В Україні найнижча середня заробітна плата у Тернопільській області, а найвища -  у Києві.

Про це в ексклюзивному інтерв'ю UAINFO повідомила провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. В.М. Птухи Національної академії наук України Лідія Ткаченко.

Вона підкреслила, що у кожному регіоні різний рівень заробітних плат, на що впливає розвиненість регіону, наявність виробництв, зайнятість населення тощо.

«У Тернопільській області, наприклад, середня заробітна  плата складає 3500 гривень, бо в регіоні немає майже ніякого виробництва. У Луганській - 4420, у Донецькій -  5700, у Львівській -  4427. Швидше за все, у цьому році середня зарплата в Україні буде вище 5 тисяч гривень», -  припускає  науковець.

 За показниками середньої зарплати, зауважує, дуже вирізняється Київ.

«Тут середня зарплата вже складає 8200 гривень. Такий відрив від інших регіонів можна пояснити статусом столиці», -  зауважила Л.Ткаченко.

Також вона висловилася щодо очікування підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 гривень щомісяця.

«Насправді, 3200 гривень сьогодні - не така велика зарплата.  Але в питанні «мінімалки» у 3200 має значення манера прийняття рішення. Роботодавці образилися, що з ними не проконсультувалися. Якщо не радяться з науковцями, то хоча б з роботодавцями приватного сектору треба  обговорювати такі  питання. Ця мінімальна гарантія називається державна, але у приватному секторі її забезпечують роботодавці власним коштом. Держава ж не дотує зарплати в приватному секторі», - пояснила науковець.

У вересні цього року, нагадала вона, була підписана Генеральна угода про тристороннє партнерство між профспілками, роботодавцями і державою. У ній є великий блок , що стосується оплати праці, але не зазначено жодного слова про підвищення «мінімалки» до 3200 гривень.

«Якби перед тим, як проголосити підвищення «мінімалки», представники влади сказали б роботодавцям: ми у бюджетному секторі знайшли можливість підвищити зарплату, давайте і ви підвищуйте. Мусить бути хоча б  імітація такого соціального діалогу. А тепер роботодавці можуть чинити опір: звільняти людей, закривати підприємства. Через те, що держава не зробила ніякого реверансу в бік роботодавців, це їм відчиняє двері до різних способів уникання нової мінімальної гарантії», -  застерегла науковець.