Незабаром тарифи на утримання будинків та прибудинкових територій, які обслуговують приватні підприємства, а також там, де створені об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (далі  ОСББ) можуть зрости.

Підстав для цього більш ніж достатньо, запевняють керівники і підприємств, і об’єднань. Серед основних – зростання мінімальної заробітної плати та ріст цін на електроенергію, пише «Номер один».

Більшість працівників – на «мінімалці»

Реалії свідчать, що зростання мінімальної заробітної плати наразі не позначилося позитивно на рівні життя населення. Більше того, ряд товарів та послуг подорожчали. В основному через підвищення тієї ж заробітної плати як однієї зі складових витрат. Ударом для комунальної галузі стало також і суттєве подорожчання електроенергії, яка є однією з основних складових тарифу послуги з утримання будинків та споруд, і включає в себе освітлення сходових кліток, підвалів та електропостачання ліфтів.

Нагадаємо, що дворічний графік підвищення тарифів на електроенергію для населення комісія затвердила ще в лютому 2015 року. В діючому тарифі закладена вартість електроенергії 0,63 гривні за кіловат. Натомість із 1 січня 2017 року вона становить 1,43 гривні, з 1 березня 2017 року зросла до 1,68 грн./кВт.

– На ці два аспекти неможливо вплинути на регіональному рівні, – пояснює директор ПП «Тернопіль Комсервіс» Юрій Вересюк. – При попередньому розрахунку тарифу закладено заробітну плату в розмірі 1378 грн. Протягом 2015-2016 років вона зросла до 1450 грн. У грудні 2016року – до 1600 грн., а в січні 2017 року – до 3200 грн.

40% структури тарифу становить прибирання прибудинкової території. Якщо раніше зарплата прибиральниці становила 1450 грн., то зараз – 3200 грн. Виходить, вартість прибирання треба підвищити удвічі,  і вона становитиме вже не 40 коп., а 80.

З іншого боку, не може кваліфікований та некваліфікований працівники мати однакову заробітну плату. Чи буде працювати професійний слюсар-сантехнік або електрик на ту саму мінімальну зарплату, що й двірник? Ні. Тому фахівці просто звільняються і їдуть за кордон, де їхня робота цінується значно дорожче.

І справді, вже зараз обслуговуючі організації відчувають дефіцит кадрів. Це пов’язано з низьким рівнем оплати праці і з відсутністю кадрів виробничих спеціальностей.

– Другий аспект – зростання витрат на енергоносії, – продовжує Юрій Вересюк. –Вартість електроенергії також зросла майже утричі.

Виходячи з ініціативи уряду, двірникам уже в січні мали підвищити заробітну плату майже вдвічі. Оскільки за січень підприємства вже оплачуватимуть працю своїх робітників за новими ставками, а тарифи ще не зросли, то різниця відобразиться збитковістю на обслуговуючих підприємствах. Обслуговуючі організації не бачать іншого шляху, як підвищити тариф. Інакше вони залізуть у борги, якість послуг знизиться, а від частини робіт взагалі доведеться відмовитись. Керівники підприємств кажуть, що підвищення зарплати торкнеться не всіх, а тільки тих, хто отримував мінімальну.

– Підвищення заробітної плати більшою мірою стосується двірників та окремої категорії працівників ремонтних професій. Не відбудеться підняття заробітної плати в адміністративного персоналу, – зазначає директор ПП “Східний масив” Михайло Дереворіз.

ОСББ вичерпують резерви

Не краща ситуація і в об’єднаннях співвласників багатоквартирних будинків. Там також говорять про підвищення тарифу. Кажуть, зробити це слід було ще з початку року. І хоча ОСББ в змозі самостійно затверджувати для себе розмір внесків, та є один стримуючий фактор, який поки що не дозволяє підвищити тариф.

