/ /Ірина Скакальська – доктор наук, що любить куховарити та рятувати зайченят (фото)

20 Лютого 2018, Вівторок


Тернопільський суддя хоче потрапити до Ради Суддів

Унікальний атлас лікарських рослин презентували на Тернопільщині

У Тернополі шукають музикантів для відомого конкурсу

Мільйон на двох – сума застави для підозрюваних у торгівлі людьми

Громада приміського села з Тернопільщини ще вагається, чи вступати їй в ОТГ

Китайцям дадуть 100 га для будівництва сонячної станції за 50 млн євро (Агро-новини)

Фотофакт
Крижана небезпека загрожує й збаражанам (фотофакт)

Кременецький олімпієць нагороджував юних українців

Анонс Це цікаво
Тернополяни шукатимуть містику у місті

Тернополянам стало легше одружитись

Тернополянин таки виступить на олімпіаді в Кореї

Більше години гасили вогонь у будинку на Тернопільщині

Це цікаво
20 лютого в історії Тернопільщини

Нам так багато чого треба навчитися, аби змінити себе

Священик із Тернопільщини запевняє, що долі не існує

На Бережанщині ледь не згорів будинок

Радянське минуле на Тернопільщині (фото)

19 Лютого 2018, Понеділок


Погода
Погода у Тернополі 20 лютого

Незвичайні волонтери з’явились y Тернополі

Відео
Тернополяни показали пародію на шоу «Давай одружимось»

Тернополян попереджають про шахраїв

На Тернопільщині чоловік в’їхав у стовп та втік

У Кременці перевірили, чим займається молодь серед ночі

Анонс
20 лютого вшанують пам’ять Героїв Небесної Сотні

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Фоторепортаж
Плитки шоколаду, лінії горизонту та засічки тернопільських фасадів (фото)

Відео
Стали відомі деталі вбивства тернополянки в Італії (відео)

Постраждалі на Майдані жителі Тернопільщини отримали грошову компенсацію

Фоторепортаж
Тернополяни показали свій посуд з історією

Тернополянам варто бути обережними: квартирні злодії не сплять

На Тернопільщині проведуть вибори ще у двох ОТГ

Троє нападників побили та відібрали цінні речі у тернополянина

Тернополяни можуть висловити свою думку про електронні підручники

На Тернопільщині авто виїхало на зустрічну смугу

Анонс
У Тернополі навчатимуть кататись на лижах дітей із малозабезпечених сімей

Вулицями Тернополя ходить майстер, який наточує ножі (фото)

Біля залізничого вокзалу зіткнулися два автомобілі

Тернополян просять допомогти врятувати доньку вчительки 3-ої школи

На Тернопільщині депутат допомогла отримати своєму чоловіку землю

З’явився оновлений електротрактор (Агро-новини)

Про мовні «перли», які можна почути і на Тернопільщині

На Бережанщині не розминулися два автомобілі

Фоторепортаж
Тернопільські будинки, які ховаються (фоторепортаж)

У Тернополі дітям допомагають пізнавати світ

Відео
Жителька Тернопільщини під час романтичного побачення опинилась в обіймах… вовка (відео)

Від семи до десяти років загрожує молодим людям за розбійний напад

Тернополяни розвернули усі крісла на «Голосі країни»

Тернопільські активісти закликають «не спускати на гальмах» справу обкрадання бійців АТО

Фермерам з Тернопільщини допомогли дізнатися, хто і як таємно розподіляє їхній мільярд

Тернополян просять стерегтись французьких устриць

У Тернополі закриють один із банків

Лісівники Тернопільщини задумали щось серйозне

Її обожнюють студенти та поважають колеги. Вона цінує у людях професіоналізм і почуття гумору. Не переносить «нарцисизму» та неохайності. А ще саме їй належить вираз: «Книжковий форум – це шопінг для мозку».

У 28 років вона захистила кандидатську, а у 36 докторську дисертацію. Написала понад 100 публікацій,  3 монографії, навчальні посібники, наукове видання та краєзнавчий довідник. Із 2015 року Ірина Скакальська – доцент Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка. Коли  йде по вулиці зі своїми студентами, складно сказати, що вона не одна із них. У вільний час від наукової та викладацької діяльності вона готує кулінарні шедеври, вирощує екзотичні рослини та рятує зайченят від домашніх котів. На ніч п’є молоко з чорним хлібом та філософією середньовіччя.

– Коли Ти зрозуміла, що Твоя майбутня професія буде пов’язана з історією?

– У дитинстві завжди відповідала на питання про майбутню професію, що буду директором школи. Чому – не знаю і досі, не можу пояснити таке бажання.

Історію ж вирішила вивчати ще будучи в 11 класі ліцею (Кременецький ліцей ім. Уласа Самчука), як альтернативу математиці, фізиці. Були ще іноземні мови (вчила французьку та англійську), проте переважив інтерес до історії. Зацікавили мене саме цією дисципліною мої вчителі: Соловей Олександр Григорович та Лазарович Микола Васильович. Обираючи професію, керувалась власною думкою. До речі, про свій вибір не шкодую, тут я знайшла себе і змогла реалізувати свій внутрішній потенціал і прагнення вивчати минуле.

