Весна – 2016. Ризики та сподівання аграріїв

Весняна посівна компанія розпочалася. Як аграрії Тернопільщини розпочинають сівбу? Що їх хвилює, які ризики вони та їхні колеги в інших областях України бачать для себе в новому сезоні? Про це – у нашій публікації.

                     Готовність номер один

Готуючи цю статтю, кореспондент «ТЕРЕНУ» спілкувався із багатьма аграріями краю. Деякі з них вже фактично розпочали весняно-польові роботи, інші ось-ось вийдуть у поле. Усіх господарників, з якими вдалося порозмовляти, нині єднає одне: тривога за те, як пройде цьогорічна посівна кампанія? Адже не секрет, її нинішня риса - девальвація гривні, зростання цін на насіння, паливно-мастильні матеріали, продукцію захисту рослин та добрива. І то не дивно, адже традиційно всі ці ресурси «прив'язані» до курсу долара. Росте «зелений» - зростає, слідом за ним, усе, без чого неможливо розпочати роботу у полі.

    «До весняно-польової кампанії область готова. Особливість цьогорічних робіт у тому, що в умовах, які склалися із гривнею, аграріям досить складно планувати свій бюджет витрат на посівну, або ж доводиться закладати більш високий курс долара, - розповідає заступник директора обласного департаменту агропромислового комплексу Василь Кічак. – Знаємо що багатьох господарників виручають нереалізовані запаси врожаю минулого сезону. Агровиробники, які притримали частину врожаю після його збирання, тепер мають можливість реалізовувати цю продукцію невеликими партіями для фінансування своїх витрат на посівну».

                                      Стан озимих   

 Кожного аграрія упродовж зими, зрештою, навіть у перші весняні місяці турбує проблема стану озимих, а відтак -  потенційної необхідності їх пересіву навесні. Адже це може створити додаткове фінансове навантаження на агровиробників. Втім, на сьогоднішній день ситуація як в Україні, так і в Тернопільській області виглядає контрольованою. Катастрофічних втрат не спостерігається, оскільки пересіву вимагають лише близько 10% площ озимих.

Заступник галузевого міністра Ярослав Краснопольський говорить, що сільгоспвиробники будуть змушені витратити на пересівання озимих 10-11 млрд грн.

За даними «Агровері», якщо говорити про те, як перезимували озимі, то, згідно дослідження, найбільших втрат зазнали посіви озимої пшениці — понад 30%. Озимий ріпак та ячмінь втратили трохи більше 10%. 36 %опитаних виробників пшениці мають втрати озимих культур, з них 39% відповіли, що втрати складають до 10 %. Чверть

респондентів  підтвердили втрати озимої пшениці в межах 11-20%,  9% респондентів оцінюють втрати на рівні 21-30% і 27% виробників очікують втрати в розмірі більше 30%. Пересіватимуть озимі майже всі опитані аграрії. 

 «Озимина у хорошому стані. Якщо не буде квітневих чи травневих суховіїв, загибелі озимини практично у цьому році немає. Як не дивно, у метровому шарі ґрунту є достатній запас вологи. Правда, він мінімальний, але він є», - каже спеціаліст Василь Кічак.

                        Насіння та добрива

За словами аналітика інформаційної компанії «ПроАгро» Ярослава Левицького, цього року аграрії намагалися заощадити, переорієнтуючись на більш дешевий український посівний матеріал. «Також деякі світові виробники перенесли й збільшують частину виробництва насіння в Україні, а ціна виробленого у нас насіннєвого матеріалу менш залежна від курсу долара», - говорить Ярослав Левицький.

 Заступник директора департаменту АПК в області Василь Кічак у розмові з кореспондентом «ТЕРЕНУ» сказав, що у господарствах насіння для сівби, із врахуванням кукурудзи, є вже десь до 70 відсотків.

«Зараз активно проводиться обстеження на кондиційність. Щодо мінеральних добрив, то також десь до 70 відсотків припасено. До речі, ціна на окремі види мінеральних добрив нижча, ніж торік. Наприклад, тонна селітри коштує 7,5 тис  грн. А минулого року дотягувала до 11 тис грн. При цьому, самі аграрії стверджують, що проблем з придбанням добрив вони не відчувають. На закупівлі не вплинули навіть обмеження Кабінету Міністрів на поставку в Україну російських товарів. Протруйниками також всі господарства Тернопільщини  забезпечені», - повідомив Василь Кічак.

  Слова Василя Кічака підтвердив голова приватно-орендного підприємства  «Іваніське», що в Теребовлянському районі Антон Іванович Білик.

  «Запаслися добривами завчасно. З цим проблем не маємо. Ми взагалі, намагались закуповувати пальне, добрива, насіння наперед. Не стала виключенням і нинішня посівна. Ячменю думаємо посіяти десь до 400 га, сої 350 га, кукурудзи 900 га. Сподіваюсь, що посівна вдасться, проте багато залежить від погоди», - каже Антон Іванович Білик.

   А ось Микола Пилипів, керівник ПАП «Аркадія», що у Гусятинському районі, зауважив, що нині особливо відчувається величезна залежність від імпортної продукції.

«Долар зріс. Отже, відповідно подорожчали ресурси, які ми використовуємо під час весняно-польових робіт. Хіба легше те, що маємо своє насіння ярих культур, гороху та ячменю,  це десь на рівні минулого року. А решта, все, що купуємо,  все подорожчало відчутно, десь на третину. Проте багато що залежить від якості ґрунтів та дотримання сівозміни. Вочевидь, доведеться змінювати норми внесення добрив та економити на обробітку. Проте такі кроки неминуче ведуть до зниження врожайності», - говорить досвідчений аграрій.  

    У цілому в Україні, за даними Мінагропроду, господарства мають у наявності близько 780 тис т мінеральних добрив або 80% до заявки (у 2015 р. — 77%). Засобами захисту рослин

забезпечені до 65 % до потреби. Забезпеченість сільськогосподарських товаровиробників протруйниками для насіння ярих культур складає 95% до технологічної потреби.

                        Про пальне, кредити та ПДВ

    Щодо пального, то заступник директора департаменту АПК області Василь Кічак каже, що зараз із цим проблем немає.

«Ринок цим всім насичений. Але це все – у середньому по області. Є в нас аграрії, які вже на перше січня все мали для весняно-польових робіт. А є такі, що ще по сьогоднішній день шукають ресурси і кошти. Питання - де купити, зараз не стоїть, проблема у тому, де взяти кошти, або що робити, аби хтось дав товарний кредит. Повна неможливість кредитуватися залишається серйозною проблемою для невеликих сільгоспвиробників. Так що, фінансові ресурси для аграріїв – основна проблема під час цьогорічних весняно-польових робіт. Для аграріїв ця посівна кампанія коштуватиме десь до 3 млрд грн. Частину господарники мають, понад 1 млрд грн. ще буде у виглядів кредитів комерційних банків. Ми провели нараду з комерційними банками. Вони готові кредитувати село. Правда, проценти дуже високі – 20-25 відсотків річних, це дуже багато. У минулому році окремі банки давали кредити навіть і під 18%. Правда, є програма відшкодування – 50% ставки Нацбанку. Діє державна програма, на це в держбюджеті передбачено 300 млн грн», - повідомляє Василь Кічак.

    Хоча в Мінагрополітики заявляють, що цього року посівна в розрахунку на один гектар буде дорожчою на 15-20%,  господарники Тернопільщини, з якими спілкувався «ТЕРЕН»,

вважають, що загальна вартість весняно-польових робіт вийде щонайменше на 40% більшою за минулорічну. А от керівник фермерського господарства «Вікторія» Козівського району  Петро Пеляк каже, що попередньо, весняні роботи обійдуться йому на половину дорожче, ніж торік.

«Крім цього всього,- продовжує Василь Кічак, - спецрежим по ПДВ частково зняли з аграріїв. Десь у межах 20-30 процентів лишилося з того, що було. То ситуація така, що коли аграрії не знайдуть виходів на зовнішні ринки, щоб якось це компенсувати, то до державного бюджету України піде 400 млн грн. Тобто, аграрії вимушені будуть шукати виходи на зовнішніх ринках, щоб продати свою продукцію із нульовою ставкою. Ось так і виходить, що 400 млн грн. заберуть, а дадуть 300 млн грн. Таким чином, основна проблема цьогорічної весняної посівної кампанії – фінанси. Їх не вистачає, щоб повністю здійснити весь технологічний ланцюжок», - підсумовує Василь Кічак.

   Таким чином, відсутність фінансових ресурсів на сьогоднішній день – найголовніша перешкода для проведення успішної посівної кампанії. От і виходить, що недолуга податкова політика уряду поставила аграріїв перед вибором: або зменшувати посівні площі під певними культурами, або використовувати менш якісне насіння та засоби захисту рослин, що негативно вплине на врожайність.

Але, в цілому, незважаючи на ситуацію у країні та складні умови роботи аграрного господарства, загрози зриву проведенню весняно-польових робіт немає. Як і в попередні роки, аграрії сподіваються, що з посівною впораються.

  Орест Сарматський

Вибір читачів за тиждень

Відео