– У Тернополі налічується 452 ОСББ, що становить майже 35% від загального фонду міста, – каже керівник громадської спілки «Рада голів ОСББ» Сергій Лупак. –  Об’єднання співвласників негативно відреагували на підвищення зарплати. Зараз кошти беруть із резервних фондів, так званих запасів, які накопичились упродовж попередніх років. Ці кошти планували вкладати в будинки. А зараз їх витрачають на заробітну плату.

Представники ОСББ у будь-який момент на загальних зборах можуть прийняти рішення про підняття заробітної плати керівнику, а також збільшення розміру внесків на утримання будинку. Однак у законі «Про ОСББ» вказано, що відшкодування здійснюється відносно найбільшого тарифу. На даний момент рішенням виконавчого комітету затверджено тариф без податку в розмірі 2,44 грн. (з ліфтом) та 2,03 грн. без ліфта. Якщо ОСББ встановлять тариф, вищий зазначеного, то не отримають відшкодування.

– Якщо ми поставимо тариф 3,5 грн., субсидія все одно відшкодовується з розрахунку 2,44 грн. Нам потрібно, щоби першочергово місто підвищило тариф по приватних підприємствах, які обслуговують житловий фонд міста, тоді автоматично його підвищать і ОСББ, – каже Сергій Лупак. – Рано чи пізно наш резервний фонд закінчиться, і тоді не буде чим виплачувати заробітні плати. А штрафні санкції за затримку дуже високі.

Частина людей працюють неповний робочий день, тож відповідно і не отримують мінімальної заробітної плати, а, скажімо, половину. Попри це голова ОСББ все одно повинен сплатити ЄСВ у повному обсязі – 704 грн. з кожного працюючого.

Крім заробітної плати та енергоносіїв, зростає і вартість послуг, яку ОСББ отримують відповідно до договорів. Так ОСББ уже попередили про зростання тарифу на вивіз сміття, послуги ліфтів, дератизацію.

Керівники підприємств, що обслуговують будинки і споруди та прибудинкові території, вже провели розрахунок коефіцієнта зміни витрат, і в разі затвердження його виконавчим комітетом він становитиме 1,85 грн. Виходить, якщо зараз мешканці, які обслуговуються приватними підприємствами, оплачують 2,57 грн. з ПДВ, то квартплата становитиме близько 4 грн. за квадратний метр без ліфта та 4,5 грн. – з ліфтом. В ОСББ розмір внесків може бути меншим від міського тарифу. Частина об’єднань скористалися  різними програмами з енергозбереження та встановили енергозберігаючі лампочки, утеплили будинки тощо. Зараз за рахунок цього вони можуть трохи зекономити.

Коментар

Вадим Боярський, директор департаменту соціального захисту населення ТОДА

Жеки та ОСББ не належать до підприємств, які виробляють продукцію. Це всього-на-всього спілка власників, які утримують житловий будинок. Тому вплив зростання мінімальної заробітної плати на таких підприємствах великий.

У грудні середня заробітна плата по Тернопільській області становила 4781 грн. ЖЕКи та ОСББ – це підприємства з найнижчим рівнем заробітної плати. Але варто пригадати, що у 2015 році ЄВС було зменшено майже удвічі – з 38% до 22%. З надією, що бізнес легалізує тіньову зайнятість. Однак цього не сталося. В результаті у 2015 році пенсійний фонд недоотримав великий відсоток надходжень.

З іншого боку, ми ж розуміємо, що на ряді підприємств за 1600 грн. (мінімальна зарплата до 1 січня 2017 року – авт.) ніхто не працює, тому вони не відчують змін.

Обов’язкова плата за комунальні послуги для кожної сім’ї розраховується індивідуально. Це може бути як 3%, так і 30%. Тобто, чим багатша сім’я, тим більше вона платить. За послугу у межах норм споживання зростання тарифів на призначення субсидії не впливає: разом зі зростанням тарифу зростає і розмір відшкодування. Наразі в області субсидію отримують 216 тис. домогосподарств, що становить близько 70% населення.