23 Січня 2022, Неділя


Проректорові тернопільського вузу присвоїли звання «Заслужений працівник освіти»

На Тернопільщині невпинно зростає кількість смертей від COVID-19

Стало відомо, хто наповнює грошима понад 80% обсягу скарбниці Тернопільщини

Це цікаво
23 січня в історії Тернопільщини

22 Січня 2022, Субота


Погода
Погода у Тернополі 23 січня

Дві спортсменки з Тернопільщини показали в Італії, на що вони здатні

Тернопільщина побила рекорд за останнє десятиріччя

Більше 100 тисяч гривень штрафу сплатили місцеві підприємці за недобросовісну рекламу в Тернопільській області

У природному заповіднику Тернопільщини розповіли, як допомогти птахам взимку

«Історичний крок до єднання і соборності»: тернополяни можуть відвідати унікальну виставку (фото)

Рекордні показники захворюваності на Covid-19: уже з понеділка школи Тернопільщини можуть піти на дистанційне навчання

«Донорство – благородна справа, ціною якої є життя»: лікарня з Тернопільщини започатковує щотижневий День донора

Внаслідок ДТП у Тернополі загинув водій (фото)

З нагоди Акту Злуки на Тернопільщині презентували тематичну виставку з унікальними експонатами (фото)

Названо ягоду, яка найкраще бореться з вірусами (Агроновини)

Жителям Тернопільщини повідомили номер телефона, з якого дзвонять шахраї

Прапор, який брав участь у «Живому ланцюзі», донині зберігається у музеї Тернопільщини (фото)

Відео
Вихованці дитячого садка у Тернополі креативно привітали усіх із Щедрим вечором (фото, відео)

На Тернопільщині за 28 млн грн продають підприємство, яке заснували у 1907 році

Тернопільський апеляційний суд невдовзі оголосить вирок шістьом поліцейським, яких судять за смерть юнака (фото)

На Тернопільщині й надалі високий рівень захворюваності на COVID-19

Відео Фоторепортаж
На межі Тернопільської та Хмельницької областей відбулась акція єднання (фото, відео)

Це цікаво
22 січня в історії Тернопільщини

21 Січня 2022, П’ятниця


Погода
Росте день у січні — росте і холод

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Тернополянам на замітку: що таке чітміл і як правильно його проводити

Тернополяни через «Дію» зможуть зареєструвати права власності на нерухоме майно

Головний податківець Михайло Яцина: «На Тернопільщині досі не повернули 101 млн грн»

Фоторепортаж
Прогулянки Тернополем. Важливе та непомітне (фото)

Юні помічники поліцейських творили добро на Тернопільщині

Давня шахрайська схема «дай подзвонити» ожила у Тернополі

Стало відомо, чи бути легалізації канабісу в Україні (Агроновини)

За один день виявили 11 порушень Правил рибальства на Тернопільщині 

На Тернопільщині шукають музичний слід Моцарта

Це цікаво
Тернополяни можуть навчатися у Франції і отримувати стипендію від 700 євро на місяць

Майже 610 млн грн доходу отримали торік на Тернопільщині 49 мільйонерів

Виготовляли фальшиві довідки ПЛР-тестів: тернополянам загрожує до 5 років позбавлення волі

На Чортківщині паління в ліжку призвело до нещасного випадку 

За хабар посадовцю на Тернопільщині «світить» великий штраф або навіть тюрма

Фотофакт
Струс головного мозку, травма хребта, забій носа – невтішні наслідки ДТП на Тернопільщині (фото)

Житель Тернопільщини намагався відкупитися від поліцейських за 100 американських доларів 

Тернополянам на замітку: що таке виробничий кооператив?

Тернопільщина поступилася не лише Львівщині, а й іншим сусіднім областям

Фоторепортаж
У Збаражі ледве не згоріли 140 тонн ячменю (фото)

У продуктах – наркотики: на Тернопільщині ув’язненому передали заборонені речовини

У Тернополі відкрили новий бювет з питною водою

На Тернопільщині від коронавірусу помер 30-річний чоловік

Це цікаво
21 січня в історії Тернопільщини

20 Січня 2022, Четвер


Погода
Погода у Тернополі 21 січня

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Через коронавірус у Тернополі на карантин уже відправили 35 класів із різних шкіл

Фоторепортаж
На Тернопільщині віддали шану кіборгу Івану Вітишину (фото)

Вертеба розкриває тисячолітні таємниці

Печера Вертеба на Тернопіллі — єдине  місце, де в Україні проводять генетичні дослідження давніх людей. 

Цього року в печері Вертеба, що поблизу села Більче-Золоте Борщівського району, вкотре проводили археологічні дослідження. Та спершу коротка довідка про унікальне й таємниче  підземелля. Тут жили трипільці — носії археологічної культури енеоліту, яка існувала п’ять-шість тисяч років тому. Загалом їхніми життєвими просторами впродовж понад півтори тисячі років були сучасна Україна, Молдова, Румунія. Ці давні люди стали чи не першими хліборобами,  вирощували колосові й зернобобові, розвивали тваринництво, зводили будинки, навіть двоповерхові.

Але на присмерку цієї цивілізації трипільці місцем пристановища обрали майже на шістсот років печеру Вертебу. Чому, навіщо?  Достеменної відповіді на ці запитання науковці ще не знайшли.

Але потроху  Вертеба розкриває тисячолітні таємниці. Писемні джерела твердять, що вперше цією печерою зацікавився 1820 року орендар маєтку в Більче-Золотому Я. Хмелецький. А ось перше археологічне дослідження тут здійснили 1876-го.

Через 14 років виявив до цього науковий інтерес місцевий магнат Леон Сап’єга разом із колегою з антропологічної комісії Краківської академії Готфридом Оссовським. Усі знахідки Сап’єга спочатку зберігав у власному палаці в Більче-Золотому. 1907 року артефакти вивезли до Кракова та Відня.  Відомо, що лише в Краківському (Польща) археологічному музеї  зберігають понад 35 тисяч трипільських пам’яток.

Кількома тисячами давніх речей та предметів поповнилися й фонди Борщівського обласного краєзнавчого музею. Його директор Михайло Сохацький  чверть століття досліджує Вертебу. Тож і цього літа  очолив  археологічну експедицію. Каже, вдалося  знайти чимало  цікавих пам’яток. Передовсім орнаментований трипільський посуд, мотики та інші знаряддя праці, прикраси із зубів оленя, вовка й собаки, а також із міді, які тодішні мешканці печери носили як намисто.

Пощастило й на вироби (їх багато) із кремнію. До слова, сировину на Подністров’я доправляли із нинішньої Волині. Подивувалися значному зібранню зернотерок (малих жорен), адже розтирати збіжжя у підземеллі не надто зручно. Зацікавлення викликала й невеличка керамічна посудина, вщерть заповнена яскраво-червоною вохрою. Напевно, тут було робоче місце трипільського художника.

Звісно, завдяки таким  пам’яткам знаємо нині більше про матеріальний і духовний світ трипільців. Але не відаємо, хто їхні родичі періоду мезоліту чи палеоліту, хто нащадки, який вигляд мали самі, скільки років жили, як харчувалися, на які недуги хворіли. А якщо носії трипільської культури прийшли на ці землі з далеких країв, а ми навіть не здогадуємося?

Допомогти з’ясувати таку проблематику могли б, звісно, генетики й антропологи. Але, як стверджує  Михайло Сохацький, поховань трипільців ніде не знаходять. Лише в Борщівському районі зафіксували понад сто поселень цих давніх хліборобів, але жодного їхнього цвинтаря (некрополя) поки що не знайшли. Це наводить на думку, що, напевно, у трипільців існував особливий поховальний обряд — можливо, тіло небіжчика спалювали, а попіл розвіювали чи над полями, чи над водоймами.

Але, здається, науковці зможуть небавом ознайомити й з цікавими антропологічними розвідками. Адже Михайло Сохацький  зазначає, що у Вертебі замало працювати лише археологам, потрібні інші фахівці: геологи, палеоботаніки, фізики, антропологи, генетики. І на те є підстави. Крім речей побуту, в печері не раз (цього року теж) знаходили останки давніх людей. 2006-го тут розпочали комплексні антропологічні та генетичні дослідження, науковці вивчають загальнофізичний вигляд трипільців за рештками кісток, черепів, які вдається виявити в підземних лабіринтах. Добре збереження такого матеріалу в умовах постійної вологості та температури дає змогу фахівцям провести аналіз ДНК.       

Археологічна експедиція на чолі з Михайлом Сохацьким уже вісім років поспіль співпрацює з  науково-дослідними центрами США, Великої Британії, цього року долучився й Токійський (Японія) університет. У Вертебі влітку знову проходили стажування студенти Мічиганського університету (США). Вони майбутні антропологи. Юнаки й дівчата мають рідкісну нагоду в польових умовах брати участь у виявленні, фіксації та дослідженні антропологічних матеріалів, яким понад 5 тисяч років.

Нині Вертеба — єдиний пункт в Україні, де нині проводять генетичні дослідження давніх людей. Під час цьогорічної експедиції вдалося взяти ДНК з людських кісток та зубів. Науковці обіцяють результати повідомити до кінця цього року, тож на їхній основі, безперечно, з’являться публікації з узагальненою картиною генетичної історії трипільців. Звісно, дослідження в  печері на Тернопіллі триватимуть і надал

Джерело: ukurier.gov.ua 

 

7

Залишити коментар

прайс-на-рекламу
rek