10 вересня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
Вітенко Володимир (1933, х. Снігоровеччина біля с. Горинка, нині Кременецького району) – лікар, громадський діяч;
Гумницький Ярослав (10. 09. 1941, с. Острівець Теребовлянського району) – вчений у галузі екології, громадський діяч. Доктор технічних наук (1987), професор (1989). Автор понад 150 наукових праць;
Дідик Борис (1924, смт. Ланівці – 19. 02. 1998, м. Дюссельдорф, Німеччина) – громадський діяч, меценат. Член ОУН, Пласту, СУМ;
Жукевич Степан (1944, с. Скоморохи Тернопільського району) – господарник;
Заваликут Іван (1884, х. Заваликут поблизу с. Малі Чорнокінці, нині Чортків. району – 21. 03.1975, м. Сиракузи, шт. Нью-Йорк, США) – громадський діяч, адвокат. Воював в УГА, був під більшовицьким арештом в Одесі. 1950 еміґрував до США;
Клепач Олег (1971, смт. Великі Бірки Тернопільського району) – підприємець;
Кривокульський Олег (1964, с. Городище Козівського району) – педагог, фахівець у галузі комп’ютерних технологій. Автор статей у галузі комп’ютерного забезпечення;
Махно Олег (1955, м. Чортків) – військовий журналіст. Полковник запасу;
Самсоненко Олександр (1960, м. Потсдам, Німеччина) – генеральний директор ТОВ «Агро-Рось», депутат Тернопільської обласної ради;
Фіґус Анна (1891, с. Гермаківка, нині Борщівського району – 16. 04. 1983, посел. Вайта (колишнє Шевченкове, Канада) – громадська діячка. Авторка спогадів та інших публікацій;
Юзьків Іван (1950, с. Возилів Бучацького району) – інженер, громадський діяч.
Цей день в історії Тернопілля:
1911 – поет Іван Франко відвідав с.Синява Збаразького району.
1919 — на Паризькій мирній конференції укладено Сен-Жерменський договір, який визнавав суверенітет Антанти над Галичиною; Австро-Угорщина припинила своє існування.
1939 року – вийшло останнє число однієї з найстаріших тернопільських газет «Польський голос», яка виходила з 1904 року.
1941 – у с. Дзвиняч створено табір для примусової праці євреїв, який діяв до 7 травня 1942 рр.
1945 – зіткнення НКВС з ОУН у селі Гаї Великі Микулинецького району Тернопільської області, загинув бойовик Володимир Опір-Залізняк, 28 років.
1945 – відбулась товариська зустріч у Чорткові між футбольними командами «Динамо» (Чортків) – «Локомотив» (Тернопіль)
1946 – засідка ОУН на МВС на шосе біля села Блищанка Заліщицького району Тернопільської області (знищені помічник начальника штабу 1-го батальйону 333-го полку ВВ старший лейтенант Ткачов і водій Кубукін).
1946 – в Хоросткові потрапив у засідку й загинув український повстанець «Орел».
1946 – за нездачу контингенту більшовики побили 70-річного мешканця с. Верхівці Гусятинського району Яцка Вонсача та його 68-річну дружину, хоч їхній син загинув у Червоній армії на війні, а інший був поранений на фронті.
1947 – Рада Міністрів СРСР ухвалила наказ № 3214—1050 «про виселення з західних областей УРСР до областей: Карагандинської, Архангельської, Вологодської, Кемеровської, Кіровської, Молотовської, Свердловської, Тюменської, Челябінської та Чітинської членів родин «оунівців» й активних бандитів заарештованих та вбитих у боях». Заплановано виселити 75 тисяч осіб, хоча в МҐБ УРСР планували виселити до 100 тисяч.
В установчому з’їзді Руху 8−10 вересня 1989 р., коли він і був офіційно створений та прийняті згадані документи, взяли участь і делегати від Тернопільської області. Згідно з компартійними оцінками, до найбільш войовничо й агресивно налаштованих щодо політичної системи республіки відносили «екстремістський» виступ на з’їзді відповідального секретаря Тернопільської письменницької організації Г. Петрука-Попика.
2008 – у Києві помер український письменник, перекладач, науковець, кандидат філологічних наук, голова міжнародного відділу Спілки письменників України, уродженець м.Кременець Юрій Покальчук. Був членом літературного гурту «Пси святого Юра». Організатор і керівник музичного гурту «Вогні великого міста», який виконує пісні на його тексти.
2014 – відбулося 5 футбольне «тернопільське дербі»: ФК Тернопіль – ФК Нива, яке закінчилося нічиєю 2:2.
