Уже традиційно грудень проходить під знаком Альфреда Нобеля. Саме у грудні світ дізнається імена лауреатів однієї з найпрестижніших міжнародних премій. Вона щорічно присуджується за видатні наукові досягнення, революційні наукові винаходи, або  значний внесок в культуру чи розвиток суспільства.

У «нобелівські» дні «Терен» зустрівся з Юрієм Ковальковим, відомим у Тернополі філателістом, збирачем марок, конвертів, поштових штемпелів про Альфреда Нобеля.

- Пане Юрію, коли запитати пересічного українця про те, який стосунок до України має винахідник динаміту Альфред Нобель, то мало хто дасть вичерпну відповідь…

- Це так. Ще років з десять тому сам задумався над цим запитанням. Як так стлося, що інтелектуально розвинена держава Україна, маючи стільки талантів у різних сферах, не дала світові жодного лауреата Нобелівської премії? І коли почав досліджувати біографії лауреатів, був шокований: майже кожен другий із них причетний у тій чи інші мірі до України.

- Тоді й почалося ваше філателістичне хобі?

- Власне, я ще перед цим збирав різноманітні матеріали про Нобеля, а потім, так би мовити, виокремив філателістичний напрям, в тому числі й той, який стосується України.

- По суті, кожна марка і марковані конверти вашої колекції розкривають фрагменти історії заснування Нобелем відомої премії?

- Так, є тут навіть документи, які особисто мені надіслали лауреати Нобелівської премії. Фактично,

зібрав філателістичні матеріали, які ілюструють шість номінацій нобелівських нагород, а саме: у фізиці, хімії, фізіології або медицині, з літератури, миру, а також премії в галузі економічних наук пам’яті Нобеля.

Є також окремий розділ, виділений для лауреатів-уродженців України. Марки та конверти присвячуються Іллі Мєчнікову, Зельману Ваксману, Шмуелю Агнону, Жоржу Шарпаку та Роалду Хофману.

- Хоча «українських» нобеліантів лише п’ять, ваша

колекція знайомить із багатьма лауреатами премії Нобеля, чий життєвий та творчий шлях пов’язані з Україною…

- Так, значне місце в експозиції приділено лауреатам-нобеліантам Польщі, зокрема, єдиній жінці, двічі Нобелівському лауреату Марії Склодовській-Кюрі, прозаїку Генрику Сенкевичу. Вони обоє були почесними докторами Львівського університету. Є конверти і марки, присвячені борцеві за мир Леху Валенсі, який активно допомагав нам долати політичну кризу в часи Помаранчевої революції.

Ще один розділ виставки знайомить із поглибленням творчих зв’язків українських учених із нобелівською інтелектуальною елітою світу, розвитком нобелівського руху в Україні, традицією проведення Тернопільських нобелівських читань.

- Мою увагу привернула фотографія шведської королівської сім’ї. Її поміщено тому, що напевно, з рук ось цих монархів нові лауреати отримують премію Альфреда Нобеля?

- Саме так. Дивіться, ось шість ювілейних марок, випущених у 2001 році у Великобританії. Кожна з них присвячена певній галузі, в якій вручається нобелівська премія. Цікаво, що кожна з марок має свій спецефект. Одна з них присвячена пам’яті Альфреда Нобеля і уособлює галузь економіки. Надрукована спеціальним шрифтом, що повторює стиль перших в історії марок «чорне пенні», які побачили світ у 1840 році. Інша марка символізує нагороду у галузі фізики і має голограму, ще одну – можна розгледіти тільки після шестикратного збільшення. Ця марка відображає Нобелівську премію з літератури. На такій «літературній» марці надруковано поему американського поета, драматурга і літературного критика XX століття Томаса Еліота. А от марка, присвячена дослідженням у сфері хімії, взагалі, чудернацька. У собі вона має елементи вуглецю. Тому, коли її трішечки потерти, то з’являються малесенькі електричні розряди. А в структуру марки «Фізіологія або медицина» закладено спеціальні мікрокапсули з евкаліптового масла, і коли марку легенько притиснути, аромат олії наповнює повітря. На марці про премію Миру зображено голуба із оливковою гілочкою…

Юрій Ковальков розповідає, що майже 20 років листується з Нобелівським лауреатом Роалдом Гофманом, американським хіміком, поетом, драматургом і філософом, лауреатом Нобелівської премії «За розробку теорії протікання хімічних реакцій». Народився він у 1937 році у Золочеві, що на Львівщині. У 2013 році Роалд Гофман був серед інтелектуалів, що підписали звернення світової академічної спільноти на підтримку Євромайдану. Кожен з листів, який пан Юрій отримує від вченого, зберігається в домашньому архіві.

Про ту чи іншу марку, конверт, зрештою, про лауреатів Нобелівської премії, особливо тих, хто причетний до України, Юрій Ковальков може розповідати із щирим захопленням, наводячи маловідомі факти про нобеліантів. 

- Скажімо, усім відоме ім’я винахідника «рентгенівських» променів – першого лауреата Нобелівської премії Вільгельма Конрада Рентгена. Але дуже багато вчених зі світовим ім’ям переконані, що цю премію варто було б віддати українцеві, уродженцю Тернопільщини Івану Пулюю, принаймні, хоча б розділити її на двох з Рентгеном. Адже так звана «лампа Пулюя», фактично перша рентгенівська трубка, була сконструйована за 14 років до офіційної реєстрації відкриття Х-променів! Фізичні прилади Пулюя стали експонатами наукових музеїв Відня, Парижа, Лейпцига, Праги. Але так сталося, що німецький учений Рентген на кілька тижнів раніше оприлюднив у пресі своє відкриття. І той факт, що нобелівським лауреатом став Рентген, а не українець Пулюй, звичайно, прикрий.

– Поруч із маркою та конвертом про Пулюя і Рентгена – марка із зображенням Іллі Мечникова.

- Нобелівську премію, одну з перших в галузі медицини та фізіології, йому вручили у 1908 році. Але мало хто згадує, що коріння вченого з України. Адже він народився в Іванівці тодішньої Харківської губернії. У 42 роки Мечников переїхав у Париж, де йому запропонували очолити лабораторію в Інституті Пастера. Там Ілля Мечников і здійснив одне з найбільших відкриттів в історії імунології й отримав Нобелівську премію. Але французи вважають, що Ілля Мечников – їхній учений, та й премію він отримав не як українець чи підданий Російської імперії, а як французький професор.                                                                          

Цього року минуло 160 років від дня його народження. З ініціативи українських філателістів у 2015 році українська пошта випустила марку, присвячену Нобелівському лауреату Іллі Мечникову.

- У вашій колекції є окремий розділ про тих лауреатів, які в тій чи інші й мірі підтримують зв'язок з українськими інтелектуалами.

- Знаєте, зараз стало гарною традицією зустрічатися в українських вишах з нобелівськими лауреатами. Це практикує Національний університет «Києво-Могилянська академія», Національний університет імені Тараса Шевченка. Торік там виступав перуанський письменник  Маріо Варгас Льйоса. Дуже цікавий проект започаткував Дніпропетровський університет економіки і права який тепер носить ім’я Альфреда Нобеля.

- Це там зберігається оригінальний знак планети Альфреда Нобеля?

- Це не просто знак, а ціла скульптурна композиція «Планета Альфреда Нобеля». Її висота - п’ять метрів із символічною земною кулею діаметром у три метри. Там є зображеннями всіх, з 1901 року, лауреатів Нобелівської премії (в 6 номінаціях) на бронзових медалях. Мета створення скульптурної композиції – славити і популяризувати науку і творчий геній людини, її прагнення до світла і добра, возвеличувати імена талановитих піонерів наукової думки на планеті Земля. Цей унікальний пам’ятний знак виготовлено з корозійностійких металів. А в основному використано матеріали з утилізованих стратегічних ракет як символ внеску народу України у справу ядерного роззброєння на нашій планеті і, водночас, як символ могутності України – світового лідера космічно-будівної та ракетобудівної галузі.

- Дуже актуально це звучить саме сьогодні…

- Справді так, це - своєрідне нагадування світові про гуманність і миролюбний крок, який свого часу зробила Україна…

Дивлюся на марки, конверти, зібрані Юрієм Ковальковим… Ось - лауреат Нобелівської премії миру (1922 р.) Фрітьоф Нансен. Виявляється, він теж має стосунок до України. Адже саме Нансен у 1920-х роках під час першої хвилі голоду врятував життя мільйонів українців. У той час мандрівник і дослідник Півночі організував міжнародну допомогу українським селянам, які в умовах громадянської війни вмирали від голоду.

Лауреати Нобелівської премії Іван Бунін, Борис Пастернака, Михайло Шолохов не раз згадували про свої зв'язки з Україною. Як і Зельман Ваксман, американський біохімік, винахідник стрептоміцину, який отримав Нобелівську премію у 1952 році. А народився він у містечку Нова Прилука на Вінниччині…

Ось марка і конверт з Африки, з республіки Гамбія. Присвячується вона вченому-фізику, лауреату Нобелівської премії 1992 року Жоржу Шарпаку. Він народився на Волині, у містечку Дубровиця Рівненської області. У колекції можна побачити й фото лауреата із автографом, дарованим Юрію Ковалькову. Тернопільський колекціонер написав до нобеліанта у Швейцарію, в Європейський центр ядерних досліджень. Звідти й отримав листа і фото з автографом…

Ось така вона, українська проекція Нобелівської премії. Добре, що є серед нас такі люди, як Юрій Ковальков. Такі, як він, утверджують у нас почуття гордості за те, що ми – українці. Небайдужі колекціонери, наче прожектором, в історичному плині часу висвітлюють для нас чи то призабуті, чи то просто невідомі досі сторінки про тих, чиє українське коріння дало світу визнаних геніїв, лауреатів Нобелівської премії.

Орест Сарматський

Фото автора