– Проводити лекції для студентів у музеї це Твоя ідея чи у когось підглянула?

– Сучасний викладач, то вже «не ходяча енциклопедія». Наш час досить інформативний і теперішній студент має змогу сам віднайти багато нового. Тому викладач, насамперед, має зацікавити студента предметом і спрямувати до відповідних знань. Моя мета − використовувати різні методики та засоби, щоб студент з інтересом приходив на пару і прагнув займатися самоосвітою.

До речі, музейна педагогіка – напрям не зовсім новий, я спеціально цікавилась ним. Начиталась, написала статтю і використовую надбання у педагогічній діяльності. Власне, музейна педагогіка – це перетин історії, музеєзнавства та педагогіки.

Кременецький краєзнавчий музей змінюється і модернізується, туди приємно приходити на заняття. Нещодавно проводила семінарське з археології, студенти моделювали один день з життя людини кам’яного віку. Коли перед студентами в експозиції представлені знаряддя праці, наконечники стріл та інші предмети, якими користувалась давня людина, то їм легше й образніше виконати поставлене завдання. Тоді хіба забудеться заняття, що пройшло в експозиції музею?

– Ти пишеш власні книжки, історичні дослідження. А хто є особисто Твоїм прикладом серед істориків?

– Свою першу курсову роботу з історії середніх віків, потім дипломну та кандидатську дисертацію з життєпису Семена Жука, я писала під керівництвом Гонтар Тетяни Миколаївни, кандидата історичних наук, доцента, яка мені, образно кажучи, відкрила двері у світ науки, навчила дослідницької праці. Зрештою, виховала в мені почуття відповідальності та наполегливості. Наукова наставниця допомогла мені знайти «ключ» до біографії Семена Жука, про якого я на початку дослідження мала дуже скупі відомості. Ще вона мені радила, як під час захисту відповідати на запитання, які не зовсім зручні або як себе вести у тій чи іншій ситуації. Мені поталанило, що я зустріла таку наставницю у науковій сфері. Зараз ми теж спілкуємось.

– Дуже дивне поєднання: жінка-науковиця, постійно у справах і знаходить час для кулінарії. Звідки таке хобі? І чим ще займаєшся у вільний час, окрім того, що гарно (і, мабуть, смачно) готуєш і рятуєш зайченят?

– Справді куховарити тепер у мене виходить добре. Завдячуючи мамі, то супи, борщі, холодець, м’ясні вироби… бабусі, у неї перейняла секрети галушок, дріжджового тіста, з якого вона пекла пиріжки з різними начинками. Чоловік подруги поділився багатьма рецептами консервації на зиму, які перевірені і використовуються не один рік. А ще дуже важливо, що у моїх кулінарних експериментах ніхто не заважав і нічого не казав, коли вони не вдавались. Маю багато записаних власноруч у зошитах і блокнотах рецептів.

Вільного часу не маю, бо все знайду собі заняття. Полюбляю вишивати, але більше в холодну пору року, бо влітку займаюся квітами, особливо кімнатними. Із зернятка вирощую екзотичні рослини. Було в мене кавове дерево, яке квітувало і дало плоди, було авокадо, яке чомусь обсипало листя і я довго чекала на нове, проте воно не виросло, є фінікова пальма і мушмула.

О… забула сказати, що люблю мандрувати і читати книги. Іноді нові рецепти страв привожу з подорожей.

Зайченя моє росте, любить понад усе капусту…

(Улітку Ірина знайшла у себе на грядці маленьке зайченятко, яке відбилося від своєї родини. Малечою ледве не пообідали домашні коти. Відтоді зайча живе вдома у науковиці, як домашня тваринка.)

– Що Тобі найбільше імпонує в людях і чого просто не переносиш?

– Найбільш імпонує − привітність, професіоналізм, порядність, почуття гумору. Давні греки вважали, що людина повинна бути красивою як і зовні, так і душею. Я також поділяю їхню думку. Однозначно, дуже подобаються позитивні люди, оптимістично налаштовані.

Не переношу я людей-«нарцисів», лицемірів та неохайних.

– Найщасливіший день і найкраща подія у житті завжди попереду (принаймні у це варто вірити). А що стало Твоїм найбільшим розчаруванням?

– Про це навіть не замислювалась… Були розчарування в людях, речах, діяльності певних фірм і навіть у проектах в яких була учасницею. Були невдачі, але я їх подолала і забула. Були події, які залишили неприємні спогади, але про них говорити не хочу.

– Політична кар’єра ще попереду чи це вже перегорнута сторінка?

(Ірина була депутатом Кременецької районної ради VI скликання, балотувалась до обласної, є голова Кременецької районної організації однієї з партій)

– Звичайно, що попереду. Я є учасницею проекту ПУЛ (Політичне українське лобі жінок) за підтримки Фонду Демократії ООН. Діяльність проекту спрямована на посилення політичної ролі жінки, сприяння їх активності та збільшення представництва в українському політичному житті.

Брала участь у тренінгах Академії жіночого лідерства за підтримки Українського жіночого фонду. Проводились ці заходи з метою збільшення участі жінок у громадському та політичному житті країни.

Фото з архіву Ірини Скакальської

666

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора