/ //«Саме із таких міст, як Тернопіль, починаються зміни» – Павло Ар’є (фото, відео)

21 Липня 2019, Неділя


На Тернопільщині на вибори йшли навіть ті, які могли це не робити

Вечірні порушення на виборах: хуліган, виклик лікаря, вигадане хабарництво та залишена печатка

Названо, у яку п’ятірку увійшла Тернопільщина (інфографіка)

Це цікаво
Жінки Тернополя пізнавали свою сексуальність (фоторепортаж)

Незаконна агітація на Тернопільщині, кіт на дільниці та бюлетень без паспорта

Ото дожилися! На Тернопільщині не вистачає місця для інформаційних плакатів, а деякі з них – різнокольорові (фото)

Перша половина дня виборів: дзвінки до поліції і пожежа через недопалок

У Тернополі для школярів хочуть впровадити ведення предмету «Основи сім’ї»

Фотофакт
У Тернополі біля 6-го магазину новий попереджувальний знак (фотофакт)

Ягоди годжі: Україна може скласти конкуренцію Китаю (Агроновини)

Фоторепортаж
У Тернополі у день виборів зуміли об’єднати каву, телекамери й гарячі новини (фоторепортаж)

Тернопільщина у виборах: ранкові порушення на дільницях та відмова від голосування

Зіткнення двох «французів» на Тернопільщині: один згорів, 8 осіб, у тому числі 2 дитини покалічено

На Кременеччині пожежу гасили всім селом (фото)

На фасаді школи у селі на Тернопільщині – ціла Україна (фото)

На Тернопільщині впевнені: аби спокійно спати, треба платити

Фотофакт
Тернополянка змоделювала масажний кабінет на найвищій точці України (фотофакт)

У аферу псевдо працівника банку потрапила жителька Теребовлянського району

Священик Тернопільсько-Зборівської архиєпархії подолав 80-кілометровий марафон (фото)

Це цікаво
Археологи у старому замку на Тернопільщині зробили сенсаційне відкриття  (фоторепортаж)

Це цікаво
21 липня в історії Тернопільщини

Анонс
Як Лановецька громада відзначатиме День міста

Теребовлянську «Ниву» поповнили зіркові брати Баранці

У Хоростківській ОТГ шукають представників молоді у Молодіжну раду

20 Липня 2019, Субота


Спортсмен з Тернопільщини виборов срібні нагороди Чемпіонату світу

Погода
Що Казанська покаже, те й зима скаже

Відео Фоторепортаж
Тернопіль вшановує пам’ять Андрія Стойка (фоторепортаж, відео)

На Тернопільщині шукають тих, хто підтримуватиме реформи в освіті

Анонс
На фестивалі Файне місто тернополян чекає приємний сюрприз від іноземців

Шахраювати – самому собі шкодити, довели деякі підприємці на Тернопільщині

Фотофакт
У центрі Зборова – змія (фотофакт)

Гроші Тернопільщині приносять легківки, сільськогосподарська техніка і морожена риба

У Чорткові до приватного будинку прийшла черепаха (фото, відео)

У Тернополі іноземець збив жінку з дитину та пропонував хабар (фото)

Кого шукають роботодавці у Чорткові: ТОП-5 вакансій

Закупівельні ціни на свинину втратили ще 3% (Агроновини)

Фоторепортаж Це цікаво
Кілька особливих дверних ручок Тернополя (фоторепортаж)

За більш як 100 км від Почаївської лаври готують хресний хід

Податківці на Тернопільщині мають свій «Урожай», причому – солідний

Тернопільські випускники уже не мусять читати «Марусю» та «Гайдамаки»

Під час виборів 21 липня за безпекою слідкуватимуть усі підрозділи ДСНС

На Тернопільщині сенсаційна археологічна знахідка змінює стереотипи про Збаразький замок (фото)

Це цікаво
На Тернопільщині омолоджуються унікальною ягодою з кумедною назвою (фото)

Декілька кандидатів з Тернопільщини перед виборами вчинили порушення

Російський журналіст назвав вирок нацгвардійцю з Тернопільщини справжнім абсурдом

Це цікаво
20 липня в історії Тернопільщини

У Байковецькій ОТГ дізнавались про можливості ведення бізнесу в сучасних умовах

«Олімпійське літо» подарувало свято в дитячому оздоровчому закладі «Ромашка» на Тернопільщині

У Лановецькій громаді готуються впровадити нові стандарти поводження з відходами

19 Липня 2019, П’ятниця


Завершилися реколекції для катехитів Тернопільсько-Зборівської архиєпархії

Погода
Яка Явдоха Сіногнійка, такий буде і листопад

На Тернопільщині під час виборів видаватимуть нові паспорти

«Саме із таких міст, як Тернопіль, починаються зміни» – Павло Ар’є (фото, відео)

Він уже був готовий емігрувати, але побачив студентів на Євромайдані і… вирішив продовжувати творити в Україні і про Україну. Мова – про Павла Ар’є, одну із найвідоміших п’єс якого нещодавно поставили у Тернопільському академічному драматичному театрі ім. Т.Шевченка.

Нагадаємо, прем’єру героїчної трагікомедії «Слава героям» Павла Ар’є актори нашого драмтеатру готували спеціально до відкриття XIV Всеукраїнського фестивалю «Тернопільські театральні вечори. Дебют». І показали її 17 вересня. Ще одну трагікомедію цього ж автора – «Баба Пріся» тернополяни побачили у виконанні акторів Львівського драматичного театр ім. Лесі Українки 18 вересня. Додамо, фестиваль триватиме до 25 вересня включно (читайте про це ТУТ і ТУТ прим.).

vystava4

«У цьому є частина вигадки, звісно»

Петро Ар’є задоволений роботою тернопільських акторів (чит. ТУТприм.). Нагадаємо, на прохання режисера-постановника він навіть дописав сюжети зі снами і постатями Гітлера і Сталіна.

– Я написав цю п’єсу ще до подій на Майдані, але коли влада вже добряче натиснула людям на горло, – розповідає Павло Ар’є. – Ті слова, які у розпачі кричить медсестра Ганя – «Нехай буде війна, нехай ллється кров…». Навіть не знаю, як я міг таке написати. Я не думав, що вони так скоро справдяться. Якби я писав цю п’єсу зараз, то не вживав би таких слів. Війна – це жах, і я, як і всі, хочу, щоб вона завершилася, а Україна вийшла переможцем – у всіх сенсах.

Петро Ар’є розповів, що його надихнуло на сюжет: він випадково опинився у такому госпіталі і побачив дві різних групи ветеранів. Медперсонал пояснив, хто це і чому їх кладуть у різні палати. От автору і захотілося спробувати уявити: що ж буде, якщо покласти їх разом?

– У цьому є вигадка, звісно, – каже він. – Але згодом я почав збирати матеріал. Так усе і вийшло. Тепер бачимо результат.

Світогляд і бачення свого покоління автор вклав в образ Гані. Мовляв, саме їй – жити далі у цій країні. Не дивно, що вона каже: «Ми дорослі, ми воїни, ми готові боротися за своє майбутнє, за своє щастя…».

«Я мрію сам режисером фільму «Слава героям» стати»

– Як, на вашу думку, ваш дідусь би сприйняв цю п’єсу?

– Не знаю… Мій дідусь загинув під час Другої світової під Тирасполем. Він воював у лавах Радянської армії. Насправді, я часто згадую про нього. Але – що він сказав би, не уявляю…

– Чи планується «Слава героям» до екранізації? Адже стрічку на іншу вашу п’єсу «Баба Пріся» вже відзняли…

– У мене є задум, як це зробити. Я навіть мрію сам режисером стати. Але треба шукати можливості це реалізувати. Мрія є, і вона – непогана…

– «Бабу Прісю» у Москві ставив сам Роман Віктюк. А чи можна туди везти і «Славу героям»? Чи готова їхня публіка до такого?

– Там ситуація – божевільна. Вони навіть на таку тему реагують вороже. Це їх просто бісить. Звісно, я радо повіз би цю п’єсу і позлив би всіх… Але не думаю, що це зараз реально.

arie

– Чого нового чекати? Яка тема зачепила вас останнім часом?

– Я зараз дуже серйозно працюю над однією річчю. Тема така: як Голодомор відгукується у нас, теперішніх. У мене обидві бабусі пережили це жахіття. Одна – із Кривого Рогу, інша – із Запоріжжя. Причому в цієї бабусі із 12-ти дітей вижили лише двоє. Померли під час Голодомору і її батьки.

І хоча я довго не знав про цю трагедію, але вона у родині відчувається. Ти розумієш, що ця травма нікуди не щезла, вона передається на генетичному рівні… Тому і хочеться мені саме там пошукати.

