/ /Ноу – хау на Тернопіллі

20 Листопада 2017, Понеділок


Фотофакт Це цікаво
Тернопільські «Красунчики дня»

Фоторепортаж
У Тернополі дружині загиблого воїна АТО Володимира Єгоренка передали державну нагороду (фото)

Відео
У Тернополі підтримують обмеження швидкості (відео)

Вогонь і дим принесли не одну смерть

Виставка кераміки та живопису відбудеться у Тернополі

Кременчанин Андрій Пушкар здолав «Монстра»

Фоторепортаж Це цікаво
Тернополянин розповів про напругу в місцях зародження християнства (фото)

Тернополяни можуть навчити дітей добровільно залишати ґаджет у шухляді

На «Сонячному» – автомобільна крадіжка

Фоторепортаж Це цікаво
Унікальні артефакти, яким 6 тис років, знайшли археологи на території замку у Тернополі (фото)

Відео
Як завершився сезон для тернопільської «Ниви»?

Тернопільським водіям варто остерігатися нових штрафів

Фоторепортаж
У Тернополі відбулася унікальна подія (фото)

Подарунки від Миколая уже чекають на тернополян: огляд ринкових цін

Відомий тернопільський письменник розповів про жовто-блакитні барви

У сім`ї тернополян раптово помер п’ятимісячний син

Фоторепортаж
У замку на Тернопільщині показали розвиток Литви через колір та моду (фоторепортаж)

Незвичні тварини були помічені на передовій у зоні АТО (Агро-новини)

Фоторепортаж
Столітні оздоби тернопільських вікон (фоторепортаж)

Фотофакт
Завидних наречених серед кременецьких рятувальників поменшало (фото)

Фотофакт
На Тернопільщині отримали кошти для реконструкції очисних споруд, якої чекали 28 років (фото)

Фотофакт
Тернополяни «косять» під інвалідів (фотофакт)

Фотофакт
Тернополянам показали Шульцові образи (фотофакт)

Фоторепортаж
Особлива церква на Кременеччині приваблює парафіян і туристів (фото)

Відео Фотофакт
Як тернополянам у вечір неділі створюють настрій? (фото, відео)

У Тернополі вчора була стрілянина

Тернополянам на замітку: Щоб жити довго і щасливо, не треба дієт і спортзалу, радить 105-річний японський лікар

У Тернополі згорів чоловік

Відео
В день свого свята аграрії зробили подарунок селу поблизу Тернополя (відео)

Тернополянам на замітку: долар впав, а євро виріс

Оприлюднено прізвища 52-х українців, розстріляних на Тернопільщині (список)

Анонс
В Тернополі покажуть рідкісних котів

Фоторепортаж
Як виглядатиме альтернативна освіта показали тернополянам (фоторепортаж)

Скільки каструль борщу наварять тернополяни з новими пенсіями? (інфографіка)

Фоторепортаж
В Чорткові попрощались з більш як півсотнею невинно вбитих (фоторепортаж)

Це цікаво
20 листопада в історії Тернопільщини

Фотофакт
На Тернопільщині віднайшли дивні кола (фотофакт)

У Козові трапилася ДТП із трагічними наслідками (фото)

Цікава інформація для жителів Тернопілля

Це цікаво
На Тернопільщині живе чоловік, який брав участь у Другій світовій війні

19 Листопада 2017, Неділя


Погода
З Феодота-Студита стає холодно й сердито

Правда про День Гідності та Свободи від Тернопільського священика-місіонера

Фотофакт
Нарешті тернополяни з “Канади” дочекалися оновлення (фотофакт)

Хто паплюжить музей УПА на Шумщині? (фото)

Відео
Підсумковий випуск відеоновин у Тернополі за тиждень (відео)

Це цікаво
За опалення в жовтні тернополяни платитимуть більше

До річниці підрізаних надій

 Фермер створив танк, який рятуватиме бійців АТО (Агро-новини)

Відео
Чому так важко бути мужчиною, нарешті з’ясували чоловіки у Тернополі (фото, відео)

За фото молодшого брата 11-річний тернополянин отримає нагороду з Чехії

Тернополяни просять убезпечити автошлях

Відео
На тернополян очікує сюрприз (відео)

У Шумську місцеві бібліотекарі запровадили ноу-хау для хворих тамтешньої лікарні. Вони з книгами, журналами та газетами йдуть до пацієнтів. Читання відволікає хворих від нудьги та допомагає одужати, кажуть лікарі. Ідея такої книжкової терапії виникла у бібліотекарки Лариси Синюк після того, як вона сама тривалий час лікувалася у стаціонарі.  

DSCN0087– Три роки тому я лежала з запаленням у терапевтичному відділенні Шумської лікарні. Це було серед літа, а лікуватися потрібно було майже місяць. Я ж маю такий характер, що мені важко влежати. А сусідки по палаті лежали ще довше за мене, вони були із сіл, їх мало хто відвідував. І тоді я запитала у Бога, що можу для них зробити. Найкраще робити те, що вмієш.

Я працюю у бібліотеці,тому й подумала: а чом би не принести книги хворим пацієнтам? Вони будуть відволікатися від настирливих думок про хворобу, в них підніметься настрій, самопочуття і швидше зможуть видужати. Скажу Вам по секрету, провідуючи мене, перші книги принесли мої дівчата з бібліотеки. Я спробувала ділитися ними із сусідами по палаті, а також із пацієнтами з сусідніх палат, – пригадала перші кроки книжкової терапії Лариса Синюк.

Виписавшись із лікарні, пані Лариса про своє ноу-хау розповіла керівництву книгозбірні. Отримавши від нього «добро», узгодила цю ідею з головним лікарем Шумської районної лікарні Юрієм Кушніром, пишуть на сайті gazeta1.

– У нас була домовленість про те, що працівники бібліотеки будуть відвідувати лікарню кілька разів на місяць. Однак ми побачили, що людина за 2-3 дні прочитує книгу і хоче іншу. Нам часто казали: «Ми Вас довго чекали, а чому Ви не приходили?» Тому ми прийняли рішення відвідувати лікарню з новою періодикою та книгами два рази на тиждень (у понеділок і четвер). Навідуємось до всіх відділень, окрім пологового та реанімаційного. Найкраще читають у травматології, адже там люди довго лежать (інколи навіть до півроку), їм особливо нічого роботи, тому залюбки читають наші книги, – розповіла пані Синюк.

IMG_0156Коли бібліотекарі приходять по пацієнтів, то на початках їх зустрічають насторожено.

Зайшовши до палати, представляємось, що ми з бібліотеки, та запитуємо пацієнтів: «Читати будете?» Ті, що нас не знають, насторожено дивляться, бо думають, що ми торгові агенти і хочемо щось продати. Їм і так важко, а тут до них прийшли і ще щось пропонують. А був випадок, коли один чоловік каже до нас: «Що це за аферисти прийшли?» Вже потім, коли більше дізнався про нас, то сказав, що не має до нас претензій, і якщо сам не брав книги, то підчитував їх у сусідів. Загалом, коли пацієнти дізнаються, що книги їм принесли безкоштовно, настрій у них змінюється. Буває, що одну книгу читають усією палатою, – каже Лариса Синюк.

Найчастіше, за словами пані Лариси, пацієнти читають такі журнали, як «Історії життя», «Люблю готувати», «Жінка», «Дім. Сад. Город», «Добрий лікар», історичні книги, детективи, романи.

– Намагаємося приносити літературу сучасних авторів. На «ура» ідуть життєві соціально-публіцистичні романи. Популярністю користуються твори тернопільських письменників – Олексія Волкова, Лесі Романчук, Сергія Ухачевського. Жінки полюбляють читати Дарію Корній та Ганну Медвідь, – каже пані Синюк.

Чи не важко жінкам носити книги? – запитали ми в бібліотекаря.

– Літом маємо велосипеди, а взимку носимо книги в руках. Від книгозбірні до лікарні близько 10 хвилин ходьби, потім – по поверхах. Чи важко? Як Вам сказати? Я маю бібліотечну освіту, але був такий період, що не мала роботи і довелося працювати в соціальній сфері. Я ходила до одиноких людей, знаю їхні проблеми, переймалася ними сама. Мені десь Бог заклав, що маю людям робити добро. Робота в бібліотеці приносить задоволення, хоча й буває важкувато, коли несеш у сумці чимало книг. Але нічого не поробиш – люди замовляють, чекають на тебе, на нову книгу і я їх не можу підвести, – мовить шумський бібліотекар.

Книга має унікальну здібність – вона лікує людські душі та тіла.

– В усі часи люди помічали позитивний вплив книги на їхнє здоров’я та настрій, , особливо, якщо це тяжкохвора людина. Наші візити до лікарні неодмінно супроводжуються не лише видачею чи обміном книг, а й бесідами-рекомендаціями, міні-диспутами з приводу прочитаного. Специфіка обслуговування цієї категорії читачів полягає у тому, що хворі, самотні люди відчувають дефіцит уваги та спілкування. Тому найбільш популярною формою роботи стала індивідуальна бесіда. Читачі не лише прагнуть отримати необхідну літературу чи журнал, а й відчути розуміння, щиру зацікавленість, підтримку, – додає пані Лариса.

Коли людина одужує і виписується з лікарні, то просто залишає книги сусідові чи на підвіконні палати.

– За час, відколи ми носимо книги до лікарні, в нас пропало дві-три книги. Буває, немає книги, а за кілька днів її повертають, бо хтось із хворих чи навіть з медперсоналу взяв почитати. А бувають випадки, коли вдячні пацієнти дарують книги, говорячи: «Коли нам було важко, Ваші книги нас розрадили, тепер ми Вам даруємо книгу». Якщо робити добро, то воно повертається сторицею, – переконана пані Синюк.

Деякі хворі, які пройшли через книжкову терапію у лікувальному закладі, стають  постійними читачами бібліотеки. Вони, одужавши, залишають стіни лікарні, проте продовжують читати приходячи в бібліотеку. Свої відгуки та побажання залишають у книзі «Скажи своє слово, читачу». Ось, наприклад, одне з них, яке написала жителька с. В. Загайці Валентина Нагорнюк: «Працівники Шумської центральної бібліотеки – щирі, дбайливі та добросовісні. Не шкодуючи свого часу, вони виконують неоціненну роботу: в погоду та негоду приносять книги й журнали в лікарню хворим людям, підтримуючи їх і духовно, і морально у нелегкий для нас та нашої країни час. Велике за це спасибі, нехай ангели їх оберігають, а Мати Божа посилає здоров’я».

Або ж інший випадок, про який розповіла наш співрозмовник: «Виписався з лікарні чоловік, приходить до нас та й каже: раніше ходив до пивної, а зараз і здоров’я не дозволяє та й Ви «підсадили» мене на книги, отож маю про що поговорити з дружиною».

Чи існує подібна практика книжкової терапії в Україні? – запитали ми в бібліотекаря з-понад 10-річним стажем

– Достеменно цього не можу сказати. У нашій травматології знаходяться пацієнти з інших районів та навіть областей і кажуть, що нічого подібного у них немає. Хоча ми обмінюємося досвідом з іншими книгозбірнями, але мені не відомі випадки, де б його взяли собі на озброєння, – підсумовує Лариса Синюк.

125

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора