/ /Святий, що не захотів бути корупціонером

19 Лютого 2018, Понеділок


Стали відомі деталі вбивства тернополянки в Італії (відео)

Постраждалі на Майдані жителі Тернопільщини отримали грошову компенсацію

Фоторепортаж
Тернополяни показали свій посуд з історією

Тернополянам варто бути обережними: квартирні злодії не сплять

На Тернопільщині проведуть вибори ще у двох ОТГ

Троє нападників побили та відібрали цінні речі у тернополянина

Тернополяни можуть висловити свою думку про електронні підручники

На Тернопільщині авто виїхало на зустрічну смугу

Анонс
У Тернополі навчатимуть кататись на лижах дітей із малозабезпечених сімей

Вулицями Тернополя ходить майстер, який наточує ножі (фото)

Біля залізничого вокзалу зіткнулися два автомобілі

Тернополян просять допомогти врятувати доньку вчительки 3-ої школи

На Тернопільщині депутат допомогла отримати своєму чоловіку землю

З’явився оновлений електротрактор (Агро-новини)

Про мовні «перли», які можна почути і на Тернопільщині

На Бережанщині не розминулися два автомобілі

Фоторепортаж
Тернопільські будинки, які ховаються (фоторепортаж)

У Тернополі дітям допомагають пізнавати світ

Відео
Жителька Тернопільщини під час романтичного побачення опинилась в обіймах… вовка (відео)

Від семи до десяти років загрожує молодим людям за розбійний напад

Тернополяни розвернули усі крісла на «Голосі країни»

Тернопільські активісти закликають «не спускати на гальмах» справу обкрадання бійців АТО

Фермерам з Тернопільщини допомогли дізнатися, хто і як таємно розподіляє їхній мільярд

Тернополян просять стерегтись французьких устриць

У Тернополі закриють один із банків

Лісівники Тернопільщини задумали щось серйозне

З кого спитати за прибирання і ремонт місцевих доріг?

Тернополянам на замітку: долар впав, а євро виріс

Пиво, тютюн і горілка непогано поповнюють казну Тернопільщини

Анонс
Тернополяни подивляться фільм про життя та роботу Девіда Лінча

Тернопільське «Об’єднання добровольців» звинувачують у шахрайстві

Відомий тернополянин знову одружився

Тернополянам на замітку: про що і коли усім треба звітувати

Це цікаво
19 лютого в історії Тернопільщини

Це цікаво
10 неофіційних правил посту від священика

Тернопільщина потерпає від недобросовісних жителів

Жителів Тернопільщини просять про допомогу

Фотофакт
Жахлива буденність Бережан (фотофакт)

18 Лютого 2018, Неділя


Погода
Тиждень розпочнеться ясним та морозним понеділком

Фоторепортаж
«Майдан ридав, а сотня в небо йшла…» (фоторепортаж)

Попри заборону тернополяни гуляють крихкою кригою ставу

Ексклюзив Це цікаво
«До добра і краси» – перший художній фільм Галичини, який знімали на Тернопільщині (частина 2)

Відео
Підсумковий випуск відеоновин у Тернополі за тиждень

Відео
Стрибку тернополянина із балкону церкви встигли перешкодити (відео)

На Тернопільщині злодії дивують своїм вибором

Тернопільщина: за послугами звертаються рідше, але уваги вимагають більше

У Тернополі прощатимуться із 31-річною журналісткою Іриною Венгер  

На місці тристороннього годинника у Тернополі раніше цвіла унікальна рослина

Фоторепортаж
Пастелі старого міста (фоторепортаж)

Поголос про бідних сиріт з Тернопільщини вже дійшов до Іспанії

Названо культуру, експорт якої  встановив рекорд за три роки (Агро-новини)

Назар Яворський про принади Тернопільщини: «Галицька кухня досі – незвідана» (фото)

Святий, що не захотів бути корупціонером

Нещодавно у нашому календарі було свято мученика Димитрія.

Всі, як належить, привітали іменинників, згадали народні прикмети, в стилі про “Дмитра на білому коні”, і цей день канув у минуле.

Та варто придивитись ближче до цього історичного, реального чоловіка. Особливо тепер, у нашому не простому сьогоденні.

Він народився у елітній грецькій родині у древньому місті Фесалоніки, отримав добру освіту і пішов шляхом батька, вступивши на державну службу. Природні таланти і вишколена шляхетність сприяли стрімкій кар’єрі Димитрія. У ще молодому віці римський імператор Максиміан, призначає Димитрія, проконсулом Фесалонікійської округи. Солунь, як називали це місто слов’яни, на той час був другим за значимістю після Афін, економічним та культурним центром Греції. Димитрій, перебуваючи на такій важливій державній посаді, має одну дуже не “політкоректну” на той час рису.

Він вірить в  Ісуса, вчителя з Галілейської провінції, якого його ж імперія розп’яла, як державного злочинця.

У цей час, християнська віра, це не просто моветон, а, як мінімум, заслання на задвірки Римського світу. Димитрій це прекрасно розуміє і, не зважаючи ні на що, відкрито визнає свою позицію перед самим імператором. Його слова не розходяться із життям, у нього немає масок і півтонів, є чорне і біле, добре і зле життя, і смерть…

Політик і державний службовець не плазує ні перед ким, а чесно говорить як живе, у що вірить, чітко вирізняє зерно і полову. Ця принциповість і чесність перед собою і іншими коштувала Димитрію не тільки посади, але й життя.

8 листопада 306 року нашої ери, за особистим наказом імператора Галерія Максиміана, проконсула Фесалонік Димитрія римські легіонери проколюють списами… Вмирає державний службовець римської імперії, яка, до слова, за століття і сама помре, а народжується новий святий, іменем якого будуть називати храми, дітей, міста.

Дошку з його труни, яка виточувала цілюще миро, наш князь Ізяслав, син Володимира Мономаха, привіз із Константинополя, як дорогоцінну реліквію до рідного Києва.

Все це добре і гарно, якщо б не було сумно.

На початку листопада українське суспільство вжахнулося двох речей. е-декларацій державних чиновників та комунальних платіжок, які ці ж чиновники своїми політичними рішеннями спричинили.

Ці декларації стали яскравим свідченням, насамперед, не економічної, а моральної прірви у яку котиться наш істеблішмент.

Скажіть, будь-ласка, звідки у певної категорії людей, які обіймають високі  державні посади, у шухлядах готівка мільярдами? Це ж люди, які прийшли до влади на через смерті на Майдані. Ці високі державні посади не здобуті рівнем інтелекту, моральним авторитетом чи навіть особистими харизматичними якостями. Ці посади коштують людської крові пересічних українців, які вийшли на площі своєї країни, не заради євроінтеграції чи зміни політичного курсу держави, але задля зміни стилю життя, який містить, принаймні, ознаки людськості і моралі.

Цю державу від східної навали врятували, знову ж таки, звичайні українці, які часами забуваючи про все, ліпили вареники і купляли термобілизну для чийогось сина, який тримав у руках автомат у далеких степах Луганщини.

Не вважаю себе ідеалістом і вчуся реально дивитись на життя, та признаюсь, що два роки тому, щиро думав, що люди, які отримають владний штурвал не посміють навіть допустити думку про власні шкурні інтереси, але всеціло, чесно, самовіддано, будуватимуть наше спільне майбутнє. Не загоїлись рани у солдата, не висохли сльози у вдови, а певні жителі політичного Олімпу вважають себе господарями країни, яка є для них виключно джерелом особистого збагачення.

Де нові Димитрії, які мають моральний стержень і готові називати речі своїми іменами, навіть будучи на державних посадах? Де люди, що здатні служити іншим, забуваючи про своє особисте, бо ж слово службовець похідне від слова служіння. Чи є ще між нами хтось, що здатен бути прямим і послідовним у слові, вчинку, дії?

Дивуюсь силі святого Димитрія, бо ж міг вдягнути інший образ, оправдовуючи сам себе, що “вірить у душі”, що має що втрачати. Він розумів що втратить не тільки серйозну «масну» посаду, він розумів, що втратить саме життя, але його вибір був чіткий і однозначний. Є тлінне, а є вічне, є правда, а є фальш, є життя, а є смерть, після якої треба відповісти. Кажуть, що життя, як супермаркет – бери, що хочеш, але не забувай, що на касі треба платити…

Я чув від одного старшого чоловіка такий монолог. Коли задзвонили у храмі за померлим, його товариш запитав, по кому дзвонять?

“Дзвонять нам, небіжчик вже не чує того дзвону. Дзвонять, аби пригадати, що це станеться з нами. Ми закриваєм очі померлому, але він нам відкриває очі на просту правду життя. Ми всі тут тимчасово…”

Понад 13 століть тому, у далекій Греції у ще так теплому листопаді, хтось закрив очі римському проконсулу, який втратив ой як багато – своє життя – та зберіг найголовніше: віру, честь, гідність, зрештою, людськість.

Відкрий саме сьогодні, у день свободи та гідності, очі, святий Димитрію, тим, які зодягнені у владу та дай глибоке розуміння, що всі ми тут тимчасово…

отець Василь Баглей

1390

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора