Таємниче кладовище у Кременці приваблює туристів (фото)
Козацьке кладовище у Кременці увійшло до рейтингу Таємничих місць козацької слави, які має відвідати кожен українець, – пише «Україна для українців».
Окрім кременецького Козацького кладовища до переліку увійшли ще Гайдамацький Яр (Вінницька область), Колодязь любові в Суботові (Черкаська область) та Острів Хортиця (Запорізька область).
Підвищену увагу туристів загадкове кладовище у Кременці почало викликати після того, як увійшло до нещодавно відкритого туристичного маршруту. Як із будь-яким схожим місцем, з кладовищем пов’язана загадкова легенда. Переповідають, що після бою Максима Кривоноса у Кременецькому замку полягло чимало козаків. Та хтось із старшин сказав, що негоже православних хоронити проти ночі, тому обряд відклали до сходу сонця. Коли козаки прокинулися вранці, то не знайшли тіл своїх побратимів, а лише могили, а на них сірі кам’яні хрести. На місці поховань бандуристів стояли надгробки у формі бандур. Вони збереглися і до сьогодні.
Кременецьке Козацьке кладовище називають найстарішим в Україні, яке збереглося до сьогодні із захороненнями козаків. Колись тут стояла церква Св. Параскеви П’ятницi, біля котрої були захоронення православних християн. А це місце в народі стало з часом називатися «п’ятницьке». Згодом дерев’яну церкву перенесли в інше місце, навпроти Богоявленського монастиря, де тепер знаходиться Хрестовоздвиженська Церква.
Інша назва кладовища – «козацьке», пов’язане із подіями 1648 року, штурмом Кременецького замку. Поодинокі поховання козаків відбувалися на П’ятницькому кладовищі ще, очевидно, з XVI століття, так як у люстрації за 1563 рік згадуються у місті козаки, як наприклад Василь Козак. Гіпотетично на кладовищі поховано до 500 козаків.
Якщо кілька років тому Козацьке кладовище мало нагадувало частину туристичного маршруту, то сьогодні це цілком облаштована затишна місцина із прибраною територією та зручними лавочками. Разом із ним до новоствореного туристичного маршруту увійшли також Єврейське кладовище, гідрологічна пам’ятка джерело «Корито» та кременецькі каменоломні.
Фото автора