В Україні сьогодні відзначають День українського кіно.
Щороку в другу суботу вересня святкують День українського кіно. Фактично це свято є професійним днем працівників кінематографії. Свято з'явилося з виходом президентського указом 12 січня 1996 року.
Як відомо з історії, перше українське кіно зняли в вересні 1896 року. Містом-родоначальником української кінематографії став Харків. Першим оператором кіно в Україні був фотограф Альфред Федецький. Він зняв хронікальні сюжети і в грудні влаштував перший показ в Харківському оперному театрі.
Першою українською кіноактрисою стала Віра Холодна, вона переважно знімалася в Одесі.
Всеукраїнське фотокіноуправління, яке займалося розвитком українського кіно, було засноване в 1922 році. У 1928 році в Україну відкрили Київську кінофабрику, яка згодом була названа на честь Олександра Довженка.
З 2003 року в Україні діє закон, що регулює розвиток кіноіндустрії в країні. На жаль, День українського кіно — це не завжди привід до радості, оскільки рівень українського кінематографа не досягає рівня світової кіноіндустрії — здебільшого через слабке фінансування галузі.
Святкування Дня фізичної культури і спорту в Україні припадає на другу суботу вересня (Указ Президента від 29 червня 1994 року № 340/94).
Європейські види спорту, такі як футбол і боротьба, почали поширюватися в Україні з кінця XIX ст. Всій Європі було відоме ім'я українського борця греко-римського стилю Івана Піддубного. Багато перемог здобули українські спортсмени, виступаючи в різних видах спорту у складі збірних команд СРСР.
Легендами українського спорту є стрибун Сергій Бубка (35 світових рекордів), футболісти Олег Блохін та Ігор Бєланов, відмічені «золотим м'ячем» як найкращі футболісти Європи. Визнана у світі і українська школа художньої гімнастики. Зірками цього виду спорту свого часу були Ірина Дерюгіна і Лариса Латиніна, яка завоювала 18 олімпійських медалей (9 золотих, 5 срібних і 4 бронзові) — це найбільше досягнення в історії олімпіад. Всього українськими спортсменами було завойовано більше чотирьохсот олімпійських медалей.
Сьогодні на спортивному небосхилі України сяють нові зірки. Боксерів Володимира і Віталія Кличко, Олександра Усика, плавчиню Яну Клочкову, гімнастику Ганну Безсонова, легкоатлетку Жанну Пінтусевич, тенісиста Андрія Медведєва, альпініста Владислава Терзиула, футболіста Андрія Шевченка та багатьох інших знають далеко за межами України.
10 вересня щорічно відзначається Всесвітній день запобігання самогубствам. Він був заснований Всесвітньою організацією охорони здоров'я спільно з Міжнародною асоціацією по запобіганню самогубствам.
Половина випадків насильницької смерті на нашій планеті припадає на самогубства. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), загальна кількість смертей від суїциду зараз наближається до мільйона на рік.
Тенденції такі, що до 2020 року число самогубств, очевидно, зросте в півтора рази. У зв’язку з цим ВООЗ оголосила 10 вересня Всесвітнім днем запобігання самогубствам.
Суїцид - це глобальна і трагічна проблема для світової охорони здоров’я. По всій землі після рішення накласти на себе руки вмирає більше людей, ніж у результаті воєн і насильницьких убивств, разом узятих.
За поширеністю випадків суїциду попереду йдуть розвинені країни. Першість належить країнам Східної Європи.
Найменші ж показники - в Латинській Америці та Азії. По Африці дані про це практично відсутні.
Всесвітній день надання першої медичної допомоги.
Цей день почав своє існування в 2000 році. Від тієї пори він проводиться щорічно у другу суботу вересня. А ініціювали проведення свята національні організації — члени Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.
Основною метою Всесвітнього дня надання першої медичної допомоги є навчання пересічної людини наданню найпростішої, але так необхідної медичної допомоги у різних життєвих випадках. Адже вчасно надана допомога людині часто відіграє вирішальну роль в зменшенні страждань та запобіганні можливим ускладненням а інколи і в збереженні життя.
Особливо гостро і нагально це питання стоїть зараз, в цей складний для нашої країни час, кожен з нас просто зобов’язаний знати найпростіші медичні заходи, щоб допомогти і самому собі і людині, яка потрапила в біду на твоїх очах. Такі заходи не віднімають допомоги лікаря чи фельдшера, а є лише попередніми, спрямованими на те, щоб потерпілий протримався до їх прибуття чи до відправлення в лікувальний заклад.
Іменини сьогодні святкують Ганна, Веніамін, Захарій, Мусій.
