30 червня в історії Тернопільщини

932500_original

Цього дня народилися:

член ОУН, громадський діяч у Великій Британії Василь Воронович-Острога (1923 р., с. Вербів, нині Бережанського району – 19. 02. 2002 р., м. Лестер, Велика Британія)

тернопільський балетмейстер, діяч культури Ольга Дацко (1956 р. н., м. Львів)

дацко
дацко

вчений-економіст, доктор економічних наук, професор Олександр Дзюблюк (1971 р. н., м. Тернопіль)

дзюблук
дзюблук

музи­кант, скрипаль-віртуоз, аранжувальник, заслужений діяч мистецтв України Володимир Довбня (1954 р. н., с. Стара Могильниця, нині Теребовлянського району)

довбня
довбня

народний поет Василь Карачок (1870 р., с. Чернихів, нині Зборівського району – 12. 03. 1944 р., там само)

робітник, Герой соціалістичної праці Петро Кустра (1933 р., м. Тернопіль)

польський режисер і кіносценарист Ян-Еміліан Ломніцький (1929 р., м. Підгайці – 19. 12. 2002 р., м. Варшава, Польща)

громадський діяч, господарник, кандидат економічних наук Любомир Маланчук (1935 р., с. Кабарівці, нині Зборівського району)

правник, педагог, публіцист, громадський діяч Юліан Стечишин (1895, с. Глещава, нині Теребовлянського району – 24. 02. 1971 р., м. Саскатун, Канада)

вчений у галузі економіки, доктор економічних наук, професор Іван Фаріон (1947 р., с. Бурканів, нині Теребовлянського району – 13. 11. 2012 р., м. Тернопіль)

фаріон
фаріон

спортивний діяч Зенон Чорномідзе (1946 р., с. Колодіївка, нині Підволочиського району)

актриса Оксана Шимків (1977 р. н., с. Констанція Борщівського району)

шимків
шимків

будівельник, господарський і громадський діяч Олександр Ягодинський (1935 р., м. Чита, нині Російська Федерація – 29. 07. 2003 р., м. Тернопіль)

ягодинський
ягодинський

Цей день в історії Тернопілля:

1649 р. - козацько-татарське військо розпочало облогу Збаража. Сили шляхетського війська Речі Посполитої, за оцінками різних істориків, разом із слугами, обозними та цивільним населенням не перевищували 30 тисяч осіб, у т. ч. від 9 до 15 тисяч добре озброєних і досвідчених у військовій справі жовнірів, серед яких було 2000 кіннотників. Козацько-татарське військо з повстанцями становило 150–200 тисяч осіб. У місті, остерігаючись знищення з боку козаків і татар, знайшли притулок 6000 жителів довколишніх сіл.

1839 р. - в с. Качанівка Підволочиського району відкрито фабрику тютюну.

1848 р. - На засіданні Головної Руської Ради (політична організація в Галичині) було зачитано пропозицію з Чортківського циркуляру, щоб циркуляри друкували українською мовою, зрозумілою для народу.

1915 р. - біля р. Гнила Липа, лівої притоки Дністра, відбулися запеклі бої, в ході яких російські війська, зазнавши поразки, змушені були відступити. За ними, втративши 10 вбитих, 30 поранених і 27 полонених, рушили на Тернопільщину й обидва стрілецькі курені.

1917 р. – відбулася битва між російськими військами та січовими стрільцями біля с.Бишки Козівського району та Зборова.

У першій половині 1940 р. на західноукраїнських землях відбулися три хвилі депортацій, зокрема на Тернопільщині вони були проведені 10–13 лютого, 13 квітня та 30 червня–1 липня.

1941 р. - в окупованому німецькими військами Львові уродженець Тернопільщини Ярослав Стецько урочисто проголосив Акт відновлення Української Держави, на Зборах також були присутні інші уродженці та жителі Тернопільщини, зокрема, – представник митрополита УГКЦ А. Шептицького, отець, доктор Йосип Сліпий; виступав редактор, видавець, громадсь­кий діяч Іван Вітушинський та ін. Повідомлення про проголошення у м. Львів Української Держави на чолі з Я. Стецьком та утворення місцевих органів самоуправління, котрі намага­лися встановити свій контроль над головними устано­вами Тернопільщини і Тернополя (староста Тернопільської області – В. Охримович, по­садники м. Тернопіль – С. Чумак, Голейко, О. Гринкевич) спровокувало репресії нацистів.

1941 р. - радянські війська залишили з боями Тернопіль, Великий Глибочок і Почаїв.

1943 р. – нацистами ліквідований єврейський робочий табір у Підволочиську. Розстріляно близько 600 євреїв.

1945 р. - секретар ЦК КП(б)У К. Литвин надіслав у Тернопільський обком партії листа, в якому детально інструктував щодо ведення ідеологічної кампанії та організаційної роботи за ліквідацію УГКЦ. Повідомляв, зокрема, що «з метою організації роботи серед уніатського духовенства з переходу в православ’я в м. Львові створена так звана ініціативна група». Завдання партійних органів полягало в тому, щоб "сприяти православній церкві в роботі, яку вона буде вести з метою викриття греко-католицької церкви і переводу віруючих в православ’я, а також допомагати представникам ініціативної групи греко-католицької церкви проводити роботу».

1945 р. - під час облави в лісі поблизу с. Хмелева Теребовлянського району більшовики виявили криївку в якій перебувало 8 вояків УПА. Унаслідок бою загинуло 4 стрільців і 7 більшовиків.

1946 р. – у с.Козівка Тернопільського району відбувся бій групи повстанців УПА з каральними загонами НКВД на обійсті Будковських, де розташовувалась криївка, яку виказав зрадник. Першою впала дружина Будковського – вона побачила енкаведистів і встигла попередити упівців, які перебували в криївці. Бій тривав до пізнього вечора.

1947 р. - поблизу с. Драгоманівка, нині Козівського району  під час бою з більшовиками (приїхали кількома автомашинами), щоб не здатися живими пострілялися окружний провідник «Шах» (Ярослав Бабій, 1914 р. н., с. Великий Говилів, нині Теребовлянського району), районовий провідник Козлівщини «Бескид» (Ярослав Дідик), районовий референт СБ «Тихий» (Ярослав Ткач), зв’язків «Тарас» (Петро Паламар), секретарка «Оля» (Ольга Стець) та районовий референт СБ «Сокіл» (Дмитро Ракуш).

В Україні сьогодні немає офіційних свят.

А от одна з найбільших країн світу Демократична республіка Конго сьогодні відзначає День Незалежності (1960)

Іменини сьогодні святкують Микита, Йосип, Максим, Кирило, Діна.

Вибір читачів за тиждень

Відео