/ /Підсвідомі страхи тернополянки

21 Серпня 2017, Понеділок


Погода
Матвій негоду підпускає

У ставку на Тернопільщині знайшли закатовану жінку

Відео
У Тернополі пройшла унікальна історична подія (відео)

Тернополянка отримала Премію Кабінету Міністрів України

Тернопільська «Красуня дня»

Це цікаво
Відомий тернополянин закликає: «Подорожуйте, вчіть мови, збагачуйтесь культурно»

У Тернополі знову ДТП (фото)

Фоторепортаж
Вигини давніх тернопільських будинків (фото)

За допомогою чого тернополяни можуть допомогти малюку запам’ятати більше іноземних слів?

Фотофакт
Водій великого позашляховика на іноземній реєстрації порушує ПДР в центрі Тернополя (фото)

Чому очікується зниження цін на свинину? (Агро-новини)

Відео
Чи будуть медики і освітяни у Тернополі із зарплатами? (відео)

Відео
Біля кладовища у Тернополі влаштували міні-Африку (відео)

На Тернопіллі чоловік аби купити синові телефон, вирішив красти

У Тернополі жахлива аварія: ущент зім’яте авто та потерпілі (фото)

Тернополяни довели: неважливо де, важливо з ким (фото)

Відео
Рекордний штраф за нищення доріг доведеться заплатити недобросовісному перевізнику (фото, відео)

Це цікаво
Під час інтерв’ю тернополянка вирішила допомагати покинутим дітям

Тернопільщина палала: аж 14 пожеж трапилося за ці вихідні

Тернополяни хочуть робити добрі справи

Це цікаво
Величні мури: тернополянам показали як може виглядати Замок після реконструкції (фото)

Поліція Тернопільщини працюватиме у посиленому режимі

Відео Це цікаво
Тернополяни побачать наживо кінець …світла (відео)

Це цікаво
21 серпня в історії Тернопільщини

20 Серпня 2017, Неділя


Погода
Який Мирон – такий січень

На Тернопільщині трапилася ще одна трагічна ДТП

Через власну необачність можна жорстоко попастися у Тернополі

Жителі Тернопільщини можуть довести, що плата за нерухомість – менша

Відео
Підсумковий випуск відеоновин у Тернополі за тиждень

Тернопільщина: чому керівників 225 підприємств викликали «на килим»?

Трагічна ДТП на Тернопільщині

Фоторепортаж
Сотні людей із прапорами пройшли центром Тернополя (фоторепортаж)

Тернопільщиною перевезли супер громіздкий вантаж (фото)

Чому тернополяни опинилися в Тайвані? (фото)

Відео
Тернополяни не мають права пропустити те, що станеться 24 серпня (фото, відео)

Дітлахи на Тернопільщині мають нову забавку (фотофакт)

Методику Остапа Бендера пропагують на Тернопільщині

Що тернополяни можуть купити із великою знижкою? (фото)

Про життя спортсмена «за кулісами» розповіла тернопільська чемпіонка світу

Чому не варто розраховувати на ріст урожаю горіхів? (Агро-новини)

Фоторепортаж
Теребовлянці долучилися до популярного флешмобу (фоторепортаж)

Відео
Як українці із Аргентини показували тернополянам майстер-клас (фото, відео)

Фоторепортаж
Про важливість тернопільських вікон (фоторепортаж)

Страшна трагедія трапилася на Тернопільщині

Перше вересня у тернопільських школах пройде не так, як завжди

Це цікаво
20 серпня в історії Тернопільщини

19 Серпня 2017, Субота


Погода
Якщо вода в річці піниться — буде дощ

Жахіття на Тернопільщині

На Підволочищині людям загрожує реальна небезпека

На Тернопільщині розшукують людину

Це цікаво
Невідома Тернопільщина, яка овіяна містикою

Це цікаво
Тернополянка розповіла про свій book garage

В юності хотіла сховатися між однокласниками, щоб ніхто не чіпав. Тиха сіра мишка, а зріст – 180 сантиметрів. Мене було видно, але не чути. Згинала плечі, незграбна, руки-ноги довгі. Обзивали страусом, жирафою, дилдою. Ті комплекси рухали мене вперед усе життя.

Хочу, щоб діти знали: люблю їх, навіть коли кричу.

Зміни зовнішні стаються після внутрішніх. Роками не носила підборів. Зараз – 10-сантиметрові. Збільшувалися разом з упевненістю в собі. Почала студенткою з танкетки. Потім – каблучок на 3 сантиметри, 4. Рідним не подобалося. Але мені стало комфортно бути на виду, пише pro.te.

20 років не можу завершити автобіографічний роман. Почала в 11-му класі. Назва – “Райська пташка”. Придумала легенду про кольорових і сірих птахів. Перші – співають, творять, приносять на землю добро. Другі – все знищують. Кольорові гинуть після того, як щось створюють. Але не зупиняються. Почала історію 5-річної дівчинки. Дописала до шкільного віку.

Маю відразу до тих, хто п’є, курить і матюкається.

У шостому класі однокласниці не говорили зі мною, бо не маю батька. Жіноча дружба потім важко давалася – не могла довіритися й відкритися. Пробачила. Але в мені досі живе та дитина в розпачі.

З дитинства налаштовувала себе: маю все вміти, все могти. Бо не було на кого покластися, крім мами. І бачила, як їй важко.

Вразливість – від незнання себе.

