Місто на Тернопільщині об’єднало «смачний» і «вишиваний» фестивалі

 У райцентрі Борщів на Тернопільщині розпочалися два традиційні фестивалі - «Борщівська вишиванка» та «Борщ’їв-2016».

 Зрозуміло, що головними «героями» цих двох етнографічно-кулінарних фестивалів були знаменита «борщівська вишиванка» та одна із найулюбленіших страв українців – борщ. Організатори прагнули зробити все, аби гості, а їх нарахували десь до 20 тисяч, не тільки скуштували борщ і основні його різновиди, але й ознайомилися із  давніми рецептами приготування улюбленої страви українців і дізналися про витоки «борщівської вишиванки».

unnamed
unnamed

- Наш край – особливий. Трипілля, період Київської Русі, Галицько-Волинське князівство, польське, австрійське панування – все це накладало свою печать на місцеву культуру звичаї, - розповів директор Борщівського краєзнавчого музею Михайло Сохацький.

– За старими фотографіями, яких у нас не одна сотня,  ми можемо точно знати, де, в якому селі і в який час люди ходили в тому чи іншому вбранні, одягали притаманні тільки цьому куточку вишиванки. Фотографії засвідчують, що у трьох селах району – Горошові, Кудринцях та Шупарці особливо захоплювались вишиттям сорочок. Порівнюючи збережені старі сорочки з цих сіл із фотографіями, робимо висновок, що одні майстрині використовували рослинні візерунки, інші геометричні. Є тут навіть і трипільські орнаменти. Вишивальниці використовували традиційні для нашого краю техніки – «вузлик», «колодки» під час вишивання. Щодо візерунку, то як видно на фото, і це підтверджують нинішні зразки сорочок, використовували шерстяну нитку, яку фарбували натуральними барвниками. Називалась вона «бовна». Також, як колись, так і тепер, часто для оздоблення сорочок використовували різнокольорові намистини – пацьорки, - розповів Михайло Сохацький.

unnamed-15
unnamed-15

unnamed-14
unnamed-14

Дослідник борщівської вишивки каже, що сорочки на Борщівщині переважно шили із конопляного полотна, хоча льон селяни також вирощували. Із деяких фотографій стає зрозумілим, що окремі сорочки передавались із покоління в покоління. Ця традиція живе і нині. За кроєм сорочки, орнаментом і кольором вишиття розпізнавали, з якого саме села дівчина чи жінка. Якщо у чорних вишиванках було вкраплення вишневого кольору, то це означало, що дівчина із Юр’ямполя, Королівки або Шишківців. Якщо ж домінував фіолетовий — з Борщева, Іване-Пустого або Стрілківців. Жительки Шупарки надавали перевагу зеленому кольору, а от представниці із Кривчого, Гермаківки і Ніври — синьому. Така ось цікава тенденція, яку дослідили науковці.

unnamed-8
unnamed-8

unnamed-7
unnamed-7

unnamed-12
unnamed-12

Цікавою є й колекція сорочок, яку зібрала відома колекціонерка Віра Матковська, колишня борщів’янка, нині жителька Тернополя. Вона систематизувала вишивки і з допомогою відомого львівського етнографа Людмили Ситник-Булгакової видала оригінальний фотоальбом «Борщівські сорочки з колекції Віри Матковської».

Техніці вишиття борщівської сорочки присвячено чимало праць і досліджень. Але не менш цікавою є й тема виготовлення полотна, з якого вони кроїлися.

unnamed-5
unnamed-5

unnamed-10
unnamed-10

Як розповідає давня легенда, домінуючий чорний колір вишиття пов’язаний з конкретними подіями нашої трагічної історії. У XV-XVII ст. Борщівський край був постійним об’єктом нападів турків і татар. Вороги безжально спустошували і грабували села, забирали у полон населення. Після одного з таких нападів у кількох наддністрянських селах загинули всі чоловіки. Тоді дівчата і жінки, оплакуючи свої гіркі долі, поклялися протягом кількох поколінь носити траур за загиблими коханими і вінчатися у сорочках, вишитих чорними нитками. І клятву виконали.

При всій різноманітності борщівських вишиванок, адже практично не зустрічається двох абсолютно однакових, існувала чітко вироблена тридільна система розміщення узорів на рукавах. Верхня частина найбільш густо зашита - уставка, під нею - морщинки, тобто підуставкова смуга вишивки і орнаментація рукавів до зап’ястя, яка в різних селах району (залежно від розміщення косих чи прямих вишитих смуг) мала конкретні назви.

Відтак борщівська чорна сорочка займає почесне місце серед усього розмаїття національного вбрання.

- Борщівська вишивка є унікальним і неповторним народним мистецтвом. Вона відома не лише в Україні, але й поза її межами. Мистецтвознавці стверджують, що на сьогодні залишились два найбільш популярні види вишивки: полтавська та борщівська, як феноменальне явище, в якому закарбовані фрагменти трипільської культури, - стверджує Михайло Сохацький.

 

unnamed-2
unnamed-2

У програмі фестивалів, що відбулися в Борщові напередодні відкриття виставки «Борщівська народна сорочка», майстер-клас з технології крою, техніки народного шитва. Також були майстер – класи з приготування борщу за рецептом народного артиста України Григорія Драпака та за  участі фольклорного колективу «Баламути» з Білорусі, частування борщем, приготовленого сільськими господинями, виступи обрядово-фольклорних, хорових, хореографічних, інструментальних колективів із західних областей України, Києва та Луганщини.

unnamed-13
unnamed-13

unnamed-11
unnamed-11

unnamed-6
unnamed-6

unnamed-1
unnamed-1

unnamed-2
unnamed-2

Петро Овчарик

Фото автора

Вибір читачів за тиждень

Відео