В Україні з 1 січня 2016 року в рамках Угоди про асоціацію почала діяти Зона вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Євросоюзом. Нею передбачене поетапне зменшення або повне скасування ввізних мит протягом найближчих 10 років. Що ж дасть Україні запровадження зони вільної торгівлі і чи готова наша держава до такого процесу? Про це – в аналітичному огляді «Терену».

                          Європа –  за, а Росія – проти!

Передусім, як вважають експерти, Зона вільної торгівлі надасть додаткові переваги вітчизняним експортерам на ринку з достатньо високим захистом. Крім того, українські експортери матимуть додаткову перевагу у товарах, стосовно яких ЄС запропонував встановлення тарифних квот. Зокрема, йдеться про м’ясо свинини, курятини, цукор тощо. Водночас, в результаті переговорів Україна отримає можливість завозити певні обсяги даних товарів без оплати увізних мит. При цьому, мова не йде про обмеження обсягів імпорту, а лише про те, що імпорт зазначених товарів понад визначений обсяг підпадатиме під загальний режим імпорту, тобто оподатковуватиметься за тими ж умовами, які діють для України сьогодні (http://www.if.gov.ua/page/19368. – 2013. – 29.07).

Міністр економічного розвитку Росії Олексій Улюкаєв, зі свого боку, заявив, що пропозиції, які висловив Євросоюз, неприйнятні для його країни, а російські ж пропозиції врахували лише частково, чого для Росії замало (http://zik.ua/news/2015/12/01/ukraina_rosiya_ta_yes_ne_diyshly_zgody_shchodo_650099. – 2015. – 01.12).

Не менш резонансною новиною було те, що уряд РФ прийняв рішення ввести з 1 січня продовольче ембарго щодо України, аргументуючи даний крок тим, що Україна приєдналася до санкцій проти Російської Федерації. Із цієї ситуації ніби випливає те, що на сьогодні Україна стоїть на «торговельному роздоріжжі», і їй висуваються умови «або/або». Але, як показує досвід, одним лише законодавчим рішенням повністю переорієнтувати ринок збуту в бажаний напрямок неможливо.

«Торгівля із РФ на сьогодні, скоротилась в рази, товарний експорт в Росію становить лише 13% від загальної суми, а ще кілька років тому його частка перевищувала третину, однак з поміж усіх перспективних переваг зони вільної торгівлі із ЄС, товарообмінні процеси з Російською Федерацією все одно будуть здійснюватися»,- повідомив експерт, який вже висловлював свої думки на «Терені», доктор економічних наук, професор з Тернополя Богдан Андрушків.

Загалом, якщо проаналізувати всі ембарго та заборони РФ щодо України (особливо після 2013 року), то варто зазначити, що Росія нам вже давно ввела різні товарні санкції. Росія вже фактично ввела обмеження щодо 25 видів товарів українського виробництва, які експортують до РФ. Тобто, багато з тих товарів, які вони хочуть заборонити, вже давно не експортуються. Експорт аграрних товарів становить лише 1,9% від загального об’єму до РФ, тому говорити про значні втрати ми не можемо. В найгіршому сценарії ми втратимо близько 600-та млн. дол., а при реалістичних підрахунках – 400 млн дол.(http://24tv.ua/yaki_perspektivi_dlya_ukrayini_vidkrivaye_zona_vilnoyi_torgivli_z_yes_n632363. – 2015. – 19.11).

         Унікальний шанс поліпшити ситуацію в економіці

 Сьогодні Україна на шляху вступу до Зони вільної торгівлі, отримала шанс, в першу чергу, покращити своє макроекономічне становище на світовому ринку. Українські ж підприємства отримають змогу задовольнити вибагливого європейського споживача, і нарешті, Україна в результаті отримає досконалу законодавчу базу сертифікації та умов виробництва. Ряд експертів нагадують, що Європа відкрила свої ринки для України ще у травні 2014 року, що в свою чергу мало допомогти вийти Україні із економічної кризи. Проте, президент Украналітцентру  Олександр Охрименко стверджує, що лише з 1 січня 2016 р. почався процес створення зони вільної торгівлі з ЄС, який, згідно з текстом угоди, розрахований на 10 років. «Процес йде з травня 2014 року але дуже повільно, так як ринок ЄС забюрократизований і щоб українцям туди пробитися, треба отримати підтвердження, що їхня продукція відповідає

євростандартам» (http://wschodnik.pl/ukraina/item/3438-co-da-ukraincom-strefa-wolnego-handlu-z-ue.html. – 2015. – 27.11).

За словами економіста Андрія Блінова, імпорт продовольчих товарів не складе значної конкуренції нашій продукції, так як привізні товари все одно виявляться дорожчими. «Зате може подешевшати на 10% побутова техніка, наприклад, холодильники впадуть в ціні на 600-1000 грн і більше, мобільні телефони – на 150-500», – стверджує економіст. Також, як зазначає Олександр Охрименко, скасування митного збору із сторони ЄС дозволить українським підприємствам збільшити експорт деревини та м’яса птиці (http://www.segodnya.ua/economics/enews/chto-dast-ukraincam-zona-svobodnoy-torgovli-s-es-669771.html). – 2015. – 24.11).

       Що дамо Європі, крім якісного металу та зерна?

 Аналізуючи статті експорту українських товарів, ми чітко бачимо, що до країн Євросоюзу Україна у значній кількості постачає металопрокат, що є характерним для ринкової пропозиції нашої країни, а також зернові культури, які відповідають вимогам ЄС і характеризуються відмінною якістю. Однак, Брюссель має на меті відмінити митний збір, але все ж таки залишив квоти на продаж в ЄС основних продуктів українського експорту – металу, зерна, м'яса і молока. Така ситуація не дозволить Україні в подальшому істотно наростити продажі в цих галузях. Загалом, результат від експортних операцій України із ЄС складає – 10,9 млрд. дол. Значно нижчою цифрою характеризується рівень експорту до Росії і складає лише 3,14 млрд. дол., що на 7,76 % менше, ніж з Євросоюзом. (http://www.eurointegration.com.ua/news/2015/11/23/7041155/).  2015. – 23.11).

Водночас, за словами експерта Надії Лунник, на сьогодні сільські виробники мало орієнтуються на закордонний ринок і мало інформовані про такі можливості.

                 Змінити не тільки циркуляри, але й мислення

Під час відвідин України європейський комісар з питань європейської політики та сусідства Йоганес Ган сказав, що Україна має усвідомити, що виконання Угоди буде серйозним викликом для країни. «Вам доведеться змінити не сотні – тисячі нормативних та регуляторних актів!», – пояснює європейський комісар.

«У нас нещодавно була зустріч з представниками Молдови (в цій країні ЗВТ з ЄС почала працювати ще в 2014 році, – ред.). Так от, вони з гордістю розповідали нам, що вже змінили 2 тисячі регуляторних актів у відповідності до ЗВТ, але водночас визнали, що це близько 10% від роботи, яку доведеться зробити», - продовжив Йоганес Ган. Також політик зауважив, що європейські стандарти, як правило, є також і світовими стандартами, а з цього випливає, що коли ми змінимо своє законодавство, то автоматично отримаємо технічну готовність експортувати товари по всьому світу (http://www.eurointegration.com.ua/interview/2015/11/19/7040974/). - 2015. - 19.11). Та головне, слід змінити психологію дій в нових економічних умовах.

    Що ж можна віднести до головних переваг дії Зони вільної торгівлі?

Передусім, це - відкриття європейського ринку для українських виробників, зростання привабливості країни для іноземних інвесторів. Нова ситуація у стосунках з Європою дозволяє вирішувати торгові суперечки згідно з правилами Світової організації торгівлі ( СОТ). Змінюються умови розвитку та стимулювання конкуренції та обмеження монополізму, розширення номенклатури товарів на внутрішньому ринку. Важливо і те, що в Україні має відбутися покращення доступу до якісної імпортної техніки та устаткування.

  Отже, в України є неоціненний потенціал на шляху співпраці із ЄС і Зона вільної торгівлі має стати тим основним штурвалом, який рухатиме Україну до економічних реформ. Тісне коло економічного співробітництва нашої держави та ЄС обов’язково інтегрує Україну до Єдиного внутрішнього ринку Європи.

Аналітичний огляд підготував

  Орест САРМАТСЬКИЙ

Фото з відкритих джерел