22 Січня 2022, Субота


Прапор, який брав участь у «Живому ланцюзі», донині зберігається у музеї Тернопільщини (фото)

Відео
Вихованці дитячого садка у Тернополі креативно привітали усіх із Щедрим вечором (фото, відео)

На Тернопільщині за 28 млн грн продають підприємство, яке заснували у 1907 році

Тернопільський апеляційний суд невдовзі оголосить вирок шістьом поліцейським, яких судять за смерть юнака (фото)

На Тернопільщині й надалі високий рівень захворюваності на COVID-19

Відео Фоторепортаж
На межі Тернопільської та Хмельницької областей відбулась акція єднання (фото, відео)

Це цікаво
22 січня в історії Тернопільщини

21 Січня 2022, П’ятниця


Погода
Росте день у січні — росте і холод

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Тернополянам на замітку: що таке чітміл і як правильно його проводити

Тернополяни через «Дію» зможуть зареєструвати права власності на нерухоме майно

Головний податківець Михайло Яцина: «На Тернопільщині досі не повернули 101 млн грн»

Фоторепортаж
Прогулянки Тернополем. Важливе та непомітне (фото)

Юні помічники поліцейських творили добро на Тернопільщині

Давня шахрайська схема «дай подзвонити» ожила у Тернополі

Стало відомо, чи бути легалізації канабісу в Україні (Агроновини)

За один день виявили 11 порушень Правил рибальства на Тернопільщині 

На Тернопільщині шукають музичний слід Моцарта

Це цікаво
Тернополяни можуть навчатися у Франції і отримувати стипендію від 700 євро на місяць

Майже 610 млн грн доходу отримали торік на Тернопільщині 49 мільйонерів

Виготовляли фальшиві довідки ПЛР-тестів: тернополянам загрожує до 5 років позбавлення волі

На Чортківщині паління в ліжку призвело до нещасного випадку 

За хабар посадовцю на Тернопільщині «світить» великий штраф або навіть тюрма

Фотофакт
Струс головного мозку, травма хребта, забій носа – невтішні наслідки ДТП на Тернопільщині (фото)

Житель Тернопільщини намагався відкупитися від поліцейських за 100 американських доларів 

Тернополянам на замітку: що таке виробничий кооператив?

Тернопільщина поступилася не лише Львівщині, а й іншим сусіднім областям

Фоторепортаж
У Збаражі ледве не згоріли 140 тонн ячменю (фото)

У продуктах – наркотики: на Тернопільщині ув’язненому передали заборонені речовини

У Тернополі відкрили новий бювет з питною водою

На Тернопільщині від коронавірусу помер 30-річний чоловік

Це цікаво
21 січня в історії Тернопільщини

20 Січня 2022, Четвер


Погода
Погода у Тернополі 21 січня

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Через коронавірус у Тернополі на карантин уже відправили 35 класів із різних шкіл

Фоторепортаж
На Тернопільщині віддали шану кіборгу Івану Вітишину (фото)

Деякі школи на Тернопільщині вже перейшли на дистанційне навчання

У Тернополі переймалися культурною дипломатією

У Тернополі тепер виплачуватимуть грошову компенсацію за «Пакунок малюка»

Відійшов у вічність 99-річний повстанець з Тернопільщини

На Тернопільщині судились за землі вартістю 73 мільйони гривень

Тернопільська міськрада затвердила склад своєї команди з мініфутболу

За добу лікарні Тернопільщини використовують понад 10 тонн кисню для хворих на COVID-19

В Україні різко подорожчав гектар землі (Агроновини)

Фоторепортаж
«Барви старого Криму» можна побачити у Тернополі (фото)

Фотофакт
На Тернопільщині під час пожежі в будинку загинув чоловік (фотофакт)

Відео
«Достатньо кілька хвилин, щоб заразитися»: на Тернопільщині різке збільшення хворих на COVID-19 (відео)

У Тернополі розшукали зниклого іноземця

Втопився в яру: на Тернопільщині знайшли тіло зниклого чоловіка

Діти з Тернопільщини можуть здійснити свою мрію

Відео Фоторепортаж
Рік Ярослава Стецька: у Тернополі відбулось спецпогашення поштової марки (фото, відео)

Фоторепортаж
Я тут живу. Щасливі Бережани Зіни Токарської (фото)

Тернопільщина відкрила для себе Богдана Лепкого -художника

Понад 80 робіт Богдана Лепкого зібрали в одній книзі дослідники творчості славетного земляка.

Унікальна мистецька збірка із США – в Бережанах.

Мистецьку спадщину Богдана Лепкого увічнено в одній книзі, яку видано у Тернополі.

Її презентація відбулася в музеї Богдана Лепкого в Бережанах, повідомляє Тетяна Бідзіля. Тут, в музеї, вже склалася гарна традиція презентувати книжкові новинки теми лепкознавства.

