/ /Ноу – хау на Тернопіллі

18 Січня 2018, Четвер


На Тернопільщині вшанували пам’ять ще одного Героя

Оновлення на Тернопільщині

На Тернопільщині вкотре ліквідували небезпеку

Це цікаво
“За таке Бог покарати може”. Водохресний Святвечір

17 Січня 2018, Середа


Погода
Тернополян попереджають про ожеледицю

Відео
Тернопільська малеча знялась у кліпі до пісні «I love music» (відео)

У Тернополі патрульні спіймали водія напідпитку

Фотофакт
У Тернополі трапилася ДТП: винуватців двоє (фото)

«Віталька» відвідав Тернопільщину (фото)

Таки дочекалися! Добра новина для учасників АТО з Тернопільщини

Отакої: мільйонерів на Тернопільщині цього разу нарахували менше

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Відео
Кременецький ансамбль на свята виступив перед військовими на сході України (відео)

Анонс
У Тернополі вибиратимуть кращого піаніста

Убивця, який на Тернопільщині за клапоть землі позбавив життя сусіда, отримав 10 років

На Тернопільщині збільшується кількість загиблих від сильних морозів

Мешканців кременецької багатоповерхівки сьогодні будили рятувальники

У Тернополі у Міжнародний день музейних селфі не всюди вдається «сфоткатися»

Тернопільський водій не помітив стовп

Фотофакт
На Театральному майдані перевіряють совісність тернополян (фотофакт)

У Тернополі не розминулися дві маршрутки

Це вже край! На Тернопільщині власників сонячних панелей штрафуватимуть і відключатимуть від мережі

Фоторепортаж
В Збаражі відбувся суд у справі добровольця АТО (фото)

Як тернополяни позбавляються «квадратної голови» після свят (фото)

Фоторепортаж
Чотири вікна вулиці Опільського, які варто помітити (фото)

Волонтер з США, який перебуває на Тернопільщині, вміє працювати з студентами в колоніях

У Розмовному клубі англійської тернополяни можуть зіграти у «Переселенську блуканину»

Тернопільські чоловіки «не здають» своїх дружин

У Лановецькій ОТГ на Тернопільщині змагались за перспективну посаду

Фотофакт
Надмірно чистий Театральний майдан водії сприймають за дорогу (фотофакт)

Дикий кабан «пішов у запій» на тиждень (Агро-новини)

Письменникам Тернопільщини дали 14 днів, аби зробити те, на що чекає від них область

Тернополяни від 1 січня поповнили казну майже на 360 тис. грн

Кременчан вчитимуть як не «влетіти» на малині

Анонс
Як жилося богемі у Тернополі?

2017-ий став роком масштабного оновлення дорожньої інфраструктури Тернопільщини

Аби врятувати життя, на ДТП виїжджали рятувальники

Вночі на автошляхи Тернопільщини виїхала техніка дорожників

На Тернопільщині ледь не згорів магазин

Син нардепа «розвів» тернополян

Хто з народних обранців Тернопільщини не вважає «ДНР» та «ЛНР» терористами

Фоторепортаж
Тернопіль показав Києву автентичний народний одяг (фоторепортаж)

Анонс Це цікаво
В Тернополі розшукують однофамільців засновника нашого міста

Тернополянам піднімуть прожитковий мінімум

Відео
Тернополянка: «Мені за дитину мою образливо, що живемо в такій паскудній державі» (відео)

Фотофакт
Золоті та срібні «боксерські рукавички» вручили кращим спортсменам та тренерам Тернопільщини (фото)

Це цікаво
17 січня в історії Тернопільщини

На Лановеччині перестало битися серце ще одного духівника

Тернополян просять про термінову допомогу

Анонс
Жителів Тернопільщини запрошують на святкову купіль

На Тернопільщині загорівся автомобіль

16 Січня 2018, Вівторок


Погода
Погода у Тернополі 17 січня

У Шумську місцеві бібліотекарі запровадили ноу-хау для хворих тамтешньої лікарні. Вони з книгами, журналами та газетами йдуть до пацієнтів. Читання відволікає хворих від нудьги та допомагає одужати, кажуть лікарі. Ідея такої книжкової терапії виникла у бібліотекарки Лариси Синюк після того, як вона сама тривалий час лікувалася у стаціонарі.  

DSCN0087– Три роки тому я лежала з запаленням у терапевтичному відділенні Шумської лікарні. Це було серед літа, а лікуватися потрібно було майже місяць. Я ж маю такий характер, що мені важко влежати. А сусідки по палаті лежали ще довше за мене, вони були із сіл, їх мало хто відвідував. І тоді я запитала у Бога, що можу для них зробити. Найкраще робити те, що вмієш.

Я працюю у бібліотеці,тому й подумала: а чом би не принести книги хворим пацієнтам? Вони будуть відволікатися від настирливих думок про хворобу, в них підніметься настрій, самопочуття і швидше зможуть видужати. Скажу Вам по секрету, провідуючи мене, перші книги принесли мої дівчата з бібліотеки. Я спробувала ділитися ними із сусідами по палаті, а також із пацієнтами з сусідніх палат, – пригадала перші кроки книжкової терапії Лариса Синюк.

Виписавшись із лікарні, пані Лариса про своє ноу-хау розповіла керівництву книгозбірні. Отримавши від нього «добро», узгодила цю ідею з головним лікарем Шумської районної лікарні Юрієм Кушніром, пишуть на сайті gazeta1.

– У нас була домовленість про те, що працівники бібліотеки будуть відвідувати лікарню кілька разів на місяць. Однак ми побачили, що людина за 2-3 дні прочитує книгу і хоче іншу. Нам часто казали: «Ми Вас довго чекали, а чому Ви не приходили?» Тому ми прийняли рішення відвідувати лікарню з новою періодикою та книгами два рази на тиждень (у понеділок і четвер). Навідуємось до всіх відділень, окрім пологового та реанімаційного. Найкраще читають у травматології, адже там люди довго лежать (інколи навіть до півроку), їм особливо нічого роботи, тому залюбки читають наші книги, – розповіла пані Синюк.

IMG_0156Коли бібліотекарі приходять по пацієнтів, то на початках їх зустрічають насторожено.

Зайшовши до палати, представляємось, що ми з бібліотеки, та запитуємо пацієнтів: «Читати будете?» Ті, що нас не знають, насторожено дивляться, бо думають, що ми торгові агенти і хочемо щось продати. Їм і так важко, а тут до них прийшли і ще щось пропонують. А був випадок, коли один чоловік каже до нас: «Що це за аферисти прийшли?» Вже потім, коли більше дізнався про нас, то сказав, що не має до нас претензій, і якщо сам не брав книги, то підчитував їх у сусідів. Загалом, коли пацієнти дізнаються, що книги їм принесли безкоштовно, настрій у них змінюється. Буває, що одну книгу читають усією палатою, – каже Лариса Синюк.

Найчастіше, за словами пані Лариси, пацієнти читають такі журнали, як «Історії життя», «Люблю готувати», «Жінка», «Дім. Сад. Город», «Добрий лікар», історичні книги, детективи, романи.

– Намагаємося приносити літературу сучасних авторів. На «ура» ідуть життєві соціально-публіцистичні романи. Популярністю користуються твори тернопільських письменників – Олексія Волкова, Лесі Романчук, Сергія Ухачевського. Жінки полюбляють читати Дарію Корній та Ганну Медвідь, – каже пані Синюк.

Чи не важко жінкам носити книги? – запитали ми в бібліотекаря.

– Літом маємо велосипеди, а взимку носимо книги в руках. Від книгозбірні до лікарні близько 10 хвилин ходьби, потім – по поверхах. Чи важко? Як Вам сказати? Я маю бібліотечну освіту, але був такий період, що не мала роботи і довелося працювати в соціальній сфері. Я ходила до одиноких людей, знаю їхні проблеми, переймалася ними сама. Мені десь Бог заклав, що маю людям робити добро. Робота в бібліотеці приносить задоволення, хоча й буває важкувато, коли несеш у сумці чимало книг. Але нічого не поробиш – люди замовляють, чекають на тебе, на нову книгу і я їх не можу підвести, – мовить шумський бібліотекар.

Книга має унікальну здібність – вона лікує людські душі та тіла.

– В усі часи люди помічали позитивний вплив книги на їхнє здоров’я та настрій, , особливо, якщо це тяжкохвора людина. Наші візити до лікарні неодмінно супроводжуються не лише видачею чи обміном книг, а й бесідами-рекомендаціями, міні-диспутами з приводу прочитаного. Специфіка обслуговування цієї категорії читачів полягає у тому, що хворі, самотні люди відчувають дефіцит уваги та спілкування. Тому найбільш популярною формою роботи стала індивідуальна бесіда. Читачі не лише прагнуть отримати необхідну літературу чи журнал, а й відчути розуміння, щиру зацікавленість, підтримку, – додає пані Лариса.

Коли людина одужує і виписується з лікарні, то просто залишає книги сусідові чи на підвіконні палати.

– За час, відколи ми носимо книги до лікарні, в нас пропало дві-три книги. Буває, немає книги, а за кілька днів її повертають, бо хтось із хворих чи навіть з медперсоналу взяв почитати. А бувають випадки, коли вдячні пацієнти дарують книги, говорячи: «Коли нам було важко, Ваші книги нас розрадили, тепер ми Вам даруємо книгу». Якщо робити добро, то воно повертається сторицею, – переконана пані Синюк.

Деякі хворі, які пройшли через книжкову терапію у лікувальному закладі, стають  постійними читачами бібліотеки. Вони, одужавши, залишають стіни лікарні, проте продовжують читати приходячи в бібліотеку. Свої відгуки та побажання залишають у книзі «Скажи своє слово, читачу». Ось, наприклад, одне з них, яке написала жителька с. В. Загайці Валентина Нагорнюк: «Працівники Шумської центральної бібліотеки – щирі, дбайливі та добросовісні. Не шкодуючи свого часу, вони виконують неоціненну роботу: в погоду та негоду приносять книги й журнали в лікарню хворим людям, підтримуючи їх і духовно, і морально у нелегкий для нас та нашої країни час. Велике за це спасибі, нехай ангели їх оберігають, а Мати Божа посилає здоров’я».

Або ж інший випадок, про який розповіла наш співрозмовник: «Виписався з лікарні чоловік, приходить до нас та й каже: раніше ходив до пивної, а зараз і здоров’я не дозволяє та й Ви «підсадили» мене на книги, отож маю про що поговорити з дружиною».

Чи існує подібна практика книжкової терапії в Україні? – запитали ми в бібліотекаря з-понад 10-річним стажем

– Достеменно цього не можу сказати. У нашій травматології знаходяться пацієнти з інших районів та навіть областей і кажуть, що нічого подібного у них немає. Хоча ми обмінюємося досвідом з іншими книгозбірнями, але мені не відомі випадки, де б його взяли собі на озброєння, – підсумовує Лариса Синюк.

125

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора