«Сусіди 3.0»: проекти локальних активістів від Маріуполя до Бучача (фото)

Kalba-1024x768

Відома програма для молоді «Майстерня громадської активності» трансформувалася у програму для активних громад «Сусіди 3.0». Протягом пілотного 2016 – 2017-го року в ній взяли участь активісти з Польщі, Білорусі та України. Розповідаємо про «сусідські» ініціативи з різних куточків України.

Казка про Бучач

Команда Літературного центру імені Аґнона вже не перший рік розвиває культурні ініціативи в містечку Бучач на Тернопільщіні, відомому коньяками та ратушею зі скульптурами Пінзеля. Завдяки роботі Літературного центру більше українців дізналися, що в Бучачі народився Нобелівський лауреат, письменник Шмуель Йозеф Аґнон, пише prostir.ua.

У березні тут зібрали дітей на майстерню казки. Придумала такий проект Мар’яна Максим’як, яка займається проектами Літературного Центру імені Аґнона.

Мар’яна Максим’як:

–  Ми спробували залучити дітей в культурно-історичний проект, бо з дорослими до того вже працювали. Ми прагнули, щоб діти самі спробували зрозуміти Бучач, а потім – написали своєрідну казку чи оповідання про своє місто і створили ілюстрації.

Спершу діти досліджували місто й розповідали, чим воно важливе й цікаве для них. Команда Літературного центру після цього написала заготовку казки, і на основі готових фрагментів діти дописували решту сюжету.

Кожен з дітей також намалював малюнок до тексту. Це були кольорові ілюстрації, але до книжки їх включили чорно-білими. Так вона стала ще й розмальовкою. Приїздіть до Бучача – погортаєте.

Етномаріуполь

Молоді політологині Марія Велько та Інтісар аль-Хурані з маріупольської студентської організації «Дипкорпус» започаткували в місті проект «Етномайстерня». Попри назву, дівчата не зосереджені на традиційній культурі та майстер-класах з народних ремесел. Вони проводили тренінг з прав людини та живу бібліотеку, в якій книжками стали представники азербайджанської, йорданської, кубинської, а також карачаєвської спільнот Маріуполя.

Дівчата прагнуть, аби в майбутньому «Етномайстерня» працювала як соціальне підприємство.

Інтісар аль-Хурані:

– Тематика етносів пов’язана з правами людини. Багато людей пов’язують народну творчість і взагалі творчість з чимось веселим. Ми цим також займалися, але тренінг з прав людини – це була серйозніша ініціатива, спрямована на те, щоб зрозуміти проблеми, з якими стикаються меншини.

Марія Велько:

– Мариуполь ассоциируется с тем, что здесь проживают одни греки. Никто не знает, что в нашем регионе –  более 200 национальностей. Мы хотели рассказать о том, что нас много и мы разные. Кроме того, Мариуполь – прифронтовой город, и в связи с этим у нас развиваются ксенофобские, расистские настроения. Мы посчитали, что для нашего города тема прав человека очень важна.

Громада майбутнього в Сумах

Аліна Височина та Ярина Самусевич викладають податкові дисципліни в Сумському державному університеті і активно беруть участь у діяльності організації «Рада молодих учених». Навесні вони провели серію тренінгів та зустрічей зі школярами і студентами-першокурсниками, де розповідали про можливості територіальних громад.

Аліна Височина:

– Ми намагалися заохотити молодь брати участь у житті своєї територіальної громади. Використовуючи інструменти неформальної освіти, ми пояснювали школярам та студентам, що таке децентралізація, що вони від неї отримують, які повноваження покладені на органи місцевого самоврядування. Розповідали також, в які процеси молоді люди можуть бути залучені безпосередньо, наприклад, брати участь у громадських слуханнях, ініціювати місцевий референдум.

Аліна та Ярина хочуть в такий спосіб підштовхнути молодь брати відповідальність за зміни в їхніх громадах. Зокрема, разом з учасниками тренінгів, вони визначали проблемні точки в місті Суми: затоплений підземний перехід, занедбаний ставок у парку. Дівчата вважають, що завдяки знанням, отриманим на тренінгах, учасники зможуть утілити свої проекти для цих та інших проблемних місць у Сумах.

Інше дозвілля у Вищих Луб’янках

У селі Вищі Луб’янки на Тернопільщині Наталя Кальба організувала проект «Інше дозвілля» у співпраці з організацією «Союз українок». Наталя з командою провели понад десять різноманітних заходів для мешканців села. Деякі з цих заходів, як-от велоподорожі чи дитячі кінопокази, наголошує Наталя, взагалі відбувалися в селі вперше.

Наталя Кальба:

– Спочатку події були направлені виключно на молодь. Та з початком співпраці з місцевим «Союзом українок» проект охопив ширшу аудиторію. Раз на декілька місяців ми проводили масштабний захід, наприклад, виставу, на якому продавалася домашня солодка випічка. Частина зібраних коштів була виділена на ремонт сцени будинку культури.

Ремонт сцени, яка не оновлювалася понад 30 років, Наталя вважає головним досягненням проекту. А найбільша перепона, яку треба було подолати, – це недовіра місцевих мешканців. Працівники клубу до останнього тягнули з початком ремонту сцени, і  лише, коли побачили реальні рулони з тканиною, почали знімати старі декорації та закупляти матеріали для ремонту, розповідає ініціаторка проекту.

Фото зі сторінок “Етномайстерні” та “Вільні від конфліктів”, а також надані Мар’яною Максим’як, Наталею Кальбою, Аліною Височиною, Регіною Шабановою, Степаном Семеновим. 

Вибір читачів за тиждень

Відео