/ «Незламним є народ, який пам’ятає свою історію» – Рефат Чубаров

16 Жовтня 2019, Середа


Тернополянка вдало виступила на молодіжному чемпіонаті світу із самбо

На Тернопільщині злодій підважив вікно, щоб потрапити у чужий будинок

У Тернополі з’явилося місце, де можна безкоштовно набрати води (фото)

На Кременеччині продовжують відновлювати історичну справедливість (фото)

Тернополянам радять утриматись від поїздок автотранспортом через туман

Дзеркала, картини, столики, шафи. Що можна побачити у тернопільських під’їздах? (фото)

Тернопіль має на кого рівнятися

Фотофакт
Тернопільські «Красуні дня»

У тернопільських магазинах спеціалісти виявили неякісне масло

Житель Тернопільщини у криниці виявив небезпечну знахідку

Це цікаво
Тернополяни малюють кавою

У Заліщиках вражали розмаїттям талантів (фото)

На Тернопільщині дедалі частіше хворіють на вітрянку

Фоторепортаж
Домашність Бучача (фоторепортаж)

В Україні збільшилось виробництво м’яса (Агроновини)

Тернополяни повинні пам’ятати про штрафи через пропуски школи

До кінця року у Чорткові добудують дві військові казарми за стандартами НАТО

Анонс
Вчителів STEM-предметів з Тернопілля запрошують на безкоштовний Хакатон

Центром Шумська ганяли десятки підлітків на роликах (фото)

На Тернопільщині нетверезий водій показав підозрілі документи

В одному з супермаркетів Чорткова знову знайшли зіпсований товар (фотофакт)

Заліщицькі поліцейські затримали зловмисника, який викрав з чужого будинку 90 тисяч гривень

Тернополяни можуть долучитись до збору коштів на встановлення стели у Сквері Волонтерів

На Тернопільщині відбулась знакова подія (фото)

«Марк – життя одного фріка», – особливий хлопчик з Тернополя святкуватиме день народження

Фоторепортаж
Тернопільські військовослужбовці повернулись з чергової ротації (фоторепортаж)

Відео
У Тернополі водії маршруток ігнорують правила дорожнього руху (відео)

Фотофакт
На Тернопільщині патруль затримав браконьєрів (фотофакт)

На Тернопільщині правоохоронці підбили підсумки роботи (фото)

Управління юстиції Тернопільської області – без начальника

Фотофакт
У Бережанах скандал: в одній із аптек міста продали зіпсовані ліки (фотофакт)

Відео
Вже вп’яте на Тернопільщині пройшов незвичний чемпіонат (відео)

На Тернопільщині загорівся будинок, під час гасіння пролунав вибух

Житель Польщі у мережі шукає свою родину з Чорткова

Фоторепортаж
Тернополяни побували на Міжнародному саміті (фоторепортаж)

Для жителів Бережан з’явились нові умови у системі водопостачання

На Тернопільщині затримали підозрюваного

Фотофакт
На Тернопільщині продовжуються святкування, приурочені до Дня захисника України (фотофакт)

У Тернополі може відбутись фінал Кубка України з футболу

Фотофакт
Біля тернопільського ставу знайшли нутрію (фотофакт)

З початку року на Тернопільщині врятували 88 людей

Злодійське сусідство: чоловік прийшов погостювати та пограбував господарів

Це цікаво
16 жовтня в історії Тернопільщини

У Великогаївській ОТГ розпочали голосування щодо реалізації ідей громадського бюджету

Анонс
У Байковецькій громаді працюватиме пересувний флюорограф

Делегація з Німеччини завітала у Лановецьку ОТГ (фото)

15 Жовтня 2019, Вівторок


Для жителів Теребовлянської громади облаштували кінопростір під відкритим небом (фото)

Погода
Тернопільським водіям варто бути обережними: вночі обіцяють туман

Жителів Тернопільщини закликають вакцинуватися від небезпечного захворювання

На Шумщині поліцейські провели обшук в одному з будинків

На Черкащині увіковічнили пам’ять відомої уродженки Тернопільщини (фото)

На Тернопільщині люди найбільше скаржаться на тварин

«Незламним є народ, який пам’ятає свою історію» – Рефат Чубаров

Кримські татари – народ, який уже не перший раз намагаються зігнати із рідної землі. Однак ці люди, навіть поза межами батьківщини, не забувають свою історію, традиції і прагнуть якнайшвидше повернутися додому.

