/ /Колись це приміщення було майстернею багатьох митців (фото)

27 Квітня 2017, Четвер


Фотофакт
Тернополяни більше не зможуть лазити через «дірку» (фотофакт)

Анонс
«Подорож» Іди Фінк — у Тернополі

Відео
Тернопільські медики вважають вакцинацію необхідною через низький колективний імунітет (відео)

Фотофакт
Біля «6-ого магазину» у Тернополі – пожежа (фото)

Тернопільських студентів вчили шукати першу роботу… мультфільмом

Відео
На Тернопіллі у суботу чиститимуть і підмітатимуть (відео)

До уваги тернополян: з травня змінюється прожитковий мінімум

Фоторепортаж
Найстаріше місто Тернопільщини 90 років має те саме, що у Римі стоїть вже майже 800 літ (фоторепортаж)

Відео
Понад 180 шкіл на Тернопіллі мають шанс «померти» (відео)

Анонс
Вже сьогодні жінок та дівчат Тернопільщини навчать бути успішними

Відео
Понад 30 мільйонів на дороги уже «заробила» Тернопільська митниця (відео)

Хто на Тернопільщині найбільше забруднює навколишнє середовище?

Фотофакт
Тернопільські  мажори думають, що їм все можна (фотофакт)

Це цікаво
27 квітня в історії Тернопільщини

26 Квітня 2017, Середа


Погода
Якщо тепло 27 квітня – у перших числах травня похолодає

«Добре» стане ще 6 громадам на Тернопільщині

Анонс
Які зміни чекають лікарів Тернопільщини?

Сто кавових стіків і «до кави» викрала тернополянка у одному з магазинів

Відео
Тернополяни зекономили понад півтора мільярда гривень (відео)

Відео
Освітянські проблеми треба негайно вирішувати не лише на Тернопіллі – Павло Хобзей (відео)

Тернопіль має на кого рівнятися

Тернопільський «Красунчик дня»

«Делай грязь!» – невже російськомовні вандали задумали занапастити Тернопіль? (фото)

Відео
Тернополяни пам’ятають Чорнобильську трагедію (відео)

Апеляційний суд Тернопільщини відтепер з головою

Комунальники Тернополя ледь не заплямували репутацію оператора

Фоторепортаж
Тернопільщина згадує страшну трагедію (фоторепортаж)

У Тернопільській області тривають роботи з поточного середнього ремонту автомобільних доріг

Що робитимуть завтра у Тернополі студенти і молоді вчені України та Польщі?

У Тернополі велосипедист збив людину

Сміттєві «каравани» зі Львова на Тернопільщину везуть… тернополяни

Мешканці Чорткова вшанували пам’ять загиблих у Чорнобильській катастрофі

Онкологія не вирок, – вважає психолог з Тернополя Марина Орап

Відео
У Тернополі чоловік на очах у відвідувачів торгового центру викрав з банкомату майже півмільйона гривень (відео)

Агро-новини 26 квітня

Відео
Як розміновували парк у Тернополі (відео)

Тернопільський «вар’ят» або той, хто жартує зі смаком – Сергій Притула

Бережанки переконались, що служба у Національній поліції – це і жіноча справа

Скорочення населення на Тернопільщині стає тенденцією

Тернополяни можуть безкоштовно вивчити англійську за системою знавця семи мов

Анонс
Пісні на вірші Тараса Шевченка, Григорія Сковороди, Ліни Костенко, Сергія Лазо презентують у Тернополі Діля & Орест Криса

Фоторепортаж
Старі тернопільські фронтони (фоторепортаж)

Відео
Смертельні місця у Тернополі (відео)

Жити по-новому: за вантажні перевезення тернополяни платитимуть дорожче

Фоторепортаж
У центрі Тернополя вимірювали тиск та дарували квіти (фото)

На Тернопільщині повішалися троє людей

Відео
Борці з Тернопільщини – призери міжнародного турніру (відео)

Тернополяни будуть менше пити?

Відео
У Тернополі знову порушили закон (відео)

У Тернополі можлива поява одразу трьох нових консульств

В серці Карпат тернополянки перемогли, розписуючи писанки (фото)

Анонс
Завтра – останній чвертьфінал музичного конкурсу «Koza Music Battle»

Колись це приміщення було майстернею багатьох митців (фото)

— Кожна творча майстерня має свій енергетичний вимір. У ній художник проводить половину, а, може, навіть все своє творче життя. Принаймні, так воно відбувається в мене, — каже тернопільський митець Володимир Чорнобай.

І ми прямуємо до його робітні вулицею Князя Острозького. Пан Володимир розповідає, що колись на ній було з десять майстерень. Тепер їх значно менше. Володимир Чорнобай — серед творчих «старожилів» вулиці, повідомляє Погляд.

Минувши кілька брам, опиняємося біля будинку № 30. У подвір’ї тихо та спокійно. Тут є садочок, а просто перед дверима майстерні — горіх. У цьому будинку творчу резиденцію Володимир Чорнобай отримав у середині вісімдесятих. Цікава деталь — тоді це була вулиця Миколи Островського, а будинок мав сорок восьмий номер. Спершу пан Володимир займав майстерню в підвалі посеред будинку.

