На початку року в Тернополі виник скандал навколо харчування у дитсадках. Один із депутатів заявив, що протягом грудня місяця в дитячі садочки Тернополя жодного разу не завозили молока, масла, кисломолочного сиру, фруктів, овочів, з перебоями – м'ясо.

Практично одразу одна за одною пішли спростувальні заяви від завідуючих садочків та батьків дітей. Але, як відомо, диму без вогню не буває. Журналісти gazeta1 зі свого боку вирішили дослідити, за якими цінами закуповують для тернопільських садочків та шкіл продукти харчування. Виявилося, що за завищеними…

На початку кожного року управління освіти Тернопільської міської ради проводить конкурси на закупівлю продуктів харчування для всіх дошкільних навчальних закладів та навчально-виховних комплексів міста. «Номер один» на ім’я міського голови Тернополя направила інформаційний запит, у якому попросила надати інформацію щодо закупівельних цін на продукти харчування в розрізі видів продукції із вказанням постачальників.

Полядвиця чи шинка?

Отримавши офіційну відповідь, журналісти вирішили порівняти ціни, надані міськрадою, з цінами на ті ж товари, які моніторить Головне управління статистики в Тернопільській області, та з цінами на тернопільських ярмарках, яких у минулому році було чотири. З порівняльного аналізу маємо цікаву картину.

Найдорожчим продуктом для освітніх установ міста являється м'ясо. Так за один кілограм свинини місто підприємцю Світлані Олійник протягом року платило 72,99 грн., яловичини – 82,63 грн. Якщо вірити даним тернопільських статистів, які щомісяця опрацьовують ціни на м’ясо для проведення розрахунку індексу споживчих цін, то протягом року вартість яловичини коливалася від 71,35 грн. у квітні до 84,29 грн. у грудні (у середньому ціна становила 78,34 грн.). Щодо свинини, то найдешевшим її кілограм був у січні минулого року – 59,63 грн., найдорожчим у вересні – 81,42 грн. (у середньому 71,87 грн.).

Більш показовими у цьому плані є ціни на ярмарках, адже на них продавці, як і для освітніх закладів, пропонують до реалізації великі обсяги товару. Отож яловичина (полядвиця) на березневому ярмарку вартувала 70 грн., квітневому – 72 грн., жовтневому та листопадовому – по 85 грн. (у середньому 78 грн.). Свинину (полядвицю) ж тернополянам реалізовували на торговиці по 70, 67, 85, 75 грн. відповідно (у середньому 74,25 грн. за кілограм). Зауважимо, що, згідно з умовами відкритих торгів, підприємець мав поставити в освітні заклади обласного центру протягом року 10 тис. кг яловичини і 35 тис. кг свинини.

Отож, зробивши «грубі» розрахунки, бачимо, що вартість яловичини у порівнянні з ринковою та ярмарковою завищена майже на 6 відсотків, ціна ж кілограма свинини практично однакова всюди. Але тут маємо пояснення. По-перше, торги в управлінні освіти відбувалися на початку року, коли ціна на свинину була меншою від заявленої переможцем на 3-13 грн. (тут, очевидно, підприємець врахував підвищення ціни протягом року). Але найцікавіше інше. Запитавши досвідчених кухарів, ті повідомили, що полядвицю, яка вартує найбільше з м’ясного асортименту, для приготування котлет чи тюфтельок (саме ці страви зазвичай пропонують у місцевих школах та дитсадках) ніхто не використовує. Кухарі кажуть, що м’ясні страви з полядвиці не смачні, натомість їх готують з передньої або задньої шинки, котра вартувала протягом минулого року на 10-20 грн. дешевше за полядвицю. Висновки робіть самі…

Корисна «молочка»

Таке корисне дітям молоко (2,6% жирність) у тернопільські навчально-виховні заклади поставляла підприємець І. Бугайська за ціною 10,48 грн. за літр. Приватник практично ідеально вирахував, якою середньоринковою буде ціна на молоко протягом року, тому на дітях не наживався. З січня по вересень вартість літра молока становила від 10 до 10,86 грн. і трішки збільшилася наприкінці року.

Переможцем торгів по маслу став ПП В. Клим, який реалізовував його за 86,60 грн. Зауважимо, що масло лише наприкінці року досягло відповідної ціни, а протягом перших 9 місяців було на 5-10 грн. дешевшим.

Яйця за бюджетні кошти закуповувались у підприємця С. Петрика за 2,13 грн./шт. У той час, коли на ярмарках вони вартували від однієї гривні до 1,60 грн. А у торговельних мережах Тернополя за десяток яєць лише в грудні просили більше, ніж для тернопільських навчальних установ (24,78 грн.). А всі решту 11 місяців року вартість десятка яєць була меншою – від 13,87 грн., при цьому лише у листопаді ціна перейшла за 20 грн.

Середньорічна вартість цукру практично не відрізняється від тієї, яку запропонував підприємець тернопільським освітянським закладам (15,08 грн.). Разом з тим, під час ярмарків фасований кілограм цукру можна було придбати за 11-15 грн., а в мішках по 50 кг - і того менше – від 9,50 до 14 грн. Зважаючи на обсяги солодкого продукту, які замовила міська рада для своїх дітей, а саме 55 тис. кг, ціна на нього мала би бути значно меншою.

Схожа ситуація має місце з борошном, яке у тернопільські школи та садки постачає підприємець В. Ясіновський за ціною 9 грн. за кілограм. Його вартість, за даними управління статистики, коливалася від 6,48 до 11,08 грн. Але на ярмарку, де об’єми сумірні з міськрадівськими, борошно можна було придбати від 4,90 до 8 грн. (за 50-кілограмовий мішок).

Улюблена манна каша

Діти по-різному ставляться до каші. Але її користь давно вивчена, тому входить у щоденний раціон тернопільських дітей. Переможцем торгів з постачання найрізноманітніших круп став ПП С. Добощук. Їх у нього управління освіти ТМР закуповує за такими цінами: крупа пшенична – 10 грн., манна – 14 грн., гречана – 25,64 грн., ячмінна – 10,40 грн., перлова – 9,60 грн., кукурудзяна – 11 грн., пшоняна – 14 грн., рисова – 23,20 грн., вівсяні пластівці – 12,80 грн.

Запропоновані ціни доволі кусючі. До прикладу, манна крупа, за спостереженнями фахівців з управління статистики, жодного місяця 2015 року не перевищувала 13 грн., а перлова – 9,51 грн. Значно дешевше (на 20-45 відсотків) можна було купити крупи на ярмарку. Так за гречану крупу просили від 18 до 22 грн./кг, ячмінну – 5-6,50 грн., пшеничну – 4,90-6,50 грн., кукурудзяну – 4,50-6,50 грн., горохову – 9-12 грн., перлову – 5-5,50 грн.

Дешева-дорога городина

Переходимо до найдешевших продуктів – городини. На придбання капусти білокачанної з міського бюджету виділяють 9,61 грн. за кілограм, моркви столової – 10,82 грн., буряка столового – 7,42 грн., цибулі – 10,89 грн. Статистика каже, що максимальна вартість білокачанної капусти була у травні – 13,74 грн., а мінімальна у січні – 2,60 грн. (у середньому 8,33 грн.). Ціна моркви коливалася від 2,85 до 21,06 грн. (у середньому 10,51 грн.), буряка – від 2,81 до 14,03 грн. (у середньому 6,61 грн.), цибулі – від 3,43 до 11,24 грн. (у середньому 7,99 грн.).

На ярмарку протягом року капусту реалізовували за ціною 6-7,50 грн., моркву – 2,50-8 грн., буряк – 2-5 грн., цибулю – 5-9 грн.

Як бачимо, по всіх позиціях для своїх дітей місто закуповувало городину в підприємця Ірини Обезюк за цінами, більшими від ринкових на 3-25%, а від ярмаркових і поготів. Одразу зауважимо, що Тернопіль для своїх навчальних закладів замовив 40 тис. кг капусти на загальну суму 202 тис. грн., а також моркви – 33 тис. грн., цибулі – 30 тис. грн., буряка – 35 тис. грн. - на суму 456 250 грн.

Отож, зробивши аналіз по всьому ряду продуктів, приходимо до висновку, що в Тернопільській міській раді не вміють або не хочуть економити бюджетних грошей. Чомусь на тендери потрапляють здебільшого посередники з завищеними цінами, а не виробники продукції, які могли б продати свій товар без націнки, чи, у крайньому випадку, офіційні дистриб’ютори зі значною знижкою 25%. Працюючи з останніми (борошно, яблука, картопля, олія тощо), організатори торгів могли б «збити» ціни до ярмарково-оптових. За оцінками фахівців, оператори ринку харчування, маючи оптові замовлення, гарантований збут, планову роботу та можливість стабільного формування доходів і видатків, мали б зменшити ціну на харчування, яке йде на школи, хоча б на 10 відсотків. І це вже із врахуванням того, що міська рада інколи на місяць-два затримує оплату за поставлені товари. А ще говорять, що у бюджеті не вистачає грошей на сніданки учням молодших класів. Ось де їх можна знайти! Головне - бажання…

P.S.: Дивним виглядає і той факт, що ціни на аналогічний перелік товарів для лікувальних установ обласного центру менші на 5-10 відсотків. Хтось може сказати, що в лікарнях пацієнти харчуються дієтичними стравами, а в дитсадках і школах – калорійними, але ж кілограм та літр і в Африці має однакову вагу та об’єм.