«Дай Боже, нам перемогти у цій війні»

– Дуже мало відомо про ваше особисте життя. Ви такий таємничий…

– (Сміється) Мене у Тернополі вже другий раз про це запитують… Напевно, це тому, що у вас таке місто. Я дуже люблю маленькі міста. Маленькі, але європейські, сучасні. Місто дуже чисте. Я бачив на вулицях багато молодих людей. Вони – щасливі. Це – надихає. І головне – будь-яка подія у такому містечку має резонанс. Вона завжди залишає слід. У Києві це точно загубиться, а тут – ні… Ось тому я вважаю, що саме із таких міст починаються справжні зміни.

– А не заважає вам така зайнятість. Ви – дуже затребуваний драматург…

– Я тішуся з того, я не маю із цим проблем. Наприклад, у Тернополі «Слава героям» – це вже четверта постановка в Україні. «Баба Пріся» йде одночасно в кількох театрах. За кордоном мої п’єси також ставлять.

– А в Тернополі ще щось плануєте ставити?

– Ну, це питання не до мене. Я до співпраці відкритий завжди. Побачимо…

zhyla_arye

– Ви не боїтеся торкатися гострих тем. Чи плануєте написати щось про війну на сході?

– Власне, ця тема у моїх творах вже є. Навіть є у «Бабі Прісі», у «Славі героїв». Напряму про це говорити зараз – я не готовий. Надто жива ще ця рана. Думаю, про велике треба говорити через маленьке. Можливо, як варіант – зробити документальну виставу. Чи щось інше запропонувати… Не хочеться, аби у творі з’явився пафос несправжності.

Дай Боже, нам перемогти у цій війні. Щоб вона закінчилася. Щоб ніхто не помирав…

«У якийсь момент я вже був готовий емігрувати»

– Чи намагаєтеся донести Україну через театр за кордоном? Адже ви там і жили, і працювали…

– Так, зараз я – переважно у Львові (посміхається). Знаєте, тривалий час темою України там ніхто не цікавився. Проте через останні події європейці хочуть зрозуміти, що у нас насправді відбувається. Там дійсно – дуже багато російської пропаганди. Тому мене часом прямо просять: «Розкажіть про ваші революції, війни». З одного боку, шкода, що вони дізнаються про нас саме через таке. Але з іншого – ми ж можемо розповісти і про інше. Наприклад, «Баба Пріся» йде у Магдебурзькому державному театрі.

У Європі нарешті зрозуміли, що український театр – це не російський. Він самобутній і цікавий! Контакт відбувається… Лише кілька днів тому я підписав новий контракт із Магдебурзьким театром. Вони замовили мені п’єсу. Українську тему, звісно.

arye

– Чи буде якесь продовження у «Слави героїв»? Адже обидва головні герої померли, але символ майбутнього – Ганя залишилася…

– Знаєте, ми про це навіть думали із акторами: «А що ж буде з Ганею? Куди вона піде?». Насправді – питання відкрите. Вона бореться, щоб не крали, але кладе дорогий препарат собі у кишеню. Тобто перед нею – вибір. Ганя – символ мого покоління, може, трішки молодших українців. Нас не слухали. Старші «ватники» і «вишиватники» прагнули вирішувати нашу долю. А жити у цій країні кому?

Насправді, у якийсь момент я вже був готовий емігрувати. Але почалися оці події на Майдані. Я побачив студентів. І вирішив, що потрібен тут…

Фото і відео автора, а також із відкритих джерел і зі сторінки В’ячеслава Жили у «Фейсбук»

Довідка. Павло Ар’є – знаний молодий український драматург і режисер, художник-концептуаліст. Народився і виріс у Львові. Нині живе у Львові і Берліні. Грав в “Російському експериментальному театрі” Інституту славістики при Університеті Кельна. Перші п’єси: “Десять засобів самогубства”, “Революція, кохання, смерть і сновидіння”, “Ікона”, “Stolz” (нім. мовою), “Експеримент”, “Кольори”, “Людина в підвішеному стані”. З 2010 року світ побачили: “ТУ ТІ ТУ ТУ ТУ”, “Слава Героям”, “На початку і наприкінці часів” (“Баба Пріся”),”Вівця” і “Десь на місяці”. У 2010 р. п’єса “Експеримент” увійшла в преміальний список найбільшої європейської театральної Бієнале “New Plays From Europe” у Вісбадені (Німеччина). Павло Ар’є – переможець конкурсів: “Коронація слова-2011”; на участь у міжнародній програмі співпраці British Council Ukraine і театру Royal Court (Лондон). У 2013 р. отримав відзнаку Київського національного університету за найкращу історичну п’єсу. Був обраний представником від Східної Європи на Міжнародний форум фестивалю “Berlin Theatertreffen-2013”. Стипендіат “Goethe-Institut”.

 

145

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора