/ /Університет, в якому соромно вчитися погано

17 Серпня 2017, Четвер


Погода
Який Євстигній – такий і грудень

Фотофакт
У Тернополі безхатченки відпочивають «з комфортом» (фотофакт)

Відео Це цікаво
«За» чи «проти»: що думають тернополяни про мирні акції (відео)

Анонс
Свято Християнської Молоді у Тернополі

Тернопільські «Красунчики дня»

Відео
Турецька компанія займається на Тернопільщині збитковим ремонтом дороги (відео)

Попри скандал, депутати у Тернополі зроблять спробу №5

Фоторепортаж
Незломна краса давніх тернопільських дверей (фото)

На головній площі міста вшановували пам’ять Андрія Козюбчика (фото)

Фотофакт
В Тернополі вантажівка ледь не спричинила вибух автозаправки (фото)

Ягідна галузь демонструє швидке зростання (Агро-новини)

Тернополянам готують багато сюрпризів

Відео Фоторепортаж
У Тернополі під час автопробігу закликали «Вибрати життя» (фото, відео)

Тернополянин може потрапити за ґрати на 3 роки (фото)

Відео
Долю скандального тернопільського стадіону нарешті вирішили (відео)

Дитину тернополянки побили просто на вулиці

Тернопільським водіям нагадують про заборону руху в напрямку «Берегині»

На Тернопільщині – пожежа (фото)

У Тернополі розширили обсяг підготовки деяких професій

«Патріотичний внесок»: жителі Тернопільщини уже віддали понад 100 мільйонів

Фотофакт
На Тернопільщині водії стали свідками автопригоди (фото)

Уже відомо, хто очолить патрульну поліцію у Тернополі

Це цікаво
17 серпня в історії Тернопільщини

16 Серпня 2017, Середа


Погода
Яка Явдоха – такий листопад

Фотофакт
Що ж придбали за кошти, виручені з концерту британського рок-хору у Тернополі?

На Тернопільщині рятувальники визволяли шершнів (фото)

Бюджет Тернополя використають по-іншому

Тернопільська «Красуня дня»

Петро Якимчук: «Зросла мінімальна зарплата, тому тернополяни платитимуть більше»

Відео
Уже незабаром буде відомо, кому ж пощастило стати новими патрульними

Фоторепортаж
Непримітні старожили (фото)

Відео
Тернополян попереджають про небезпеку (відео)

Відео Це цікаво
Хто має заходити першим в ліфт, розповіли тернополяни (відео)

Фотофакт
У центрі Тернополя усувають наслідки проїзду вантажівок (фотофакт)

Стартував сезон закупівлі яблук для переробки (Агро-новини)

У Тернополі на Гайовій була пожежа, як виявилося – не випадково

Відео
Тернополяни релаксують під нову пісню Аркадія Войтюка (Відео)

У Тернополі новий скандал?

На Тернопільщині вулицями розгулюють зграї бездомних собак (фото)

Щоб не поцілувати двері: графік роботи тернопільських податківців у свята

Вистоювати черги за карткою тернополянина немає потреби

Фоторепортаж
Скажи мені, який твій номер, і я скажу… (фото)

Відео
Таємничий Тернопіль: археологи дізналися правду (відео)

Як на Тернопільщині вигадали «продуктову» оборудку на мільйон (фото)

Фотофакт
Деякі тернополяни «попали» на гроші (фото)

Це цікаво
16 серпня в історії Тернопільщини

15 Серпня 2017, Вівторок


Погода
Який вихровій, такий і жовтень

Фотофакт
Водіям крутих джипів у Тернополі плювати на дорожні знаки

Юні тернопільські волонтери стали справжніми археологами (фото)

Тернопільські реалії: неповнолітній скоїв ДТП, втік з місця події і… повернувся (фото)

Тернопільська «Красуня дня»

Суд по «Клименкових дорогах» тягнеться до сьогодні (фото)

Університет, в якому соромно вчитися погано

Про знаний в Україні та за кодоном виш, його становлення і створення тут потужного науково-навчального комплексу, зрештою, про все те, чим сьогодні живе цей вищий навчальний заклад – у розмові із ректором Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя доктором технічних наук, професором, заслуженим діячем науки і техніки України Петром Володимировичем Яснієм.

– Пане Петре, майже шість десятків років тому у Тернополі, цьому західноукраїнському місті, яке ще відбудовувалось після руйнівної війни, з’явився новий навчальний підрозділ. Чим це було зумовлено?

– Скажу, що історія нашого університету нерозривно пов’язана з історією Тернополя. З 60-х років минулого століття розвиток міста відбувався за рахунок будівництва значної кількості підприємств, у тому числі  промислових гігантів – Тернопільського комбайнового заводу, ВО «Ватра», згодом – заводів «Сатурн» і «Оріон». Ось ці та десятки менших підприємств й потребували кваліфікованих інженерних кадрів. А найближчим технічним вишем тоді була Львівська політехніка. Тому й на базі Львівського політехнічного інституту восени 1960 року для забезпечення цієї потреби було організовано Тернопільський загальнотехнічний факультет з вечірньою та заочною формами навчання.

– Тобто, головна мета такого кроку – дати можливість досвідченим практикам без відриву від виробництва здобувати вищу освіту?

– Саме так, але водночас, відкриття факультету стало поштовхом до того, що Тернопіль почав стрімко наповнюватися молодими людьми, студентами. У той час зі Львова приїхали перші дванадцять викладачів на чолі з деканом факультету канд. тех. наук, доцентом Столярчуком В.П. А факультет діяв тоді в центрі міста, у будівлі колишньої жіночої гімназії імені Адама Міцкевича. Пізніше навколо цієї будівлі виросли нові сучасні корпуси.

– По суті, загальнотехнічний факультет Львівського політехнічного інституту став у 60-ті роки центром підготовки інженерних кадрів на теренах Тернопільщини?

– Це дійсно так. Згодом  факультет було реорганізовано у Тернопільський філіал Львівського політехнічного інституту, а в 1991 році на його базі створено Тернопільський приладобудівний інститут. Завдяки наполегливості першого ректора Шаблія Олега Миколайовича, у 1996 році інститут було реорганізовано в Тернопільський державний технічний університет імені Івана Пулюя. У 2009 році указом Президента Віктора Ющенка за вагомі здобутки у підготовці висококваліфікованих кадрів, університету надано статус Національного.

– Чим же нині є виш, який Ви очолюєте?

– За ці майже 60 років наш університет перетворився у потужний науково-навчальний комплекс. Він дає необхідну теоретичну і практичну підготовку випускників, що є передумовою їх успішної професійної кар’єри в  Україні та за кордоном. Це стає можливим завдяки орієнтації на фундаментальні і спеціальні навчальні курси за кращими європейськими і світовими стандартами, що надають широку освіту, виховують культуру мислення і дозволяють  випускникові університету реагувати на зміни ринку праці.

– Хотілося б почути конкретніше, про те, яким же чином вдається досягти зазначених Вами, Петре Володимировичу, завдань університету.

– Передусім, зазначу, що наприклад, у цьому навчальному році навчально-виховну роботу  в університеті забезпечують 5 факультетів, центри післядипломної освіти і перепідготовки кадрів, іноземних мов, інститут дистанційного навчання, центри інформаційних технологій, довузівської підготовки, відділи міжнародних зв‘язків та міжнародних проектів.

– Це те, що сконцентровано у безпосередньо в університеті?

– Так, але до  складу ТНТУ на правах відокремлених структурних підрозділів входять ще і технічний коледж у Тернополі,  Зборівський та Гусятинський коледжі. Узагалі, щодо підготовки кадрів в університеті, то вона охоплює освітньо-кваліфікаційні рівні молодшого спеціаліста, бакалавра (26 спеціальностей), спеціаліста (25) та магістра (30), освітньо-науковий рівень доктора філософії та доктора наук. Загалом, за всіма напрямами та спеціальностями в університеті (з  урахуванням коледжів) навчається майже дев’ять тисяч осіб.

– Своєрідним «лакмусовим» папірцем діяльності будь-якого вишу є його рейтинг у загальновузівському переліку. Яка тут ситуація із ТНТУ?

– Приємно зазначити, що за рейтингом ТОП 200 наш університет посів 34 місце і увійшов до шести кращих вищих навчальних закладів Західного регіону України, він – лідер серед вишів Тернополя і Тернопільської області. Вважаю, що ця висока оцінка – результат діяльності всього професорсько-викладацького колективу, а також студентів і усіх працівників університету

– Які би Ви окреслили основні тенденції у навчальному процесі, скажімо, в останні роки, що тут є визначальним?

– Вважаю, що одним із суттєвих досягнень є те, що упродовж останніх трьох років нам вдалося забезпечити сталий контингент студентів.    Позитивним зрушенням у цьому навчальному році є збільшення кількості студентів – контрактників денної форми навчання на   у порівнянні з попереднім навчальним роком. Майже до 300 осіб зріс контингент іноземних студентів. Це дало змогу уникнути скорочень професорсько-викладацького складу.

– А які Вам  бачаться умови для створення справжнього, сучасного вишу світового ґатунку?

– Це, передусім, інтернаціоналізація навчальних планів і програм освіти. Такий фактор є одним із визначальних чинників для формування іміджу навчального закладу у світовому освітньому просторі.

– Що, на Вашу думку відрізняє звичайний університет від тих вишів, які очолюють світові освітні рейтинги?

– Тут є низка базових характерних особливостей. Це івисококваліфікований викладацький склад, і видатні результати наукових досліджень, і якісне викладання. Сюди можна додати і фактор фінансування з державних і недержавних джерел, а ще – наявність високообдарованих студентів, у тому числі й іноземних. У такому переліку – академічна свобода, чітко визначені структури управління і добре оснащені приміщення для навчального процесу, проведення наукових досліджень, адміністративної роботи, соціального і суспільного життя студентів.

– Тобто, це ті, орієнтири, до яких прагне кожен виш, в тому числі, й очолюваний Вами. Та все таки, окресліть ті першочергові завдання, які стоять перед університетом?

– Скажу, що ще наприкінці 2013-го ми чітко визначали основні завдання на найближчий час для колективу. Вони досить вагомі і складні. Стратегія розвитку університету спрямована на те, щоб і надалі бути провідним технічним університетом у Західному регіоні України, бажаним місцем роботи для науковців і викладачів, науково-освітнім центром гарантовано високої якості, привабливим для інвестицій.

– Тобто, йдеться, якщо можна так сказати, про реалізацію певного науково-освітньо-виробничого проекту з динамічною науково-навчальною структурою, що відповідає на вимоги часу?

– Так, і, що важливо – головна роль у цьому   належить університетській спільноті, яка сповідує загальнолюдські цінності й демократичні принципи свободи і відповідальності, постійно дбає про підвищення престижу університету, викладачів, студентів, якість навчання, ефективність наукових досліджень.

– Які ж шляхи реалізації цих стратегічних засади університету?

– Своє призначення університет реалізовує через упровадження збалансованих і побудованих на базі передового світового досвіду бакалаврських , магістерських, кандидатських і докторських програм. Йдеться і про поєднання освітньої діяльності з науково-дослідною роботою, орієнтацію на фундаментальні навчальні курси кращих університетів, що уможливлюють широку освіту, виховують культуру мислення і дають змогу випускникові університету реагувати на динамічні зміни на ринку праці. Беремо орієнтир на оригінальні авторські програми вибіркових навчальних курсів, впровадження передового міжнародного досвіду підготовки фахівців та інтеграцію українського досвіду в світову освітню систему. Мова і про розвиток системи профорієнтації, спрямованої на відбір обдарованої молоді для навчання, і творення духовного середовища на засадах загальнолюдських і професійних цінностей. Все це разом і сприяє вихованню незалежних, критично мислячих, національно свідомих особистостей.

– Цього року Міністерство освіти і науки України збільшило державне замовлення на технічні спеціальності. Як би Ви прокоментували такий підхід?

– Скажу, що взагалі, в освітній галузі намітилася тенденція до розширення вивчення математики, інших точних наук. Цілком згоден з тезою нашого міністра Лілією Гриневич, що це дуже важливо для формування логічного мислення, щоб потім діти обирали природничо-математичний напрям. Адже, потім із цих дітей ми матимемо інженерів, програмістів, тих людей, які фактично розбудовуватимуть економіку України.  Тому наш університет продовжив розширювати коло спеціальностей, які користуються попитом на ринках праці і освітніх послуг. Ліцензовано 4 магістерські програми підготовки «Автомобілі та автомобільне господарство», «Інформаційні технології у приладобудуванні», «Консолідована інформація», “Кібербезпека”.

– Розкажіть, будь ласка, про дистанційне навчання в університеті.

– У цьому контексті зазначу, що дуже важливим для університету є розширення і підвищення ефективності роботи локальних центрів дистанційного навчання. Вони нині функціонують у 8 коледжах  шести областей України, де навчається майже півтисячі студентів. Це дозволяє знизити собівартість навчання, економити матеріальні та енергетичні ресурси.

– Хоча б оглядово, про наукову діяльність вишу.

– В університеті сформувалось сім основних наукових напрямків, ефективно діє 14 наукових шкіл. Окрім бюджетної тематики за грантами МОНУ за пріоритетними напрямами розвитку науки в Україні, університет розширює обсяг робіт за замовленнями підприємств і відомств, зокрема, Укроборонпрому в галузі інформаційних технологій, для підприємств галузі технічної діагностики об’єктів тривалої експлуатації, діагностики медичних Х-променевих приладів, енергетичного аудиту.

 У співпраці з підрозділами Тернопільської ОДА Науковим парком запропоновано механізм створення та реалізації наукових інноваційних проектів у галузях інформаційних технологій, екології, енергозбереження.

– Чим же підтверджується новизна та високий рівень науково-технічних розробок університету?

За останній рік працівниками університету подано 49 заявок та отримано 35 патентів на винаходи і корисні моделі, захищено 15 кандидатських дисертацій та докторських дисертацій. В університеті діє шість  спеціалізованих вчених рад за десятьма спеціальностями, з них дві – докторські. За останній рік працівники університету опублікували майже тисячу наукових праць, 270 статей, 21 монографію, видали 96 підручників та навчальних посібників.

Університет  співпрацює з інститутами НАН України та Західним науковим центром НАН та МОН України з виконання спільних наукових проектів, організації міжнародних наукових конференцій і літніх шкіл для молодих науковців, видання спільних монографій, підготовки і атестації науково-педагогічних кадрів. Ефективна співпраця з науковцями з НАН України розвивається в рамках українського товариства з механіки руйнування та Європейської асоціації з цілісності конструкцій.

– Ви дещо торкнулися міжнародних контактів університету, але цікаво, за якими принципами налагоджується і діє така співпраця?

– Намагаємося, щоб наша міжнародна діяльність була спрямована на інтеграцію у світовий та європейський науковий та освітній простір, розвиток академічної мобільності, навчання іноземних громадян. Здійснюється це через співпрацю з університетами-партнерами, участь у європейських програмах академічної мобільності студентів та викладачів, спільних освітніх програмах двох дипломів, практик, стажування та підвищення кваліфікації з метою підвищення якості навчання та наукових досліджень. Додам, що  міжнародна співпраця університету проводиться згідно принципів європейської декларації вищих навчальних закладів Великої Хартії Університетів – Magna Carta Universitatum, учасником якої він є з 2005 року. Наш університет – член Європейської Асоціації Університетів, закордонний член Мережі Вищих Інженерних Шкіл Франції “n+i”, член Балтійської університетської програми BUP та Міжнародної Асоціації наукових та технічних бібліотек університетів IATUL.

В університеті функціонують 12 міжнародних освітніх центрів відомих світових компаній, серед них: регіональна мережева академія СІSСО; сертифікаційний центр VUE; регіональний навчальний центр Schneider ЕІесtrіс; академія Місrosoft ІТ.

Співпрацюємо за прямими договорами з 76 університетами Європи, США, Канади та Азії. Тільки за 2016 рік укладено понад 20 двосторонніх угод з університетами Польщі, Словаччини, Литви, Чехії, Болгарії та Туреччини.

-Часто бувають у закордонних поїздках викладачі, студенти вишу?

– Попри певне обмеження у використанні коштів університету для закордонних відряджень, у цьому навчальному році зросла загальна кількість виїздів працівників та студентів задля стажування та підвищення кваліфікації, проведення наукових досліджень, участі у міжнародних семінарах, конференціях, організації міжнародного співробітництва. Останнім часом університет відвідали 70 осіб – представників та науковців з вищих навчальних закладів з-за кордону, асоціацій та компаній.

Важливим елементом підвищення якості навчання є програми академічної мобільності, невід’ємною частиною яких є виробнича практика та мовне стажування. Щороку найбільше студентів практикуються у компанії “Устронянка”, Польща. (загалом майже 350 студентів упродовж останніх 10-ти років), у литовських компаніях, за програмами «Аполло» (Німеччина), об’єднання «Німецький селянський союз» (Німеччина), «Агрімпульс» (Швейцарія).

   Розвивається також міжнародна форма дистанційного навчання. Наші студенти навчаються в локальних центрах дистанційного навчання при Українському культурному Центрі в штаті Мічиган, м. Воррен, США.

Торік в ТНТУ виконувалось 7 освітніх міжнародних проектів, зокрема за програмою Еразмус +: 4 наукових проекти: “Навчальна мобільність”, “Розвиток потенціалу вищої освіти”,”Розвиток інфраструктури мережі для підтримки молодіжного інноваційного підприємництва на базі платформи FABLAB”, кібербезпеки.

– Принагідно, ще про такий аспект – навчання іноземних студентів в університеті. Які тут особливості існують?

– Передусім, скажу, що важливою для підвищення стандартів рівня володіння англійською мовою серед науково-педагогічних працівників та студентів та покращення якості надання освітніх послуг іноземним студентам є співпраця з Британською Радою в Україні за програмою «Англійська мова для університетів». Університет є базовим для Британської Ради з тестування. За результатами атестації майже десять відсотків викладачів отримали сертифікати Британської Ради APTIS рівня В2 і С1.

В університеті навчаються майже три сотні громадян із 35 країн світу, в тому числі за 6 спеціальностями навчання провадиться англійською мовою. Найбільш популярними серед іноземців є будівництво, комп’ютерні науки та комп’ютерна інженерія, інженерна та прикладна механіка, електротехніка та електротехнології.

– Петре Володимировичу, отримавши таку обширну інформацію про виш, з упевненістю можна сказати, що це університет, у якому просто соромно вчитися погано. Адже, здається все зроблено для того, щоб студент отримав тут якісну освіту, активно перебував в атмосфері творчого навчання, самореалізовуючись?

– Напевно, що це так. Принаймні, постійно докладаємо зусиль для розвитку кожної творчої особистості, яка обрала для навчання і роботи наш університет. Ще раз кажу, ми надаємо можливості для науково – професійного і творчого зростання і відзначаємо працівників та студентів за єдиним критерієм – результатами. Ставимось одне до одного з довірою і повагою, але, водночас, вимагаємо від кожного дотримання високих стандартів і етичної поведінки. А ще – шануємо духовні і культурні традиції університету, зберігаємо та розвиваємо їх. Все це, переконаний і сприяє самореалізації студентів, викладачів, працівників нашого університету, формує високоосвічену, національно свідому та гармонійно розвинену особистість, яка здатна незалежно мислити і діяти згідно з принципами добра й справедливості.

-Дякую Вам за розмову.

– Спасибі й Вам, пане Олеже.

Фото – ТНТУ

 

1344

  Коментарі Facebook

коментарів

  Коментарі Vk.com

Comment (1)
  1. Так все гарно написано, що якщо бути абітурієнтом дійсно хочеться поступити в такий ВУЗ, але після 5 років навчання враження не таке вже й хороше. Практики в університеті 0 (може не на всіх спеціальностях, але на моїй так). Установки всі старі, а ті викладачі, що старалися якось оновити лабораторії роблять це або за свій кошт або кошти зібрані зі студентів. А лабораторні ніхто не відміняв, коли зі всіх стендів працють одиниці і то на даний час не зовсім актуальні, оскільки техніка постійно йде вперед, залишається просто переписати теорію з методичок без практичних дослідів. Сумно. Програми застарілі, 5 років мусолиться один і той самий матеріал, по 3 рази однакові лекції. Так предмет має іншу назву, а теорія однакова. Підбір кадрів на посади викладачів також бажає кращого, купа викладачів яких просто не можливо слухати або хочеться спати на їх парах. І я думаю це проблема не тільки цього ВУЗу. Так що не все таке, як його малюють)

Залишити коментар

Схожі матеріали
Інші публікації автора
Ми в соціальних мережах
Сільський господар




М’ясокомбінат