/ /Острівець у житті Романа Лубківського – насправді океан, який надихав у всьому (фото)

12 Листопада 2019, Вівторок


Фотофакт
У Тернополі змінилось звичне місце (фотофакт)

У Чорткові до сварливого чоловіка викликали поліцію, а ті знайшли у нього пістолет

Фотофакт
У Бережанах приводять школи до порядку (фотофакт)

Це цікаво
12 листопада в історії Тернопільщини

Відомі проекти-переможці «Громадського бюджету-2020» Лановецької громади

На Тернопільщині відбувся матч за суперкубок району імені Івана Білоуса (фото)

Великогаївська ОТГ підписала меморандум про співпрацю з ГО «ТМЖК «Відродження нації» (фото)

11 Листопада 2019, Понеділок


Юні тернопільські борці греко-римського стилю завоювали «золото», «бронзу» і два «срібла»

Погода
Погода в Тернополі 12 листопада

Відео
Відомий співак у проекті переповів історію Теребовлі (відео)

Стало відомо, які проекти реалізують у Тернополі в рамках Громадського бюджету

Тернопільщина раптом опинилася на другому місці серед регіонів України

На Тернопільщині шахраї викрали з карток 60 тисяч гривень

Фоторепортаж
До учнів 22-ї школи навідались артилеристи (фоторепортаж)

На вулицях Тернополя діє «голубиний» бізнес

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Чортків’янка отримала звання заслуженого майстра народної творчості України

Фотофакт
Тернопільська арка з підсвіткою «переїхала» (фотофакт)

Оздоби давніх тернопільських огорож (фото)

Анонс
У тернопільській галереї – «Пікнік на узбіччі» глобального світу

Біогазові установки в Україні будують переважно на дешевій сировині (Агроновини)

Тернополяни просить збільшити висоту обмежувача на Гаївському мості

Тернополян попереджають про шахраїв освіти

У Тернополі адміністратору готові платити 100 тисяч гривень

Анонс
Тернополян запрошують на вечір пам’яті Зеновія Красівського

Анонс
Тернополян запрошують долучитися до трансформації міста

На Тернопільщині сітками виловлювали червонокнижну рибу (фото)

Чорктів’янин Валентин Гулька став переможцем обласного шахового турніру

На Тернопільщині куріння в ліжку завершилось пожежею

Тернопільська молодь отримає нового мера

Аграрії Тернопільщини готові й надалі проводити акції протесту (фото)

Фотофакт
У Тернополі маршрутку припаркували прямо на пішохідному переході (фотофакт)

Відомий тернопільський телеведучий поділився історією особистого життя

Що варто відвідати у Шумській ОТГ на Тернопільщині (фото)

Фотофакт
У Кременці ніяк не вгамуються вандали (фотофакт)

Громада на Тернопільщині вимагає повернути гроші

Спортивний огляд тижня: тернополяни вибороли понад два десятки нагород

Фотофакт
У Чорткові продають хліб «з м’ясом» (фотофакт)

На Тернопільщині відкрили першу сімейну ферму

На Тернопільщині в ДТП постраждали дві жінки (фото)

Аграрії Тернопільщини у кількох місцях перекрили міжнародну автомагістраль 

На Тернопільщину їдуть працювати не тільки поляки і турки

Через недбалість жителів Тернопільщини загинуло цуценя

У Кременецькій бібліотеці у вихідні зібралися історики з особливого приводу (фото)

Що тернополянам треба знати про поточний курс валют

Жителі Ланівців довели, що вони знають історію свого міста

Євангеліє з Тернопільщини відзначило своє 400-річчя (фото)

Фотофакт
Жителі Теребовлі скаржаться на відсутність освітлення проблемної ділянки дороги (фотофакт)

Відео Фотофакт
Через горе-водіїв мешканці Тернополя змушені виходити на проїжджу частину (фотофакт)

Відео
Тернополяни знову засмічують своє місто (відео)

Це цікаво
11 листопада в історії Тернопільщини

У Вишнівецькій ОТГ відбулась виставка-показ українських вишиванок (фото)

Острівець у житті Романа Лубківського – насправді океан, який надихав у всьому (фото)

Важко писати про людину у минулому часі. Із світлої пам'яті Романом Лубківським ще декілька днів тому спілкувалася, жартувала, ділилася планами… Так сталося, що була останньою із журналістів, хто з ним спілкувався.