— Колись це приміщення було майстернею багатьох митців. Зокрема, Дмитра Стецька, Григорія Миколишина, Дмитра Вонсіка, Сашка Мудрака, і, певне, ще багато кого, кого я не знаю чи не пам’ятаю. Вісімдесяті були часом становлення багатьох молодих митців Тернополя, чимало приїхали, закінчивши навчання у Львові. Сказати, що тоді було аж таке жваве творче життя не можна, але порівняно з нинішнім воно було бурхливішим. Зокрема, вирувало воно тут. Найцікавіше в тій робітні були вхідні двері — настільки низькі, що всі, хто заходив, мали нагинатися. І так було, ніби всі мені кланялися (сміється — А. З.). А коли заходили світлої пам’яті Ігор Герета та Венедикт Лавренюк — чоловіки кремезні, то мусили мало не навпіл згинатися. В робітні гостювали багато художників — тернопільських та з інших міст. Особливо активною «міграція» з майстерні в майстерню була під час свят, днів народжень, авансів та зарплат. Крім майстерень, були й інші місця розпивань кави, до кави і після кави. Час від часу вони теж мінялися — то ходили, як казали, «до Юзека» над ставом, то в офіцерську столову, то в ресторан за горбатим мостом, то в «Затишок»…

Були й ще одні «відвідувачі» майстерні — час від часу там  з’являлися миші та щурі, з якими я постійно боровся. Найгірше було зі щуром, який робив багато шкоди: гриз книги та папери, «їв» фарби та клей — йому смакувало майже все. Спочатку терпів, а коли той заліз у слоїк із аличовим варенням, мій терпець луснув і почалася війна. Ніяк не міг прикормити його труткою. Деколи уявляв, як той щур від отруйного корму виріс до велетенських розмірів і чекає мене під дверима, щоби напасти. Ми вели справжню боротьбу. Через деякий час по запаху зрозумів, що переміг я…

Відтоді як у дев’яностих Володимир Чорнобай переїхав у іншу майстерню в тому ж будинку, де працює й нині, велика боротьба з гризунами проводиться набагато рідше.

Ми ще стоїмо на ганку, я розглядаюся, а пан Володимир, показуючи на сусідній новий будинок, розповідає, як на початку дев’яностих тут стояв старий дім.

— Казали, що він був у аварійному стані, то людей помалу відселяли. З останніх, хто лишився, була стара баба, яка гнала самогон. Якось щось в неї загорілося, пішов дим, прибігли люди, приїхали пожежники, стали гасити. І тут згадали про неї. Встигли витягнути. Вона собі сиділа спокійно на ліжку. Пожежу загасили, але будинок уже згорів, потім його розібрали і  побудували новий. А ще збоку був дім художника Стаха Ковальчука, де він жив із великою родиною, звідти потім переїхав ближче до центру, за «бурячком».

Заходимо в майстерню — тут сутінь, пан Володимир вмикає світло, і стає видно, що стіни майже всуціль заклеєні колажами, вирізками, світлинами, стоять полиці напхом-напхані книжками та альбомами. В картонних ящиках каталоги художників.

— Після ремонту тут були чисті стіни. Але так тривало не довго. Коли обживаєш місце, все завішується фотографіями, вирізками, колажами… І роботами теж. Де ще тримати? Раніше їх купували музеї, установи, колекціонери, звичайні тернополяни. Нині музеї взагалі не купують твори. Хіба подаруєш. Музеї, може, й не винні, що так склалося, але вони й не стараються щось змінити. Через те майстерні й перетворюються на зібрання вибраних творів.

Зокрема тут — вітражі, графіка-шовкодруки та, ясна річ, багато матеріалів для роботи.

— Нині робітня більше нагадує склад робіт і матеріалів, — ніби вгадує думки пан Володимир. — Оце недавно знайшов запаси казеїно-олійної темпери ще з вісімдесятих. Тепер її не виготовляють, а саме вона найбільше підходить для малювання на склі — добре тримається, не лущиться, зберігає яскравий колір. Уже тривалий час не малював на склі власне через те, що не було цієї фарби. А тепер, може, знову почну. Тим більше, що взимку мені найкраще працюється — легко зосередитися і добре думається. Бо літню спеку важко пережити, хоча день тоді довший, а від природного освітлення очі не так змучуються.

Живописом на склі Володимир Чорнобай почав займатися з 1988 року. Він бере до рук одну з робіт, і на питання, чому йому подобається працювати над малюнками на склі, розповідає:

— Скло для світла є водночас перешкодою і провідником або мостом, яким переміщає його з одного простору в інший. Живопис по склу пов’язаний з горами, бо розповсюджений саме в гірських районах. Такі роботи «сидять» глибоко в гуцульській хаті. Мені здається, вони були своєрідною заміною вікна — давали світло. Крім того, це в простій формі повторення вітража, цебто така робота продовжує простір. До речі, крім України, малюнки на склі популярні в Польщі, Словаччині, Чехії, Південній Німеччині, Австрії — у власне гірських місцевостях. В основному на склі зображували релігійні сюжети, які творили в просторі домашній іконостас.

Малюючи на склі, співрозмовник розробляв різноманітні теми, зрештою вони завершилися кількома серіями, одна з них — «Пікуй-Красія». Пікуй — найвища гора Львівщини. Вона вразила художника не так своїм виглядом, скільки обширом фольклору, котрий із нею пов’язаний. Так постала серія робіт на склі. А пізніше потрапив на Красію — гору що в Закарпатті. Постала концепція — Пікуй як втілення чоловічого начала, а Красія — жіночого.

— Гори — охоронці вічності. Недарма ж у багатьох народів вони  уособлюють велич, безсмертя, стійкість. Достатньо згадати хоча б Арарат, Казбек, Фудзіяму… Таким українським символом, вважаю, є Пікуй. Образи гір творять велично-епічний образ Вітчизни, втілюють поняття національної автентичності та героїки.

Розглядаю роботи Володимира Чорнобая, п’ємо чай та спілкуємося про творчість. Але то вже тема окремого матеріалу.

Анна Золотнюк

49

  Коментарі Facebook

коментарів

  Коментарі Vk.com

Залишити коментар

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Схожі матеріали
Інші публікації автора
Ми в соціальних мережах


М’ясокомбінат