Кличемо до себе туристів, а довкілля на Тернопіллі - у критичному стані (фото)
Тернопілля позиціонує себе як екологічно чистий край і кличе туристів, хоча навіть місцевим незабаром жити тут буде небезпечно.
Про це йшлося вчора, 5 липня, під час «круглого столу», присвяченого проблемам масового порушення природоохоронного законодавства у нашій області. У нараді також взяли участь очільники краю, представники обласного управління Національної поліції, Державної екологічної інспекції в області, обласної рибінспекції та інших структур.
На тлі жахливих фактів, озвучених активістами, намагання чиновників похвалитися своїми скромними здобутками виглядали смішно. На території Тернопілля немає жодного відповідно облаштованого сміттєзвалища, каналізація у більшості населених пунктів відсутня. І за 25 років Незалежності України кардинально виправити ситуацію не намагався ніхто. Звісно ж, це обурило активістів.
«Особливих претензій з боку керівництва служби до нас немає»
Спершу на нараді щодо здійснення державного і громадського контролю у сфері охорони довкілля та природокористування, а також шляхи підвищення його ефективності про діяльність Державної екологічної інспекції в області прозвітував перший заступник начальника цієї структури Юрій Рослий (начальник подав заяву про звільнення – прим.).
- Загальна чисельність служби – 43 чоловіки, - каже він. – Причому інспекторський склад, який може брати участь у заходах і проводити перевірки, – 22 особи. Ми можемо проводити планові і позапланові перевірки суб’єктів господарювання, а також перевірки за зверненнями громадян і громадських організацій. Можемо проводити рейди, складати акти перевірок, виносити приписи, при виявленні порушень маємо право накладати адміністративний штраф, а при вчинені шкоди природі – нарахування збитків тощо. При виявленні ознак кримінального правопорушення передаємо матеріали в правоохоронні органи.
Працівники екоінспекції, за його словами, роблять усе, що їм дозволяють закон і межі компетенції служби («Терен» писав про це ТУТ і ТУТ – прим.).
- Є в нас результати, але порівнювати їх по роках – некоректно, адже у 2014 і 2015 роках по півроку діяв мораторій на перевірки, а в 2016-му минуло щойно півроку, - додає він. – Хочу вас запевнити, що наші результати - достойні у порівнянні із діяльністю інспекцій у сусідніх областях. Особливих претензій з боку керівництва служби до нас немає, колектив працює стабільно.
Купу запитань до чиновника мав голова громадської організації «ЕКОАЛЬЯНС» Олександр Філь.
- Ви повинні знати, що на Малашівському сміттєзвалищі, відповідно до положень експлуатації, Тернопільська міська рада взагалі не веде жодного моніторингу екологічного стану – ні за показниками води, ні за показниками повітря. Невже ви цього не знали? Що зробили, щоб виправити ситуацію? – цікавиться чоловік.
- Ми виносили припис і заборонили експлуатацію, - почув у відповідь.
- Але ж воно і далі працює? До того ж, молочний завод туди звозить велику кількість побічного продукту виробництва – сироватки, - продовжує еколог. – А це – дуже агресивна речовина. Що ви робите, аби не допустити цього?
Відповідь і на це питання була формальною – акт і припис. Власне, Олександр Філь колись був головою громадської ради з питань екології, створеній при Тернопільській міській раді. Цей чоловік давно повідомляє про загазованість і знищення зелених зон у Тернополі («Терен» писав про це ТУТ і ТУТ – прим.).
Стосунок до того незаконного видобутку каменю має депутат обласної ради
Цей захід ініціювали активісти громадської організації «Протидія корупції і моніторинг екології «Скеля». Її директор Андрій Об'єщик розповів про рейди активістів у Дністровському каньйоні, а також на інших водоймах краю.
- Чому на нараду не приїхали представники Національного парку? Дністровський каньйон розташований на території Тернопільщини. Він є одним із семи чудес України, - нагадує активіст. – А роботи органу, який мав би це багатство охороняти ми не бачимо. Якби не активність громади, то там уже взагалі нічого не було б.
Про рейди, які активісти влаштовували на Тернопільському ставі, у незаконних кар’єрах краю, а також у Національному парку «Дністровський каньйон» місцеві ЗМІ повідомляють періодично («Терен» писав про це ТУТ, ТУТ, ТУТ, ТУТ і ТУТ – прим.).
- Екоінспекція також далеко не втекла: 10 рейдів, 18 протоколів про порушення у 2016 році, - продовжує Андрій Об'єщик. – Хочу повідомити, що у нас є такий іхтіологічний заказник на річці Дністер, де інспектори можуть виїхати в будь-який день і скласти 20-30 протоколів за раз.
Розповів активіст і про порушення, зафіксовані у Касперівцях. Зокрема, про будівництво на території Національного парку незаконного санаторію. Йшлося під час наради і про факти розкрадання надр із одночасним нищенням природи.
- Ось, ви можете бачити на Дністрі баржу, - коментує фото і відео, зняті у квітні своїми колегами, Андрій Об'єщик. – Нагадую, це – період нересту. Проводити такі роботи, а вони кажуть, що поглиблюють дно річки, категорично заборонено. І всі знають, що стосунок до того видобутку каменю має депутат обласної ради.
408 водних об’єктів експлуатують незаконно
Обласна влада дбає про здоров’я жителів краю, тому неабияку увагу приділяє реконструкції та створенню нових очисних споруд, наголосив у свою чергу голова обласної держадміністрації Степан Барна.
- Наразі роботи із відновлення очисних споруд тривають у Копичинцях і в селищі Товстому, — уточнює він. — Нагадаю, не так давно такі об’єкти функціонували лише в обласному центрі і прилеглій до нього території. Проте всього за рік запрацювали очисні в Шумську, Ланівцях, Збаражі, Хоросткові і Бережанах.
Питання очищення води залишається актуальним для об'єднаних територіальних громад краю. Адже забруднення води побутовими стоками і викидами підприємств негативно впливає на стан довкілля і здоров’я людей. До того ж, на відновлення очисних споруд передбачена субвенція із держбюджету. Не використати її – злочин, наголосив пан Барна.
- На території нашої області налічується 912 водних об’єктів і 26 водосховищ. Серед них лише 504 офіційно передали в оренду, - продовжує очільник краю. - Відтак 408 експлуатують незаконно! Тому я звертаюся до представників громадськості із пропозицією спільно врегулювати це питання.
Лінію зберігають у Скалаті Підволочиського району
Степан Барна також похвалився тим, що ще до трагедії у Грибовичах на Львівщині почав вирішувати проблему, що виникла із сміттєвим полігоном у Малашівцях Зборівського району. Нагадаю, саме на це сміттєзвалище вивозять відходи із обласного центру. Тепер Тернопіль зможе отримати право власності на ті 3 га землі, де складує своє сміття.
- Сміттєзвалище має функціонувати із дотриманням усіх законодавчо встановлених норм. Для мене це принципово важливе питання, і я доведу, що його вирішення можливе, — запевняє Степан Барна.
Зайшла мова і про сміттєсортувальну лінію, придбану за гроші із обласної казни ще у 2009 році, але досі не введену в експлуатацію. До слова, зараз обладнання, що перебуває на балансі обласної ради, зберігають у Скалаті Підволочиського району. Там свого часу планували запустити сміттєпереробний завод, але громада чинила спротив.
- І тепер я їжджу областю і прошу громади забрати цю лінію собі, - додає він. – Хоча вона куплена за 2 мільйони гривень за курсом 2019-го року…
До речі, «Терен» уже писав, що лінія, як кажуть, повністю заіржавіла і навряд чи зможе працювати (читайте ТУТ – прим.).
Під час наради підняли настільки великий пласт проблем, що «Терен» обіцяє повернутися до цієї теми згодом.
Фото автора
