За два-три роки Тернопільщина може втратити дві річки – Збруч та Нічлаву. І це лише початок. Втручання людини у біологічну систему водойм призвело до загибелі в них живих організмів та зменшення прохідності річок. Як наслідок, з’явилася загроза їх зникнення з карти водойм області.

Рівень води падає

Причиною висихання річок та ставків на Тернопільщині є маловоддя. Впродовж усього 2015 року український Гідрометцентр повідомляв про розвиток гідрологічної посухи на більшості водних об’єктів України. Вони виникли на фоні безсніжної зими, низької водності весняного періоду, в умовах тривалого періоду сухої та спекотної погоди. Водність річок залишається нижчою за середні показники – у межах 50-80% норми, пише «Номер один».

– Гідрологічна посуха вже проявилась і на Тернопільщині. Це виявляється в інтенсивному заростанні русел річок, пересиханні малих і частин річищ середніх річок, виснаженні запасів ґрунтових вод, місцями спостерігається  повне висихання свердловин та колодязів. Це, у свою чергу, позначилось на водозабезпеченні населення питною водою та погіршенні її якості, – розповідає член ради Національного екологічного центру України Галина Проців.

Враховуючи важливість водних ресурсів для економіки і населення, гідрологічна посуха надалі може мати надзвичайні та  довготривалі наслідки для секторів економіки, залежних від водного фактора. Зокрема, може ускладнюватися діяльність енергетичного і водогосподарського комплексу; об’єктів комунального, рибного господарств; водозабір поверхневих вод для виробничих і соціальних потреб через зменшення доступних водних ресурсів; погіршуватиметься екологічна ситуація на водних об’єктах.

– Маловоддя, яке ми спостерігаємо, має декілька причин, — розповідає Галина Проців. — Перша — безконтрольні, несанкціоновані вирубки лісів, особливо в місцях водозаборів, де формуються головні притоки річки. Деякі урочища у верхів’ї Дністра настільки винищені, що видніються лисі пагорби. Друга причина — масове будівництво малих ГЕС у верхів’ї річки, які найактивніше зводились у 2010 — 2011 роках. Зараз налічується близько 30 таких об’єктів – i дiючих, і тих, що на стадії будівництва. І третя причина — масове неконтрольоване будівництво в долині Дністра і його приток. Воно, звичайно, незаконне, тому що це землі водного фонду, й експлуатація цих зон заборонена: десь на 50, а десь на 100 – 200 метрів від урізу води. Однак будівництво ведеться, причому не лише індивідуальне, а й промислове.

ГЕС блокують водоносні артерії

Власне на руйнівному впливі ГЕС акцентують свою увагу громадські активісти. Голова ГО «Скеля» Андрій Об’єщик переконаний, що саме ці об’єкти стали причиною висихання  річки Збруч. На переконання активіста, невдовзі вона може зовсім зникнути з карти області.

– Найбільша проблема стосовно врегульованості цієї річки в тому, що на ній працюють багато ГЕС, які зводять власні дамби, – розповідає пан Андрій. –  Коли на річці стоїть перепона, її русло не промивається. Тож вона рано чи пізно замулюється. Це призводить до того, що річка помирає. Наприклад, у США існує практика прибирати всі ГЕС із річок. Вода має протікати безперешкодно. Будь-яка річка повинна бути максимально вузькою та глибокою. Колись глибина річки Збруч сягала 3 метрів, зараз у деяких місцях – по коліна.

Як розповів Андрій Об’єщик, нині на Збручі розміщено понад півтора десятка міні-ГЕС. Що найцікавіше, частина з них працюють без документів.

– Ми зверталися у природоохоронні органи, які надали нам інформацію, що дозволів на роботу таких об’єктів профільні управління не надавали. Свої запити ми надіслали в управління водгоспу, екології, екоінспекцію і просили надати роз’яснення з приводу будівництва дамб. Чи є відповідні погодження? Чи проходили проекти необхідні процедури? З’ясувалося, що жодних погоджень немає, – зазначає пан Андрій.

– Зимою піднімалось питання будівництва ГЕС на Дністрі. Сьогодні ми бачимо, що відбувається на Збручі. Аналогічна ситуація чекала б на Дністер, – зазначає громадський активіст Денис Милий.

Такі ж проблеми на річках Золота Липа та Нічлава. Остання має шанси першою зникнути з карти річок області.

– Головною причиною є неприродне втручання в біосистему річки, – пояснює Андрій Об’єщик. Річ у тім, що Нічлава наповнює багато ставків. Їх власники намагаються спустити воду, аби виловити рибу. Але ставок не має чим знову наповнитись. Найгірша ситуація у Борщівському районі. Складається так, що річка наповнює водою ставки, які знаходяться на вищому рівні. А ті, що нижче, міліють. Тому вважаю, що має бути встановлено режим використання води. Таку ініціативу мали б ініціювати профільні структури.

Втручання у біосистему річки призвело до того, що у водоймах області зникло багато цінних видів риби та інших організмів. Частину з них занесено до Червоної книги України. Така ситуація спостерігається не тільки на малих та середніх річках, а й великих – на Дністрі.

Тому під час сесії обласної ради депутати прийняли рішення звернутися до голів сусідніх областей – Хмельницької, Чернівецької та Івано-Франківської – з проханням заборонити промисловий вилов риби у 2016-2018 роках.

– Вітчизняні науковці та екологи вказують, що за останні 20 років кількість рибних запасів у Дністрі зменшилась у десятки разів.  У результаті цих негативних впливів, за останні роки спостерігається різке зменшення чисельності основних видів риб – судака, коропа, сома, ляща. При цьому близько 80% видового складу риб охороняється відповідно до різних нормативних актів, у тому числі міжнародних, а 16 видів занесено до Червоної книги України, — йдеться у зверненні.

Також при обласній адміністрації створено спеціальну комісію, яка займатиметься вивченням впливу на водойми окремих об’єктів. Наразі вона розслідує діяльність на річці Збруч кількох ГЕС.

Нагадаємо, про інші проблеми природоохоронного сектору Тернопільщини «Терен» писав ТУТ, ТУТ, ТУТ,  ТУТ і ТУТ.