незалежників – принципово: з 61% до 76% (12% не підтримали б незалежність, 12% – не визначилися). При цьому понад 90% опитаних, які у 2014 році назвали рідною мовою українську, проголосували б за Незалежність; серед тих, хто рідними вважав дві мови – російську та українську – таких понад 70%; 45% тих, хто вважав рідною мовою російську, підтримали б торік незалежність України. Незалежність України підтримала переважна більшість опитаних в усіх регіонах країни, крім Донбасу: тут кількість як прибічників, так і прихильників Незалежності була однакова – по 34%, і майже третина (31%) не змогла визначитися з відповіддю.

Отже, маємо прямі залежності ставлення до незалежності України від рідної мови та етнічного походження (адже число етнічних росіян, для яких або українська, або українська та російська є рідними, незначне). Але водночас із цих опитувань (і багатьох інших, проведених як «Рейтингом», так й іншими соціологічними центрами) випливають й інші висновки. Передусім стосовно величезного у 2013 році і менш значного у 2014 році, але помітного розриву між числом патріотів та прихильників незалежності України. Виходить, що мільйони громадян України два роки тому і сотні тисяч торік з патріотичних міркувань вважали, що їхній країні краще було би позбутися незалежності та стати частиною іншої держави. Чи треба зайвий раз називати цю державу? І ще одне. На півдні і сході етнічні українці становлять абсолютну більшість, і на Донбасі теж. Але настрої регіонів далекі від автоматичної кореляції з етнічними чинниками, тут діють інші закономірності.

Недоформована нація

Неприпустимі для «нормальної» країни показники розриву між числом патріотів і числом прихильників незалежності та між числом прихильників незалежності і числом супротивників незалежності й байдужих до неї засвідчують недоформованість української нації. Недоформованість ця – своєю чергою – впливає й на настрої етнічного ядра нації, яке наявне у кожної європейської модерної нації (єдиний виняток – швейцарці). Важко уявити, скажімо, що 20% чи навіть 10% етнічних поляків або литовців виступають проти незалежності своїх держав, чи не так? Чи що, скажімо, супротивниками незалежності Литви виступає третина литовських поляків, як-от торік 30% громадян України, для яких російська мова – рідна? Принагідно: на думку литовського соціолога Фреюте-Ракаускене, місцеві етнічні росіяни та поляки ототожнюють себе з Литвою, вважають її рідною країною.

У разі сформованості української нації загальна ситуація в Україні була би такою, як у Литві (адже етнічне ядро і там, і тут становить приблизно 80% громадян країни). Але об’єктивна спадщина колоніального і неоколоніального часу – починаючи від глибоко підсвідомих ментальних настанов, які вкорінені в культурі повсякденності, і закінчуючи різними мірами економічної та соціокультурної інтегрованості регіонів України до російсько-імперського простору, – діє в іншому напрямі. Не в останню чергу тому, що в минулі чверть століття влада не докладала зусиль для подолання цієї спадщини, ба більше: її нерідко очолювали типові постколоніальні діячі, орієнтовані на метрополію, представники компрадорського капіталу, а то й агенти Кремля…

Між тим громадянське суспільство, у якому б критичному стані воно часом не було, все ж поволі, часто всупереч політикам, здійснювало деколонізацію України, яскравим прикладом чого став «ленінопад». Громадянські активісти змусили владу рушити шляхом декомунізації, яка водночас є й українізацією та європеїзацією. Ба більше: наразі йдеться про потребу максимального дистанціювання від російської культури як такої, оскільки вона іманентно пронизана імперіалізмом, шовінізмом, деспотизмом і чорносотенством. Так, у ній є демократична течія, але ця течія в ній завжди була маргінальною. Не забуваймо, що більшовизм – перша у світі переможна тоталітарна ідеологія, яка спрямовувала відповідну практику, – це феномен саме російської культури, причому найбільш її гуманістичного «срібного віку». Не випадково потім Комінтерн не раз проголошував «більшовизацію» комуністичних партій, але це ніде у світі не вдалося. Не випадково біля керма філії партії більшовиків в УРСР аж до 1953 року не було етнічних українців (і нерідко ці керманичі були україножерами й антисемітами), та й потім із перших секретарів ЦК КПУ лише Петро Шелест мав певний український сентимент й обстоював «економічний автономізм», за що й був знятий із посади. Іншими словами, декомунізація і європеїзація в Україні є складовими «змістовної українізації», без якої неможливе завершення формування нації як такої, як спільноти вільних громадян, об’єднаних певними засадничими цінностями та спільним стратегічним проектом майбутнього.

Змістовна українізація і шлях до Європи

При цьому, повертаючись до того, з чого починалася ця стаття, зауважмо: в Україні і рідна мова, вказана у переписі населення та в соціологічних опитуваннях, й етнічна належність – це наслідок особистого вибору, а не тих чи тих «директивних вказівок». Отож моноетнічність України – це наслідок того, що близько 80% її громадян сказали: «Я – українець». Утім, можлива й інша формула: «Я – українець білоруського (російського, єврейського тощо) походження». В першому випадку йдеться про етнічну тожсамість, у другому – про національну. Вибір тієї чи іншої мови як рідної – це також особиста справа; навіть у разі, коли в повсякденній практиці людина не користується в силу зовнішніх обставин українською, вибір української як рідної засвідчує її певні ціннісні орієнтації. Зміняться ціннісні орієнтації як наслідок змістовної суспільної українізації – зросте число громадян, для яких українська є рідною і для яких патріотизм тотожний із незалежництвом.

Сергій Грабовський, кандидат філософських наук, член Асоціації українських письменників.

Джерело: http://dailylviv.com

0

Залишити коментар

  Коментарі Facebook