Підсумки ФК Тернопіль в Першій лізі сезону 2016/17, які підбив Артур Валерко для Sport Arena, чимало говорять про футбольний клуб і його успіхи з низин до вершин.

ФК «Тернопіль» свого часу став яскравим відкриттям нижчих ліг - олдскульний колектив, що поважає атлетичну гру і Route One, награвав по шість - вісім десятків матчів за сезон і поєднував виступи на професійному всеукраїнському рівні зі студентськими турнірами. Зараз від колишньої піраміди не залишилося практично нічого - і, схоже, використавши сповна свій єдиний козир, клуб знаходиться в пошуках своєї нової кадрової і тактичної філософії. Другий сезон поспіль ФК Тернопіль фінішує в зоні вильоту Першої ліги - і хоча в минулому сезоні він уникнув пониження у класі через розширення дивізіону, зараз все йде до того, що релігації колективу не уникнути. Як клуб дожився до таких результатів і що буде робити, щоб повернути собі колишню славу? Розбирається Sport Arena.

Як зимували

Довгий час підтримували форму в рідному місті, але в підсумку зуміли виїхати на збори. Брали участь в Меморіалі Олега Макарова в Київській області, сенсаційно діставшись до фіналу і склали, в цілому, позитивне враження про себе. Так за підсумками спарингів зимового антракту ФК Тернопіль опинився на високому восьмому місці. При цьому працювалося команді дуже непросто: під загрозою тотального трансферного бану, без особливих фінансових можливостей для запрошення новачків під результат, а також з великими труднощами в підготовці, адже на Тернопільщині не так просто знайти спаринг-партнерів, а виїзні збори-дорога – розкіш для західноукраїнського муніципального клубу.

2

Над чим працювали

ФК Тернопіль за підсумками 20 турів літа-осені 2016 року були беззастережно найгіршою командою Першої ліги. Не будучи найслабшим з гри, колектив відчував гостру кадрову нестачу. Після відходу першого тренера, Марущака, пішло відразу кілька гравців. Так що іноді доводилося грати з порожніми місцями на лаві запасних, а коли накопичувалися травми - піднімалося питання, як нашкребти гравців на стартовий склад (саме через це тернополяни не виїхали до Маріуполя, через що отримали технічну поразку і весь сезон були під загрозою зняття з турніру - а таке сталося б при повторній неявці).

Так що завданням-мінімум для тернополян було хоч якось наситити склад, а завданням-максимум - ще й трохи підсилитися. І треба сказати, що при малих ресурсах набити склад вдалося, але зробити якісний ривок в кадровому плані - ні. Більше цього - команда однозначно була б сильнішою, якби тут грали ті ж Дорош і Білала, які побували на передсезонці, але покинули Тернопіль вже після декількох матчів. В результаті догравати довелося в такому ж убогому складі, і це добре ще, що прийшли ті ж Кухарський, Пришнівскій, Захарків.

Хтось відгукнувся на особисте запрошення Василя Матвійківа, який працював з дітлахами і добре знає кадри 1990-1995 р.н. Комусь просто потрібно було засвітитися на дорослому професійному рівні, так що навіть ФК Тернопіль був люксовим варіантом. Але в цілому тернополяни провалили трансферну кампанію, не маючи можливості укомплектуватися навіть на рівні конкурентів - Чернівців, Сум, Миколаєва.

Пішли: гол.тр. Максимюк, В.Кравчук (Зірка U-19), М.Шевчук (Гірник-Спорт Д2), в. Мирний, з. Шейко, п. Черномаз

Прийшли: гол. тр. Бадло (Нива Тернопіль А), гол. тр. Максимюк (посл.кл .: Верес Д3), в. Чесановскій (Фортеця Кам'янець-Подільський А), з. Захарків (Карпати U-21), з. Лема (Тернопіль А), з. Музика (ТП-47 Фінляндія), п. В.Білик (ДСО-Поділля Тернопільський район юн.), п. Дорош, н. Дацюк (обидва - Буковина Д2), п. Кухарскій ( посл.кл .: Нива Тернопіль Д2), п. Пришнівскій (Скала Д2), п. Стріешін (Нива Теребовля А), п. / н. Білала (Скала Д2), н. Дульзон (Авангард Корюківка А).

3

Як виглядали

На початку сезону, нагадаємо, Марущак покладався на іногородніх воротарів - полтавця Мирного та маріупольця Чурилова. По ходу сезону висунувся на перші ролі Воробей - і навесні він залишився практично безальтернативним голкіпером. По частині воротарської роботи докором для тернополян виглядає те, що вони пропустили більше всіх. Але будемо відверті - в кожному матчі голкіперів «розстрілювали» суперники, і якби той же Воробей не ловив кураж, кількість пропущених м'ячів могла б бути набагато більшою.

