/ /Юрій Матевощук: «14 пісень – стільки триває дорога до Тернополя»

22 Серпня 2019, Четвер


Байковецька громада підписала Декларацію наміру щодо співпраці з муніципалітетом Ельва (фото)

У Лановецькій ОТГ відбулася акція «Впливай на бюджет своєї громади» (фото)

У Підволочиській ОТГ затверджено стратегію сталого розвитку до 2025 року

21 Серпня 2019, Середа


Анонс
Головною подією святкування 110-ї річниці місцевого футболу буде фінал кубка Тернопільської області

Погода
Матвій негоду підпускає

Чи відповідає нормам джерельна вода, яку тернополяни набирають неподалік міста

Відео
Тернополяни ставляться до вакцинації з довірою (відео)

Фотофакт
Тернопіль має на кого рівнятися (фотофакт)

Фотофакт
Тернопільський «Красунчик дня»

Навколо тернопільського кола (фото)

Фоторепортаж
Іноземці із 14 країн погодилися приїхати до Тернополя, бо в інших містах України такого немає 

Прикордонники затримали тернополянина, який хотів вивезти за кордон старовинні монети (фото)

Заклали плантацію екзотичних горіхів (Агроновини)

Це цікаво
Тернополянка розповіла, скільки коштує оформитись працівником круїзного лайнера

Відео
У Кременці вперше відбулося одруження на висоті 105 метрів (відео)

Фотофакт
У Тернополі частково перекрили вулицю Коновальця (фотофакт)

Кращі науковці Тернополя отримали по 20 тисяч гривень (фото)

У Тернополі поліцейський через посередника хотів отримати хабар від порушника

Відео
Половина кращих випускників залишаються у Тернополі (фото, відео)

На Тернопільщині у службовому кабінеті на хабарі затримали сільського голову (фото)

Нарешті з’явилося те, що допоможе знайти жителям Тернопільщини роботу в агросекторі

На Тернопільщині у ДТП загинув водій воза, неповнолітній хлопець у лікарні з травмами (фото)

Відео
Сесію Тернопільської міськради розпочали із нагородження кращих учнів (фото, відео)

Жителю Тернопільщини, який побив поліцейського, обрали покарання

Фотофакт
У Бережанах водіям начхати на правила дорожнього руху (фотофакт)

Анонс
Тернопіль: почесні і талановиті отримають свої премії вчасно

Це цікаво
21 серпня в історії Тернопільщини

У Лановецькій ОТГ відкрили оновлене терапевтичне відділення (фото)

Копичинці готуються до державних свят (фото)

На Тернопільщині«Олімпійське літо» завітало у «Лісову пісню»

20 Серпня 2019, Вівторок


Буде створено художній фільм про малярську школу Михайла Бойчука – відомого митця з Теребовлянщини

Погода
Який Мирон – такий і січень

Тільки одна школа з Тернополя потрапила в сотню кращих

У Білій під Тернополем без скандалів ніяк не можуть обійтися (відео, фото)

Відео
У тернопільському магазині залишений без нагляду телефон опинився в чужих руках (відео)

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Як тернополянам довести державі, що твоя мама – це дійсно твоя мама

На Тернопільщині почастішали випадки гострих кишкових інфекцій

Четверо сакральних дверей Тернопільщини (фото)

Вирощування солодкої кукурудзи приносить до $5 тисяч/га (Агроновини)

Відео Фоторепортаж
У Львові є «справжня Мекка» для любителів кави (фоторепортаж, відео)

Фоторепортаж
У Тернополі облаштовують нові сходи біля фонтану «Сльози Гронського» (фоторепортаж)

Під час пожежі у селі на Тернопільщині травмувався 14-річний хлопець

У центрі Тернополя – дві аварії за два дні (фото)

У Тернополі очікують на бум святкових подій (фото)

Фоторепортаж
Чотири металеві дещиці з Нового світу (фоторепортаж)

На Тернопільщині оголосили надзвичайну пожежну небезпеку

Тернопільським учням пропонують 1 вересня замість квітів подарувати життя

На Тернопільщині хлопець побив знайомого та викрав у нього автомобіль

У Тернополі із багатоповерхівки евакуйовували жителів через пожежу

Чим особливий пам’ятник батькові Соломії Крушельницької? (фото)

Тернополянка розповіла про свій перший гірський трейл (фото)

Юрій Матевощук: «14 пісень – стільки триває дорога до Тернополя»

Нині про знакові, улюблені та просто прикметні місця розмовляю з поетом Юрієм Матевощуком. Власне, народився співрозмовник у Ланівцях, проте як каже сам Юрій: «Мені здається, Тернопіль мене прийняв, бо мені тут комфортно. Місто зробило мене таким, яким я є нині. Мабуть, у Києві я став би спортивним коментатором або бомжем», повідомляє Погляд.

– Звідки для тебе розпочався Тернопіль?

– З футбольного стадіону за «Орнавою». У сьомому чи восьмому класі з командою Лановецької дитячо-юнацької спортивної школи приїхали туди грати проти команди Тернопільської ДЮСШ.

В дитинстві я більше їздив до Львова, бо там жив дід і його родичі. Тернопіль дуже довго був мені нецікавий. Це вже потім я зненавидів усі великі міста і полюбив провінційний Тернопіль.(Провінційний – не в сенсі маргінальний, а тому, що затишний та негаласливий, зі своїм ритмом та укладом життя). Але після школи я мріяв про «Острозьку академію» або про навчання у Львові, та батьки все зробили, щоби мене переконати, що ліпше в Тернополі. Спочатку був сильно ображений. Від образи врятувала Літстудія 87.

У студентські часи було дві головні локації — квартира на Карпенка, 13 та «Єліся». І всі шляхи, котрі пов’язували їх – гідропарк, дорога до Центру. Дуже любив дорогу від універу додому — щось в ній було навіть трохи містичне. Йдучи, часто писав віршики. Запам’яталося, як під час першого обговорення моїх текстів на зібранні Літстудії 87, мені сказали, що вони гівно, і, щоби довести, що можу краще, поки йшов додому, написав три вірші. Це вже потім я став координатором студії.

З літстудією ми часто збиралися на «Єлісях». Це така Мекка для молоді, культурної зокрема. Часто проводили там читання, просто відпочивали. Вже потім зрозумів, що цей маршрут — «Єліся», «Дружба», стадіон – склався дуже логічно. Часто ходив до Центру через парк, бо люблю ходити пішки. Тернопіль малий і тут в кайф ходити пішки.

– Які нині актуальні улюблені місця?

– Дуже люблю вулицю Валову, бо тут лишилася історична архітектура. Ця бруківка мені дуже дорога. А ще тут таки є специфічний мистецький дух, хоча останнім часом тут стало трохи схоже на базар. Подобається, коли старші дядьки грають шахи. Але, коли їхній час мине, сумніваюся, що моє покоління сяде на Валовій грати шахи. Так добре сталося, що книгарня «Є» стала пунктом, де проводжу багато часу та працюю.

Інше місце, котре для мене знакове, — біля «Оріону», де я постійно «пиняю» машини, щоби доїхати до Ланівців. Власне, важливе не так місце, а те, що воно майже завжди стає початком   пригод та історій. Постійно зустрічаю в дорозі різних персонажів. Під час останньої в часі поїздки водій всю дорогу слухав шансон. 14 пісень – стільки триває дорога з Ланівців до Тернополя. Я їхав і думав, що мені соромно за моє місто, і що правильно кажуть, що в Ланівцях одні москалі. Але, коли розговорився з водієм, виявилося, що він тернопільський…

– З чим тобі асоціюється місто?

– Із запахом книжок. З дитинства любив читати. Запах книжок і газет був найкращим. Так сталося, що нині маю справу з книжками, хоча й ніколи не міряв про це: ні про те, що працюватиму у видавництві, ні про те, що буду письменником — хотів бути спортивним коментатором. Коли почав жити в Тернополі, ходив книгарнями, як психопат, вишукуючи, що почитати. Бо тут можна було купити книжки сучасних письменників, які в Ланівцях дістати було нереально. Я порпався на полицях, іноді знаходячи видання, котрі ніхто не купував, приміром збірку поезій Анрі Мішо.

Книжки дуже різні — і оформленням, і папером, і звісно, тим, що всередині. Тому ніколи не зраджу друкованій книжці з електронною. Вдома облаштував собі великий стелаж. І так, як  перегортають альбоми, згадуючи, що було, — я гортаю книжки. І майже кожна викликає спогади. Приміром, збірка каталонської  поезії, видана «Кроком». Беру її та пригадую, як з тими поетами знайомилися, відпочивали та виступали.

Зрештою, Тернопіль заслуговує на асоціацію з книжками, бо в нас є кілька досить потужних видавництв.

– А де любиш читати?

— Дуже люблю читати в людних місцях: біля пам’ятника Іванові Франку, на залізничному вокзалі, на Театральній площі. Це гарний спосіб провести час. Якось біля готелю «Тернопіль» за дві годинки прочитав Ейвінда Юнсона «Ще раз, капітане». На свіжому повітрі легше читається, тільки треба вимкнути зовнішній шум та перестати реагувати на людей. Зрештою, це ще одна складова, що робить Тернопіль містом, де мені комфортно та класно.

Окремий вид читання — в транспорті. Кажуть, що так читати не можливо, але то не зовсім так, бо тебе ж трясе з книжкою, отже все нормально виходить. Принаймні, я навчився читати в маршрутках. Народ на мене дивитися з інтересом, особливо та його частина, котра книжку востаннє в школі чи універі бачила. У багатьох вираз обличчя, ніби вони збираються запитати: «Що придурок?». Певною мірою це така-собі провокація. Але так здебільшого дивляться в маршрутках.

У тролейбусах — інша атмосфера. Тут публіка набагато строкатіша та більш інтелігентна певною мірою. Тому до читання ставляться по-іншому. Тернопільські тролейбуси та їхні пасажири, контролери, водії — це взагалі окрема тема.

— Які книжки про Тернопіль тебе зачепили?

— Найкращі — «Пацики» та «Місто уповільненої дії» Анатолія Дністрового. Крім того, вірші про місто зі збірки Василя Махна «Ровер». Це поезія про місто, якого я не знаю — вісімдесятих-дев’яностих, крім того, воно постає, як живе, його можна пронюхати та почути.

Записала Анна Золотнюк.

 

115

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора