Як тернополянам зберегти тепло у своїх домівках?

Ще до недавнього часу такі терміни, як енергозбереження та термомодернізація практично не цікавили тернополян. Приходячи ввечері додому, вони вмикали світло, опалення, побутову техніку і тішилися благами цивілізації.

Та з ростом цін на енергоресурси приймати щодня ванну та вмикати телевізор у кожній кімнаті стало розкішшю. Що ж тоді робити: читати книги, ходити у лазню чи, можливо, придбати кілька пар вовняних шкарпеток? Ні, на сьогодні є значно ефективніші методи збереження тепла у домівках. Про них читачам «Номер один» розповів спеціаліст із питань енергозабезпечення Павло Савечко.

 

Найхолодніші – «панельки»

Раніше, щоб зберегти тепло у приміщенні, достатньо було обклеїти вікна скотчем. Та  зараз така економія навряд  допоможе сімейному бюджету. Останнє підвищення тарифів на енергоносії, житлово-комунальні послуги та їх подальше зростання у 2016–2017 роках спонукає до пошуку ефективніших  методів економії. В середньому за опалення та електроенергію тернополяни щорічно сплачують близько 2 млдр. грн. Це означає, що ці кошти не залишаються в місті, а осідають у кращому випадку в Києві, а  в гіршому -  в Росії.

- Зважаючи на тенденцію щодо підвищення тарифів на енергоносії, питання термомодернізації житлових будинків, однозначно, стане пріоритетом для нашого населення. 4 листопада 1955 року наш земляк Микита Хрущов підписав постанову ЦК КПРС «Об устранении излишеств в строительстве и проектировании». Відповідно до неї розпочалася післявоєнна розбудова міст. Причому завданням було наступне: при мінімумі затрат збудувати якомога більше квадратних метрів. З одного боку, це добре, тому що багато людей отримали безкоштовне житло. Так у 50-х роках здалося в експлуатацію 2,5 тис. квартир, 60-х – 10 тис., 70-х – 17 тис., 80-х – 19 тис. квартир. Однак це житло не енергоефективне. Тепловтрати становлять понад 200 кВт/год. на один м². У той час в Євросоюзі розпочалося будівництво будинків, у яких тепловтрати становлять лише 15 кВт/год. на м². Різниця дуже велика, і єдине, що ми можемо зараз зробити в цьому випадку, – утепляти будинки, - розповідає завідувач сектором з питань енергозабезпечення управління ЖКГ Павло Савечк.

За словами фахівця, найбільші тепловтрати несуть панельні будинки, тому що вони обладнані металом, який є додатковим містком холоду. Такі будинки зосереджені на масиві «Сонячний». А отже, його можна назвати «найхолоднішим» мікрорайоном. На другому місці в рейтингу енерговитрат – цегляні будинки. Більше того, біла силікатна цегла вбирає вологість, через це виникає сирість та грибок. Трохи менше тепловтрат несуть будинки з червоної цегли. Але вони також потребують утеплення.

- Проблема в тому, що будівельні технології стоять на місці й забудовники практично не застосовують енергозберігаючих матеріалів. Ось, наприклад, 4 см пінополіоритану замінює 1,9 м бетону.  Уявляєте, яка різниця. Але поки застосовувати такі методики будівельникам не вигідно, - каже Павло Савечко.

Утеплятись треба комплексно

Загалом у Тернополі 84 тис. квартир. З них 4 тис. – приватні будинки, а 80 тис. знаходиться у багатоквартирному житловому фонді. 40% помешкань у багатоповерхівках мають індивідуальне опалення, ще 40% опалюються централізовано. Останнім фахівці рекомендують встановлювати теплові лічильники у супроводі індивідуального теплового пункту. Аби зменшити тепловтрати та заодно заощадити кошти, власникам індивідуального опалення рекомендують утепляти стіни енергозберігаючими матеріалами. Вони дозволять отримати економічний ефект, пов’язаний зі зменшенням споживання газу. Щоправда, окупність такого проекту становить близько 10 років.

- У Тернополі є практика застосування так званого клаптикового утеплення. Але, по суті, воно заборонене чинними державними будівельними нормами. По-перше, таке утеплення спотворює вигляд фасаду. По-друге, з точки зору енергодинаміки в сусідів появляється грибок. Утепляти стіни потрібно виключно комплексно. Це допоможе зберегти естетичний вигляд фасаду та тепло. У якості утеплювача зазвичай використовується пінопласт. Це найдешевший матеріал. Окрім нього, застосовується мінвата, яка має протипожежні властивості. Її встановлюють між поверхами та навколо вінок, - каже Павло Савечко.

До слова, з 1 жовтня вступили в дію нові ДСТУ щодо термомодернізації житлових будинків, якими заборонено клаптикове утеплення. Міська рада зверталася в інспекцію з питань держархбудконтролю в Тернопільській області з проханням вжити заходів щодо підрядчиків, які виконують такі роботи. У відповідь мерію повідомили, що інспекція не має права проводити обстеження. Відтак, підприємства, які займаються утепленням фасадів, продовжують працювати й надалі. Та вже 1 січня 2016 року повноваження інспекції мають перейти у муніципалітет. Швидше за все, з нового року контролювати ці питання у Тернополі будуть структури міської ради. Тоді за них обіцяють взятися як слід.

Пропонують стати учасником програми

Аби заохотити тернополян до впровадження енергозберігаючих технологій, Тернопільська міська рада прийняла програму термомодернізації житлового фонду на умовах співфінансування. Відповідно до неї, 70% коштів на термомодернізацію дає міська рада, 30% - мешканці. Відповідно до програми, мешканці можуть утепляти фасад, міняти вікна на сходових клітках, освітлення, встановлювати індивідуальні теплові пункти, утепляти горище, покрівлю, підвали.

Свій внесок у цьому питанні зробила й держава, запровадивши програму компенсації витрат на заходи з енергозбереження. Державний бюджет фінансує громадян через три національних банки: «Ощадбанк», «Укргазбанк» та «Укрексімбанк». Уряд здійснює відшкодування вартості матеріалів. На негазові котли – 20%, для фізичних осіб – 30%,  для ОСББ – 40%, для осіб, які мають пільги та субсидії, - 70%.

- У наступному році держава планує збільшувати фонд відшкодування. За оцінками агентства з держенергоефективності, для термомодернізації всіх житлових будівель України потрібно 800 млрд. грн. Цього року на ці потреби вже витрачено 600 млн. грн. Це менше 1%, - каже Павло Савечко. –  Досвід Польщі та Прибалтики вказує нам на те, що це правильний шлях, але його потрібно підтримувати фінансовими ресурсами. При цьому основним інвестором має бути населення. Громадяни розуміють, що є потреба утепляти будинки. Наприклад, у Тернополі без залучення будь-яких програм уже замінено 70% вікон. Свого часу тернополяни встановлювали індивідуальне опалення, проводили клаптикове утеплення. Ми розуміємо, що кошти та бажання у людей є, але їх потрібно організувати, щоб ці роботи відповідали європейським стандартам.

Проблеми тепловтрати є не тільки у старих будинках, а й у новобудовах. Попри те, що чимало будівельних фірм роблять на питаннях енергозбереження потужну рекламу, високих стандартів дотримуються одиниці.

- У 2006 році були прийняті ДБМ «Теплова ізоляція будівель», які передбачали, що всі новозбудовані будівлі уже б апріорі мали бути утепленими. Але на практиці усе виглядає по-іншому. До нас звертаються мешканці новобудов, які здали два-три роки тому, і скаржаться, що у їхніх квартирах холодно. Це означає, що або проектант, або підрядчик недопрацював, а інспекція з архбудконтролю не звернула на це уваги. По суті, інспекція і не може нічого вдіяти. Тому що для цього потрібне законодавче підґрунтя. Має бути закон про енергетичну класифікацію будинків. Чим менші тепловтрати будинку, тим дорожчими там мають бути квартири. Поки не буде паспортизації будинків, систематизувати цю роботу не можливо. Відповідний законопроект розглядався у січні 2015 року, але він не отримав підтримки депутатів і був відправлений на доопрацювання. Ми сподіваємось, що його все ж таки приймуть і ця тема буде знята з порядку денного, - каже Павло Савечко.

До слова, рішучі кроки законотворці планують зробити в питанні обліку спожитої теплової енергії. Кабінет Міністрів розробив законопроект, у відповідності до якого з жовтня 2019 року запроваджується комерційний облік теплової енергії. Це означає, що люди мають платити згідно з показниками загальнобудинкових теплових лічильників. У Тернополі склалася ситуація, що за лічильниками  мешканці платять більше, ніж за нормами. Усе тому, що останні сплачують за транзитне тепло. А механізму, як вирахувати та змусити мешканців, які мають індивідуальне опалення, оплачувати, крім газу, ще й транзитне тепло, немає.

Джерело: gazeta1.com

Вибір читачів за тиждень

Відео