/ /Тернополянин Андрій Оленин про перемогу у Польщі: «Думав, що пролетів як фанера над Парижем» (фото)

23 Лютого 2018, П’ятниця


На Тернопільщині депутати відправили у відставку голову ОТГ, бо той надто дорого обходився громаді

Фоторепортаж
В Білій знову лунали постріли та вибухи (фото)

Тернополянам на замітку: для схуднення потрібно пити воду

Фотофакт
Тернопільська «красуня дня»

Тернопільські перевізники дізналися, як вони віддаватимуть частину свого прибутку

Що чекає тернополян на вихідних?

Деяких мисливців на Тернопільщині поставлять на «голодний пайок»

Не все так погано: Тернопільщина – законодавець моди і приклад для інших (фото)

Про гвоздики та 23 лютого написала тернопільська письменниця

Кременецька учениця перемогла у Міжнародному конкурсі (фото)

Фоторепортаж
У Тернополі журналісти розпочали день із прес-сніданку (фото)

Жителька Тернопільщини дарує Коперніка та Енштейна

Тернополянам пояснюють, хто винен у бідності українців

Шанувальники творчості Івана Марчука святкують річницю операції «Повернення»

Майбутнім матусям Тернопільщини буде корисно знати, яку роботу можна виконувати під час вагітності

У Тернополі відкриють виставку наймолодшої художниці України

На Тернопільщині будуть вчити дітей за новими стандартами

Фоторепортаж
Автентичні кольори. Блакить у кахлі (фоторепортаж)

Качка може стати альтернативою пестицидам (Агро-новини)

Анонс Це цікаво
Тернопільські аристократи: хто вони?

Фоторепортаж
На Тернопільщині можна переглянути унікальну виставку (фото)

Менше 40 грн «з’їдають» за добу тернополяни

Сміттєпроводи у тернопільських багатоповерхівках можуть заборонити

У Кременецькому районі завершився період без голови…

Анонс
Муніципальний Галицький камерний оркестр запрошує на «Музику вихідного дня»

Відео
Шукають очевидців нападу на екс-депутата в Тернополі (відео)

Трагічна доля митця з Тернопільщини

Тернополяни у «лимонному» флешмобі можуть допомогти онкодиспансеру

У Києві одна із вулиць отримала ім’я видатного уродженця Тернопільщини

Анонс
Чудовий кінококтейль на будь-який смак – вже у Тернополі

Прокурора, затриманого на хабарі, відпускають під домашній арешт

Фоторепортаж
Вигадливі та фантазійні. Кілька балясин середмістя (фоторепортаж)

Новий проект у Тернополі увічнить знаменитих гімназистів

Як тернополянам вберегти житло від злодіїв?

Олена Кравець розповіла про те, як її проміняли у «95 кварталі» на Тетяну Песик

Відео
Тернополяни першими оплачують проїзд банківською карткою в приватних маршрутках (відео)

Тернопільська спортсменка прокоментувала програш на Олімпійських іграх

Екс-заступнику прокурора на Тернопільщині винесуть вирок

Це цікаво
23 лютого в історії Тернопільщини

Підступну аферу провернули на Тернопільщині

На Тернопільщині виявили чергову небезпеку

Дівчинка із Тернопільщини виборола першість на Міжнародному конкурсі

Фотофакт
У Бережанах смердючий скандал (фотофакт)

22 Лютого 2018, Четвер


Погода
У Тернополі ще трохи сніжитиме

Грузинська команда в Тернополі провела заміну

Лісівники Тернопільщини сказали, на що витратили майже 3 млн грн

Під Тернополем ледь не трапилася трагедія

У які країни тернополяни можуть поїхати без візи й біометричного паспорта?

Тернопільський Funhouse заряджає оточуючих невичерпною енергією (фото)

На Тернопільщині розподілять майже 195 млн грн серед тих, кому це дуже потрібно

Фотофакт
Тернопільська “Красуня дня”

На Тернопільщині згоріла людина (фото)

Тернополянин Андрій Оленин про перемогу у Польщі: «Думав, що пролетів як фанера над Парижем» (фото)

Новина про те, що тернопільський артист у Польщі отримав 5000 злотих премії за перемогу у пісенному конкурсі, днями облетіла усі соціальні мережі і сторінки місцевих Інтернет-видань.

«Терен» вирішив особисто поспілкуватися із актором і співаком Андрієм Олениним, який так успішно відзначився на музичному фестивалі імені Джорджа Гершвіна (Festiwal Piosenki Musicalowej im. George’a Gershwina – прим.). До слова, Україна вперше брала участь у такому творчому змаганні і перемогла!

«Марія» – це шикарна, божественна музика!

Андрію, звідки ви дізналися про той конкурс? І які твори для нього готували?

Про музичний фестиваль, де виконували твори із мюзиклів, мені розповів громадський діяч, режисер із Тернополя Борис Маланюк. Конкурс відбувався у передмісті Варшави – місті Зомбки (пол. – Ząbki).

За першочерговими умовами, треба було співати один твір із будь-якого мюзиклу і один твір – на вибір. Але пізніше змагання ускладнили, адже онук Гершвіна, приїхавши, сказав, що вимоги до конкурсантів – надто прості. Відтак, треба було вже виконувати два твори із мюзиклів. Я співав англійською пісню Тоні – «Марія» із мюзиклу Леонарда Бернстайна «Вестсайдська історія (West Side Story, 1957 р.)». Інший твір – «Якби я був багатим» із мюзиклу Джері Бока «Скрипаль на даху» (англ.Fiddler on the Roof) я виконував польською.

Чому саме такий репертуар? Це якісь улюблені пісні?

Насправді, я дуже люблю виставу «Тев’є молочник». Шолом Алейхем – геніальний письменник, як на мене. До того ж, сам «Скрипаль на даху» – дуже характерний твір. Там можна показати не лише якісь вокальні дані, а й акторські. Ти просто ловиш чудові моменти перевтілення і гри.

Натомість «Марія» – це шикарна, божественна музика! Скажу чесно, донедавна я мало знав про Бернстайна і його творчість. Познайомив мене із його спадком диригент симфонічного оркестру обласної філармонії Мирослав Кріль. Завдяки йому я поринув глибше у цю музику. «Вестсайдська історія» – геніальний твір!

«Поляки дійсно своїх дуже люблять…»

На таку премію – аж у 5 тисяч злотих (трохи менше 35 тис. грн – прим.) сподівалися?

Як би це банально не прозвучало, але я дійсно перемоги у Польщі не очікував. Не секрет, що поляки насамперед підтримують своїх.

Пригадую, мені колись сказав один режисер із Кракова: «Так, теоретично ви могли б у нас працювати. Але якби на прослуховування прийшли ви і менш здібний поляк, все одно ми взяли б його, а не вас…». Вони дійсно своїх дуже люблять. І це – правильно! Шкода, що в Україні досі побутує думка, що будь-хто, який приїхав звідкись, кращий за свого…

Звісно, у душі десь жевріла надія, що щось із конкурсу привезу (посміхається). Але ті сподівання були мізерними. Лише тоді, коли журі дуже позитивно мене відзначило після першого прослуховування у фіналі, з’явилася думка: «Ну, певно, щось я таки заслужу…». Проте про гран-прі я навіть не мріяв. Тим паче, що на тлі інших конкурсантів я виглядав… надто класично, якщо можна так сказати. У фраку, із традиційним ставленням до конкурсу. І коли оголосили володаря другої премії, а тоді – першої, я подумав: «Ну, я пролетів – як фанера над Парижем…». І тут раптом – оголошують мене.

А скільки загалом було учасників конкурсу?

Свої «плюсовки» на перший етап подавали близько 70-ти артистів. Власне у фіналі співали 15 учасників із Польщі і двоє українців.

На що плануєте витратити премію?

Ну, я ще її не отримав (посміхається). Але точно знаю, що основна сума піде на… навчання. Навіть змагаючись у Польщі, я переконався: визнання, перша премія – це дійсно все добре, ти щось уже вмієш, але… треба вчитися. Адже європейський актор, співак має бути освіченішим, професійнішим.

Окрім того, частину грошей віддам на благодійність. Я так завжди роблю, коли отримую якусь винагороду. Бо я вважаю, що, коли Бог тобі щось дає, то треба віддячуватися. Нехай не десятину, але все-таки треба віддати – дітям, нужденним. А про решту я ще не думав…

Пост у «Фейсбук» за ніч набрав понад 300 «лайків»

Скільки років ви уже на сцені?

На професійній сцені я вже 5 років. Спершу працював у театрі. Ну, як працював – отримував за кожну виставу близько 50 грн. Але отримував насолоду від перебування на сцені! Ну, угоду зі мною не продовжили… А колектив філармонії дуже багато для мене зробив. Я вдячний і тим, хто радів моїм успіхам, і тим, хто створював перепони. Адже люди, які у мене не вірили, стимулювали мене доводити, що я – дійсно щось можу. Натомість ті, хто підтримував, весь час переконували, що світ – не без добрих людей. Ось тоді і з’являлося натхнення…

Як відреагували у колективі на новину про вашу перемогу?

Дуже позитивно. Я дійсно вдячний колективу філармонії, який щиро мене привітав. Адже у мене були проблеми із виїздом, адже я не міг отримати відрядження і у відпустку теж піти не міг. Але – дяка директору Ярославу Петровичу! Він все-таки добився цього відрядження. Звісно, були колеги, які натякали: «Навіщо це тобі? Нащо ти туди їдеш?». Не всі наважувалися це казати в очі, але – світ круглий, тому я про це дізнався. Проте після перемоги реакція була такою, що навіть мене здивувала: той єдиний пост у «Фейсбук» за одну ніч набрав понад 300 «лайків» і коментарів із вітаннями. За це я всім вдячний!

Що порадили б молодим людям, які ще не вірять у свою планиду?

Повернуся до конкурсу. Коли я брав участь у прослуховуванні, то чув у себе за спиною: «А чому він – у фраку? Навіщо він так одягнувся?». Це мене хвилювало лише до того моменту, коли я себе взяв в руки і сказав: «Андрію, ти готувався! От і тримайся визначеної лінії. Вперед!». Насправді, творчість – це не професія. Це – розвиток і вдосконалення того, чим тебе нагородив Бог. Тому потрібна праця, цілеспрямованість і впевненість!

Чи погодилися б поїхати працювати за кордон?

Якби була пропозиція роботи у якомусь відомому театрі, то, звісно ж, я погодився б. Адже, за першою освітою, я – все-таки актор. Але за кордоном я працював би лише за однієї умови – в жодному разі, не втрачаючи національної приналежності.

Фото зі сторінки Андрія Оленина у «Фейсбук»

297

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора