Оксана Бучко

На Тернопільщині виявили два випадки спалаху африканської чуми свиней

fa2f36e1bc15f4a1116a1ac31032be64_XL

Африканську чуму свиней виявили у двох населених пунктах на Тернопільщині: у м. Збараж та с. Бариш Бучацького району. Якщо перший випадок зафіксований у січні, то другий – зовсім недавно, у жовтні, повідомляє dpss-te.gov.ua.

Причиною першого спалаху АЧС була годівля тварин харчовими відходами, які, очевидно, містили збудника хвороби. У причинах другого випадку спершу розглядались версії і боєнських відходів і м’яса диких кабанів, та, скоріше за все, причиною занесення збудника була людина.

- Власниця тварин, де виникло захворювання, повідомила, що у першій декаді вересня у хлів заходив заготівельник і проводив огляд свиней, - розповідає начальник відділу організації протиепізоотичних заходів Головного управління Держпродспоживслужби Володимир Марків. - Із часу відвідин і до перших проявів захворювання (16 жовтня) минуло трохи більше як місяць. Можна стверджувати, що інкубаційний період триває не більше 2-х тижнів і спалах мав би виникнути не пізніше кінця вересня. Звичайно так би могло бути, якби зараження тварин відбулося у той же день. Та, якщо вірус із взуттям був занесений у хлів, чи лише у двір, то невідомо – скільки часу він знаходився у зовнішньому середовищі, поки потрапив в організм тварини. А виживає він, як зазначено вище – близько трьох місяців. Так, що ця версія, у нашому випадку, є найбільш вірогідною, особливо, враховуючи те, що неблагополучні пункти реєструвались і далі реєструються у майже всіх сусідніх областях, які є полем діяльності заготівельників.

Запобігти поширенню вірусу можливо. Це стосується як власників спеціалізованих господарств, так і індивідуальних.

- Враховуючи здатність вірусу виживати та всі механізми його передачі, буду все ж дотримуватись думки, що можна, - продовжує Володимир Марків. -  Спілкуючись з колегами з інших областей, неодноразово доводилось отримувати інформацію, що навіть у випадках, коли відносно неподалік від вогнища інфекції були розташовані спеціалізовані свиногосподарства, але суворе дотримання ними ветеринарно-санітарних правил, забезпечення закритого режиму роботи, регулярне проведення дезінфекцій та обмеження числа осіб і транспорту, яким дозволено перебувати на фермі, створювали надійний заслін для вірусу АЧС і запобігли спалаху хвороби. 

Ці приклади можуть бути повчальними для власників спеціалізованих свиногосподарств області, яким також пропонують не практикувати вигульного утримання свиней, відмовитись від годівлі столовими та боєнськими відходами, навіть за умови піддання їх термічній обробці, забезпечити тваринників двома змінними комплектами спецодягу, які піддавати пранню лише в господарстві, не допускати до роботи на фермі осіб, які утримують вдома свиней і не дозволяти працівникам ферми приносити з дому (на обід) м’ясні продукти. Ці пропозиції стосуються також індивідуальних власників, для яких рекомендують обладнати перед входом до хліва дезкилимки у вигляді дерев’яного квадратного каркасу розміром сторін від 0,5 до 1,0 метра, які слід засипати опилками, а зверху вкрити мішковиною. Такий дезкилимок необхідно регулярно (хоч би двічі в тиждень) заправляти дезрозчином. А використовувати для цього можна такі препарати, як Віроцид, Віркон-С, Біодез-Р та інші, які можна придбати через систему ветеринарних аптек. Така проста конструкція допоможе звести до мінімуму ймовірність занесення інфекцій в приміщення для тварин. Але найкращий спосіб запобігання хворобі – не дозволяти нікому заходити у хлів. Хоч добре розумію, що уникнути цього часто неможливо, бо для багатьох громадян-власників свиней, продаж їх заготівельникові – єдиний і найпростіший спосіб реалізувати тварину та отримати готівку. Проте і тут можна значно знизити ступінь ризику. Звісно, що заготівельник, прибувши до власника, мусить тварину оглянути, провести промірювання і лише тоді поведе мову за ціну. І знову ж таки рекомендую не дозволяти йому заходити у хлів у власному взутті, бо невідомо, де він вже перебував і що може міститись на підошвах. Кращий спосіб запропонувати йому перевзутись, ще до входу на подвір’я, у ваше домашнє взуття і це хоч в якійсь мірі захистить ваших тварин від інфекцій. І не переживайте, якщо він зігнорує вашу пропозицію і поїде далі, бо потенційна небезпека значно вища. Заготівельник живе за рахунок придбаної у вас живності та він нікуди не дінеться. І якщо би всі громадяни-власники тварин це зрозуміли, то не було б в Україні стільки спалахів АЧС і таких непередбачуваних витрат та економічних збитків для держави.

Африканська чума свиней (далі – АЧС) – захворювання, яке останнім часом все частіше на думці не лише спеціалістів ветеринарної медицини, власників свиней, чи представників мас медіа, але й кожного пересічного громадянина – споживача продукції тваринного походження, зокрема - свинини.

Фото з відкритих джерел

Вибір читачів за тиждень

Відео