В обороні стабільності не було - ще по ходу сезону покинули команду Марущака (Шейко, Гевліч, Наконечний). Восени великою втратою став універсал Соколовський, який потихеньку набував необхідної впевненості на місці крайнього захисника. Через важку травму надовго випав і так і не повернувся в гру фактурний гренадер-захисник Скидан. Часом доводилося закривати позиції абсолютно не оборонного плану гравцями. Лише в розпал весни вдалося намацати більш-менш оптимальне поєднання футболістів.

Можливо, має сенс і тактичний експеримент з трьома центральними захисниками (Курило з задатками ліберо, Музика і Клекіт поруч з ним), але він вимагає кваліфікованих крайніх захисників. Але ж більш-менш цілісно сезон провів один тільки Бабич - Соколовський навесні вже не грав, а Кухарський та Полянчук - гравці середини поля.

Більш-менш сильний центр поля теж страждав через травми-дискваліфікації. Випадав з гри талановитий Богданов - найобдарованіший центральний півзахисник команди, який в повному здоров'ї може претендувати на набагато кращу кар'єру. Пришнівскій просто вибивався з стилістики ФК Тернопіль - в команді, що грає через верх, талановитий плеймейкер змушений був проводжати поглядом літаючий м'яч. Хоча за рівнем це однозначно краще зимове придбання. Так що поряд з Вонс по ходу сезону кому тільки не доводилося грати. А адже в оптимальній формі трійка Вонс-Богданов-Пришнівскій була б серйозною силою і могла б забезпечити відмінний відбір і творчу гру.

Точно так само не було стабільності і на флангах півзахисту. Хтось хворів, хтось пішов по ходу сезону. Комусь на заваді став вимушений захід - гра не на своїй позиції в інтересах латати діри команди. А адже Солонинко і Червонецкій в ролі вінгера, знову-таки, виглядали часом дуже цікаво. Якби ФК Тернопіль міг грати в оптимальному складі, то грав би на порядок сильніше. А так треба дякувати тому ж Дацюку, на досвіді грав з флангу. Без нього на одному з країв була б дірка…

Само собою, важко бути форвардом команди-аутсайдера: здебільшого, вона обороняється, та й не має можливості будувати комбінаційну гру, постачати нападника гольовими передачами. Ось тому провалився в першому колі досвідчений Шевчук - і відразу впевненіше заграв навесні в Гірнику-Спорт, отримавши підтримку півзахисту і знову почавши забивати. А ось Дорі і Дульзон чимало пропустили через травми. Якби не чіпкий, настирливий Захарків, часом доводилося б грати взагалі без нападу.

Тут треба сказати, що навесні команда чимало експериментувала з тактикою. Від умовної 4-2-3-1 при Бадло ФК Тернопіль перейшов до гри в три центрбека. Часом це виглядало як 5-3-2, а то і 5-2-3. У переході від оборонної до атакуючої фази суперник, якому не було чого втрачати, йшов з шашками наголо, залишаючи позаду взагалі 2-3 гравців.

4

Як пройшли шлях

На жаль, в той час, поки конкуренти посилювалися готовими майстрами і вели відчайдушну боротьбу за виживання, ФК Тернопіль за зиму не став сильнішим. Тому навесні команді не вдалося добитися жодної переможної або хоча б безпрограшної серії.

З морально-вольовими якостями у весняного ФК Тернопіль було все в порядку, але майстерності, досвіду та кадрового ресурсу дуже не вистачало. Тому навіть в матчах, де можна було чіплятися за результат, городяни не добирали очок. Вони двічі відігравалися в стартовому матчі року, але вирвати перемогу в домашньому матчі з сумчанами не змогли (2: 2). Але ж таких суперників, ледь присутніх і незіграних, було не так вже й багато.

Далі було три поспіль поразки від Колоса, Авангарду і Десни - і лише в п'ятому матчі весни скромна мінімальна перемога над Скелею (скандальний гол Захарківа, який стрияни оскаржували аж до скарг в ФФУ). А як тільки графік виявився щільніше (перенесений матч з Буковиною, травневий заміс з одним матчем на 3-4 дні), виявилося, що ФК Тернопіль взагалі неконкурентоспроможний. У суперників був нормальний запас, можливість ротації і освіження складу. А «муніципали» ще й втрачали травмованих і дискваліфікованих, не маючи можливості виставити навіть наближений до оптимального складу.