Нове видання називається «Образотворча спадщина Богдана Лепкого. Каталог музейної збірки».

Вступним словом імпрезу відкрила в. о. директора музею Б. Лепкого, ведуча заходу Наталія Стрілець. Як наголошувалось, на даний час у колекції музею Богдана Лепкого зберігається 81 робота митця, яку створено у 1885 – 1937 роках. Мистецька збірка була передана музеєві племінником Б. Лепкого сл.п. д-ром Романом Смиком (США). Від часу оформлення експозиції (1995 р.) вони майже залишалися поза увагою дослідників-мистецтвознавців. Ідею створення такого каталогу довго виношувала перший директор музею, нині провідний зберігач фондів Надія Дирда. У 2014 – 2015 роках тривала робота над дослідженням образотворчої збірки.

Мистецтвознавець із Тернополя, художниця, автор аналітичної статті та укладач каталогу Наталія Собкович розповіла, що під час підготовки цього видання було визначено достовірність, автентичність художнього твору, його автора, місце й час його створення, каталогізацію творів.

Цікаві факти про Богдана Лепкого – митця.

Під час роботи над книгою «Образотворча спадщина Богдана Лепкого. Каталог музейної збірки», над якою ретельно працювали старший науковий співробітник музею Б. Лепкого Наталія Стрілець та Наталія Собкович, дослідникам відкрилося чимало цікавих фактів із біографії письменника. Зокрема, вдалося встановити дати створення окремих робіт, їхнє авторство.

Як відомо, багаторічна дружба і творча співпраця єднала Богдана Лепкого з художником Осипом Куриласом. За спонукання Б. Лепкого митець намалював популярний серед галицької громадськості портрет гетьмана Івана Мазепи. Його видали окремою листівкою у 1909 р. до 200-літнього ювілею виступу гетьмана проти Росії, який широко відзначався в Галичині. Також письменник залучив художника до роботи над ілюстраціями до «Історії України-Русі»М.Аркаса. Осипу Куриласу Богдан Лепкий також присвятив вірш. У «Примітках» до першого тому «Писань» він зазначав: «Генезу цього вірша пригадую собі. Я прийшов у Львові до д-ра Маковея, який був тоді одним з редакторів «Літературно-наукового Вісника”. У нього на стіні висів образ Куриласа, сільський похорон. Цвинтар, дерева гнуться від вітру, хоругви, піп, домовина, люди. Я погадав собі: це можна б намалювати простіше: хрест, а над хрестом калина, або: підгірський провал, одним берегом вгору йде “він”, а другим, вділ, – “вона”. Я не раз пробував намалювати таку композицію, та вона не вдавалася мені. Аж пізніше те, чого не міг висловити красками, передав словом». До нової книги, якою одразу зацікавились місцеві художники, науковці, шанувальники творчості Богдана Лепкого, увійшли систематизований за хронологічним порядком його життєпис, нарис «Про музей та його меценатів». Також опубліковано аналітичну статтю про митецьку спадщину Лепкого,  репродукції 81 твору з його образотворчої спадщини.

Крім цього, подано шість творів інших авторів, сучасників Богдана Лепкого, картину невідомого автора з родинної колекції письменника.

Витоки художнього хисту.

Богдан Лепкий пробував малювати із малих літ. Батько, отець Сильвестр, був не лише суворим критиком його перших літературних спроб, а й прикладом до наслідування у громадсько-культурній діяльності. Він також підтримував сина у його початковому прагненні стати художником. Уже після смерті батька Б. Лепкий присвятив йому цикл із трьох сонетів. Малярству Богдан навчався у Юліана Панькевича, згодом знаного українського художника. Під його керівництвом намалював портрет діда – о. М. Глібовицького, бабусі, батька — о. Сильвестра Лепкого, публіциста і письменника (літературний псевдонім — Марко Мурава), матері – Домни (з дому – Глібовицької), низку портретів українських поетів, зокрема – Т. Шевченка, портрети своїх учителів – Матеуша Куровського, Михайла Соневицького. Окремі з цих робіт висіли в гімназійних класах. У 5-у (художньому) залі музею представлено малярський набуток Б.Лепкого. Це портрети матері, батька, дідуся о. Михайла Глібовицького, дружини, сина та доньки; портрети українських класиків Т.Шевченка, Лесі Українки, Олени Пчілки, Марка Вовчка, Григорія Сковороди, історичних постатей княгині Ольги, Володимира Мономаха, Богдана Хмельницького, Івана Богуна, Ю.Хмельницького та інші твори.

У 1891 р. Богдан закінчив гімназію і вступив до Віденської Академії мистецтв. Через три місяці за порадою Кирила Студинського перейшов на філософський факультет Віденського університету, де вивчав мовознавство та історію літератури. Тут брав участь у роботі студентського товариства «Січ», у дискусіях на суспільно-політичні та літературні теми, разом із Ф.Колессою займався етнографічними дослідженнями. У Відні заприятелював з художником Миколою Івасюком, продовжував малювати під його опікою, з ним приїжджав на літні канікули до Жукова, де їм позували селяни. У селі створив кілька картин на історичну тематику, серед них – «Коронація короля Данила», робив малюнки для майбутніх праць «Козацькі бої», також малював сцени з полювання.

Коли муза – кохана дружина.

Справжньою музою для митця стала його кохана дружина Олександра – Лєнда, як кликали її у домашньому колі. «Молода, небуденної вроди дівчина, наділена від природи феноменальною пам’яттю, дотепом, даром помічування, жива і вражлива, як мімоза, посвятилася всеціло для мене, забуваючи про своє власне «я». …А перед людьми поводилася так, буцім вона тут ні при чім, от жінка, мати, хазяйка і більш нічого. Ніхто й ніколи навіть не догадувався, чим вона в дійсності була… Без неї не був би я тим, чим є», – писав поет про свою дружину. Їй присвятив чимало поезій, любив малювати її портрети.

У книзі спогадів «Казка мойого життя» Лепкий писав: «А все ж таки мене куди більше манило до себе малярство. На краєвид міг я години дивитися, забуваючи про всіх і вся, хоч у цьому краєвиді нічого незвичайного не було б, ні гір, ні водопадів, ні руїн старосвітських замків. … Такий, собі звичайний, незамінний краєвид був не раз предметом моєї малярської насолоди. Краски приваблювали мене не тільки в своїх гармонійних зіставленнях, у численних відтінях і переливах, але й кожна зокрема, сама собою. Фіолетова викликувала усмішку на вустах, зелена втишала нерви, синя – настроювала до мрій». І хоча, в силу життєвих обставин, професійним художником не став, інтерес до цього виду мистецтва зберіг упродовж усього життя. Самотужки вдосконалював своє вміння малювати і завжди принагідно використовував свої малярські здібності – при виданні книг, проектував обкладинки, робив ілюстрації, як до власних творів, так і інших авторів. Малював багато портретів, краєвидів, ікони. Цікавими є портрети Шевченка, Лесі Українки, інших видатних особистостей.

Завдяки наполегливій праці Б. Лепкий здобув ґрунтовні знання з історії й теорії мистецтва. Живучи у мистецькій столиці Польщі – Кракові, не оминав нагоди, щоб не відвідати музей, виставку того чи іншого художника, цікавився сучасним мистецтвом. Як результат – згодом з’являлися нові поезії, статті, критичні відгуки в українській та польській періодиці.

«Острів мертвих» та мелодії батькової скрипки.

На початку ХХ століття багато людей захоплювалися творчістю швейцарського художника Арнольда Бекліна. Зокрема, велику популярність здобула його картина «Острів мертвих». Художник довго працював над сюжетом і зробив декілька варіантів з різним освітленням, різними деталями і різним форматом полотна. Найкращим став варіант 1886 року (зараз зберігається в місті Лейпциг). Сюжет картини зворушив Б. Лепкого, під її враженням він написав поезію «Острів смерті».

Як зазначила у своєму виступі старший науковий співробітник музею Надія Шургот, у житті Б. Лепкого поєдналися не тільки мистецтво пензля та слова, а була ще музика. Музика оточувала його з дитинства. Її чарівні мелодії додавали радості, відчуття щастя. Любив слухати батькової гри на скрипці, захоплювався музичним талантом тітки Дарії, вправної піаністки. Натхнення до творчості Б. Лепкий також завжди черпав у музиці. Його молодший брат Лев Лепкий згадував: «Навіть дома, поки сів писати, казав синові чи старшій доні заграти на фортепіяні». Співав у гімназійному українському хорі під керівництвом Дениса Січинського, у хорі «Боян» (м. Бережани). Брав участь у концертах, декламував вірші, читав уривки з прозових творів.

Літературно-музичну композицію у Лепківській світлиці показали учениці другої міської школи Наталія Гончар, Тетяна Дуда та Ірина Захарійчук (вчитель Віра Когут), які читали поезії           Б. Лепкого. Викладач Бережанської школи мистецтв ім. М. Бездільного Ірина Драбик виконала на скрипці твори Івана Миськова «Старий замок» та «Відлуння осені».

Враженнями від нової книги поділилися лауреати премії ім. Братів Лепких, представники Державного історико-архітектурного заповідника Надія Волинець і Богдан Тихий, директор дитячої художньої школи Любов Тернопільська, поет і публіцист, член Національної спілки журналістів України Василь Савчук та інші. Присутні висловили щиру вдячність організаторам цікавого та змістовного дійства, авторам і видавцям презентованої книги, популяризаторам і шанувальникам творчості видатного поета й митця Богдана Лепкого.

Орест САРМАТСЬКИЙ

Фото – Тетяна Бідзіля

195

Залишити коментар

прайс-на-рекламу
rek