Соціолог Роман Соломонюк про таємниці тернопільських політиків

Таємниці місцевого політичного закулісся ексклюзивно для читачів «Терену» погодився розкрити заступник директора Центру з інформаційних проблем територій Національної Академії Наук України Роман Соломонюк.Можливо, знаючи це, ми уже не будемо повторювати помилки, традиційні під час кожних виборів в Україні і Тернополі, зокрема.

«Говорять про мене, то нехай говорять»

- Пане Романе, у пресі вас давно «охрестили» ідеологом Об’єднання «Самопоміч». Не секрет, що саме ви доклалися до успішної політичної кар’єри народного депутата Тараса Пастуха. Зрештою, допомагали ви під час виборчих кампаній не лише йому. Проте досі ви були у Тернополі, так би мовити «закулісним бійцем»...

- Насправді, коментувати перипетії політичного життя на Тернопільщині я почав десь із 2009 року. Мене тоді зацікавили різні політичні сили, які йшли в обласну раду під час позачергових виборів. Тоді на мандати претендували представники кількох відомих українських партійних брендів. Річ у тім, що область не можна розглядати відірвано від загальноукраїнських політичних процесів, оскільки вони всі взаємопов’язані. Відтак на вибір на місцевому рівні впливає те, що відбувається загалом у країні. Наприклад, останню виборчу кампанію взагалі важко назвати місцевою. Адже вона, по суті, була загальноукраїнською. Так, винятки були. Йдеться про класичну роботу чинних мерів практично по всій Україні, які йшли на вибори, розхвалюючи свої успіхи при вирішенні місцевих проблем.

До речі, протягом останніх півроку перед виборами ми регулярно робити соціологічні заміри у різних містах, у тому числі в Тернополі. Весь час серед головних інтересів людей лідирували дві проблеми: події на сході, тобто тривалий військовий конфлікт і боротьба із корупцією. І цей факт доводить, наскільки сильно загальноукраїнські проблеми впливають на позицію місцевого виборця. Адже це формує їхній психологічний настрій при виборі політичних сил. А тому 25 жовтня, попри фінансові вливання, провалилося багато нових проектів, натомість дещо піднялися радикальніші політичні сили: «Свобода» і «Батьківщина». Останній, зокрема, допомогла боротьба їхнього лідера проти тарифів на комунальні послуги, запроваджених чинним Урядом. 

А Тернопіль для нас як соціологів ще був цікавий і тим, що тут до перемоги із великим відривом від конкурентів ішов чинний міський голова. І це при тому, що він – єдиний в Україні, хто належить до так званих національно-патріотичних сил. Так, Тернопіль виявився певним феноменом, навіть на тлі усіх результатів виборів на заході України. До речі, міські голови від «Свободи», які перемогли 25 жовтня, посилалися на успіх тернопільського мера. Тому ваше місто є дійсно унікальним…

- Як ставитеся до чуток, які поширювали про вас у Тернополі?

- Про мене дійсно уже багато писали, багато різного говорили. Втім, поширення чуток – це, напевно, специфіка тернопільських ЗМІ, особливо електронних. Адже Тернопіль – одне із небагатьох міст України, де на порівняно невелику кількість населення є дуже велика кількість політичних проектів, сайтів, які продукують різноманітні сенсації. З одного боку, це добре, бо дозволяє політичним гравцям «зливати» якусь інсайдерську інформацію.

З іншого боку, це заплутує людей. Усі ЗМІ в країні, місті не можуть бути «жовтими». У Європі, наприклад, «жовтими» є не більше 30% видань. Адже потрібні і серйозні, на які орієнтується бізнес, політика, інвестори і звичайні громадяни. У нас цього поки що немає… Ну, говорять про мене, то нехай говорять. Це – теж свого роду реклама (посміхається). Гірше для фахівця, коли про нього не згадують.

«Будуть працювати – перевиборів не буде»

- Відразу після виборів у коментарі одному із тернопільських видань висказали, що припускаєте можливість перевиборів до Тернопільської міської ради. Тепер уже змінили свою думку…

- Усе залежатиме від того, як працюватиме міська рада. З одного боку, є міський голова, який здобув абсолютну більшість голосів виборців. За соціологічним опитуванням групи «Рейтинг», Сергія Надала підтримували чимало прихильників тієї ж «Самопомочі». Такий успіх ґрунтувався на вмілій побудові виборчої кампанії чинного мера. Акцент робився на його господарській діяльності. З іншого боку, є певна опозиційна група. Від того, як вони спрацюються, і залежатиме ефективність роботи ради. Зрештою, її майбутнє – теж. Будуть працювати – перевиборів не буде. Якщо ж роботу ради будуть пробувати блокувати, ми можемо отримати ситуацію схожу на ту, яка виникла у 2009 році в Тернопільській обласній раді. Нагадаю, тоді відбулися перевибори. Але програли саме ті, хто найбільше сприяв блокуванню.

- Попри різницю між представниками деяких політсил, сесії відбуваються,рішення приймаються…

- І це – добре! Знову проведу паралелі з Європою. Депутати місцевого рівня там насамперед дбають про господарку, а не про політику. Уся їхня діяльність обертається навколо ремонтів доріг, комуналки, решти проблем міста. 

Інше питання: в Україні депутати не завжди готові ставати політиками. Вони були до отримання мандату журналістами, підприємцями, чиновниками і продовжують залишатися у цій же ролі. Проте політика – це трішки інша річ. Тут – інша мотивація. У політику люди повинні йти за певною громадською пошаною, за впливом, владою. Проте політику не можна розглядати як спосіб заробітку. Це не може бути мотивацією. Інакше, люди починають робити зовсім не те, що вони обіцяли виборцям.  

До речі, багато кандидатів на останніх виборах говорили про те, що сприймають виборця як роботодавця, який їх наймає. Проте одночасно ставляться до людей як до своїх підлеглих. І така картина є характерною не лише для Тернополя. І це є проблема. Епатажні скандали – це робота на публіку. А політика – це, перш за все, мистецтво управління, якщо буквально перекласти це слово. Любомир Гузар ще краще сказав: «Політика, то є служіння». Це є основа! Завданням суспільства є контролювати політиків, нагадувати їм, що їхня справа – це служіння, а завдання політиків – розуміти, що вони прийшли, у першу чергу, за визнанням і для виконання роботи, як найнятий управлінець, якого у будь-який час можуть зняти. Ось і все…

«Дуже багато ваших політиків слухають шансон»

- А чи може утворитися у міській раді справді дієва опозиція?

- Залежить, що ви маєте на увазі, кажучи «дієва опозиція». Якщо йдеться про частину депутатів, які пропонують якісь альтернативні рішення, корисні для громади, і шукають можливості втілити ці напрямки, тоді це може бути конструктивна опозиція… 

Хоча на місцевому рівні, як на мене, розділяти депутатів – той опозиція, а той – ні – дуже важко. Адже, попри різницю у партійних квитках, між ними немає глибоких політичних розбіжностей. Якщо ви переглянете програми усіх політичних сил, то ви помітите дуже мало різниці між тим, що написано у «Свободи», «Самопомочі» і «Народного контролю». Єдине, що, наприклад, «Свобода» більше уваги приділяє традиціям, національним питанням, а Блок Петра Порошенка, скажімо, – децентралізації влади. Великих ідеологічних розходжень між ними немає. Усі говорять про підтримку малого і середнього бізнесу, передачу вдали народу/громадам. Їм у Тернополі просто немає навколо чого сваритися, немає що ділити. Тому й важко говорити про реальну опозицію як таку… Можлива хіба що протилежна позиція щодо ухвалення якихось рішень, які дехто із депутатів вважатиме шкідливими для громади або не сприйматимуть самі тернополяни.

- До речі, а чи знаєте ви, якими є музичні смаки тернопільських політиків?

- Мене завжди дивувало, що ваше місто таке – доволі консервативне, українське, але дуже багато ваших політиків слухають… шансон. Причому це були люди, за якими не було помічено кримінального минулого. Можливо, це вплив 90-х. Не знаю… Хоча смаки політика, як на мене, мають відповідати його статусу.

Я цього питання ґрунтовно не вивчав, але знаєте що помітив? Захоплення шансоном не залежить від того, до якої політичної сили належить депутат. Саме це мене дивує… Георгій Почепцов, якого вважають гуру інформаційних війн, називає це віртуальною війною. Адже йдеться про вплив, який завдають такого роду музика, фільми, на людські цінності. Це формує ставлення суспільства до негативу. І бандитизм пізніше може вважатися цілком нормальним явищем. Це є погано. Тож треба із цим боротися…

Віра ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Фото із відкритих джерел

Довідка. У міській раді Тернополя – 42 депутати: 13 свободівців, 7 партійців із «Самопомочі», семеро - від БПП, по 4 депутати - від «Громадянської позиції», «Батьківщини» і «Народного контролю», троє - від Радикальної партії. Міський голова – представник ВО «Свобода» Сергій Надал. За нього віддали голоси 57,9% виборців.

 

Вибір читачів за тиждень

Відео