Журналістка Ольга Зайчук завжди вирізнялася через тонкий смак щодо аксесуарів і підбору кольорів у одязі. Вона експериментує з відтінками. Проте не любить чорного і білого як в житті, так і в одязі. Нині Ольга живе у Рівному. Там її сім’я і нові друзі. Сайту ПРО Те розповіла про своє захоплення поєднувати кольори, повідомляє Про.те.

– Це прийшло якось несподівано. – каже Ольга. – Пам’ятаю день, коли в Тернополі йшла за дівчиною від центру до самого «Збруча» як кіт на валеріанку, витріщаючись на її рожеві шльопанці. Надворі був 2002 рік і кольори щойно почали буяти в одязі та взутті. До того, пригадую, взуття в більшості було чорне та коричневе, ну ще може, біле… А тут – рожева пастель… Згадала куди я іду, коли та дівчина таки зайшла до приміщення «Збруча». Після того щось рожеве собі купила.

– Відколи почала цікавитися ретельним підбором кольорів в одязі?

– Ретельний підбір – то не про мене. Завжди вибираю і вдягаю те, що до душі припаде. Спонтанно. Вибираю речі з першого погляду і зазвичай не змінюю своєї думки. Звісно, з досвідом і віком навчилася думати наперед, де сьогодні буду і тоді вбираюся так, щоб виглядати доречно. Але якщо захочеться вдягнути карколомні підбори і, припустимо, пальто, то кину в авто балетки і курточку й тоді буду застрахована на всі випадки життя.

– Які для себе відкрила непоєднувані кольори, відтінки? Коли це було і як?

– Непоєднуваних немає. Просто хтось якийсь одяг вміє «носити» а хтось – ні. На комусь сірий гольфик і джинси матимуть розкішне поєднання, а когось – зробить мишкою. Хтось у кольоровому та квітчастому  буде Кармен, а хтось – циганкою з вокзалу.

– Найгарніші – кольори природи. Недавно з’ясували з дітьми, що фіолетовий із зеленим – то колір вишуканої квітки. Саме тому ж так гарно поєднується червоний із зеленим, жовтий також із зеленим, синій з білим (паморозь на ягодах) та інші. Недавно з’ясувала для себе, що передбачаю модні кольорові тенденції. Як? Не знаю. Просто в якийсь момент дуже хочеться певного кольору. Купую тоді блокнотик, ручку, чохол на телефон такого кольору, якщо пощастить – то обновку.  І вже потім бачу його на подіумах. Був час, коли заплющувала очі перед сном і кольори просто приходили у вигляді спіралей, зірок, картин… Треба було вставати і малювати. Але не впевнена, що змогла б так вдало намішати палітру.

 – Чого слід уникати, підбираючи тони в гардеробі? Які люди допускають помилки – чоловіки і  жінки?

– Як на мене, то найбільший «гріх» вбирати речі здавалось би поєднуваних кольорів, та непоєднуваних відтінків. До прикладу, коричнева куртка і червона сукня «заграють», якщо будуть використані саме ТІ відтінки, припустимо, шоколадного і марсали, чи глибоко коричневого і теракоти. Але не шоколаду і рудого.

– Що про людину може сказати колір її одягу?

– Чорний носять депресивно налаштовані люди. А ще педанти – на цьому кольорі видно усі огріхи, то ж і самовпевнені. Те саме стосується і білого. Не люблю чорного й білого ні в одязі, ні в житті. Хоча, то хороші базові кольори. Ще також зауважувала, що червоний – вдягають люди з претензією до життя та інших особистостей. Поєднувати ж пастелі – вміють витончені, творчі натури. Також колись було таке, що «вчепилася» до зеленого, хоча до того не дуже полюбляла цей колір – і життя мало крутий поворот. Чи то передбачення, чи причина-наслідок – важко сказати…

– Все-таки радісні, легкі люди обирають яскраве чи ж, світле. А чваньки вибирають або контрасти, або темні кольори.

– Які твої улюблені відтінки на собі? Чому саме ці? А на інших людях що подобається?

– Люблю півтони. Вчуся з ними обходитися. Не тупо синій, а аквамарин, не зелений – а оливковий. Дуже люблю поєднання синього і жовтого у всіх інтерпретаціях: блакитний-лимонний, фіолетовий-жовтогарячий, помаранчевий і колір грозової хмари. Колись, пригадую, улюблене поєднання було рожевого і сірого. Зараз би сірий з лимонним поєднала.

– А може колір змінити душевний стан? Як впливає на настрій?

– Якщо на душі камінь – вдягаю темне, але чіпляю брошку чи яскравий шарф або перстень – щоб за щось зачепилося око. І вже до пів дня «попускає». Часом просто хочеться подивитися на картину чи на щось в природі. Дуже люблю, як після зими зацвітає ріпак – їдеш мокрою, брудною дорогою – і тут, фонтан кольорів. Краще природи ще ніхто не вигадав.

– Давно мрію про магазин з одягом. Навіть колись снилося, що оформляю вітрину. Мрія на те і мрія, щоб до неї йти. Може якби отримала бажане, то ця здатність так бачити вже б не була настільки цікавою.

– Подруги і рідні радяться з тобою у підборі одягу? Що їм кажеш?

– Подруги люблять кликати мене з собою до крамниць, бо безпомилково вгадую з розміром та з тим, що їм пасуватиме. А домашні не вийдуть з дому, щоб не запитати, який мають вигляд. Також можу купити рідним щось «на око». Практично ніколи не помиляюся.