27 Листопада 2021, Субота


Погода
Похмура погода на Гурія — мокрий травень

Вже відомі результати першого етапу Кубка світу з біатлону

Це цікаво
При монастирі біля Тернополя заснували поні-клуб (фото)

Відео
Голодомор – помста за свободу: у Тернополі віддали шану померлим у 1932-1933 роках (фото, відео)

Тернопільський став збагатів на 110 кг малька сома європейського, а це понад 700 екземплярів риби

Це цікаво
Їздила селами Тернопільщини, звертаючись за допомогою: маловідомий факт про знану українську письменницю

Банани вирощують у трамвайно-тролейбусному управлінні одного з міст України (Агроновини)

Тернопільські учні побували на Балу медіаграмотності (фото)

Без їжі 33 години: сумівці з Тернопільщини вшановують пам’ять жертв Голодомору (фото)

До уваги тернополян: що варто знати користувачам автозаправних станцій

Головний податківець Тернопільщини відповів на гострі запитання краян

16 тисяч доларів на місяць: ютуб-канал тернополянина Сергія Притули на верхівці рейтингу фінансування на Patreon

Відео
Замок на Тернопільщині відреставрують за 17, 5 млн грн (відео)

Збитки понад 131 тисячу гривень: на Тернопільщині чоловік ловив рибу забороненими знаряддями

У День подяки тернопільський БФ «Майбутнє сиріт» висловив вдячність за милосердя

Коронавірус на Тернопільщині дещо збавив оберти

Коли викликати «швидку», а коли звертатися до сімейного лікаря, пояснили жителям Тернопільщини

Це цікаво
27 листопада в історії Тернопільщини

26 Листопада 2021, П’ятниця


Погода
Якщо хмарне небо на Пилипа — до негожого травня

У Тернополі очікують на нову технічну документацію з реконструкції летовища

Що чекає тернополян на вихідних?

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Фотофакт
Головна красуня Тернополя «розпускає» пухнасті гілля (фотофакт)

У Тернополі порушникам правил паркування винесли близько 13 тисяч постанов

Відео Це цікаво
Дбати про моду чи здоров’я: як захистити руки від морозу взимку (відео)

Тернополянам на замітку: перерахунок пенсій військовослужбовцям здійснюють через суд

На Тернопільщині рятують річку

Фотофакт
Один із музеїв Тернопільщини отримав унікальний подарунок (фото)

Вакцинація допоможе подорожувати до Іспанії не усім тернополянам

На Тернопільщині ліквідували засмічення на близько 6 га земель (фото)

Фоторепортаж
Мандрівки Тернопільщиною. Історії про минуле (фото)

На Тернопільщині впіймали чоловіка, який незаконно рубав ліс

Під прицілом COVID-19 на Тернопільщині часто опиняються люди із хворим серцем

Фоторепортаж
«У той день вони виконували свої обов’язки»: чергове засідання у справі шести поліцейських перенесли (фото)

Відео Фоторепортаж
У Тернополі викрили підпільний завод, де впродовж кількох місяців виготовляли контрафактну горілку та коньяк (фото, відео)

У Тернополі збережуть пам’ять про видатного режисера

Історія успіху: Як стоматолог з Прикарпаття зайнявся виробництвом італійської моцарелли (Агроновини)

Керівник фірми-підрядника на Тернопільщині підробив офіційні документи та заволодів бюджетними коштами на суму понад 181 тисячу гривень

У Тернополі цієї зими дороги планують посипати лише соляними сумішами

На Тернопільщині неповнолітній викрав таксі у знайомого

Помер колишній депутат Тернопільської обласної ради

Відео
У Тернополі розшукали підлітка, який на самокаті збив обмежувач руху для відео у ТікТок

Фотофакт Це цікаво
Глечики, крем’яна сокира, намисто: що ще знайшли археологи у саркофазі на Тернопільщині (фото)

Казку про вірність авторки з Тернопільщини читають у всіх куточках світу

Фотофакт Це цікаво
Від тернопільського бігуна втік ведмідь (фото)

Тернопільщина – у «жовтій» зоні, але бізнес може працювати, якщо всі співробітники повністю вакциновані

Анонс
У Тернополі відбудуться заходи, аби вшанувати пам’ять жертв голодомору

У трьох районах Тернопільщини – три смерті від коронавірусу

Це цікаво
26 листопада в історії Тернопільщини

25 Листопада 2021, Четвер


Погода
На Златоуста все поле порожнє

Фотофакт
Тернопільські «Красунчики дня»

Стипендію за перемогу у конкурсі ім. Т.Шевченка гімназист з Тернопільщини збирається відкладати

Патріотів більше, ніж незалежників

Коли у громадян України зміняться ціннісні орієнтації – як наслідок змістовної суспільної українізації, тоді зросте число громадян, для яких українська мова є рідною і для яких патріотизм тотожний із незалежництвом.

Етнічний чинник досі має важливе значення в політичному житті України. Щоб пересвідчитись у цьому, звернімося до наукових вислідів; візьмімо дані двох опитувань, проведених Соціологічною групою «Рейтинг» у серпні 2013-го і 2014 року. За даними першого опитування, патріотами своєї країни вважало себе 81% респондентів, але за її незалежність проголосував би лише 61% (28% не підтримали б незалежність, 11% – не визначилися). Серед респондентів, які 2013 року назвали рідною мовою українську, підтримало незалежність майже 80%; серед респондентів, які вважали рідними одночасно російську та українську, таких було близько половини, а серед тих, які вважали рідною лише російську, – третина. При цьому супротивники незалежності України становили вагому електоральну групу, яка превалювала в Донбасі і доходила до 40% виборців на півдні та сході України.

У 2014 році (опитування проводилося у всіх регіонах, окрім окупованого Криму) ситуація змінилася. Число патріотів зросло ненабагато – з 81% до 86%, а от число незалежників – принципово: з 61% до 76% (12% не підтримали б незалежність, 12% – не визначилися). При цьому понад 90% опитаних, які у 2014 році назвали рідною мовою українську, проголосували б за Незалежність; серед тих, хто рідними вважав дві мови – російську та українську – таких понад 70%; 45% тих, хто вважав рідною мовою російську, підтримали б торік незалежність України. Незалежність України підтримала переважна більшість опитаних в усіх регіонах країни, крім Донбасу: тут кількість як прибічників, так і прихильників Незалежності була однакова – по 34%, і майже третина (31%) не змогла визначитися з відповіддю.

Отже, маємо прямі залежності ставлення до незалежності України від рідної мови та етнічного походження (адже число етнічних росіян, для яких або українська, або українська та російська є рідними, незначне). Але водночас із цих опитувань (і багатьох інших, проведених як «Рейтингом», так й іншими соціологічними центрами) випливають й інші висновки. Передусім стосовно величезного у 2013 році і менш значного у 2014 році, але помітного розриву між числом патріотів та прихильників незалежності України. Виходить, що мільйони громадян України два роки тому і сотні тисяч торік з патріотичних міркувань вважали, що їхній країні краще було би позбутися незалежності та стати частиною іншої держави. Чи треба зайвий раз називати цю державу? І ще одне. На півдні і сході етнічні українці становлять абсолютну більшість, і на Донбасі теж. Але настрої регіонів далекі від автоматичної кореляції з етнічними чинниками, тут діють інші закономірності.

Недоформована нація

Неприпустимі для «нормальної» країни показники розриву між числом патріотів і числом прихильників незалежності та між числом прихильників незалежності і числом супротивників незалежності й байдужих до неї засвідчують недоформованість української нації. Недоформованість ця – своєю чергою – впливає й на настрої етнічного ядра нації, яке наявне у кожної європейської модерної нації (єдиний виняток – швейцарці). Важко уявити, скажімо, що 20% чи навіть 10% етнічних поляків або литовців виступають проти незалежності своїх держав, чи не так? Чи що, скажімо, супротивниками незалежності Литви виступає третина литовських поляків, як-от торік 30% громадян України, для яких російська мова – рідна? Принагідно: на думку литовського соціолога Фреюте-Ракаускене, місцеві етнічні росіяни та поляки ототожнюють себе з Литвою, вважають її рідною країною.

У разі сформованості української нації загальна ситуація в Україні була би такою, як у Литві (адже етнічне ядро і там, і тут становить приблизно 80% громадян країни). Але об’єктивна спадщина колоніального і неоколоніального часу – починаючи від глибоко підсвідомих ментальних настанов, які вкорінені в культурі повсякденності, і закінчуючи різними мірами економічної та соціокультурної інтегрованості регіонів України до російсько-імперського простору, – діє в іншому напрямі. Не в останню чергу тому, що в минулі чверть століття влада не докладала зусиль для подолання цієї спадщини, ба більше: її нерідко очолювали типові постколоніальні діячі, орієнтовані на метрополію, представники компрадорського капіталу, а то й агенти Кремля…

Між тим громадянське суспільство, у якому б критичному стані воно часом не було, все ж поволі, часто всупереч політикам, здійснювало деколонізацію України, яскравим прикладом чого став «ленінопад». Громадянські активісти змусили владу рушити шляхом декомунізації, яка водночас є й українізацією та європеїзацією. Ба більше: наразі йдеться про потребу максимального дистанціювання від російської культури як такої, оскільки вона іманентно пронизана імперіалізмом, шовінізмом, деспотизмом і чорносотенством. Так, у ній є демократична течія, але ця течія в ній завжди була маргінальною. Не забуваймо, що більшовизм – перша у світі переможна тоталітарна ідеологія, яка спрямовувала відповідну практику, – це феномен саме російської культури, причому найбільш її гуманістичного «срібного віку». Не випадково потім Комінтерн не раз проголошував «більшовизацію» комуністичних партій, але це ніде у світі не вдалося. Не випадково біля керма філії партії більшовиків в УРСР аж до 1953 року не було етнічних українців (і нерідко ці керманичі були україножерами й антисемітами), та й потім із перших секретарів ЦК КПУ лише Петро Шелест мав певний український сентимент й обстоював «економічний автономізм», за що й був знятий із посади. Іншими словами, декомунізація і європеїзація в Україні є складовими «змістовної українізації», без якої неможливе завершення формування нації як такої, як спільноти вільних громадян, об’єднаних певними засадничими цінностями та спільним стратегічним проектом майбутнього.

Змістовна українізація і шлях до Європи

При цьому, повертаючись до того, з чого починалася ця стаття, зауважмо: в Україні і рідна мова, вказана у переписі населення та в соціологічних опитуваннях, й етнічна належність – це наслідок особистого вибору, а не тих чи тих «директивних вказівок». Отож моноетнічність України – це наслідок того, що близько 80% її громадян сказали: «Я – українець». Утім, можлива й інша формула: «Я – українець білоруського (російського, єврейського тощо) походження». В першому випадку йдеться про етнічну тожсамість, у другому – про національну. Вибір тієї чи іншої мови як рідної – це також особиста справа; навіть у разі, коли в повсякденній практиці людина не користується в силу зовнішніх обставин українською, вибір української як рідної засвідчує її певні ціннісні орієнтації. Зміняться ціннісні орієнтації як наслідок змістовної суспільної українізації – зросте число громадян, для яких українська є рідною і для яких патріотизм тотожний із незалежництвом.

Сергій Грабовський, кандидат філософських наук, член Асоціації українських письменників.

Джерело: http://dailylviv.com

8

Залишити коментар

прайс-на-рекламу
rek