27 Січня 2022, Четвер


Погода
28 січня у Тернополі не погуляєш – обіцяють сильний дощ зі снігом та вітер

«Омікрон» змусив медиків на Тернопільщині оновити алгоритм дій для хворих

Неподалік Тернополя трапилась ДТП (фото)

Які сорти яблук найпопулярніші: що обрати для закладання саду? (Агроновини)

Іван Чайківський пропонує підтримати українських товаровиробників

Дереворізи, книги та особисті речі: на Тернопільщині діє виставка присвячена 107 річниці з Дня народження Якова Гніздовського

Відео
Футбольний клуб «Нива» Тернопіль розпочав тренування після зимової відпустки (фото, відео)

Горбатюк відмовився вийти на зв’язок з колонії: засідання апеляції у справі вбивства тернопільської тату-майстрині вкотре перенесли (фото)

Для жителів Тернопільщини доступний методичний збірник «У разі надзвичайної ситуації або війни»

Двоє засуджених за вбивство активіста з Тернопільщини вже вийшли на волю (фото)

Фоторепортаж
Жахлива трагедія: у Тернополі вшанували пам’ять жертв Голокосту (фоторепортаж)

Поліцейські Тернополя повернули додому літню жінку (фото)

Анонс
Тернополяни можуть пробігти Королівський трейл «Щедрик-2022» і долучитись до благодійності

Тернополянин привласнив електроінструментів на суму 15 000 гривень у свого вже колишнього приятеля

Світлина церкви з Тернопільщини здобула перемогу у відомому фотоконкурсі

Відео
Тернопільські ФОПи перебувають у Києві від 25 січня, вимагаючи відтермінування касових апаратів (відео)

Відео
Розшукують молодиків, які хуліганили у торговому центрі Тернополя (відео)

Тернополяни, які купуватимуть чи продаватимуть академічні роботи, відповідатимуть перед законом

Майже сотня шкіл Тернопільщини перейшли на дистанційне навчання

Погода
До уваги тернополян-водіїв: негоду можна перечекати на спеціальних майданчиках

Одне з державних підприємств сплатило чималу суму штрафу через незаконну порубку лісу в заказниках Тернопільщини

Легкоатлетка з Тернопільщини виборола золоту медаль на чемпіонаті України (фото)

У Тернополі внаслідок ДТП загинула жінка (фото)

Тернополяни просять виокремити проекти шкіл та лікарень у Громадському бюджеті

На Тернопільщині зайнявся житловий будинок

У Тернопільській області реконструювали одразу 6 приймальних відділень

Такого ще не було у цьому році: потужна коронавірусна хвиля накрила Тернопільську область

Це цікаво
27 січня в історії Тернопільщини

26 Січня 2022, Середа


Погода
Погода у Тернополі 27 січня

У Тернополі обстежили лише 475 будинків, тому роботу комісій продовжать до 15 лютого (відео)

Тернопіль має на кого рівнятися (фото)

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

На посаду ректора Тернопільського технічного університету претендує четверо осіб

Тернополянам на замітку: порядок оскарження рішення медико-соціальної експертної комісії

Біатлоністка з Тернопільщини прийшла сьомою в індивідуальній гонці на Євро-2022

Де у Тернополі можна отримати бустерну дозу вакцини

ДТП на одній із вулиць Тернополя: автомобіль врізався в будинок (фото)

Нові карантинні обмеження: як працюватиме Тернопіль

У селі Єлизаветівка знаходиться перший мурал з королевою Єлизаветою (Агроновини)

Як розвивають цифрове забезпечення у Тернопільській громаді?

Тернополянка продавала особливо небезпечну психотропну речовину

Відео Фотофакт
У заповіднику на Тернопільщині зафіксували появу рідкісного звіра (фото, відео)

Юні лижники Тернопільщини показали найкращі результати на чемпіонаті України

Тернополяни із бустерною дозою отримають ще 500 гривень

Суддю з Тернопільщини звільнено у відставку

Увага, тернополяни, працюють телефонні аферисти

У Тернополі може з’явитися пам’ятник «чотирилапій тернополянці»

Потрібна допомога на лікування 20-річному юнаку з Тернопільщини, який отримав важкі травми у ДТП (фото)

Відео Фоторепортаж
Настасівські пампухи та інші смаколики у «Зимовій казці» (фото, відео)

У Тернополі відкриють пункт забору зразків біологічних матеріалів для визначення антигену на COVID-19

На Тернопільщині дозволили відкрито здійснювати звукозапис, фото- і відеофіксацію під час перевірок

Шукають донорів для хлопчика з Тернопільщини, який бореться з раком крові

«Замки», «яйця Фаберже» і казкові «Жар-Птиці» створює жителька Петриків біля Тернополя (фото)

Що й не кажіть, але мрії, якщо у них дуже-дуже вірити, можуть таки збутися, навіть, коли тобі ось-ось буде 89! Давня мрія дитинства збулася для Владлени Федорівни Авдевніної, яка живе у Петриках.

Народилася Владлена у Києві, змалку дуже хотіла стати архітектором чи скульптором, бо з дитячих літ мала хист до малювання. Нині пригадує, як отримала першу премію в школі, коли намалювала шматочком вугілля „батька усіх народів”. Малюнок здивував учителів і всіх, хто прийшов оглянути шкільну виставку.

Їй вручили подарунок – набір фарб. Ними творила на папері чудернацькі замки, палаци, дивні будівлі з вежами, загадкових птахів, не покидаючи мрії стати архітектором. Але війна все перекреслила…

А потім життя так закрутило, що не до малювання і архітектури було. Вийшла заміж за військового. Куди чоловіка пошлють, туди й вона… Так і опинилися на Тернопільщині, у Теребовлі, потім осіла у Петриках. Робота у побуткомбінаті, де шила одяг, була рутинною. Владлена сама вигадувала зразки, яким чудувалися клієнти, не вірячи, що таке можна самотужки викроїти.

Зрозуміло, що серед її постійних відвідувачів були дружини місцевих партійних керівників, директорів баз. Пошите „від Владлени” у 50-70 роки минулого століття вважалось шиком і останнім писком моди.

Особливо вдавалися їй весільні сукні. Вони були дуже оригінальними і не повторювалися ні разу за весь час, коли вона інтенсивно шила самобутні весільні наряди.

Чоловік останні роки свого життя працював єгерем. Не раз ходила з ним у ліс, любувалась галицькою природою. Не оминала чудернацьких погнутих і покручених коренів дерев, старих пнів, зупиняючись біля них. Не оглянулась, як і пенсійний вік надійшов. Часу побільшало, особливо коли стала вдовою. І згадала пані Влодзя, як її тепер звуть сусіди, про свою мрію. Й почала творити.

– Я спочатку із брил пісковику витесувала різноманітні фігури, – розповідає Владлена Федорівна. – Давалось то мені легко. Ніби зразу бачила вже готовий виріб, просто відкидала все зайве, наближаючись до завершення роботи. Збивала пальці до крові, спина боліла. Сусіди знизували плечима, та й вдома на початках не зовсім розуміли, що то я на старість надумала таке. Але скільки потім у всіх було радості, коли з куска каменю з’явилася смішна жабка, потім гномик, ще пізніше – герої грецького епосу. То павучка якогось витешу, то черепашку, а то до фонтанчика якесь таке диво зробила, яке навіть не знала, як назвати. Але мені та й людям це все подобалося.  

   

   

– Згодом, я зрозуміла, що без цього не можу, – продовжує пані Владлена. – Мушу щось витесувати. Оті майбутні фігурки мені часто снилися, я вставала зранку і робила їх. Треба було мати відповідний інструмент, то мої рідні мені якось спеціально на комбайновому заводі замовили. Чоловік сестри Руслани, Борис, дуже допомагає, коли треба чи камінь дістати, чи з інструментами проблема якась. З часом тих фігурок назбиралось досить, то він зробив в садку такі алейки, а там чи там – все витесане мною. А в першу люту зиму оті мої скульптурки потріскали, деякі розвалилися на шматки. Я мало не плакала. Зрозуміла, що той матеріал, з якого я робила ці витвори, не підходить для довгого зберігання. Захолось щось таке зробити, щоб стояло довше, не один рік. Перейшла на твердіші породи. То важче працювати, але зате надійніше, довше простоїть. Та все одно, я на зиму в себе у садку всі фігурки окутую, бо знаєте, – то сніг, то сонце, то мороз, то все впливає на міцність.

… Із пісковику Владлена Федорівна витесувала різноманітні скульптурки, вази, персонажі казок, міфічних героїв.  Можливо, в дечому мистецтво жінки й було наївним, але було щирим, і, головне, – подобалось не тільки їй.

Нині у деяких господарів на дачі чи біля житлових будинків органічно вписалися в навколишній ландшафт вироби пані Владлени.

