В Ласковецькій ЗОШ Теребовлянського району відбулася зустріч з демобілізованими воїнами-земляками АТО - 45-річним Ігорем Грушецьким, 23-річним Андрієм Мацьківим та волонтерами Міжнародного благодійного фонду «Чесна Україна» Любов’ю Солтис, Галиною Зелінською, Володимиром Маркевичем. Ініціаторами зустрічі були самі школярі, а організувати та провести захід допомагали заступник директора школи з виховної роботи Марія Ваврик і педагог-організатор школи Ольга Ваврик.

Невеличкий зал школи був ущент заповнений учнями та педагогами, і коли до нього почали заходити запрошені гості, їх вітали стоячи гучними оплесками. Спочатку товариство вшанувало загиблих героїв України хвилиною мовчання, а потім діти вітали своїх земляків і демонстрували заздалегідь підготовлені номери – декламування віршів, виконання патріотичних пісень і просто говорили добрі слова. У перервах між номерами діджеї (в їх ролі виступали педагоги) пропонували всім присутнім уривки з документальних відеороликів про АТО на фоні пісень про Україну, про війну на Сході та її бійців. Більшість присутніх були приємно здивовані коротким відеокліпом про їхнього земляка Мацьківа Андрія, який самотужки створила учениця 9-го класу Марія Сивак. Як пізніше з’ясувалося, дівчинка скопіювала фото солдата з його сторінки в соцмережі та зробила земляку сюрприз ще під час його ротації взимку.

Ігор Грушецький, виступаючи, найперше подякував школярам за запрошення, за їх реальну підтримку під час служби. З його уст звучали слова подяки усім волонтерам – від школярів та місцевих підприємців-доброчинців до волонтерів з Теребовлі, з інших куточків України. Бувалий воїн підкреслив: «Завдяки небайдужим людям України, наша армія зміцніла, реорганізувалася й модернізувалася, тепер ми - сила! У цю святу справу свою лепту внесли і ви, школярі, отже, низький вам уклін!»

Зворушливими були й слова першої вчительки Андрія Мацьківа - пані Тетяни Сивак. Вона згадувала того маленького, білявого, цікавого до всього хлопчика, який у тяжку хвилину для Вітчизни став її захисником-десантником і який у свої 23 роки пройшов усі події в Криму та більшість «гарячих» точок на Сході (про вояка, який пройшов Крим і «мідні труби» журналісти «Номер один» готують окрему розповідь – авт.). А ще пані Тетяна відзначила, що таки зусилля педагогів не пропали намарно, ті паростки добра, закладені з дитинства, проросли в парубку буйним цвітом людськості й мужності, адже Андрієм пишається все село.

Виступи волонтерів перетворилися в бесіди з воїнами, вони наперебій згадували свої зустрічі на передовій і тільки чулося: а пам’ятаєш, як же тоді було? тощо. Ну а коли Володимир Маркевич, сільський активіст і волонтер, чоловік немаленького зросту, вніс до залу як подарунок шкільному музею від волонтерів використаний тубус великого діаметру від ПТКР (протитанкова керована ракета, або, як кажуть солдати поміж себе, «птурс»), то школярі аж завмерли. До слова, Андрій Мацьків ще раніше, під час своєї зимової ротації, подарував школі український стяг із багатьма автографами своїх бойових побратимів. Сьогодні прапор цей висить на видному місці біля центрального входу в навчальний заклад.

Наприкінці заходу з тим тубусом фотографувалися багато школярів, особливо хлопці. Також було зроблено багато фото дітей та педагогів із воїнами-земляками, з волонтерами. Цю зустріч ще довго пам’ятатимуть школярі, педагоги і волонтери.

Джерело: gazeta1.com