Григорій Шергей: Культура в області отримує «друге» життя

21616329_1070580096378908_7908990444463330213_n

На Тернопільщині є величезний плацдарм для розвитку культури краю. Чимала кількість історичних, культурних та  науково-дослідницьких об’єктів, які викликають інтерес не лише у мешканців Тернопілля, а й жителів інших областей та іноземців. Головне вміло цим скористатися. Останні три роки у галузі культури відкривається «друге» дихання та нове життя. А все завдяки новаторським ідеям та реформам загалом. Однак залишилися і певні труднощі, які працівники управління культури намагаються здолати.

У нашого співрозмовника начальника управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації Григорія Шергея розпитували про розвиток і нові впровадження в галузі культури Тернопільщини.

 – Григорію Платоновичу, як розвивається галузь загалом? Які найбільші  «больові точки»?

– Наше першочергове завдання – зберегти культурну мережу області, зокрема, будинки культури, бібліотеки, музеї. Звичайно, серед труднощів є брак коштів на її утримання. Я радію, що у нас чи не найвищий показник, мовою цифр – 82 відсотки кадрів зі спеціальною фаховою освітою. Ні для кого не таємниця, заклади культури останні 10 років не опалювалися, а є такі, що й не освітлюватися…  Втім, ми вистояли, робота стабілізувалася. Якщо говорити про сьогоднішні реалії, то цьогоріч з обласного бюджету ми отримали 1 млн. 250 тисяч гривень на розвиток галузі. Це безпрецедентний випадок. Ми роками отримували кошти лише на енергоносії та зарплату працівникам, а на розвиток – ні.

Хочемо витрати їх на ремонт однієї із бібліотек, відновлення музичного училища, для розвитку Борщівського краєзнавчого музею. Завдяки виділеним коштам з Державного фонду регіонального розвитку вдалося відремонтувати меморіальний музей-садибу ім. Леся Курбаса в Скалаті. Ми вже й не сподівалися, що буде відреставрований будинок культури в Борщові. А зараз залишилося лише закінчити внутрішні роботи і він знову стане культурним осередком в місті. Не можу не згадати про оновлений будинок культури в селі Августівка Козівського району, який нещодавно відкрили, капітальний ремонт у музеї Молотківської трагедії на Лановеччині. З ним була окрема історія – постійно затікав дах і унікальні експонати були під загрозою знищення. Тепер він отримав нове життя.

 Звісно, ми б хотіли зробити більше, однак радіємо з тих невеликих позитивних зрушень. 

  – А що змінилося з появою об’єднаних територіальних громад?

 Ми не знали, як поставляться до нашої галузі новообрані голови. Бо вона потребує чималих коштів. Утім, наші побоювання виявилися марними.

Найбільш затратною є початкова освіта. Приміром, школи мистецтв діють не лише в районі, а також і в селах. Є територіальні громади, які складаються з 7-8 сіл, і утримувати школу – величезна стаття витрат, проте жодної не закрили.

Я хвилювався за сільські клуби, думав, більшість припинять своє існування, але ні, навпаки, один ще додався. Приємно, що голови громад дбають про їх ремонт та модернізацію. Задоволений також тим, що при клубах діють колективи, які носять звання народного або зразкового дитячого. Це не просто звання, згідно з положенням, такий колектив має мати повну концертну програму, тож маємо, що показати і чим пишатися. До прикладу, у Збаразькому районі діє близько 30 народних аматорських колективів.

– Розкажіть про бібліотечну реформу в області…

– Ми ретельно аналізувати діяльність бібліотек на Тернопільщині. Основна їх проблема в тому, що приміщення не опалюють взимку і відсутні кошти на поповнення бібліотечних фондів. А що таке бібліотека без книжки?!

Основним ідеологом бібліотечної реформи є заступник голови ОДА Юрій Юрик. Задля того, щоб реанімувати бібліотечну галузь, він ініціював відкриття спеціальних пунктів обслуговування, які б розміщувалися у приміщенні сільських рад чи шкіл, де б бібліотекарі могли працювати в кращих умовах. А за рахунок зекономлених коштів можна буде оновити бібліотечний фонд. Передбачено, що такий пункт буде відразу обслуговувати кілька сіл.

Другим етапом буде перекваліфікація працівників будинків культури, які б змогли ще додатково працювати бібліотекарями. Вони б отримали повний оклад (більшість працює наполовину, а то і на чверть ставки – авт.). Третій етап – придбання програми зі створення електронного каталогу, а також ком’ютеризація сільських бібліотек, щоб ми хоч трішки підійшли до європейського рівня обслуговування в районах.

 – Загальновідомо, що Тернопільщина славиться найбільшою кількістю замків і впродовж року там проводять фестивалі. Це дає змогу не лише привабити туристів, а й має величезне культурно-мистецьке значення для краян. Які роботи ведуться у цьому напрямі?

– Уже третій рік поспіль ми проводимо Свята замків. Ініціатором цього є голова облдержадміністрації Степан Барна. Такі фестивалі допомагають не лише зайвий раз привернути увагу до історії цієї пам’ятки, а й підтримувати її у належному стані.

Перший рік Свята замків були дещо подібні. Як правило, вони складалися з невеличкої історичної довідки, виступів аматорських колективів і завершувалися концертами сучасних молодіжних гуртів. Тепер ми змінили вектор: Свято замку в Теребовлі повинно кардинально різнитися від Свята замку у Ниркові. Тобто у Теребовлі зробити формат забав у княжому місті, у Ниркові відтворити польську добу… Фестивалі, прив’язані до якоїсь історичної події, які мають свою автентичність, значно виграють у цьому плані. Наприклад, фестиваль лемківської культури на Монастирищині чи свято борщівської вишиванки відомі на всю країну і збирають тисячі відвідувачів.

– На вашому столі лежить книжка про трипільську культуру. Зараз, до слова, дослідження печери Вертеби в усіх на слуху і це чи не найпопулярніший туристичний маршрут в області. Що планується тут найближчим часом?

– Вертеба – єдина печера-музей в Україні. На сьогодні тут проводять багато досліджень науковці з Америки, Японії, Великої Британії. За допомогою ДНК- аналізів хочуть визначити, що хто такі трипільці, чи українці є їхніми нащадками. Якщо це підтвердиться, тоді це підійме ще більший інтерес до печери. До речі, київські науковці запропонували внести Вертебу до ЮНЕСКО.

Печера впорядкована і тут досить комфортно проводити екскурсії. Цього року, 23-24 вересня, у Більче-Золотому відбудеться перший фестиваль трипільської культури.

– У найближчій перспективі, яких змін ви хотіли б у галузі культури?

– Єдину правильну модель у творчій галузі віднайти неможливо. Потрібне окреме бачення і унікальний підхід. Мені подобається німецький досвід у проведенні масових культурних заходів. Гадаю, нам би варто його запозичити. Наприклад, організувати конкурс на найкращий проект проведення свята Дня Незалежності. Це б сприяло здоровій конкуренції і розвитку творчих колективів. Потрібно талановитих музикантів, художників, митців підтримувати і стимулювати у роботі. Також залучати меценатів. Словом, працювати є над чим. Загальновідомо, що аби досягнути великої цілі, потрібно рухатися невеликими кроками, що й ми намагаємося робити.

Вибір читачів за тиждень

Відео