Часом ми не помічаємо тієї краси, що нас оточує, намагаючись швидко прожити свій день і вирішити негайні справи. А навколо нас – особливе місто з унікальними родзинками. Фотографії та кінострічки – те, що допомагає зберегти ці родзинки в пам’яті народу.

Чимало фотоплівок Тернопіль береже у своєму «життєвому архіві». Але на особливу увагу заслуговують фільми, зняті на Тернопільщині, які передають атмосферу, настрій міста і його людей, пише afisha.

У листопаді 2008 року в кінотеатрі «Перемога» вперше показали фільм, яким варто пишатися тернополянам. «Взяти своє» – так називається кінострічка, заснована на реальних подіях 90-х років у Тернополі. Сюжет фільму, мабуть, збігається із долею багатьох тодішніх сучасників: двоє хлопчаків із власним бізнесом хотіли працювати і заробляти більше на фондовому ринку. Вони взяли кредит у банку під своє майно та, сподіваючись на розквіт нової справи, лише набрались нових боргів. Свого часу на форумі користувачі активно обговорювали прем’єру. Незважаючи на те, що більшості фільм сподобався, адже на екрані можна було зустріти чимало знайомих облич, знайшлися ті, хто обурювалися щодо російського озвучення фільму. Насправді кінострічка була російськомовна з українським дубляжем, щоб показати її як в інших великих містах України, так і в Росії.

Наступним цінним доробком є християнський фільм «Сон», також заснований на реальній, повчальній події. Це історія про хлопця, якому приснилося, що він помер. Коли той постав перед своєю «Книгою життя», виявилося, що там більше поганих вчинків, ніж хороших. Тоді Бог подарував хлопцю другий шанс і можливість все змінити. Фільм вийшов дуже вражаючим та реалістичним, навіть попри те, що у ньому знімались непрофесійні актори. Бюджет зйомки був обмежений – близько 4 тис. грн., адже фільм ніхто не фінансував. Кошти на зйомки зібрала церква «Свідоцтво Христа», а також тернопільська молодь.

Кадр із фільму "Сон", де герой постає перед "Книгою життя"

Незамінним про тяжке минуле міста є фільм «Тарнополь – місто, якого нема». Це документальна стрічка, в основі якої – розповіді старожилів про до- та післявоєнне існування міста. Автори фільму Андрій Кулян, Василь Мізюк і Тарас Циклиняк, пояснюють, що хотіли спогадами людей зберегти культуру, більш якісно та сучасно створити образ Тернополя, адже більшість населення – приїжджі, які нічого не розкажуть про місто своїм нащадкам. Герої відео розповідають про те, яким був Тернопіль до війни, доки в 44-му році його не знищили як фізично, так і морально.

Героїня фільму "Тарнополь - місто, якого нема" розповідає життєву історію

Про життя довоєнного та повоєнного Тернополя також ідеться у фільмі "Стахо-вар'ят з Тарнополя". Кінострічку створив Соломон Вайсберг до 475-річчя Тернополя. Сюжет заснований на спогадах місцевих жителів. Головним героєм є тернополянин Станіслав Браніцький, якого ще називають Стахо-вар'ят.

Як історичною цінністю, Тернопіль може пишатися відомим фільмом українського режисера-документаліста Володимира Фесенка «Іван та кобила». Художній фільм знятий у 1992 році. У ньому можна впізнати Тернопільський став, парк імені Тараса Шевченка, острів «Чайку», гідропарк «Топільче», вулицю Валову. Цю кінострічну можна вважати чи не найпершою, у якій зберігся колорит міста початку 1990-их років.

Початок фільму "Іван та кобила"

Навколо Тернополя, у невеличких його районах, також є чимало видатних місць, які потрапили на екран.У Зарваниці Теребовлянського району Тернопільської області – один із чотирнадцяти Марійських центрів світового значення і двадцяти – найбільших відпустових місць Європи. Туристи часто приїжджають поклонитися Пресвятій Богородиці. З 2013-го року всю красу чудотворного собору можна побачити на екрані. У Тернопільсько-Зборівській Архієпархії Української Греко-Католицької Церкви презентували документальний фільм мультимедійної студії «Свічадо» «Зарваниця. Духовний Марійський центр». Фільм розповідає про історію Зарваниці, її руйнування та піднесення, про численні чуда та отримані зцілення, про віднайдення душевного спокою і надії.

«Зарваниця. Духовний Марійський центр»

Наостанок, хотілося б відзначити, що на Тернопільщині збереглося багато історичних, старовинних замків. Саме у такому загадковому замку в селі Личківці Гусятинського району минулого року зняли фільм «Краща партія». Хоч назва кіно й дає підстави вважати, що фільм має бути про політику, проте в ньому висвітлюється зовсім інша проблема. Це романтична комедія про закоханого багатія, який вагається, що обрати: кохання чи гроші. Головний герой сам всього досягнув у житті, але чи встоїть він перед спокусою отримати ще більше – це вже питання.

Замок у селі Личківці, де був знятий фільм "Краща партія" (Фото Андрія Бондаренка)

Безумовно, кожен фільм, який відтворює минувшину нашого міста, є безцінним оберегом для збереження його культури. Водночас хочеться закликати сучасників творити історію вже сьогодні, фільмувати та зберігати в пам’яті дорогоцінні моменти Тернополя.