22 жовтня в історії Тернопільщини

22

Цього дня народилися:

Багнюк Анатолій  (1944, с. Куликів Кременецького району) – педагог, філософ. Член НСЖУ (2008). Автор понад 20 книг.

bagnyuk
bagnyuk

Гулик Ігор (1962, смт. Товсте Заліщицького району) — львівський журналіст, редактор «Львівської газети», член Національної спілки журналістів України, лауреат премії «Золоте перо» НСЖУ (2011)

gulykigor
gulykigor

Єднак Наталія (1990, м. Бучач) - журналіст телеканалу ІНТБ.

21231279_678927968969418_4031662865786973173_n
21231279_678927968969418_4031662865786973173_n

Медведик Петро (1925, с. Жабиня, нині Зборівського району — 2 грудня 2006, с. Великий Глибочок Тернопільського району) — український літературознавець, фольклорист, етнограф, бібліограф, мистецтвознавець, краєзнавець

Результат пошуку зображень за запитом "Медведик Петро"

Микитин Ярослав (1943, с. Дорогичівка Заліщицького району) — Герой України. Заслужений машинобудівник України. Лауреат премії Ради Міністрів СРСР в області науки і техніки. Академік Академії інженерних наук України

download
download

Кальба Симеон-Ярослав (1911, с. Мозолівка, нині Підгаєцького району — 28. 08. 1996, м. Торонто, Канада) — громадський діяч, юрист, підприємець. У США працював у корпорації Swifti Sons (Гартфорд, шт. Конектикут) генеральним менеджером на Європу (1954— 58), згодом —  на Канаду (1959-63)

Лижечка Орест (1958, м. Чортків) — український фотохудожник, фотокореспондент. Член Національних спілок фотохудожників (1996) і журналістів (2007) України

lyzhechka-orest-frantsovych-11017915
lyzhechka-orest-frantsovych-11017915

Носатий Михайло (1939, с. Вербівці Теребовлянського району) — дириґент-хормейстер, педагог, музикознавець, фольклорист

Перешлюга Дмитро (1910, смт Товсте Заліщицького району — 1944, м. см. невід.) — учасник національно-визвольних змагань. Член ОУН. Загинув у криївці в горах Медобори над р. Збруч.

Фліссак Ярослав (1954, с. Божиків Бережанського району) — економіст, громадський діяч. Заслужений економіст України (2006)

download-1
download-1

Цей день в історії Тернопілля:

1633 – Микола Потоцький з Яремою Вишневецьким розбили татарів під с. Панівці (нині Борщівського району).

1747 – в Києві помер український церковний, громадський та освітній діяч, уродженець м.Зборів, митрополит Київський, Галицький Митрополит Рафаїл (в миру Михайло Заборовський). Навчався у єзуїтських школах, потім у Києво-Могилянській Академії. 1723 року призначений обер-ієромонахом Російського імперського флоту. 1725 року висвячений на єпископа Псковського і Нарвського. 1731 року призначений архієпископом Київським і Галицьким. Працював над піднесенням наукового рівня і матеріального стану Києво-Могилянської Академії. За Заборовського збудована Велика Лаврська дзвіниця, добудована дзвіниця Софійського собору. Проведено значні будівельно-реставраційні роботи у Софійському соборі та на його подвір'ї - зокрема, виготовлено грандіозний софійський іконостас (визначну пам'ятку українського бароко), завершено будівництво Будинку митрополита (який набрав вигляду розкішного двоповерхового палацу). Шедевром української барокової архітектури стала Брама Заборовського. Помер 22 жовтня 1747 року. Похований в склепі на території Софійського собору.

1772 – помер польський шляхтич, урядник Речі Посполитої, магнат, меценат, власник Гусятина Францішек Салезій Потоцький. Київський, волинський воєвода, крайчий великий коронний, претендент на польську корону. За своє багатство та владу названий «малим королем Русі». Потерпівши невдачі, через зраду російських спільників, з обранням його на польський королівський престол, в Підгайцях скликав своїх прихильників, підписав конфедерацію проти Росії. На третій день московити стояли під Підгайцями, несподівано напали на надворну міліцію Потоцьких. Потоцькі втратили свої війська, четверо з них поїхали до Стамбулу, за посередництвом французького посла де Вергенеса втягнули Туреччину в війну проти Росії.

1851 – цісар Франц Йосиф І завершив інспекційну поїздку до Тернополя, яка тривала три дні.

1922 - загін Червоної армії із м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельницької обл., перейшов р. Збруч поблизу с. Кудринці, нині Борщівського району і опинився на Тернопільщині.

1939 - відбулися вибори до Народних зборів Західної України, котрі проголосили встановлення на цій території радянської влади та ухвалили декларацію про прийняття краю до СРСР і включення його до УРСР.

1939 - депутатом Народних зборів України обраний уродженець Ланівців, згодом - народний артист УРСР, Олександр Гринько.

1944 - війська НКДБ спалили 45 будинків і розстріляли 10 жителів с.Кривеньке Чортківського району.

1945 – заарештований органами НКДБ, засуджений на 8 років священик Гадзевич Омелян.

1979 – у Канаді помер український письменник, летун УГА, видатний культурно-громадський діяч,  уродженець с.Денисів Козівського району Михайло Шарик. З-під його пера вийшов роман у трьох томах «Діти війни», автобіографічний роман «З віддалі 50 літ», численні вірші.

2006 – помер засновник та голова Тернопільської обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців, уродженець с.Мізюринці Шумського району, музеєзнавець, етнограф, фольклорист Венедикт Лавренюк.

2007 - Іван Стойко написав заяву на ім'я Президента України В.А. Ющенка про відставку із займаної посади голови Тернопільської облдержадміністрації. Таке рішення Іван Стойко прийняв у зв'язку з обранням його народним депутатом України.

2007 – з посади голови Тернопільської обласної державної адміністрації звільнено Івана Стойка. В.о. голови ТОДА призначено Юрія Чижмаря.

2008 - обласна рада висловила недовіру голові облдержадміністрації Юрію Чижмарю. При цьому Чижмаря в облраді на той момент не було. Два депутати (від «Нашої України» та Української народної партії) оскаржили це та інші рішення облради, прийняті 22 жовтня, в суді. Тернопільський окружний адміністративний суд визнав нечинним сесійне засідання облради 22 жовтня та всі ухвалені на ньому рішення. Наступного дня, коли постанова суду ще не набрала законної сили, Чижмарь звернувся до Верховної Ради з проханням призначити позачергові вибори до обласної ради. Він мотивував це невиконанням облрадою попередніх судових рішень, зволіканням розгляду низки регіональних програм, передачею в комунальну власність області різних об'єктів, кадровими призначеннями.

Король Великобританії, Канади, Австралії та Південної Африки Георг VI, який страждав на заїкання, визнав важливість мовної терапії для лікування заїкання ще на початку 20-го століття. Всесвітній день людей з вадами мовлення почав проводитися щорічно 22 жовтня за ініціативою фахівців з дослідження патологій мови з Канади (Canadian Association of Speech-Language Pathologists and Audiologists - CASLPA).

Заїкання – є значним порушенням мови, яке характеризується частим повторенням або пролонгацією звуків, складів, слів, частими зупинками або нерішучістю в промові, що розриває її ритміку. За статистикою близько 3 млн. людей по всьому світу мають подібні проблеми. Причини виникнення заїкання досі точно не встановлені.

Існує ряд способів вилікувати заїкання, серед яких логопедичні, психологічні, психотерапевтичні, логопсихотерапевтичні, соціореабілітаційні, медикаментозні, фізіотерапевтичні, комплексні, однак жоден з цих способів, на жаль, не дає 100% гарантії повного вилікування.

Заїканням страждали, наприклад, Демосфен, Уїнстон Черчілль, Мерилін Монро, Ісаак Ньютон, а з нині живих — Брюс Вілліс, Артемій Троїцький та інші відомі люди.

likuvannya-zayikannya
likuvannya-zayikannya

Іменини сьогодні святкують Максим, Яків, Афанасія, Петро, Андронік.

Вибір читачів за тиждень

Відео