15 жовтня з письменником Михайлом Ониськівим і художницею Наталею Собкович ми їхали до Острівця на Теребовлянщину. Цього дня виповнювалося 120 років з дня народження Володимира Гжицького, несправедливо забутого письменника, про якого згодом скажуть, що він належить до когорти увічнених в епосі "Розстріляного відродження" митців.

З нетерпінням чекала на зустріч із класиком української літератури Романом Лубківським, з ініціативи якого вже вдруге відбувалось в Острівці літературно-мистецьке свято "Подільський карб". Одна справа вчити його твори в університеті і зовсім інша – спілкуватись віч-на-віч.

На порозі школи нас зустріли її директор і голова сільської ради. А у шкільній їдальні був пан Роман з цукерками і гарячим чаєм.

"Грійтеся, дівчата! Грійтеся!", – радісно припрошував нас до несподіваної теплої трапези.

Поки чаювали, Лубківський встиг розповісти курйозний випадок із цукерками, який трапився з ним у шкільні роки… А потім згадав про однокласника Андрійка: "Я пригадую, як мама цього хлопчика поставила миску на буквар, і ця миска сіла на зображення Леніна і Сталіна. Чорна масна пляма від банячка так і залишилась на мундирі Сталіна. Вчителька була дуже мудрою і гуманною, нікому нічого не сказала. Згодом Андрій став сподвижником створення храму в Острівці". 

Хтось із присутніх нагадав пану Роману про шкільний дах. "Знаєте, – сказав він, – якби не Лазаренко, той, що сидить, були б ще й досі без даху. Я розповів йому про острівецьку біду, а він відразу до телефону. Комусь передзвонив і сказав, що там-то і там є така школа, треба кошти на дах. Я осмілів і вирішив ще за дитсадок попросити. А Лазаренко поглянув на  мене і каже: «Добре, але не все відразу".

Повертаючись думкою у той день, 15 жовтня, зауважила: пан Роман впродовж дня жив тільки спогадами. А ще помітила, що тоді мені не вдавалось «піймати» кадр, де у нього розплющені очі… Його погляд завше був опущений долу, і збоку видавалось (а це так і було – авт.), що він занурений і сконцентрований у самого себе. Навіть під час виступу на святі, у шкільному музеї.

Зараз розумію: насправді йому було боляче від недуги, яка йому того дня нестерпно дошкуляла. Пан Роман мужньо тримався з останніх сил, аби нікому не затьмарити святкової події. І коли мені та Наталі Собкович довелось разом з ним їхати в одному авто від школи до сільської бібліотеки, а потім – до храму, він вже тримався рукою за лівий бік і виглядав дуже блідим. Я не втрималась і запитала: "Вам зле?". На що у відповідь почула: "Так, мені ще ніколи не було так погано, але це зараз минеться".

До бібліотеки (колишня хата Гжицького, де він народився) Роман Лубківський так і не зайшов, залишився сидіти в машині. Дорогою до храму попросив водія їхати повільніше. Був для нас з Наталею екскурсоводом, поводирем.

"Он там, – сказав, – була наша хата, нічого не залишилося. А там Гжицькі жили, а там он так званий клуб ремонту просить, а там…".

Говорив з відчутним болем у голосі. Здавалось, якби міг, то все б зробив сам, власноруч… 

На подвір'ї храму нас зустрів безлад: тут ще роботи й роботи. Замість східців – дошка. Заходимо всередину: перед нами у всій красі розгортається неосяжна велич і благодать. Тривають реставраційні і ремонтні роботи. Церковні врата дбайливо загорнуті плівкою, через те вивищуються якоюсь окремішністю. Окрім них, більше нічого. Хоча це тільки на перший погляд. Пан Роман, який тут, як у себе вдома, повертає голову до племінника і каже: "А принеси он ту ікону". Ми повертаємо голови в той бік, куди показує письменник. І справді. Там сиротливо й непомітно притулилася до стіни ікона Матері Божої з дитятком Ісусом на руках. Ікона у відсутність Лубківського припала пилом. Він це помічає і – це видно – бере близько до серця, але на загал не подає виду. Натомість каже урочисто, піднесено і водночас дуже просто: "Я її з Афону привіз".

Моя уява зачинає змальовувати недоступний для мене Афон (бо жінок туди не пускають), Грецію з греками і… На тому фантазія завершується, бо до храму заходить о. Віталій. Йду ближче до гурту. Цікаво ж почути ім'я святого, якого носитиме храм, адже колись це був костел, а не церква. "Дмитра Солунського" – чую у відповідь від отця.

"Ну, от, – проголошує, ніби з трибуни, Лубківський. – 8 листопада на Дмитра має відбутися відкриття храму".

Я роззираюсь довкола, і мене бере сумнів, надто багато тут ще праці. Ніби прочитавши мої думки, пан Роман каже: "Перший президент України Кравчук обіцяв взяти шефство над церквою". "Ну, якщо сам президент, – мислю я подумки, – то вже інша справа". 

Вже за порогом церкви дізнаємось, що треба заїхати відвідати сестру Романа Лубківського Іванку, яка мешкає неподалік в селі. Їдемо то й їдемо.

Іванка – молодша сестра, виглядає з порога. Племінник привозить старшу сестру Ірину, яка розміняла вже дев'ятий десяток. Всі тішаться, як малі діти. Виявляється, в пані Іванки напередодні Покрови був ювілей. Після такого повідомлення почуваємося незручно, бо ж прийшли без подарунка. Але для пані Іванки найкращий подарунок – рідний брат у хаті і його друзі: Левко Різник, Марія Людкевич, Михайло Ониськів, Наталя Собкович. Звертаю увагу на образ в куті світлиці, а поряд – портрет молодого красеня, брата Романа. І знову спогади, сміх, радість, многая літа…

За тими розмовами не зчулись, як і надвечір'я стало зазирати до хати. Один пан Роман був сумний. Щось таки ятрило його ізсередини. Прощаючись із сестрами, мабуть, вже знав, принаймні, душа відчувала, що більше ніколи сюди не повернеться, хіба що у сні або у спогадах.

…Дерева біля хати золотились ніжною барвою, бовваніли на обрії чорною смужкою стомлені за літо поля. І тільки густий зелений спориш, наперекір осені, не здавався – чіплявся за черевики, обціловував підошви – нагадував про життя.

Валентина СЕМЕНЯК

Острівець – Тернопіль

Фото автора

Син покійного, дипломат Маркіян Лубківський на своїй сторінці у Facebook написав: "Не стало нашого з Данилом тата Романа Лубківського. Згадуйте його, хто знав… Не тримайте зла, хто мав… Він був і пішов Великою Людиною".

Довідка. Роман Лубківський народився на Тернопільщині у 1941 році. Він був народним депутатом першого скликання Верховної Ради, у 90-х роках працював послом України у Чехії та Словаччині, держслужбовцем у Львівській обласній адміністрації.

Лубківський є лауреатом Шевченківської премії. За перекладацьку діяльність і популяризацію в Україні польської літератури Лубківському присвоєно звання заслуженого діяча культури Польщі, за популяризацію чеської літератури відзначений премією Вітезслава Незвала Чеського літературного фонду. Твори Романа Лубківського перекладені багатьма мовами.

Романа Лубківського поховають завтра, 26 жовтня, на Личаківському цвинтарі у Львові.

48

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора