/ /Пенсіонер з Тернопільщини залежний від специфічного «наркотика»

23 Вересня 2018, Неділя


Фоторепортаж
Давні огорожі та свіжа зеленина Тернополя (фоторепортаж)

Тернопільські медики отримали підставу для звільнення від забобонів про мерців

Фотофакт
У Тернополі знайдено нові археологічні предмети (фотофакт)

Фоторепортаж
На Тернопільщині місяць малюватимуть незвичайні скульптури з майбутнього (фоторепортаж, відео)

Тернополяни вміють наводити порядок разом

Художниця з Тернопільщини серед осені нагадала не тільки про інші пори року (фоторепортаж)

Відео
Страшну комедію про весілля у Тернопіль привезли із Чернівців (фото, відео)

Це цікаво
23 вересня в історії Тернопільщини

Жителі Тернопільщині мають змогу позмагатися у здобутті відзнаки Героя Небесної Сотні

Футбольні команди Тернопільщини продовжують боротьбу у чемпіонаті області

На Тернопільщині покращується стан доріг

ФК «Дністер» переміг Зборівську команду (фото)

22 Вересня 2018, Субота


Погода
Погода у Тернополі в неділю, 23 вересня

Фоторепортаж
«Дякую Богу, якому служу»: військові зі всієї України зібрались на Тернопільщині (фоторепортаж)

Біатлоністи Тернопільщини – серед переможців чемпіонату

На Тернопільщині священики отримали нагороди за служіння

Це цікаво
Тернопільський довгобуд готують для недільної імпрези

Відео
У Тернополі протестували новий пандус (відео)

Відео Анонс
Легендарний гурт співатиме у Тернополі (відео)

Тернопільщина: коли бізнес думає не лише про себе

Фоторепортаж Це цікаво
Осінній холод зібрав панянок за капелюшками та кавою (фоторепортаж)

Тернопільських туроператорів перевірить Уряд

Фермер з Херсонщини перейняв канадську технологію вирощування квасолі (Агро-новини)

Анонс
У Тернополі відбудеться грандіозне свято

Про це повинен знати кожен тернополянин

Тернополяни їдять голубів?

Фотофакт
Житель Тернопільщини зробив снігову бабу посеред осені (фотофакт)

Фоторепортаж
Найкрасивіші двері Микулинців (фоторепортаж)

Борги – це замкнуте коло, в яке краще не ступати, впевнені на Тернопільщині

Посівні площі під часником збільшилися у два рази (Агро-новини)

Продавці стихійної торгівлі у Тернополі стали моднішими

У Тернополі відкрили 24-й магазин «Студії м’яса» (фото)

У фаворі на Тернопільщині – проводи, механічне обладнання і автомобілі

Це цікаво
22 вересня в історії Тернопільщини

Студенти Тернопільщини мають змогу виграти 27 тисяч гривень

Футбольна команда з Підволочиську стала чемпіоном

На Тернопільщині діти отримали кабінет для соціально-реабілітаційних робіт

Молодь Тернопільщини об’єдналась в молитві

21 Вересня 2018, П’ятниця


Погода
Натішились: в Тернополі обіцяють дощ

Засуджений за рекордний хабар високопосадовець з Тернопільщини повертається у політику 

Навколо «Українського Єрусалиму» на Тернопільщині розпочалися «авторські» пристрасті (фото)

Чи дозволять тернопільським водіям їздити без документів

Уряд дуже розчарував медиків із села на Тернопільщині (фоторепортаж)

Скільки за безоплатні послуги держави платять тернополяни

Тернополянам розповіли, що таке хатха-йога

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Фотофакт
На тернопільській вулиці встановлюють унікальні ліхтарики

Анонс
Що чекає тернополян на вихідних?

Це цікаво
Хвилинка грамотності для тернополян: як багато ви знаєте про українську мову

Фотофакт
Мішки з податками тернополян лежали прямо під ногами (фотофакт)

Тернопільська пивоварня «Опілля» поповнила бюджет на кругленьку суму

На Тернопільщині бджолярі вирішили організуватися

Пенсіонер з Тернопільщини залежний від специфічного «наркотика»

Ще менше часу має на себе 66-річний Роман Островський з Копичинців після виходу на пенсію. Коли працював директором «Радіо Чортківщини», не мав коли дбати про здоров’я і навести лад у власному архіві. Почав займатися оздоровленням йогою. Систематизує архів. Дивує світ унікальними фотографіями із Володимиром Івасюком, Назарієм Яремчуком, Василем Зінкевичем, Софією Ротару. Облаштував власну студію. Планує створити FM-радіо. Другий рік їздить вчитися.

– Відвідую семінари і тренінги. – розповідає Роман Карлович. – Де тільки є можливість, туди їду. І якщо є час, пише pro.te.ua.

– Чому ви їздите вчитися? Яких знань вам не вистачає?

– Це вже наркотик. Біда, як кажуть. Став своєрідним наркоманом, бо не можу без цього. Мені хочеться вчитися, вчитися і вчитися. Це – ще зі студентських років. Як почалося, дотепер зупинитися не можу.

Останніми роками вивчав народну медицину. Зокрема, курси безконтактного масажу. Навіть з парапсихології було навчання. Всюди видавали документи. Маю цілу пачку. Не знаю, скільки їх, не рахував. А після виходу на пенсію вирішив їздити по семінарах і тренінгах.

– Чому?

– У Копичинцях очолюю первинну організацію НСЖУ. У неї входить 13 журналістів. Як приїжджаю з кожного навчання, щось нове їм розповідаю. Щоб грамотно писати матеріали, треба знати, що змінюється в журналістиці і суспільстві. Мені цікаво. Їздив на тренінги до Києва, Львова, Івано-Франківська, Чернівців, Кам’янця-Подільська. Один-два дні навчання мені багато дає. Недавно у Львові був п’ять днів. Дізнався про те, як працювати з переселенцями. Були практичні заняття, ми зустрічалися з тими людьми. Нам розповідали, як правильно писати про них. І найголовніше, кожне навчання – це якісь зустрічі. Недавнє  цікаве навчання було про судову систему.

12144674_1047511251928182_2886401942883349326_n

– Як на тренінгах вас сприймають двадцятирічні і тридцятирічні?

– Спочатку дивуються, що приїхав такий старий чоловік вчитися. Через кілька годин спілкування все внормовується. Я ще можу щось розповісти молодим. Крім тренінгу, вони і від мене можуть щось почерпнути. Наприклад, на одному з тренінгу розповідав про поїздку в зону АТО. Фото показав звідти.

Зауважив, що після таких навчань мене потім запрошують до співпраці. Допомагаю тренерам практично.

– У Копичинцях люди пенсійного віку вас розуміють?

– Деколи не розуміють. Кажуть: є город, грядки, сад, а він кудись їздить. А щоб вдома не обурювалися і не сварилися, то стараюся перед кожним тренінгом швиденько переробити всі роботи. Тоді зі спокійною совістю їду.

– Ви з віком збагнули більше у житті чи зрозуміли, що мало що розумієте?

– Розумію, що багато чого не знаю. До прикладу, понад 50 років займаюся фотографією. Тепер збагнув, що дуже багато ще не знаю про фотозйомку. Для мене – нереально наздогнати сучасне цифрове фото.

14051836_1155320101208611_2983048740539632276_n

– Чого ви ще не пізнали? Яких знань шукаєте?

– Я ще не дізнався, чого прагнуть внуки? Які потреби в дітей, вже зрозумів – вони хочуть грошей, жити в достатку. А от який світ внуків – мені ще невідомо. Що їм потрібно? Як себе поводити, щоб їх правильно виховати? Як їх зрозуміти, який знайти підхід, щоб вони захотіли продовжити твій шлях? Це для мене – невідомість.

– Після виходу на пенсію у вас анітрохи не виникали хандра чи відчуття соціальної непотрібності?

– Не було такого і, напевне, вже й не буде. Зайнявся своїм архівом, який накопичував понад 40 років. Розформовую плівки, свої записи, щоденники, познаходив такі речі, що вже про них забув. Який смуток? Яка депресія? Навіть нема коли думати про те. Весь час щось роблю. Навіть якщо сідаю біля каміна з внучкою, то не просто сиджу, а розповідаю казки, показую їй фотографії. Внучці Ілоні 4 роки. Вона – активна, допитлива. На концерти її беру. Даю їй фотоапарат і вона сама фотографує те, що бачить. Не маю часу на хандру. Зрозумів, що я не встигаю в житті.

– Старості не боїтеся?

– Ні. Думаю, що смерть мене повинна стоячи зустріти. Якщо лягти, чекати і прислухатися, що тебе десь щось болить – це не для мене. Нема часу на це. Коли люди не мають чим зайнятись, то вони слухають, де болить, де коле. Можуть також хотіти таким чином привернути до себе увагу.

image-1

– Яка ваша перша освіта?

– Чернівецький державний університет. Хімічний факультет. Одночасно вчився у школі молодого журналіста. Потім було навчання в комсомольській школі. Після того – багато чого життєвого вчився в армії. Далі – навчання в інституті підвищення кваліфікації, бо працював у школі. Мистецтво фотографії вчив.

За фахом майже не працював. Але недавно в Копичинцях у філії Івано-Франківського інституту працював методистом. Там не було кому читати хімію. Директор сказав, що маю право викладати. Минуло 35 років і я взяв книжки, щоб знову вчитися. Згадав формули і рівняння реакцій. Хімія трошки помінялася. Зокрема, назви елементів. Я забув старі і вивчав нові. Це було навчання – для того, щоб передавати знання іншим.

– У вас були думки, що ви вже все знаєте і багато в чому праві? Ви тиснули колись на молодих?

– Ні. Я в молодих вчуся. Інтернет, наприклад,  дає можливість моєму синові і невістці перескочити мене на якомусь етапі. Багато про що в них питаюся. Син допоміг мені в роботі – навчив цифрової радіопередачі. Не можна тиснути на молодих лише через те, що в них менший життєвий досвід. Але все залежить від того, яка людина.

image

– Часто люди поважного віку не сприймають молодших. У їх ставленні або осуд, або менторство. Переважно нерозуміння. Таких, щоб захоплювалися молодими, дуже мало. Ви до яких належите?

– Щоб розуміти молодих, потрібно, щоб душа була молода. І ще – в якій перебуваєш компанії, таким і маєш бути. Якщо компанія молода, варто з ними жартувати, спілкуватися, танцювати. Осуду, що молодь якось не так живе, у мене нема. Молоді хочуть жити по-іншому. У них своє бачення системи життя. Вони намагаються у ній реалізуватися і хочуть, щоб було краще.

– Як гадаєте, доки ви ще будете їздити вчитися?

– Поки ноги носять.

Наталя ЛАЗУКА

242

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора