Бджільництво у корпорації «Агропродсервіс» не розглядається як суто економічна діяльність. Але, як кожна справа, воно потребує серйозних підходів і, головне, аналізу початкових кроків.

Цей рік не був особливо результативним для молодої пасіки. Майже сто бджолосімей більше обживалися, якщо можна так сказати, на новому місці. Воно хоча і затишне, але довкола бракувало посівів соняшнику та гречки, як основних медозбірних культур. Та й засуха добряче вдарила по продуктивності бджільництва. Трохи підрятувала фацелія, яка допомогла зібрати чимало цінного в медичному і споживчому розумінні меду.

Звісно, підпорядковувати лише потребам пасіки сівозміну зернових і технічних культур на настасівських полях ніхто не буде. Економіка живе за своїми правилами. Проте враховувати потреби бджолярства таки будуть, говорить керівник корпорації Іван Чайківський.

Більше можливостей скеровуватимуть на створення спеціальних причепів для переміщення вуликів і відповідно бджолосімей до місць цвітіння тих чи інших культур та різнотрав’я. Пасіка – це не забаганка, адже її цілющий  продукт піде до столу в робітничих їдальнях агрофірми, в дитячі садочки, школи.

Тим часом, бджоли уже відпочивають. Через брак нектару на кожну сім’ю в осінні місяці довелось закласти по 13-14 кг цукру, аби забезпечити їх годівлю у зимовий період. Вулики двічі обробляли дим-пушкою, в кожен встановили пластини «віролам» для боротьби з кліщем. До настання морозів утеплили лише верхню частину вуликів, аби не допустити перегріву бджіл.

Залишається сподіватися, що настасівська пасіка добре перезимує, а з першими променями сонця, появою весняної квітки бджоли, ці невтомні трударі, знову будуть виконувати свою незбагненну симфонію життя. На це дуже сподівається пасічник Андрій Скоробагатий.

Джерело: agroprodservice.com.ua