Борщівський театр збирає аншлаги

16807615_670869079761706_5351969287757916600_n

У Тернополі тиждень аматорського театрального мистецтва, присвяченого 130-річчю від дня народження режисера, актора, драматурга та першого керівника «Тернопільських театральних вечорів» Леся Курбаса, 26 лютого відкрила вистава народного аматорського театру Борщівського районного будинку культури «У неділю рано зілля копала…».

Вибір борщівського режисера-постановника Михайла Бегуша, який очолює театр уже 10 років, зупинився на праці відомого українського драматурга, художнього керівника Чернівецького облдрамтеатру середини ХХ століття Василя Василька – драмі за повістю Ольги Кобилянської. Перед тим прем’єра вистави відбулася 19 лютого у Борщеві, повідомляє Номер один.

Пан Михайло тепло відгукується про акторів їхнього гурту, яких у виставі було задіяно 17 чоловік. Адміністратором вистави виступав заслужений працівник культури Василь Гусак. Режисер розповів, що у його постановці всі герої – головні, проте все-таки слід назвати деяких із них. Це молоді артисти РБК Юлія Сушко, яка зіграла Мавру, Людмила Коновальчук у ролі Тетяни-Туркині, Максим Ванджура у ролі Гриця, Інна Ониськів у ролі гуцулки Настки.

Відразу необхідно сказати, що драма у новій постановці борщівчан мала аншлаг. Дорослі й діти ніби перенеслися у далеке минуле. Переживали за долю героїв до сліз, і тоді в залі стояла тиша, яку порушували лише слова акторів під звуки чарівної музики та різнобарвних світлових ефектів. І хоч актори були аматорами, та цього ніхто й не помітив, не відчув, вони грали надзвичайно професійно, кожен з них повністю увійшов в образ свого героя, природньо та впевнено з масою емоцій відтворюючи його. А декорації, що змінювались у кожній дії, та реалістичні костюми персонажів переносили глядача у побут й етнос минулих часів гуцулів та циган.

Розповідаючи коротко про сюжет драми, Михайло Бегуш мовив: «Ми намагалися в достовірній формі показати глядачам образи гуцулів та циган у ті далекі часи, а Ольга Кобилянська відтворила та передала нам багато їх звичаїв, мову, приказки тощо. Наприклад, подружня зрада у циган каралася смертю і саме це зробила баронова дружина з одним молодим та багатим угорцем. На територію Угорщини цигани перейшли тоді через перевал Карпат у пошуках кращого життя. Та не склалося у них, Мавра зі своїм позашлюбним сином Грицем втратила зв’язок на всі 20 років, батька її Андронаті зіграв я, він був таким собі авторитетним циганським скрипалем. Пізніше той Гриць загинув, бо закохався відразу в двох дівчат –Тетяну-Туркиню та гуцулку Настку. Перша з них його отруїла, а отруту навчила її мимоволі робити матір Гриця – Мавра. Тому й вистава так називається – «У неділю рано зілля копала…». Якщо продовжити, то далі було так: «…а в понеділок полоскала, у вівторок варила, в середу напоїла». Від свого вчинку Тетяна збожеволіла, повторюючи далі: «…а він заснув, а в неділю весілля з Насткою…», та й утопилася в річці. На фоні цих подій батько Андронаті таки знайшов свою доньку Мавру за 20 літ, але та йому докоряла: «От що ти наробив, хотів, щоб Гриць зазнав кращої долі, ніж у циган, а вийшло…» У відповідь Андронаті додав: «Ще не склалася та казка тисячолітня, ще не прийшов той час, щоб циган між людьми за рівних мали…».

За словами режисера, після Тернополя борщівський театр з цією виставою буде гастролювати по селах свого району та районах області.

Вибір читачів за тиждень

Відео