/ /Тернопільщина започатковує еко-маршрути у форматі агротуризму

23 Серпня 2019, П’ятниця


Фотофакт
У місті на Тернопільщині припинили терпіння пішоходів (фотофакт)

Фоторепортаж
В Тернополі нагородили культурних діячів (фоторепортаж)

Фоторепортаж
Найкращі військовослужбовці міста отримали нагороди (фоторепортаж)

Спритниця з Тернопільщини у $500 оцінила підтвердження діагнозу інваліда з дитинства

Фоторепортаж
Тернопільські балкони сповіщають про свято (фоторепортаж)

Про початок святкування у Тернополі сповіщають червоно-чорні та синьо-жовті прапори

Фоторепортаж
В центрі Тернополя розпочалось святкування Дня прапора (фоторепортаж)

У Тернополі бабуся впустила додому незнайомку та залишилась без грошей

Фотофакт
У Бучачі водії вантажівок порушують ПДР (фотофакт)

Фотофакт
У Бучачі «облаштували» смітник (фотофакт)

Це цікаво
23 серпня в історії Тернопільщини

Відео
Молодіжна рада Лановецької ОТГ планує створити власний бренд

У ЦНАПі Байковецької сільської ради можна буде оплатити послуги через термінал

Анонс
Як у Шумській громаді відзначатимуть День Державного Папора та День Незалежності України

22 Серпня 2019, Четвер


Анонс
У Скала-Подільській громаді – патріотичний велопробіг

Погода
Якщо 23 серпня сильна спека або сильні дощі, то так буде довго – усю осінь

Місто на Тернопільщині матиме те, чого в області ще не було

Громадські слухання у Білій під Тернополем триватимуть цілий тиждень (фото)

Анонс
І дорослих, і малих запрошують на іншу версію Дня знань у Тернополі

Фотофакт
Тернопільські «Красунчики дня»

Тернополянам про екологію: як повітряні кульки шкодять довкіллю

На Тернопільщину їде мандрівний хаб

Україна збільшила експорт сала у 15 разів (Агроновини)

Чортків’ян закликають підтримати «синьо-жовтий» флешмоб

Фотофакт
Тернополянин купив у супермаркеті булочку з часником і … варенням (фотофакт)

На Тернопільщині спробують врятувати лабораторію контактної корекції зору

Жителів Тернопільщини стає менше через міграцію та смерть

Фотофакт
У Тернополі в аварію потрапив пожежний автомобіль (фотофакт)

Фотофакт
У Тернопільському парку завелися небезпечні змії (фотофакт)

Фотофакт
На Тернопільщині продовжують ремонтувати дороги (фотофакт)

У Тернополі в торгово-розважальному закладі обікрали взуттєвий магазин

Перестало битися серце викладача тернопільського університету

Фоторепортаж
На Тернопільщині пройшов художній пленер «Zboriv ART Battle» (фоторепортаж)

Анонс
У Тернополі оживе історія: постріли, вибухи, любов та розлука

На Тернопільщині вночі горіла сільська школа

На Тернопільщині дехто дуже цікавиться радіоактивними речовинами

Аферисти обдурили жительку Тернопільщини, яка збирала гроші на лікування сина

Це цікаво
22 серпня в історії Тернопільщини

Байковецька громада підписала Декларацію наміру щодо співпраці з муніципалітетом Ельва (фото)

У Лановецькій ОТГ відбулася акція «Впливай на бюджет своєї громади» (фото)

У Підволочиській ОТГ затверджено стратегію сталого розвитку до 2025 року

21 Серпня 2019, Середа


Анонс
Головною подією святкування 110-ї річниці місцевого футболу буде фінал кубка Тернопільської області

Погода
Матвій негоду підпускає

Чи відповідає нормам джерельна вода, яку тернополяни набирають неподалік міста

Відео
Тернополяни ставляться до вакцинації з довірою (відео)

Фотофакт
Тернопіль має на кого рівнятися (фотофакт)

Фотофакт
Тернопільський «Красунчик дня»

Навколо тернопільського кола (фото)

Фоторепортаж
Іноземці із 14 країн погодилися приїхати до Тернополя, бо в інших містах України такого немає 

Прикордонники затримали тернополянина, який хотів вивезти за кордон старовинні монети (фото)

Заклали плантацію екзотичних горіхів (Агроновини)

Це цікаво
Тернополянка розповіла, скільки коштує оформитись працівником круїзного лайнера

Тернопільщина започатковує еко-маршрути у форматі агротуризму

У Тернопільській області задумали приваблювати туристів відвідинами агрооб’єктів, які вирізняються оригінальним вирощуванням різноманітних культур.

                           Куточок Швейцарії посеред Опілля

Лектор-екскурсовод Бережанського краєзнавчого музею Алла Соколовська та головний спеціаліст відділу туризму Тернопільської облдержадміністрації Ростислав Яцків  відвідали центр органічного та біодинамічного господарювання, навчання та культури – «Жива земля – Потутори».

Про це кореспондента «ТЕРЕНу» повідомили у відділі культури, національностей, релігій і туризму Бережанської райдержадміністрації.

Мета поїздки – розробка еко-маршруту у форматі

агротуризму. Окрім екскурсії він включатиме в себе майстер-класи з виготовлення спецій, чайну аромотерапію та багато цікавого.

390f96f1-f0dc-4288-a03e-4c1ea9fbc678

Як пише «ЕкоТерра», у селі Потутори у 2007 році українець Іван Бойко і швейцарець Райнер Закс заснували ТзОВ «Жива земля Потутори» (теперішній власник підприємства — асоціація «Жива земля Швейцарії»).

Українські реалії з типовими для наших сіл дорогами і з ландшафтом, що трохи схожий швейцарцям на їхню батьківщину, накладаються на дещо інший, ніж у наших селян, спосіб життя. 300 гектарів землі, з яких 200 — орної, 34 дійні корови, город з овочами і травами — про це господарство дбають 15 осіб, двоє з яких — швейцарці (Еліас де Бур та Крістіна Лібергер). Тут не просто дотримуються принципів органічного виробництва, а й застосовують систему біодинамічного сільського господарства, що її розробив австрійський філософ-містик Рудольф Штайнер, відомий зокрема як творець вальдорфської педагогіки. Світоглядно біодинамічне землеробство передбачає сприйняття ферми як цілісного організму, трактування ґрунту як живого й застосування натуральних, спеціальним чином виготовлених матеріалів для роботи з ґрунтом, компостом і рослинами.

         Коров’ячий ріг – як джерело біологічних активних речовин

На фермі використовують біодинамічні препарати, розповідає директор ТзОВ «Жива земля Потутори» Іван Бойко: «Коров’ячі роги (їх беруть на бойні) заповнюють гноєм і закопують восени в землю. Під дією магнітного поля землі та космосу, під впливом сонця, місяця, планет органічне добриво стає біологічно активною речовиною. Навесні його викопують, витягують із рогу, розчиняють у необхідній кількості води й динамізують. З допомогою відповідних скерованих рухів препарат вимішують, і під час цього процесу він набуває енергії, динамізується. Комусь видасться дивним, у який спосіб гній, напханий через ріг корови, може давати якийсь ефект, але проводили дослідження, які підтверджують вплив біодинамічних препаратів». Водночас пан Бойко додає, що біодинамічне виробництво нині — не бізнес, а спосіб життя, метод господарювання, який може рухатися в напрямі бізнесу: «Це копітка справа, яка має йти від любові, від душі».

b3609611-2598-4bff-95b4-43f73e0c1af5

На фермі «Жива земля Потутори» нині є три напрями, які активно й ефективно розвивають: рослинництво, розведення молочних корів, вирощування трав. Кожен із них курує людина, відповідальна за цей напрям і якій його довірили. Відповідно, якщо з’явиться хтось, готовий у такий спосіб опікуватися козами, свинями чи птицею, він чи вона матимуть змогу реалізувати себе.

                            Коли корівка оточена увагою

Тут практикують безприв’язне утримання корів (виняток — коли тварини їдять, тоді їх прив’язують, щоб не травмувалися), наближене до природних умов. Корова має право вільно виходити з корівника. Узимку, якщо котрась із них хоче вийти і полизати сніг, — може це зробити, бо замість одного з вікон у корівнику зробили двері, які відчиняють, коли нема сильного морозу. За словами Еліаса де Бура, на фермі планують збільшити кількість корів до ста, і робитимуть це, вирощуючи теличок. Збільшення кількості надоїв — завдання на перспективу, наразі працюють на те, щоб зменшити собівартість молока. Відповідно, створюють хорошу кормову базу з малими інвестиціями. Дешевим кормом є трава, отже, засаджують луки відповідними сумішами злакових та бобових трав. А з наступного року впродовж весни-літа-осені корови матимуть змогу цілодобово перебувати на пасовищі, переходячи з місця на місце, завдяки тому, що підприємство придбало пересувне доїльне устаткування. Узимку планують годувати тварин на вулиці (облаштувавши відповідні годівниці), з постійним доступом до кормів.

Реалізують молоко на базарі в Бережанах, за тою самою ціною, що й інші виробники. Наприклад, два тижні тому — по шість гривень за літр. Кажуть, що не так легко його продати. Покупці в районному центрі не спокушаються на те, що їм пропонують екологічно чисті продукти, бо такими вважають усе, що вирощують мешканці довколишніх сіл, зокрема їхні бабусі. Але є постійні покупці, які полюбили потуторське молоко, і купують саме його. Підприємство співпрацює зі сирним заводом, який із їхнього молока виготовляє бринзу і сулугуні.