До всього, поки був на лікарняному директор клубу Василь Матвійків, який взяв на себе величезну роботу по забезпеченню життєдіяльності ФК Тернопіль, не було у команди і головного тренера. На кілька ігор виставляв хлопців начальник команди Микола Навізівскій. І лише на початку матчу, покинувши тернопільську Ниву, очолив ФК Тернопіль Петро Бадло. Він з'їздив з командою в Бориспіль, побачивши, як його майбутні підопічні отримують чотири голи від Арсеналу-Київ, але лише після повернення з цього виїзду офіційно прийняв колектив.

Не маючи можливості дозаявити новачків або якось розворушити склад ротаціями, Бадло зробив тактичну перебудову. Результату турнірного вона не дала - єдиним досягненням ФК Тернопіль в матчах, що залишилися стала нульова нічия в домашньому поєдинку з Нафтовиком-Укрнафтою. Але якщо молодий фахівець ставив собі за мету ознайомитися з можливостями гравців, то тоді експерименти принесли йому багато поживи для роздумів.

5

Що в результаті отримали

За весняну частину сезону бідна команда виграла всього один матч, набравши п'ять очок в 15 поєдинках. Цього, звичайно, не вистачило для порятунку від вильоту. У Тернополі сподіваються на друге диво поспіль: у минулому році муніципальний клуб зайняв передостаннє місце, але не вилетів з-за розширення першого дивізіону. Тепер сподіваються на те, що ротація Стали - Волині - Десни десь дасть шанс на збереження першолігової прописки. Але по-чесному треба б опуститися до Другої ліги і спокійно, вдумливо попрацювати з наявним складом, поступово підтягуючи місцеву молодь. При грамотній терплячою роботі можна відтворити щось схоже на ФК Тернопіль Івегеш зразка 2013-14 років. Але для цього, звичайно, потрібно використовувати всі можливості студентського, аматорського, юнацького футболу. І обзавестися спонсором, щоб не принижувати саме поняття професійного футбольного клубу такими елементарними проблемами, як були у команди в останні роки.

Плани на міжсезоння

В інтерв'ю головний тренер городян Петро Бадло розповів, що робота вже почалася і збори будуть проведені в Тернополі. Втім, опитані нами провідні гравці команди відзначили, що поки не знають, ні до якої ліги будуть готуватися, ні в якому форматі. За наявною інформацією декількома гравцями ФК Тернопіль цікавляться багаті новачки професійного футболу, так що поки неясно, чи підійде ця команда до нового сезону.

Чого від них чекати

Якщо підтягнуться очікувані спонсори і не залишить без підтримки міська влада - потрібно буде запросити 3-5 досвідчених виконавців і планомірно працювати над відновленням боєздатності команди. В ідеалі, якщо ФК Тернопіль отримає нормальні матеріальні тили, вже через рік-два можна буде виходити в лідери другої ліги.

6

Хіт-парад сезону:

Кращий матч - домашній з Арсеналом-Київ (2: 1, 25.09.2016, 11-й тур). Найважливіша перемога над об'єктивно сильнішим суперником - Матвійків фактично здійснював домашній дебют, в його розпорядженні було від сили дюжина здорових футболістів, команда була деморалізована і розрізнена відходом Марущака і ряду його «протеже». Тому дуже своєчасно вистрілив дублем «джокер» Дорі, потужно відіграли старожили, і перемога над киянами була вирвана на морально-вольових.

Найгірший матч - гостьовий з МФК Миколаїв (1: 7, 21.05.2017, 32-й тур). Сама принизлива ​​поразка в історії клубу. До цього поєдинку тернополяни підійшли без чотирьох дискваліфікованих і ряду травмованих, але навіть це не виправдовує за найбільшої поразки в сезоні 2016/17 Першої ліги.

Цікаві факти:

• ФК Тернопіль - сама незабивна команда в дивізіоні (17 м'ячів, 0,52 в середньому);
• тернопільська команда - найгірша за виступами в гостях: пропустила і забила там більше всіх (51 м'яч проти 8 голів в 17 матчах), жодного разу не вигравала на чужих полях і взагалі тільки раз уникла там поразок;
• ФК Тернопіль - команда з гіршого різницею забитих і пропущених м'ячів (-43);
• в ворота тернополян призначено відразу 9 пенальті (більше всіх);
• відразу 10 разів гравці ФК Тернопіль видалялися з поля (теж більше всіх);
• всього в трьох матчах команда змогла не пропустити і відразу в 20 не зуміла забити;
• жодного разу в чемпіонаті ФК Тернопіль не залишав останнє місце.

За матеріалами: Sport Arena (Артур Валерко)

Фото Артур Валерко