У цьому переконався журналіст «Терену», побувавши 6 вересня на фестивалі кримськотатарської культури у Винниках, під Львовом. Основне дійство фестивалю відбувалося на території історико-краєзнавчого музею. З цієї нагоди там відкрили виставку із унікальними експонатами із приватних і музейних колекцій, що свідчать про багатство обрядів, оригінальність костюмів і навіть звичайного побуту кримських татар.

До слова, із метою пізнання етнографічного багатства України і підтримки традиційної культури автохтонного народу Криму напередодні, 5 вересня, у Львові провели Науковий семінар «Спільні сторінки історії українців та киримли». До участі запросили відомих діячів культури, художників, майстрів декоративного-прикладного мистецтва з Криму.

Серед публіки були як киримли, так і українці

Програма фестивалю передбачала проведення майстер-класів із унікальної кримськотатарської вишивки, приготування і дегустації національних страв. Кожен гість міг оглянути тематичну виставку і послухати концерт.
 

Власне, на Львівщині зараз проживають від 1500 до 2000 тисяч киримли – корінних жителів Криму, які були змушені виїхати звідти після окупації півострова Росією. Про це повідомив голова Кримськотатарського товариства у Львові Ернест Абкелямов. Більшість осіла в обласному центрі і у Винниках. Ось тому там і провели уже другий за рахунком фестиваль кримськотатарської культури.

Вхід на заходи був вільним. Тож усі охочі змогли розгадати секрети кримськотатарських ремесел, послухати національну музику і вивчити рецепти смачнючих східних страв. Серед публіки були як киримли (це слово означає "татарин з Криму" – прим.), так і українці. Адже одним було цікаво згадати свої традиції, іншим – побачити звичаї, зовсім відмінні від наших. Зрештою, і головними організаторами фестивалю були ГО «Земляцтво кримських татар» – кримчаки, переселенці з Криму, спільно із галичанами.

– Незламним є народ, який пам’ятає, зберігає і поширює свою історію, – каже лідер кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров. – На нашу землю прийшов російський окупант, тому ми були змушені її покинути. Дякую вам, що киримли змогли знайти у вас затишок, розуміння і підтримку. Тут живуть люди, які розуміють глибину нашої біди, адже самі переживали депортації, тому вони нас і прийняли з щирим серцем.

Рефат Чубаров підкреслив, що кримські татари – справжні друзі, тож не прийшли в Україну щось захоплювати. Вони – тільки й чекають тут повернення на рідну землю.

До речі, одним із організаторів фестивалю був Тимур Баротов – боєць батальйону «Айдар». Він фактично був розпорядником концертної програми. Під час свята гостям, окрім іншого, показали кілька прийомів курешу – національної спортивної боротьби на поясах. Окрім того, урочисто погасили марки із зображенням традиційного кримськотатарського костюма і провели презентацію буклету «Український Крим».

Вишивають татарські майстрині двома голками

Виставка-продаж традиційних мистецьких виробів кримських майстрів привернула до себе найбільше уваги. Одним із найцікавіших майстер-класів провели жінки-киримли. Вони вчили усіх охочих ліпити кєлін-аш – «пельмені нареченої». Майстерність господині визначали за розміром пельменів для традиційного супу. Якщо у ложку поміщалося 12 (!) штук, то вважалося, що за невістку беруть хорошу господиню.

Натомість Лілія Іслямова провела майстер-клас із унікальної техніки вишивання шовком і золотом – махлама. Виявляється, спочатку треба було вигадати малюнок, у якому немає випадкових елементів – кожна лінія, квіточка чи завиток щось символізують. Потім треба було вирізати частину візерунків із картону чи цупкого картону і нашити на тканину, а вже потім обшити його металізованими нитками, наприклад. Останнім часом популярними є кисети, феси (жіночі капелюшки – прим.) і марама (жіночі хустини-накидки, якими вкривають феску – прим.), навіть клатчі (маленькі жіночі сумочки – прим.) і чохли до окулярів, вишиті у техніці махлама. Коштує така краса – недешево (від 350 грн – за чохол, наприклад). А спеціальну сумку для зберігання Корану майстриня може вишивати цілий тиждень по 8-10 годин щодня. То як таке можна оцінити?

 

– Зовні це схоже на гладь, але вишивають татарські майстрині двома голками і обидві руки у них – робочі, тому нам і потрібен такий спеціальний столик, до якого кріплять тканину, – пояснює дівчина. – Треба дуже уважно стежити за ниткою, щоб вона не зігнулася, не перекрутилася. Золота нитка завжди – тільки зверху.

Також усі могли ознайомитися із технікою двосторонньої традиційної вишивки – «татар ішлємє». Лице і виворіт такого рушника зможе впізнати хіба що сама майстриня. Окрім того, татарки вишивають тамбурним швом – каснак, шнурком, металевими паєтками і канителлю. Популярною у них є і вишивка на шкірі.

– Коли татарів виселяли із Криму у 1944-му, то дали взяти із собою лише найнеобхідніше. Ніхто тоді не думав про вишиття. Через це традиції вишивки були фактично втрачені. Відновити всі 11 швів допомогла одна людина! – розповідає Лілія Іслямова. – Цю традицію зберегла Зулейха Бікірова. Вона жила у Москві, працювала у музеї, тому депортацію не пережила. Її килими вигравали конкурси на міжнародних виставках. Тож наша вишивка, по суті, почала відроджуватися лише у 90-х роках ХХ століття. Інакше, усі ця символіка була б втрачена…

До весілля кожна дівчина мусила вишити понад 200 хатніх рушників – «евджіяр». А ще – потрібно було прикрасити особливі подарунки для майбутнього чоловіка. Тож дівчаток-киримли вчити тримати голку у руках із 8 років. І на якісь розваги у них часу не було.

У кримських татар жінки не працюють

Будь-хто міг під час свята спробувати себе у розписі кераміки емалями. Це виявилося складним процесом, однак дуже красивим. Адже посуд киримли – дуже яскравий і кожен візерунок – символічний.

– Зазвичай на таких виробах, якщо їх хотіли комусь подарувати, майстри малювали те, що бажали тому, для кого готували подарунок, – розповідає художник, кераміст Марина Курукчи. – Ось цей символ означає благополуччя, а цей – багато діточок у родині… Так, робота складна, тому й недешева…

А якими смачними є кримськотатарські солодощі! Ми не можемо зараз цього передати, тому… вслухайтеся хоча б у назви: пахлава, чак-чак, парварда… Особливо смакувало усе це із кавою, яку за традиційним рецептом варив учасник фестивалю Ібрагім. Неподалік традиційний плов і шашлик готували інші чоловіки-киримли (жінки у кримських татар не працюють, під їхньою опікою – лише дім і діти – прим.).

На завершення фестивалю організатори відтворили один зі звичаїв – прощання із нареченою у її рідному домі. Ця традиція чимось схожа на український дівич-вечір. Адже на свято також запрошували музиканта. Брали у ньому участь подружки нареченої. Вони пригощали усіх кавою. Виявляється, кримчаки давно – ще до прийняття ісламу розмальовували руки дівчат хною. І цей звичай зберігся досі, однак малюнки – інші, ніж у індійців. Але у всьому – свої символи: захисту, домашнього затишку, жіноцтва тощо.

Віра ОЛЕКСАНДРОВИЧ.

Фото автора

Довідка. Масштаби депортації кримчаків, що розгорнулася в травнi 1944-го, вражають. За офiцiйними даними, операцiя розпочалася на свiтанку 18 травня, а завершилася о 16 годинi 20 травня, тобто за 2,5 доби. У "столипiнськi" вагони посадили щонайменше 180 014 людей. Iсторики, пов'язанi із кримськотатарським нацiональним рухом, наводять зовсiм iншi цифри – 423 тисячi виселених. Причому 195 тисяч чоловiк загинули в дорозi та протягом перших пiвтора року життя у спецпоселеннях (тобто понад 46%). У 2014-му киримли фактично пережили другу депортацію. Адже частина корінних жителів Криму мусила втікати з півострова на материк.

 

24

Залишити коментар

  Коментарі Facebook