– Але я відчувала, що того мені замало, – продовжує жінка. – Боялась, щоб оті замовлення, більшість із яких були як подарунки, не перетворилися у конвеєр, старалася, щоб не було подібних речей. Хотілось чогось оригінальнішого. Не раз чудувалася мистецтвом древніх архітекторів, будівельників, які зводили красиві собори, церкви, фортеці, палаци. Ще в молодості я з чоловіком була на Чорному морі. Відпочивали в Криму і мене вразило тоді Ластівчине гніздо, отой замочок на скелі. Він мені врізався у пам’ять, був, як спогад про молодість, про молоді літа. Одного разу я наважилась на нову для себе справу. Хотіла збудувати той ластівчин замок мініатюрний. Довелося і гальку тачками звозити, і шматки більшого каменю шукати, щоб з цього всього почати будівництво…

Нині у саду Владлени Федорівни є три замки у людський зріст – з мурами, вежами, містками, бійницями, кімнатами. З їхніх вікон дивиться лялькова принцеса чи ангел-хоронитель…

У роботі майстриня використовувала пісковик, вапняк, шлакоблоки, які легко піддаються обробці, і, обов’язково, –  річкову гальку. Поступово замкова географія розширилась. Знайомі, які приходили у гості, й у себе хотіли щось подібне мати. Не відмовляла. Робила, щораз придумуючи нові казкові вироби, котрі тішили і дорослих, і дітей. У багатьох куточках Тернополя можна тепер побачити замки і палацики Владлени Федорівни…

А поміж своїм „замковим” захопленням майстриня не забувала і не забуває про давнє, улюблене заняття – вишивку бісером. Ось вони лежать – поки що в різнокольорових купках, ці бусинки. Манюсінькі-манюсінькі, крізь отвір яких ледве проходить капронова нитка.

   

Владлена Федорівна одягає окуляри. Все-таки вік не дозволяє без них обходитися. І ось оті скляні трубочки, насічки, кружальця, „пацьорки” снуються на нитці – і вже на чорному тлі полотна з’являється ніби пір’ячко птаха. А через деякий час видно дзьоб, крила… Поволі формується чергова казкова картина.

У колекції цієї талановитої жінки – ціла серія вишитих бісером картин.

Владлена Федорівна виносить на двір довге плаття, вигаптуване бісером, що мерехтить, переливається на сонці.

– Я це плаття сорок років тому виготовила, вдягаю його тепер на кожен свій день народження…

Через хвильку вона приносить шапку Мономаха, трішки меншу, ніж справжня. Виготовила її на основі кокосового горіха. Обшила норкою, додала різні прикраси і вийшов наче справжній музейний раритет!

Не може не здивувати серія оригінально виготовлених яєць „під Фаберже”. Покриті блискітками і скляними мікроскопічними кульками, вони переливаються різноманітними кольорами, захоплюючи дух. Не віриться, що все це зроблено руками пенсіонерки, яка втілила свою  фантазію в ось такі оригінальні речі. Кожна з них має свою назву. Наприклад, „Ейфелева вежа” – прообраз паризької.  

Одне із захоплень пані Владлени – художня вишивка. Та все-таки головна її пристрасть – різьблення з дерева і каменю. Основу для дерев’яних виробів пані Владлена шукає у лісі. Старі пеньки, чудернацьке гілля згодом стає у руках майстрині копіями казкових персонажів, змій, лісових духів.

Вдома пані Владлена створила своєрідне казкове містечко, центральне місце в якому виділено середньовічним замкам величиною у людський зріст. Кожен із замків має свою історію. Одні з них – копії знаменитих споруд, інші – казкові, плід уяви майстрині. Владлена Федорівна закохана у середньовіччя. Вона каже, що люди тоді будували красиве житло, а не якійсь коробки, в яких змушені нині мешкати.    – Приїжджали американці, дізналися про мене і пообіцяли, що візьмуть на виставку, – розповідає пані Влодзя. – А мені не треба вже тих виставок. Багато роботи є. Роблю помаленьку. Але вже рідше і рідше. Хворію зараз. Руки терпнуть… Людям зроблене роздаровую. Дехто хоче щось подібне мати біля своєї хати. То як відмовити? Хоча до вечора спина болить дуже. Але ще хотіла би зробити одне „Ластівчине гніздо”…

На празник святого Дмитра Владлені Федорівні виповниться 89. Дасть Бог, жінка традиційно вже одягне оту власноруч викроєну й вигаптовану святкову сукню, торкнеться губами тернівки із лісового терену, та й гляне за вікно. А там – серед дерев, поміж кущами, під парканом – її казковий, рукотворний світ, як нагадування про дитячу мрію…    

Олег СНІТОВСЬКИЙ

Фото автора

49

Залишити коментар

прайс-на-рекламу
rek