/ /Тернополянка відверто розповіла про життя в Португалії та відносини з відомою свекрухою

22 Серпня 2019, Четвер


Громадські слухання у Білій під Тернополем триватимуть цілий тиждень (фото)

Анонс
І дорослих, і малих запрошують на іншу версію Дня знань у Тернополі

Фотофакт
Тернопільські «Красунчики дня»

Тернополянам про екологію: як повітряні кульки шкодять довкіллю

На Тернопільщину їде мандрівний хаб

Україна збільшила експорт сала у 15 разів (Агроновини)

Чортків’ян закликають підтримати «синьо-жовтий» флешмоб

Фотофакт
Тернополянин купив у супермаркеті булочку з часником і … варенням (фотофакт)

На Тернопільщині спробують врятувати лабораторію контактної корекції зору

Жителів Тернопільщини стає менше через міграцію та смерть

Фотофакт
У Тернополі в аварію потрапив пожежний автомобіль (фотофакт)

Фотофакт
У Тернопільському парку завелися небезпечні змії (фотофакт)

Фотофакт
На Тернопільщині продовжують ремонтувати дороги (фотофакт)

У Тернополі в торгово-розважальному закладі обікрали взуттєвий магазин

Перестало битися серце викладача тернопільського університету

Фоторепортаж
На Тернопільщині пройшов художній пленер «Zboriv ART Battle» (фоторепортаж)

Анонс
У Тернополі оживе історія: постріли, вибухи, любов та розлука

На Тернопільщині вночі горіла сільська школа

На Тернопільщині дехто дуже цікавиться радіоактивними речовинами

Аферисти обдурили жительку Тернопільщини, яка збирала гроші на лікування сина

Це цікаво
22 серпня в історії Тернопільщини

Байковецька громада підписала Декларацію наміру щодо співпраці з муніципалітетом Ельва (фото)

У Лановецькій ОТГ відбулася акція «Впливай на бюджет своєї громади» (фото)

У Підволочиській ОТГ затверджено стратегію сталого розвитку до 2025 року

21 Серпня 2019, Середа


Анонс
Головною подією святкування 110-ї річниці місцевого футболу буде фінал кубка Тернопільської області

Погода
Матвій негоду підпускає

Чи відповідає нормам джерельна вода, яку тернополяни набирають неподалік міста

Відео
Тернополяни ставляться до вакцинації з довірою (відео)

Фотофакт
Тернопіль має на кого рівнятися (фотофакт)

Фотофакт
Тернопільський «Красунчик дня»

Навколо тернопільського кола (фото)

Фоторепортаж
Іноземці із 14 країн погодилися приїхати до Тернополя, бо в інших містах України такого немає 

Прикордонники затримали тернополянина, який хотів вивезти за кордон старовинні монети (фото)

Заклали плантацію екзотичних горіхів (Агроновини)

Це цікаво
Тернополянка розповіла, скільки коштує оформитись працівником круїзного лайнера

Відео
У Кременці вперше відбулося одруження на висоті 105 метрів (відео)

Фотофакт
У Тернополі частково перекрили вулицю Коновальця (фотофакт)

Кращі науковці Тернополя отримали по 20 тисяч гривень (фото)

У Тернополі поліцейський через посередника хотів отримати хабар від порушника

Відео
Половина кращих випускників залишаються у Тернополі (фото, відео)

На Тернопільщині у службовому кабінеті на хабарі затримали сільського голову (фото)

Нарешті з’явилося те, що допоможе знайти жителям Тернопільщини роботу в агросекторі

На Тернопільщині у ДТП загинув водій воза, неповнолітній хлопець у лікарні з травмами (фото)

Відео
Сесію Тернопільської міськради розпочали із нагородження кращих учнів (фото, відео)

Жителю Тернопільщини, який побив поліцейського, обрали покарання

Фотофакт
У Бережанах водіям начхати на правила дорожнього руху (фотофакт)

Анонс
Тернопіль: почесні і талановиті отримають свої премії вчасно

Це цікаво
21 серпня в історії Тернопільщини

У Лановецькій ОТГ відкрили оновлене терапевтичне відділення (фото)

Копичинці готуються до державних свят (фото)

На Тернопільщині«Олімпійське літо» завітало у «Лісову пісню»

20 Серпня 2019, Вівторок


Буде створено художній фільм про малярську школу Михайла Бойчука – відомого митця з Теребовлянщини

Тернополянка відверто розповіла про життя в Португалії та відносини з відомою свекрухою

Колишня тернополянка Руслана Веніславська уже 16 років живе в Португалії, її чоловік Юрій — 18-ть, а їхній 18-річний син Віталій у далекій країні з трирічного віку.

Переглядаючи їхні родинні фото в соцмережі, зрозуміла, наскільки вони сумують за рідними в Україні. «Моя улюблена свекруха!» — з гордістю підписала пані Руслана один із фотоальбомів. Свекруха й справді чудова — талановита акторка Тернопільського обласного драматичного театру Марія Гонта. Відомим у Тернополі був і свекор — покійний актор Микола Веніславський. Акторське подружжя виростило двох синів, та одна родинна гілка, вочевидь, назавжди «прищепилась» у Португалії. Днями «НОВІЙ…» вдалося поспілкуватися з Русланою Веніславською.

— Пані Руслано, чому ваша сім’я виїхала до Португалії?

— Наприкінці 90-их в Україні було скрутно, тому чоловік подався до Португалії. Коли синові було півтора року, я теж поїхала за кордон. Там красива природа, вражаюча архітектура, можливість заробити, але я щодня тужила за сином, тому невдовзі забрала його до себе. Ми планували, що до шкільного віку побуде з нами, але рік за роком, і нині він — випускник португальської школи, мріє вступити до військової академії в Португалії. Війна на Донбасі позначилася на його життєвому виборі — хоче служити у військах НАТО, щоб впливати на ситуацію в світі.

— На яку роботу вам вдалося влаштуватися в чужій країні?

— На початках чоловік працював на будівництві, я — на фабриці, потім прибирала, але  після кризи 2008-го чоловік залишився без роботи і ми зареєстрували свою фірму з вантажних перевезень. Маємо фуру, чоловік курсує країнами Європи, я ж веду адміністративну роботу, для цього мені довелося навчатися і скласти іспит з курсу управління. Мешкаємо на околиці міста Авейро.

— В Україні ви викладали в музичній школі. Не шкодуєте, що нині цим не займаєтесь?

— Музичний талант не закопую: співаю в церковному хорі, виступаю у складі тріо українок. Незабутнім був виступ тріо в супроводі оркестру музикантів-магістрів, які повинні були швидко «зловити» мелодію й акомпанувати нам. Ми тоді виконували пісню «Гуцулка Ксеня». Мій син теж має чудовий слух, хоча ніколи не займався музикою. Талант нашої бабусі-акторки передався й онучці Мар’яні Веніславській, що мешкає в Тернополі і професійно займається музикою. Марії Євгенівні цьогоріч виповниться 80 років. Її самовідданість і щира любов до акторської діяльності яскраво демонструють, що театр для неї — понад життя. Нині у неї троє онуків, четверо правнуків. «Вірте у краще!» — завжди підтримує нас. В Україні залишилися й мої батьки — ми з сестрою, яка теж переїхала до Португалії, безмежно сумуємо за ними.

Пані Руслана з чоловіком та сином.

— Ваш син Віталик більше українець чи все-таки португалець?

— Віталик знає українську, бо вдома спілкуємося лише рідною мовою, цікавиться історією України, нинішніми подіями на Батьківщині, вивчає свій родовід. А українець він чи португалець? Нехай сам скаже…

Віталій: — Україна — це країна, де я народився, де мої рідні, а сьогодення і майбутнє пов’язані з Португалією. Щороку літаю в Україну до рідних, маю там друзів.

— Що тобі подобається в Україні, а що вражає?

— Українці щирі та доброзичливі, молодь — сучасна і цілеспрямована. А вражає те, що, скажімо, в аеропорту, коли поскаржитись, що тобі розбили валізу, то замість того, щоб вибачитися і вирішити проблему, яку мені «організували» вантажники аеропорту, отримаєш хамську відповідь.

— Пані Руслано, чи в усіх сім’ях наших емігрантів діти розмовляють українською?

— Іноді зустрічаюся з українськими сім’ями, де діти не розуміють української мови, бо вдома спілкуються португальською. Навіть священик в українській церкві іноді сповідає їх португальською. Віталик не має права забути українську мову — це наш неписаний сімейний закон.

— Розкажіть, чи легко вести власний бізнес у Португалії? Чи не «придушують» податки?

— Якщо в Португалії вести бізнес чесно, то не виникає проблем. Хоча там теж суттєві податки. Якби ми працювали лише в межах країни, було б важче, відтак заробляємо на закордонних перевезеннях. У нашому бізнесі чималий грошовий обіг, значна частина грошей іде на розвиток, адже, скажімо, незначний ремонт фури обходиться у кілька тисяч євро. Від податкової інспекції не варто нічого приховувати. Якось я забула внести у відомість маленький маршрут і не заплатила 18 євро податку, то через рік отримала майже 900 євро штрафу. А нещодавно, керуючи автомобілем, отримала на мобільний телефон дуже важливий дзвінок і змушена була відповісти. Відразу мене наздогнала поліція і мені довелося заплатити 120 євро штрафу. Але, на мій погляд, це правильно: закон один для всіх.

Марія Гонта — гордість усієї родини.

— Чи почуваються португальці захищеними? Чи чесні там суди?

— Мій чоловік судився з роботодавцем через невиплату зарплатні. Суд виграв, роботодавець мав повернути йому 7,5 тисячі євро, але донині не віддав. Суди приймають справедливі рішення, але потім буває затягування виконання рішень через жахливу бюрократію. Моя знайома теж судилася із роботодавцем, виграла суд, але нічого не отримала, бо усе його майно записане на дружину і сина. Але там усе-таки працюють над подоланням бюрократії. Наприклад, якщо раніше я ходила до школи по довідку щодо витрат сином коштів на обіди для отримання субсидії, то тепер усе миттєво передають через інтернет.

— У Португалії теж існують субсидії?

— Держава надає соціальну пільгу тільки на харчування і оплату підручників для дітей у школах і садочках, а за комунальні послуги платимо за повною вартістю. Якщо торік за обід син платив 1,46 євро, то цьогоріч у зв’язку із деяким зменшенням наших доходів йому зменшили ціну до 73 центів. Діти із незаможних сімей харчуються безкоштовно. Мінімальна зарплата в Португалії складає 650 євро, деякі пенсіонери отримують лише 400-500 євро — ледве виживають. Але й чиновники там не розкошують, мешкають у простих будинках, а не в палацах.

— Ви вболівали за Євромайдан, а нині — за події на Донбасі?

— Під час Майдану я прокидалася ночами з почуттям провини, що сплю в теплому ліжку, в мирній країні, а мої співвітчизники, особливо молодь, ночує на асфальті і відстоює права українців, у тому числі й моїх батьків. Ми дивилися прямі трансляції, коли почалися розстріли, щовечора бігли до церкви, відправляли молебні в центрі міста Порту, аби донести до світу наш заклик про допомогу. Важко було довести байдужим португальцям, що Росія напала на Україну, але нас почули. Ми проводили концерти для збору коштів українським захисникам. Пригадую, співала з нашим тріо Шевченкову «По діброві вітер виє…» і після слів «якби знала, що загине — була б не пустила» розплакалася на сцені… А після концерту моя похресниця з Тернополя зателефонувала і сказала, що на війні загинув її хлопець… Наші емігранти організували збір підписів, аби Португалія приймала на лікування українських бійців. Португальський уряд розглядав наше питання більше року і парламент таки дозволив. Нині у військовому госпіталі на реабілітації перебувають двоє українських героїв. На чужині найбільше болить серце саме через війну і через те, що самотніми залишилися вдома наші батьки…

536

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора