/ /Фотографія – це спосіб пізнати світ (фото)

24 Лютого 2017, П’ятниця


Що потрібно, щоб на Тернопільщині запрацювали госпітальні округи?

У Тернополі не увічнять Джона Леннона

Анонс Це цікаво
Тернополянок навчать говорити «Ні»

Тернопільську федерацію футболу виключили зі складу ФФУ незаконно і на догоду народному депутату – відкритий лист

В Тернополі в’єтнамця заставили поділитися землею?

Ремонт траси Тернопіль-Львів-пріоритет тернопільських дорожників

Не все спокійно під стінами міської ради

Землю, від якої відмовився тернопільський валютчик, знову спробують продати

Володимир Бліхар: я не люблю програвати

Порятунок екології Тернопілля обійдеться у майже 225 мільйонів (фото)

Це цікаво
24 лютого в історії Тернопільщини

23 Лютого 2017, Четвер


Погода
Проллє Власій олії на дорогу — зимі час забирати ноги

У Тернополі з’являться нові вулиці (назви)

Автолюбителі з Тернополя втратили велику суму грошей

Молодик з Тернопільщини вкрав, щоб отримати довший «срок»

Відео
Вірите чи ні? Кажуть, економіка Тернопілля зростає (відео)

Відео
Дипломи тернопільського вишу можуть почати видавати в Естонії (фото, відео)

Тернопільська молодь може залишитись без молодіжного центру

Жінка з Тернопільщини відкупила сина від поліцейських золотом

Тернополянку обікрали в парку

Богдан Гаврилишин часто любив повторювати: «Мрійте буйно!»

Не зміг згадати, як опинився у Тернополі: патрульні затримали дебошира

Тернополянин досконало знає найважливішу мову – мову людяності та добра

Анонс
Мультимедійне дослідження любові в Тернополі

Тернополянки заганяють себе побутом і роботою

В Тернополі готові виділили 12 квартир для бійців АТО

У центрі міста б’ють джерела

Вражаючі кадри підтоплення у Тернополі (фото)

Тернопільські волонтери пішли на рекорд (фото)

Відео
Чи є тернополяни активними жителями міста? (відео)

Наркодилера з Тернополя судитимуть в Одесі

Знайшлися викрадені картини Івана Марчука

Військові вшанували пам’ять загиблих Героїв АТО та Героїв Небесної Сотні (фото)

Фіналіст «Голосу Країни» Андрій Лучанко: «Музика повинна бути “живою”»

Анонс
Тернополян запрошують на кулінарно-гончарний майстер-клас

Поліція Тернопільщини подякувала вірянам, які культурно стояли у черзі до ікони

Надзвичайний стан в Тернополі: світло у домівках буде до 20 березня

Агро-новини 23 лютого

Фоторепортаж
У Тернополі  виявили інтернет-магазин з 8-ма видами наркотиків (фото)

Анонс
Тернополян безкоштовно навчать говорити німецькою

У Лановецький клуб «Жіноча справа» прийшла… поліція

Відео
Тернополян закликають слідкувати за «феями та китами», які полюють на дітей (відео)

У Бережанах працює вчитель-професіонал, який віддає дітям своє серце

Тернополян навчили мистецтва розв’язання конфліктів

За що любителі оковитої з Тернопільщини дякують Укрспирту?

Поліція розслідує факт зникнення картин Івана Марчука

Фоторепортаж
В Тернополі відбувся зимовий чемпіонат з легкої атлетики (фоторепортаж)

Фотофакт
Тепер у Тернополі небезпека чатує навіть у житлових районах (фотофакт)

У Тернополі крадуть гроші навіть з автомата з водою

Анонс
Сьогодні в Бункермузі – фінал зимового сезону ром-турніру

Тернополяни хочуть ще одну зупинку громадського транспорту

Фотофакт
Тернополяни мають нову пропозицію від заводу «Промінь» (фотофакт)

Фотографія – це спосіб пізнати світ (фото)

Тернопільський фотограф Павло Древницький пізнає світ не так, як більшість з нас. Від народження він прикутий до інвалідного візка. Проте, ніщо не завадило йому здійснити свою мрію і стати тим, ким йому хотілося. Сім років тому в нього не було власного фотоапарата, а сьогодні його світлини прикрашають глянцеві видання, він співпрацює з іноземними компаніями і продає свої роботи в різні країни, повідомляє nday.

T-9e-IZve9s

Для Павла фотографія – це особливий спосіб пізнати світ. У дитинстві неможливість ходити була для нього обмеженням. Але він не замкнувся у чотирьох стінах. Вчителі приходили навчати його додому. Пізніше він став студентом технічного університету, закінчив факультет комп’ютерних наук. Працював удома, але не залишив думку про фотографування.

Все почалося як розвага. Павло взяв фотоапарат і робив світлини вдома. Своїми натюрмортами ділився в Інтернеті й прислухався до фотографів, які радили, як краще спрямувати світло й виставити предмети.

K-qVT8ObB3I f702urZpzH4

За словами Павла, фотографія навчила його звертати увагу на деталі. Світ незвичайний кожної миті, потрібно лише дивитися.

– Коли я почав розширювати простір у фото, це стало розширенням простору в світі, – розповідає Павло. – Дуже багато змінилося в моїх поглядах на життя, змінилися цінності. Треба приділяти увагу деталям – і тоді все стає дуже цікаве і  красиве. Люди зазвичай пробігають поруч, не дивляться, не вникають у подробиці, а в них – найцікавіше.

TNsTs3tKNS8

Нині Павло працює в основному в жанрі портрету. Розповідає, що для нього секрет вдалого фото – у простоті. Коли людина природна і сама собі подобається.

Павла часто можна побачити в місті, де він полює за вдалими кадрами. Але незвичний фотограф й досі викликає подив у перехожих.

– Навіть тепер люди дивуються, коли бачать мене з фотоапаратом на візку, – каже Павло. – Інвалідів дуже мало видно. Місто зовсім не пристосоване для нас. Є такі, як з моєю хворобою, які самі ходять. Їх можуть сприйняти і за п’яних, і за наркоманів. Але люди в нас загалом добрі. Вони хоч і дивуються, але допомагають.

-RmESoBtV-k

Саме з допомогою фотографії, розповідає Павло, він відкрив багато нового у людях.

– Я почав менше боятися, менше почав комплексувати, – каже він. – Фотографія зменшила дистанцію, допомогла перебороти багато комплексів. Буває, що ловлю на собі різні погляди. Але знаю, якщо дивитися, хто що про тебе скаже, то можна не виходити з дому і все життя боятися чужої думки.

Павло Древницький – з тих, які самі себе зробили. В Інтернеті вивчає відеоуроки, дивиться роботи сучасних фотографів. Свої світлини виставляє на сайти для фрілансерів і отримує замовлення на роботу.

Вже кілька років він працює у власній фотостудії. Але найбільше любить зйомки на природі, хоч і не завжди просто доїхати на візку.

PKts48X0X-o

– Я навчався вдома, бо не було іншої можливості, – розповідає Павло. –  Стільки років пройшло, і все одно нічого не змінилося. Школи не пристосовані для людей з особливим потребами, як і місто. Я тільки раз їхав тролейбусом, там було місце, де можна було вміститися на візку, але все одно треба було, щоб мене піднімали в салон, сам я заїхати не міг. Навіть нові будинки у нас зводять із високими бордюрами та сходами. На якійсь зустрічі мене переконували – розумієте, такий цоколь високий будинку, що пандус не побудувати ніяк…

4R-GPTeUO3s

Вулицями Павло переміщається на візку. Називає його електроколесом і виїжджає на зйомку за будь-якої погоди. Каже, що рідко страждає через поганий настрій – не має на це часу.

– При сірій погоді знімаю, наприклад, якісь сумні портрети на фоні лісу або парку, під настрій, – усміхається Павло. – Смуток, як і радість, теж є великою частиною людського життя. А що мені піднімає настрій? Музика, мабуть. Люблю дивитися роботи інших фотографів. Коли не знімаю, обробляю світлини, у мене просто нема часу скучати.

KzKGhVoVZr0

Коли є така можливість, Павло подорожує з друзями. На питання, де мріє побувати, відповідає: всюди. Китай, Японія, Америка, Африка. Куди зміг би залізти на своєму електроколесі.

– Слід припинити себе жаліти, – зауважує Павло. – Не витрачати час на сидіння без справи та жаління себе, що я не можу нічим займатися, бо я інвалід, і що треба, аби хтось влаштував мене на роботу. Нічого цього не треба, все залежить тільки від кожного з нас. Зараз Інтернет відкриває для навчання і для роботи дуже багато можливостей. Навчитися не так вже й тяжко. Треба просто захотіти чогось досягти.

Як відзначають експерти, у Павла – чудове відчуття світла. Він знає, як зробити картинку не лише красивою, а глибокою та символічною.

fMBhAIo2S3o

– Чого більше в житті для мене – світла чи тіней? – перепитує він. – Світла, мабуть. Але тіні обов’язково потрібні, бо за білою плямою нічого неможливо буде розгледіти.

Нині клієнти самі шукають Павла, щоб замовити у нього фотосесію. Тепер він може більше часу приділити вивченню композиції, вивченню ефектів світла і тіні. Але суть тут навіть не в тому, щоб робити гарні фотографії. Просто фотографія допомагає позбутися почуття ізоляції і відчути себе частиною суспільства.

Фотограф зазначає, що повністю задоволений своїм життям: у нього є улюблена справа і незламна віра.

– Життя – це подарунок, – каже він. – Хоча би для вражень. Чи для смачної їжі. Чи для того, щоб не тільки споживати, а комусь дати щось просто так.

dpfD0UBPN1E

59

  Коментарі Facebook

коментарів

  Коментарі Vk.com

Залишити коментар

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Схожі матеріали
Інші публікації автора
Ми в соціальних мережах
М’ясокомбінат