Фермер створив танк, який рятуватиме бійців АТО (Агро-новини)
На базі звичайного гусеничного трактора фермер-винахідник винайшов “танк” для порятунку поранених з поля бою, пише “Агро-Центр”.
Спеціалізований танк для евакуації полонених з поля бою створив Борис Ткач. Базою став трактор Т-150. Будувати свою машину винахідник почав ще у 2015 році і нещодавно завершив.
Вага такого танка – 11 тонн. Його корпус складається з металевої цистерни. Товщина бронелистів – 20 мм на носовій частині танка і 10 мм з боків. Вміщує він 30 озброєних солдат та кілька поранених. Танк обладнаний протикумулятивними екранами.
Міграції з села треба запобігти
Сільські райони необхідно забезпечувати ресурсами тому, що їх економічний розвиток є визначальним чинником змін.
Про це йдеться в матеріалі від Kurkul.com.
Територіально орієнтований підхід може допомогти вирішити проблеми, що призводять до відтоку населення з сільських районів.
«Для розвитку підприємництва в сільських районах і диверсифікації зайнятості, особливо для жінок і молоді, необхідне підвищення кваліфікації, що є необхідною умовою для отримання більш високооплачуваної роботи», — ідеться в матеріалі.
Програми соціального захисту сприяють оздоровленню населення і формування більш кваліфікованої робочої сили, здатної реагувати на зміни попиту і брати участь в переході до більш високого рівня продуктивності.
У світі, що стрімко змінюється, продовольчі системи, пов'язані з конкретними територіями, є цінним активом, який можна використовувати як засіб для перетворень в сільських районах з урахуванням інтересів максимального числа сторін.
Зміцнення зв'язків між сільськими та міськими районами за допомогою відповідних територіальних стратегій сприяє формуванню сприятливого середовища для комерційної діяльності фермерських господарств — як малих, так і великих — і створює можливості для отримання доходу поза сільським господарством, що є найважливішим фактором створення процвітаючого і стійкого сільського господарства.
В Україні стали вирощувати менше ячменю
За словами фахівців, основними причинами зменшення виробництва ячменю в Україні є низька рентабельність вирощування, у порівняння з іншими культурами, а також складні погодні умови.
За словами завідувача відділу фітопатології та ентомології Селекційно-генетичного інституту Ольги Бабаянц, загальна картина посівів невтішна, повідомляє SuperAgronom.com з посиланням на ukragroconsult.com.
«Якщо ще п'ять років тому ячмінь вирощували мало не в кожному господарстві, то тепер культуру вирощують в мінімальних пропорціях. Скорочується і внутрішнє споживання — зараз всього 3,9 млн т/рік. Купувати український ячмінь Європа готова, проте у нас немає зерна відповідної якості», — розповідає Ольга Бабаянц.
За словами експерта «Украгроконсалт» Єлизавети Малишко, аграрії відмовляють сіяти ячмінь по двом причинам: по-перше, його прибутковість, а по-друге — погодний фактор.
Разом з тим, рентабельність вирощування ярого ячменю складає 10%, при цьому соняшнику — 70%, кукурудзи — 60%, тому у розширенні площ під культурою на сьогодні мало хто зацікавлений, наголошує експерт. А за умов коли ячмінь стає частиною системи «пар-пшениця-горох-ячмінь», його рентабельність падає до 3%. За таких умов господарство може або отримувати мінімальні доходи або взагалі вийти хіба що в нуль.
При інтенсивному виробництві в зоні Лісостепу та Полісся, де зосереджена основна частина площ і де є сенс його сіяти, витрати на гектар ярого ячменю варіюються від $400-600 і тільки одиниці господарств можуть отримувати 5,0-6,0 т/га.
