Новини аграрного сектору.

Ярослав Гадзало: «Альтернативи ринку земель сільськогосподарського призначення немає»

«Альтернативи ринку сільськогосподарського земель немає», -  сказав президент Національної академії аграрних наук Ярослав Гадзало, коментуючи продовження мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення. 

«Але разом із цим треба готовити пакет законодавчих актів, про обіг земель сільськогосподарського призначення і цілий ряд змін до Земельного Кодексу України. У відповідних документах мають бути законодавчо захищені інтереси власників земельних паїв, яким на сьогодні вже по 70-80 років та  чітко прописано: хто в першу чергу має право купити землю», - зауважив він.

На думку президента НААН першочерговими покупцями землі повинні бути місцеві фермери, сільськогосподарські підприємства, новостворені громади – для подальшого надання в оренду та вирощування сільгоспкультур, а отримані кошти направляти на розвиток сільських територій.

Президент НААН навів приклад Німеччини, де  у 1949 році було створено Державне агентство з продажу земель сільськогосподарського, лісового, водного призначення, і за часи його існування - з 1949 по 2014 рік, було продано всього 2 млн. га земель, при середній вартості у 2014 році – 23 тисячі євро за один га. «Тоді яка вартість українського чорнозему? В Україні обіг державних земель 8,8 млн. га», - відзначив він.

«Цей процес досить динамічний, ринок землі обов‘язково запрацює  і буде приносити користь українській  громаді» - підсумував Ярослав Гадзало.  

Прес-служба НААН

Аграрії просять прийняття першочергових законів

ВГО «Українська аграрна конфедерація» разом із галузевими об’єднаннями, що представляють інтереси аграріїв, звернулися з відкритим листом до Голови Верховної Ради України Володимира Гройсмана з проханням визначити 24 листопада цього року Днем аграрних питань у парламенті.

За останній рік Верховною Радою України було прийнято 286 законів, з яких всього лише 4 (1% від ухвалених) стосуються сільського господарства. «Враховуючи значний вклад галузі у розвиток України, ми очікуємо відповідної уваги з боку Верховної Ради України до проблеми, які турбують аграріїв і потребують нагального вирішення, адже від оперативності реагування на них залежить розвиток держави. Громадські професійні організації АПК дуже стурбовані та невдоволені неефективною законотворчою політикою у сфері АПК», - йдеться у листі-зверненні, підписаному керівництвом семи аграрних асоціацій. На сьогодні Комітетом Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин розглянуто, підтримано і підготовлено до розгляду у сесійній залі цілу низку законопроектів, важливих для розвитку аграрної галузі. Серед них ті, що стосуються

оподаткування в агропромисловому комплексі, дерегуляції в АПК, посилення ролі територіальних громад в управлінні земельними ресурсами, правової долі земельних ділянок, власники яких померли, проведення земельних торгівлю Також подано законопроекти щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об'єкта нерухомості, врегулювання окремих питань правового статусу земель фермерського господарства.

Усі ці та інші законопроекти позитивно оцінюються членами громадських професійних організацій. Від ухвалення деяких з них залежить продуктивність сільського господарства у наступному році, рівень зайнятості в галузі, обсяг експорту агропродовольчої продукції та стабільність національної валюти», - йдеться у листі.

ww.agro-business.com.ua

З наступного року всі держзакупівлі переходять на електронний формат

  Починаючи з 1 січня 2016 року всі тендерні процедури, процедури оскарження та подання заявок, а також інші питання, які стосуються державних закупівель, здійснюватимуться в електронному форматі. Завдяки цьому державні органи можуть заощадити від 12 до 15% на кожній закупівлю.

Про це повідомив заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефедов. 

Також Нефедов зазначив, що вже станом на сьогоднішній день за допомогою реалізації пілотного проекту електронних державних закупівель було зекономлено 418 млн грн.

agravery.com

Навесні Україна пересіватиме майже 2,5 млн. га площ

Літня і осіння засухи призвели до того що плани по сівбі озимих культур під урожай 2016 року не були виконані. А площі під озимими впали до найнижчого рівня за останні 10 років.

 За оцінками компанії «УкрАгроКонсалт», зниження посівів озимих зернових у порівнянні з минулим роком склало 1,4 млн.га, за озимому ріпаку — 245 тис.га.

Таким чином, площі під озимими впали до найнижчого рівня за останні 10 років. Ситуація ускладнюється тим, що схожість і стан посівів одне з найгірших за весь час спостережень. Станом на середину листопада зернові зійшли тільки на 62% посіяних площ. Причому більше 30% з тих, що зійшли — слабкі та зріджені посіви.

Тобто, навесні 2016 року крім традиційних обсягів сівби ярових культур, фермерам належить компенсувати ще й недосів і втрати озимих культур, які за попередніми підрахунками можуть скласти близько 800 тис.га. Таким чином, з урахуванням недосіву і загибелі озимих розширення ярих площ в порівнянні з минулим роком може досягти 2,5млн.га.

Відзначимо, що ярі зернові культури, за винятком кукурудзи, є менш врожайними, ніж озимі. Отже, скорочення посівів озимих і розширення ярих може стати причиною недобору врожаю в наступному році. Більш того, згідно з довгостроковими прогнозами, Україну очікують кліматичні зміни, що сприяють підвищенню літніх температур і хронічним засухам. 

 www.agro-business.com.ua

В Україні скорочується кількість фермерських господарств

У листопаді в сільських населених пунктах України підпорядкованих сільським і міським радам (без урахування тимчасово анексованої АР Крим і зони проведення антитерористичної операції) зареєстровано 38,85 тис. фермерських господарств.

   Про це повідомила Державна служба статистики.

 За даними держслужби, нині загальна площа земельних ділянок цих господарств становить 4,39 тис. га, зокрема, під ріллею - 4,26 тис. га. В середньому на одне господарство припадає 113 га земель сільськогосподарського призначення, зокрема, 109,7 га під ріллею.

Найбільшу кількість ФГ було зареєстровано в Одещині (5,09 тис.), Миколаївщині (3,83 тис.), Дніпропетровщині (3,35 тис.), Кіровоградщині (2,608 тис.) та Херсонщині (2,36 тис.). А найменша їх кількість – у Волинській (680), Івано-Франківській (550) та Рівненській (493) областях.

Нагадаємо, на цей час торік в Україні було зареєстровано 39,428 тис. фермерських господарств та 4,621 тис. га сільськогосподарських угідь.

ukragroconsult.com