До 30 років боялася темряви. Змалку уявляла, що з неї щось виповзе або нападе. Тато міг захистити, але його не було. Після народження дітей відпустило. Плаче – маю підійти. Коли відповідаєш за чиєсь життя, своє не таке важливе.

У кожному знаходжу щось добре. Хам, але котиків любить, за собачкою доглядає. Не виправдовую тільки вбивць і злодіїв.

У 3-річного сина після щеплення Манту почалися напади астми. Кашляв, не міг дихати. Його забирають у реанімацію, колють і роблять щось. Не знаєш, треба це чи ні. Залишається стояти під дверима, слухати його плач, плакати самій і молитися. Через це не хотіла б немічної старості.

У мами й чоловіка все мусить бути логічним. Не розуміють, яка вигода зустрічатися з дітьми і читати їм казку. Навчилася казати: це мені важливо. І крапка.

Найгірше для подружжя – байдужість. Важливо бачити бажання в очах коханої людини. Коли обоє змінюються і ростуть, є чим захоплюватись і 10, і 20 років.

Навколо нас багато щастя, тільки ми чомусь наче запрограмовані бачити негаразди. Ще гірше – шукати їх або створювати.

6-річною поцупила в гостях марку. Родич служив у Німеччині, присилав листи і листівки. Хотіла нишком повернути, але час минув. Мене це гризло багато років. Якось на родинних посиденьках розповіла про марку. Була вже заміжня. Усі посміялися.

Не буває випадковостей. Навколо – підказки. Намагаюся чути їх.

Якщо важко, рахую кроки. Іду, вітер в лице, я з торбами, вже не можу, падаю. Раз, два, три. Колись же дійду. Так і у справах. Тяжко – перераховую, що ще треба зробити. Воно помаленьку зсунеться.

Де, як і за що жити – вирішує чоловік.

На першу зарплату купила дорогу косметику.

Нас виховували так: усе спільне і всім до всього є справа. Інші краще знають, як тобі треба. До 11-го класу не їздила нікуди. До лікаря ходила з мамою за ручку. Спала то з бабусею, то з мамою. Своєї думки не мала. Дітям ми виділили по окремій кімнаті. Близьким нагадую стукати до них. Це – їхня територія.

Чоловік з однією жінкою може почуватися ніким. А інша так його підніме, що з нею він – орел. Решта – нюанси.

У паспорті записано, що народилася у селі, де і ногою не була. Там півроку до мого народження працювала мама. Цікаво туди поїхати. Постійно з цим стикаюся, коли оформлюю документи.

Жінка зваблює, коли є собою.

Мені комфортно в моєму віці, бо майже все у собі приймаю.

Рахую гроші. Але як щось треба, купую і не шкодую. Постійно економити – програмувати себе на злидні.

Плач – не слабкість. Усе в собі тримати не можна.

Змінила до десятка робіт. Якщо не бачу, куди рухатися далі, пишу заяву.

Емоції, які в житті стримую, висловлюю у фламенко. Підборами вистукую все, що наболіло. Або велику радість.

Кожна людина у житті для чогось нам є. Добра – допомагає. Погана – відтінює те добро.

Маємо традицію – піца по суботах. Готую вечорами. До першої ночі можу бути на кухні.

Багато чоловіків не можуть розділити, хто важливіший – мати чи дружина. Це залежить від того, чи була у матері мудрість відійти на друге місце. Синові 12, а я вже переживаю, чи матиму таку мудрість.

Ірина МАЦКО. Народилася 21 травня 1978 року у селі Кошляки Підволочиського району на Тернопільщині. Батько – музикант, мати – вихователька, за освітою фізик-математик. До 6 років жила у селі Петриків під Тернополем у батьків тата. Коли було 10, батьки розлучилися. Переїхала з матір’ю у село Великий Ходачків Козівського району. ”Тата не вистачає досі. З новою сім’єю живе за кордоном. Спілкуємося скайпом”. Закінчила Тернопільську академію народного господарства і ­Львівську академію друкарства імені Івана Федорова за фахом ”графіка”. ”У 24 народила донечку. Рік приводила себе в порядок, бо набрала 20 кілограмів”. Казки пише з 2007-го. Видала 19 книжок і шість альбомів. 2007‑го започаткувала видавництво ”ІрМа”, яке працювало три роки. Була головним редактором тернопільського відділення видавництва ”Нова дитяча література”. Шість років працювала у видавництві ”Лібра Терра”: худож­ником-ілюстратором, версталь­ницею, художнім редактором. 2011-го організувала літературний дитячий фестиваль ”Дивокрай”. ”Після нього запросили на роботу в бібліотеку. Працювала у трьох”. Авторка книжки-велетня ”Казки із Дивокраю”, яку зробили в центральній дитячій бібліотеці Тернополя. У розвороті має 1,8 метра на метр. Занесена у Книгу рекордів України. Керівник креативної студії ”ІРИска”. Альбом ”Книга мого роду” розійшовся накладом 60 тисяч примірників. Торік його видали в Польщі. Танцює фламенко. Чоловік Ігор – менеджер у торгівлі. Виховують дітей – 14-річну Настю і 12-річного Дмитра. Любить вареники. ”Їм, доки не побачу дна в тарілці. Тому ліплю не часто, раз на місяць”

Автор: Наталія ЛАЗУКА, фото: Володимир ЯВНИЧ

63

  Коментарі Facebook

коментарів

  Коментарі Vk.com

Залишити коментар

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Схожі матеріали
Інші публікації автора
Ми в соціальних мережах
Сільський господар




М’ясокомбінат