25 Січня 2022, Вівторок


Погода
Майже весь день 26 січня у Тернополі сніжитиме

У Тернополі повідомили про замінування ТРЦ «Подоляни»: інформація виявилась недостовірною (оновлюється)

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

На Тернопільщині фахівці БПД допомогли чоловіку вирішити проблему стягнення коштів

Найбільше подорожчання в історії: ціни на продукти в 2022 році дивуватимуть (Агроновини)

Унікальний сорт бузку створив на честь народної артистки селекціонер із Тернополя

Фоторепортаж
Справа Струня: суд планує допитати свідка, який вижив у ДТП, де загинули двоє дівчат (фото)

На Тернопільщині масово не дотримуються природоохоронного законодавства

Троє жителів Тернопільщини хотіли відкупитися від поліцейських

Юні тернопільські лижники привезли «срібло» і «бронзу» із Всеукраїнських змагань

Переможець «Коронації слова» Олександр Вільчинський: «Мій новий роман знайде свого читача»

 У Тернополі пейсмейкери допоможуть пробігти 5 км швидше

На Тернопільщині зник військовий

У ще одному з міст Тернопільщини може зрости вартість водопостачання

Фоторепортаж
Житель Тернопільщини замовляв наркотики через інтернет, отримував їх на пошті і перепродував (фото)

Відео
За мир в Україні у Тернополі разом молилися священики і влада, солдати і волонтери (фото, відео)

Борці греко-римського стилю з Тернополя здобули «золото» і «бронзу» чемпіонату України

Це цікаво
На Тернопільщині учні 10-11 класів вивчатимуть аграрну сферу (фото)

Доправили у реанімаційне відділення: у Тернополі автівка збила неповнолітню дівчину (фото)

5 спортсменів з Тернопільської області стануть учасниками Олімпійських ігор у Пекіні

На Тернопільщині винесли вирок водію, через якого двоє людей загинуло, а троє травмувалося

«Малесенькими кроками, але з великим зусиллям»: сім’я з Тернопільщини просить допомоги небайдужих

Критична ситуація з Covid-19: на Тернопільщині вживають відповідних заходів

Від Toyota до УАЗ: на чому їздять в Тернопільській міській раді

Спортсменка з Тернопільщини не поїде в Китай на Олімпіаду

У Тернополі питимуть воду без домішків заліза

Тернополян попередили: готуйтеся до нових рейдів і оновлюйте сертифікати про вакцинацію

На Тернопільщині черговий сплеск коронавірусної хвилі

Це цікаво
25 січня в історії Тернопільщини

24 Січня 2022, Понеділок


Погода
Якщо снігопад 25 січня — влітку дощик частий

Відео Фоторепортаж
Коляда у Настасові об’єднала Україну (фоторепортаж, відео)

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

У Польщі помер 28-річний тернополянин. Збирають кошти на перевезення тіла

Газове питання: Бучацька окружна прокуратура вимагає стягнути до бюджету чималу суму

Жителі Тернопільщини можуть отримати ліцензовані ліки від COVID-19

Відео Фоторепортаж
«В єдності наша сила»: жителі трьох областей зустрілись в День Соборності на Збручі (фото, відео)

До «Омікрону» додався грип: у Тернополі посилять карантин, закриють ігрові кімнати і масові зібрання (фото, відео)

Відео
Володимир Труш: «Тернопільщина посідає 2-ге місце в Україні за ремонтом доріг» (фото, відео)

Це цікаво
Фізкультура у ТікТок та кіберзмагання: найкраща вчителька з Тернопільщини має особливий підхід до дітей

У Тернополі розробили інтерактивну карту сховищ та укриттів

Понад 100 хворих учнів і 93 педпрацівників: як працюватимуть тернопільські школи цього тижня

Стало відомо, чому нинішньої зими в Україні можуть загинути до 40% бджіл (Агроновини)

Третій місяць у пошуках: на Тернопільщині зникла молода дівчина

Чому не варто планувати Марафон у перший рік занять з бігу, пояснює уродженка Тернополя Наталія Стребкова

Обкрадав магазини, проникав в будинки та квартири: поліцейські Тернопільщини викрили злодія-рецидивіста

Тернопільські школярі та студенти можуть позмагатися за 1 мільйон доларів

На Тернопільщині двоє осіб отримали серйозне переохолодження

В одній з міськрад Тернопільщини оголошено юридичну вакансію

Тернополянам на замітку: яких змін та нововведень чекає українська школа у 2022 році

Екологічний проєкт Тернопільщини «Зеровейстік» отримає фінансування Британської Ради

На Тернопільщині викрили незаконне зберігання тютюну (фото)

Голова Тернопільської обласної ради має нового радника

Як навчитися економити гроші і сімейний бюджет

Тернопільська вчителька Олена Зарічна завдяки участі у спільному українсько-шведському проекті «Освіта для сталого розвитку в дії» про раціональне використання ресурсів змінила свій побут. Вона є однією з тих, хто дає ці знання учням, організувала в школі екокоманду вчителів-однодумців і є тренером для педагогів у Тернополі та Україні.

Тернополянка Олена Зарічна – вчитель хімії, біології, екології, курсу «Уроки для сталого розвитку» у 24-й тернопільській школі, тренер, яка готує вчителів для викладання цього курсу у місті, області й Україні, заступник директора з навчально-виховної роботи старшої школи ТЗОШ №24.

– Мені пощастило, бо це ідеї, якими я горіла. Я можу втілювати їх у життя, мені це подобається. Напевно, моя місія – нести цю інформацію іншим людям: дорослим і дітям – каже Олена Зарічна.

Вона не згідна, коли поняття сталого розвитку спрощують виключно до економії.

– Ми вчимося раціонально використовувати те, що маємо, – пояснює Олена Зарічна. – Бо коли говорять про економію, то мають на увазі обмеження власних потреб. Ми ж вчимо дітей раціонально використовувати ресурси, тобто брати стільки, скільки потрібно. І головне питання – не зекономити, щоб менше заплатити за комунальні послуги, а зберегти ресурси, яких є не так вже й багато у глобальному масштабі, для наступних поколінь.

Заходимо у кабінет, і лише тоді вчителька вмикає світло.

– Це вже звичка – вмикати світло лише тоді, коли заходжу в кабінет, – каже Олена Зарічна. – У роздягальні світло теж вимкнене, коли не потрібне. І в школі, і вдома я так роблю. Я викладаю цей курс із 2008 року, тож у школі за цей час відбулося багато змін. Ці зміни – не лише в мене, а й у вчителів зі шкільної екокоманди. Зараз це все на рівні звичок, а спочатку часто ловила себе на думці, що там чи там щось не вимкнула. Тепер, якщо бачу, що світло десь ввімкнене без потреби, мене це дратує.

 

На кранах – аератори

Удома в пані Олени давно змінилися звички використання води, електроенергії. Усі прилади жінка вимикає з мережі – чи вдома, чи на роботі.

– Ми поставили аератори на всі крани, – розповідає Олена Зарічна. – Вони коштують небагато, але так можна зекономити 15-20% води. Аератор розсіює воду і таким чином створює більший тиск. У нас є котел, і з аератором вода нагрівається швидше.

Вже давно сім’я вчительки переконалася, що води йде менше, якщо митися в душі, а не у ванній. Коли усі члени сім’ї чистять зуби, коли чоловік чи син голяться, то вода з крана не тече.

– Ми користуємося склянками, коли чистимо зуби, – розповідає пані Олена, – бо елементарні підрахунки такі: за хвилину з крана при середній течії витікає 6 л води. За 3 хвилини, поки чистимо зуби, – 18 л. Це два відра води. Якщо зуби чистити зі склянкою води – це 0,4 л. Цієї кількості води вистачає, щоб намочити щіточку, сполоснути рот, помити щітку. Кому не подобається використовувати склянку, слід вимикати, а потім знову вмикати кран, щоб не дозволити воді текти без потреби.

Пані Олена розповідає, якщо раніше для приготування чаю наливала повний чайник води, то сьогодні бере лише стільки склянок, скільки потрібно в даний момент.

– Я перестала варити великі кастрюлі їжі, бо все не з’їдаємо, а відбувається перевитрата газу, води, продуктів. На три дні, як колись, тепер не готую, – каже співрозмовниця.

Електричний чайник жінка вдома не використовує, дуже рідко вмикає мікрохвильову пічку, від тостера сім’я відмовилась взагалі, бо вони використовують дуже багато електроенергії.

– Якби ви бачили, як крутиться лічильник, коли вмикаєш мікрохвильову чи тостер, то відразу зрозуміли б, що краще зварити чи спекти на газі, – каже вона.

Пральну машину жінка вибирала таку, щоб менше використовувала електроенергії для прання. Вона з горизонтальним завантаженням білизни і класу А++, це означає, що раціонально використовується і вода, і електроенергія.

Дуже багато електроенергії споживає праска, тому пані Олена намагається купувати речі, які не треба прасувати. Постіль взагалі не прасую.

Холодильник не стоїть біля батареї. А це також реальна можливість зменшити кількість енергії, яка використовується. Адже коли холодильник стоїть біля нагрівального приладу, він частіше вмикається для охолодження.

Пилосос в оселі співрозмовниці енергозберігаючий, але коли можна „пройтися” по кімнатах вологим віником, обирає цей спосіб прибирання. Каже, що в цих питаннях вона зі своєю мамою однодумці.

– Переймаюся не тим, щоб зекономити гроші, а щоб раціонально використати те, що маємо, щоб наступні покоління жили краще, – підсумовує пані Олена.

По жиру – гірчицею

На кухні жінка теж запровадила зміни.

– Ось це банка з-під пінки для вмивання, вона має піноутворювач під кришкою. Така в мене вдома і тут, у школі, – каже пані Олена. – Після використання засобу для зняття косметики я її не викидаю. Такі ж баночки зберігають і мої родичі, і подруги. Я беру миючий засіб (бажано, екологічно мирний, безфосфатний!), доливаю води у пропорції 1:4. Одного натиску вистачає, щоб помити масну каструлю. Щоб змити цю піну, води потрібно вдвічі менше.

Крім того, вдома для миття посуду жінка використовує соду і гірчицю.

– Гірчиця найкраще змиває жир, – ділиться досвідом співрозмовниця. – Крім того, гірчиця – це натуральний продукт, від неї шкоди не буде і вона одразу змивається. А щоб змити піну, каструлю треба до семи разів полоскати. Сода теж хороший засіб для чищення, але для миття масного посуду ефективніша гірчиця. Ціна питання така: пакет гірчиці на базарі коштує 3 грн, а миючі засоби зараз дуже дорогі. Ми раціонально використовуємо воду, до того ж гірчиця нешкідлива для рук.

У грошовому еквіваленті складно сказати, скільки вдається економити, бо тарифи ростуть постійно, каже жінка, але зміни помітні на меншій кількості кубометрів води і кіловат електроенергії.

– Економія значна не стільки через те, що вимикаємо світло, якщо воно не потрібне, скільки від використання енергозберігаючих лампочок. Торік, коли ми не мали таких лампочок, упродовж зимових місяців витрачали більше 250 кВт електроенергії, – каже пані Олена. – Коли встановили дві нові лампочки – одну в кухні, а другу у місці, де я вишиваю, – то навіть 150 кВт не використовуємо. Така кількість кВт є хіба що у зимові місяці, коли електрокотел ввімкнений і більше світла ввечері горить. Щодо води, то, як тільки перейшли на душ замість ванни – почали використовувати води на 3 куби менше. Тепер улітку витрачаємо 9-10 кубів, а раніше було 13-15.

Пакетики від чаю – для вазонів

Окреме питання у сталому розвитку приділяють сміттю, аби його було менше і щоб була звичка його сортувати. Тож зараз жінка навчилася утилізувати навіть лушпиння від цибулі та використані пакетики від чаю і каву.

– Коли я гостила у будинку генерального секретаря організації Global Action Plan – International  п. Мерилін у Стокгольмі, яка керує проектом «Освіта для сталого розвитку в дії», я побачила, як вони сортують сміття, – розповідає пані Олена. – Країна багата, але ви не уявляєте, як там навчені сортувати сміття. У них для непотребу є чотири контейнери – для фольги, бо алюміній – дорогий метал, тож її збирають і в кафе, і вдома; окремо рослинні відходи – на зразок шкірки від моркви чи листя капусти; окрім того, папір і пластик. Рослинні відходи вони перетворюють на компост, який сьогодні в Європі вважається найефективнішим і найбезпечнішим добривом для рослин. Я поки що навчилася вдома компостувати лушпиння з цибулі, з якого я потім роблю засіб для лікування рослин від шкідників або перемішую з землею як добриво.

Також жінка навчилася використовувати пакетики чаю і гущу кави.

– Їх я використовую як дренаж для кімнатних рослин замість керамзиту, – розповідає вона. – Кожен горщик з кімнатною рослиною має на дні ці пакетики. З часом вони перегнивають і стають рослинним добривом. Тоді вазонок треба пересадити і покласти на дно наступні сухі пакетики. Це і дренаж, і добриво одночасно.

Джерело: te.20minut.ua

 

 

5

Залишити коментар

прайс-на-рекламу
rek
Схожі матеріали
Інші публікації автора