                    Землеробство не просте, а – біодинамічне

Крістіна Лібергер у Швейцарії викладала у вальдорфській школі городництво, а в Потуторах курує напрям вирощування трав. Завжди мріяла розпочати свою справу, але у Швейцарії це досить дорого. Тому щаслива, що має змогу реалізувати свою мрію в Україні. Крістіна живе в Потуторах уже вісім років, періодично їздить до Швейцарії відвідати дітей і онуків. «Мені дуже подобається працювати з травами. Трави є концентратом довкілля, світу, неба, сонця, вітру… Вони — великий подарунок для нас. Трави вбирають стан землі, погоду, клімат», — каже пані Крістіна. Вона вирощує трави для спецій і для чаїв. Сама, враховуючи свій багаторічний досвід, створює рецептуру зборів, які можна придбати, зокрема й у деяких львівських крамничках. Орегано, любисток, шавлія, м’ята, меліса, мальва, ромашка, чебрець, фенхель, базилік, майоран та інші рослини ростуть на впорядкованому городі: тут чергуються грядки і двадцятисантиметрові стежки між ними. Коли є лад, легше працювати, каже жінка. Біодинамічне землеробство у вирощуванні трав полягає в тому, що використовують компост і багато ручної праці. «Ми вирощуємо трави не для лікування, а ті, які роблять життя красивішим і кориснішим. Вони додають приємності застіллю. Сподіваюся, ті, хто смакуватиме наші спеції чи чаї, відчуватимуть красу цілісного світу», — зазначає Крістіна Лібергер.

f329ce62-2afc-4057-8b4f-6c377aee1042

«Жива земля Потутори», як і інші фермерські господарства, орендує земельні паї в селян, за які потім розраховується зерном. Агрохолдинги, що вирощують неорганічне зерно, збирають більші врожаї, і продукція їхня дешевша. Тому «Потутори» купують у них пшеницю, щоб віддати селянам плату за паї. Як розповів Іван Бойко, вони вирощують дуже цікавий сорт пшениці — спельту, яку цього року експортували в Угорщину по 500 євро за тонну. «Чим корисна спельта? Це зерно, знайдене в гробницях, давній сорт, який виводили з інших сортів, — розповідає Іван Бойко. — У ній є високий вміст білка, клітковини, але низький вміст глютену, тому його можуть вживати люди, які мають алергію на пшеничний хліб. Що цікаво, це зерно має горіховий присмак. Щодо попиту, то він також залежить від моди. Тепер він зріс шалено, а ще донедавна ця культура в Україні була нелегальна, її не вводили до реєстру зернових культур. Але позаминулого року інститут фізіології зареєстрував свій сорт спельти «Зоря України». Тепер ми вирощуємо і швейцарську, і українську спельту, і будемо порівнювати, яка краща».

9244c3ef-3e2a-4b2e-b2c5-d181986cd2ea

Якщо любити свою справу, то вона даватиме прибуток — такою є одна з аксіом-трендів сучасного сприйняття фінансового успіху. Ця формула, зрештою, працює. Але працівники ферми «Жива земля. Потутори», завдяки швейцарським інвестиціям, мають змогу захоплено робити справу, яку люблять, дбати про якість продукції, а про прибуток думати не нагально, а на перспективу. І це не може не позначатися на тому, що і як вони роблять, на способі їхнього життя і світосприйняття. І в цьому, мабуть, — їхнє щастя.

Довідка «ТЕРЕНу»

Господарство створене в 2007 році на базі колективного господарства селянської спілки “Відродження”. Засновниками були Іван Бойко і Райнер Закс.

Господарство створене за сприяння асоціації “Жива земля”, Швейцарія, яка в даний час є засновником. Господарство сертифіковане як виробник органічної продукції.

Рослинництво включає 300 га земель, сінокосів і пасовищ, головні культури – зарнові: (спельта, пшениця, жито, ячмінь, овес, гречка), зернобобові (боби кормові, вика) та кормові культури на випас та сіно. Головні принципи роботи:

– піклування і взаємозв’язок між людьми, тваринами, рослинами і космічними силами;

– постійне піклування про землю та навколишню природу, створення здорового господарського організму, підвищення родючості грунту, використання біодинамічних препаратів,впровадження енергозберігаючих препаратів,технологій на виробництві;

– комунікаційний зв’язок з суспільством, виробничим та природнім середовищем. Продукція з господарства: зерно, борошно цільнозернове, крупи, молоко та молочні продукти, м’ясо телятини, спеції та трав’яні чаї, овочі свіжі та для зберігання.

Фото – відкриті джерела

179

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора